Справа №127/34432/23
Провадження № 2/127/4497/23
УХВАЛА
13 листопада 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Наразі позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 у справі №127/33297/21 (в частині поновлення на роботі позивача) за період з 02 серпня 2023 року по день ухвалення судового рішення з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів. Водночас у прохальній частині не визначено суму грошових коштів, про стягнення яких просить позивач.
Враховуючи характер вимог (стягнення грошових коштів) позивачу необхідно конкретизувати позовні вимоги в частині суми коштів, яка підлягає стягненню.
До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Частиною п'ятою ст. 95 вказаного Закону передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Натомість копії доданих до позовної заяви документів у примірнику для відповідача та третьої особи не засвідченні належним чином. Отже, позивачу слід надати копію позовної заяви разом із засвідченими належним чином копіями всіх документів, що додаються до неї, в примірнику для відповідача та третьї особи, надіславши вказані документи на адресу суду.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як встановлено судомпозивачем до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату позивачем судового збору.
Так, у разі визнання звільнення незаконним, рішення суду про поновлення працівника на роботі підлягає негайному виконанню. Не залежно від оскарження рішення до суду апеляційної інстанції, у роботодавця виникає обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 711/8138/18).
Якщо роботодавець без поважних причин не видає наказ про поновлення працівника на роботі, це кваліфікується як затримка виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 426/5306/17, від 24 січня 2019 року у справі № 760/9521/15-ц; постанова Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15).
Статтею 236 КЗпП України передбачене право працівника на отримання середнього заробітку за період затримки роботодавцем виконання рішення про поновлення. Відповідне рішення виносить орган, який розглядав спір про поновлення.
Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, не можуть вважатися заробітною платою і кваліфікуватись як плата за виконану роботу та не витікають із трудового договору, оскільки 1) заробітна плата виплачується роботодавцем працівникові за виконану ним роботу; 2) до моменту виконання рішення суду про поновлення трудові відносини не виникають (постанови Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі 461/1303/19, від 11 березня 2021 року у справі № 760/4080/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/13736/15). Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 щодо правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
За вказаними висновками Верховного Суду вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не є спором про оплату праці.
Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не є елементом структури заробітної плати. За своєю правовою природою це спеціальний вид відповідальності роботодавця. Тобто, за звернення до суду з відповідною вимогою працівник повинен сплачувати судовий збір.
З огляду на зазначене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання цього позову до суду або ж надати докази, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420,00 грн).
Як слідує з матеріалів позовної заяви позивачем визначено ціну позову у розмірі 129711,33 грн, відтак за звернення до суду із даною позовною заявою позивачу слід сплатити судовий у розмірі 1297,11 грн, що становить 1 % від ціни позову, та оригінал вказаної квитанції надати суду.
Вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі - залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна