Справа № 487/6621/23
Провадження № 3/487/2269/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі
головуючого судді Сухаревич З.М.,
за участю секретаря судового засідання Сердюк В.М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Миколаєва, громадянку України, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка працює не офіційно, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
28.08.2023 р. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 892367, в якому зазначено: 28.08.2023 о 12:00 год. за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_1 неналежним чином забезпечила умови утримання та проживання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: в будинку антисанітарні умови проживання, по всьому приміщенні розкидані брудні речі та посуд, стійкий неприємний запах, діти не забезпечені елементарними засобами і предметами для розвитку, навчання та відпочинку, чим порушила ч. 2 ст. 8 та ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнала, пояснила, що з працівниками поліції взагалі не спілкувалась, протокол не бачила. До неї додому приїздили працівники служби у справах дітей, але вона була на роботі. Потім вона приїхала до служби у справах дітей, вони їй повідомили, що все добре. Причини складення протоколу їй не відомі.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об'єктивна сторона за ч.1 ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездію, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагандують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров'ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу і без нього.
Поняття неналежне виконання цих обов'язків само по собі не ототожнюється з поняттям ухилення від них.
Ухилення від виконання батьківських прав це психічне ставлення батька, матері до протиправної поведінки щодо виконання батьківських обов'язків, що виражаються у формі умислу чи необережності.
Згідно тлумачного словника, слово «ухилятися» означає «намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь, відсторонятися від чогось, уникати».
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Отже, для визнання одного із батьків винним у вчиненні правопорушення, має бути доведено, що він свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками і вказане має бути доведено належними, допустимими і достатніми доказами.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують саме ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо дітей. З наданих доказів встановлено наявність певних обставин, які можуть свідчити про неналежне ставлення до батьківських обов'язків.
Однак, з цих доказів недостатньо для встановлення саме ухилення від виконання батьківських обов'язків.
При цьому, обов'язок щодо надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Окрім цього, суд не бере до уваги як доказ протокол, оскільки він не підписаний ОСОБА_1 . Пояснень свідків, зазначених у протоколі до справи не додано, через що неможливо встановити свідками яких подій вони були.
Також суд не бере до уваги долучені до протоколу фототаблиці, оскільки не відомо до якого документу ці фототаблиці, дата та час фотознімків.
Отже, з сукупності вищезазначених обставин вбачається, що матеріали справи не містять належних, достатніх і допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За такого справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.184 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 9, 184, 247, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня винесення та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду у строк та порядку передбачені ст.294 КУпАП.
Суддя: З.М. Сухаревич