Справа № 953/7345/23
н/п 1-кп/953/1097/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2023 р. м. Харків
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
секретар судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021222010000239 від 26.10.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,-
УСТАНОВИВ:
1. Процедура.
1.1. 13.03.2023 у провадження Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021222010000239 від 26.10.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 для розгляду обвинувального акту визначено цей склад суду.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.08.2023 призначено підготовче судове засідання.
2. Формулювання обвинувачення.
2.1. Згідно обвинувального акту, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_3 , будучи ФО-П «Наріжний Ю.М.», всупереч встановленому законом порядку, а саме: в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якими громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), всупереч вимогам ст. ст. 125-126 Земельного Кодексу України, відповідно до яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", при відсутності відповідного рішення вчинив проступок у сфері земельних відносин за наступних обставин.
Так, в період часу з 01.04.2011 по 26.10.2021, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав для зайняття земельної ділянки, яка розташована біля буд. АДРЕСА_1 (відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру України), що відноситься до земель житлової та громадської забудови, яка використовується в комерційних цілях та межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:09:016:0039, переслідуючи корисливий мотив, достовірно знаючи, що він не має постійного або тимчасового права на зайняття, володіння, користування та розпорядження зазначеною земельною ділянкою (далі по тексту - Ділянка), площею 0,3541 га, встановленої відповідно до проведеної 10.02.2022 геодезичної зйомки, не маючи відповідних рішень державних органів та органів місцевого самоврядування, самовільно зайняв вказану Ділянку, яка огороджена та має один в'їзд, облаштував пропускний пункт та за грошову винагороду надавав послуги з паркування транспортних засобів, порушивши таким чином інтереси Територіальної громади м. Харкова у галузі правомірного використання, відтворення та охорони земель.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 Територіальній громаді м. Харкова відповідно до висновку судової економічної експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-23/10363-ЕК від 22.05.2023, якою підтверджено розрахунок розміру шкоди в сумі 696 708,79 гривень, заподіяної внаслідок самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки площею 0,3541 га, що здійснений Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання» затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. №963, спричинена матеріальна шкода на загальну суму 696 708 грн. 79 коп., яка більш ніж у сто разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відноситься до значної шкоди.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, тобто самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.
3. Вимоги клопотання.
3.1. У підготовчому судовому засіданні стороною захисту подано клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, установлених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
4. Позиції сторін.
4.1. Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, наведені в його обґрунтування.
4.2. Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.
4.3. На підставі ст. 325 КПК України за погодженням із учасниками судового провадження, підготовче судове засідання проведено за відсутності уповноваженого представника потерпілого Територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.
5. Релевантне законодавство.
5.1. Відповідно до статті 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду.
Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Статтею 3 КПК України встановлено, що обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу, - у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
6. Мотиви і оцінка суду.
6.1. Як установлено судовим розглядом та не заперечується сторонами кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме: у самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.
Санкція ч. 1 ст. 197-1 КК України, карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Згідно ч. 2 та ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі..
Таким чином, на час вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, останнє класифікувалося, як кримінальний проступок.
6.2. Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
8. Висновки.
8.1. З огляду на те, що з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_3 кримінального проступку минуло понад два роки, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 197-1 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За наведених обставин, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, підлягає закриттю.
9. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
9.1. Матеріали справи свідчать, що в рамках даного кримінального провадження прокурором в інтересах держави заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Отже, вирішити питання про заявлений цивільний позов під час закриття провадження не вбачається можливим, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Разом з тим, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, у зв'язку з чим, судом роз'яснено прокурору право звернення до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.
10. Мотиви ухвалення інших рішень та положення закону, якими керувався суд.
10.1. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
10.2. Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні у разі закриття кримінального провадження з обвинуваченої особи не стягуються.
11. Заходи забезпечення кримінального провадження.
11.1.1. Запобіжний захід.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 286 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 197-1 КК України на підставі статті 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222010000239 від 26.10.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України, - закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України.
Цивільний позов прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222010000239 від 26.10.2021, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України, поданого в інтересах держави до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1