Справа № 127/34896/23
Провадження № 2/127/4586/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
14 листопада 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Волинцем В. В., до ОСОБА_2 , Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсним та скасування акта державного виконавця, вселення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Волинця В. В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Другого відділу ДВС у місті Вінниця ЦМУМЮ (м. Київ) про визнання недійсним та скасування акта державного виконавця, вселення,зобов'язання вчинити дії.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір», яка обґрунтована річним доходом позивача.
Положеннями ст. 136 ЦПК України передбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; з підстав, зазначених в частині першої цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а)військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері(батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ )особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом вказаної вище норми відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов'язком. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.
Розглянувши подане клопотання, суд не знаходить достатніх підстав, які б в розумінні ст. 136 ЦПК України з урахуванням роз'яснень п.29 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.05.2014 року №109 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вказували на виключні обставини та надавали можливість звільнити позивача від сплати судового збору (позивачем не надано підтвердження відсутності у нього інших доходів крім пенсії). Тому, заявлене клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
Разом з тим, враховуючи надані докази щодо доходів позивача, суд вбачає за можливе розстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до суду шляхом здійснення оплати його розміру двома частинами платежів, один з яких у розмірі ставки визначеної законом за одну вимогою немайнового характеру необхідно сплатити на момент подання даного позову до суду, а наступний платіж як різниці від загальної кількості за обсягом заявлених немайнових вимог - до ухвалення судового рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднаного дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Аналогічні роз'яснення містить і постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10.
Оскільки позовна зава містить три самостійні вимоги немайнового характеру, позивачу слід сплатити частину судового збору за подання позовної заяви у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі від загального обсягу заявлених немайнових вимог, а саме за одну вимогу, що становить 1073,60 грн.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Вінн.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.
Крім того, відповідно до п.5. ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ст. ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). За правилами ст. 83 ЦПК України докази позивачем повинні бути подані разом з поданням позовної заяви.
Як слідує з поданої позовної заяви, позивач ОСОБА_1 , вказуючи на оскарження ним в касаційному порядку судового рішення по справі №127/14578/22 просить вселити його в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача повернути йому речі, що на момент виселення позивача відповідно до скаржуваного судового рішення, знаходилися в його кімнаті (9 кв. м.) за цією адресою. Зазначає про обставини вчинення виконавчих дій, спрямованих на виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 04.07.2023 по справі №127/14578/22, що підтверджується матеріалами ВП №72372118.
Натомість, враховуючи ці обставини в обґрунтування заявленої вимоги позивач не зазначає самих підстав для його вселення, зважаючи, що постанова Вінницького апеляційного суду від 04.07.2023 по справі №127/14578/22 станом на момент звернення до суду з цим позовом є не скасованою.
В частині вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу речі, які знаходились в кімнаті (9 кв. м.) квартири АДРЕСА_1 , позивачем предмет позову не конкретизований та зазначено, які речі слід повернути, а також не зазначено обставин з доказами про те, що такі речі належать на праві власності позивачу. До того ж позивачем не зазначено доказів, що речі знаходяться у відповідачів в справі.
Відповідно до п.4. ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом або договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.16 ЦК України.
Як слідує зі змісту позовних вимог позивач просить також визнати недійним та скасувати акт державного виконавця від 17.08.2023 в межах ВП №72372118 про добровільне виконання рішення суду - постанови Вінницького апеляційного суду від 04.07.2023 по справі №127/14578/22. Тобто, фактично оскаржує дії державного виконавця вчинені ним в межах виконавчого провадження по виконанню судового рішення.
Заявляючи таку позовну вимогу з метою захисту порушеного права, позивач не звернув увагу на регламентований нормами ЦПК України порядок оскарження дій державного виконавця з виконання судових рішень, визначений розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» цього закону.
Отже, позивач, обираючи спосіб захисту, слід врахувати діюче цивільно-процесуальне законодавство.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (несплата судового збору, зазначення та надання доказів тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду - задовольнити частково.
Розстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за поданим позовом, розділивши його в платежах на дві частини, з яких: перша частина в розмірі 1073,60 грн підлягає сплаті на момент подання позову, інша в розмірі 2147,20 грн - до ухвалення судового рішення по суті справи.
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Волинцем В. В., до ОСОБА_2 , Другого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про вселення, визнання недійнси та скасування акта державного виконавця, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Суддя: