справа № 619/5257/23
провадження № 1-кс/619/1052/23
УХВАЛА
іменем України
30 жовтня 2023 року м.Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дергачі скаргу адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 , у якій скаржник просить зобов'язати уповноважену особу відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за його заявою від 13.10.2023.
Скарга обґрунтована тим, що 13 жовтня 2023 року ОСОБА_4 звернувся до ВП № 3 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області із письмовою заявою про вчинення ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України.
Заява про вчинення кримінального правопорушення була подана до ВП № З ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області 13 жовтня 2023 року, однак до цього часу та станом на сьогодні відомості про кримінальне правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а досудове розслідування не було розпочато.
У судове засідання заявник та його представник не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
27 жовтня 2023 року адвокат ОСОБА_3 подав на електрону пошту суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність заявника ОСОБА_4 .. Подану скаргу підтримує та просить її задовольнити у повному обсязі, з мотивів наведених у ній.
Представник органу поліції, прокурор в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись своєчасно та належним чином. Прокурор подав до суду заяву, відповідно до якої просив відмовити в задоволенні скарги, та просив судовий розгляд провести у його відсутність.
Згідно з частиною 3 статті 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
На підставі вказаної норми, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду скарги за відсутністю вказаних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до переконання, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 статті 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно частини 2 статті 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до частини 1 статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги (пункт 5 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012№ 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»).
Слідчий суддя зазначає, що 13 жовтня 2023 року ОСОБА_4 звернувся до ВП № 3 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області із письмовою заявою про вчинення ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України. 19 жовтня 2023 року ОСОБА_4 на адресу суду направлено скаргу на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про що свідчить конверт «Укрпошти» - дата відправлення 19.10.23 року, на адресу суду надійшла скарга 25.10.23, вхід. № 20612/23, а тому законодавчо встановлений строк оскарження дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачений частиною першою статті 303 КПК України не пропущений. Доказів протилежного слідчому судді не надано.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.
Реалізація вказаного завдання здійснюється, з поміж іншого, шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів із заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Зазначене право породжує відповідний обов'язок органів прокуратури, досудового розслідування своєчасно відреагувати на такі звернення у передбачений законом спосіб, тобто відповідно до встановленої процесуальним законом процедури.
Згідно з частиною 1 статті 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань тільки таку заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_5 від 17.06.2020, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Указане відповідає і правовому висновку Верховного Суду у справі 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, провадження № 51-4229км20, де суд зазначає, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
За положеннями ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, основним елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість ініціювання кримінального провадження шляхом внесення відомостей до ЄРДР без належних на те підстав.
У порядку судового контролю за поданою відповідно до ст.303 КПК України скаргою слідчим суддею можуть бути перевірені достатність даних, які вказують на ознаки кримінального правопорушення та підстави, за яких відомості уповноваженою особою до ЄРДР не внесені.
Слідчим суддею встановлено, що 13 жовтня 2023 року ОСОБА_4 звернувся до ВП № 3 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області із письмовою заявою про вчинення ОСОБА_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу).
Із заяви про скоєння кримінального правопорушення вбачається, що ОСОБА_5 25.09.2023 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_4 (заявника по даній скарзі), в якому просив визнати за ним право власності на два житлових будинка з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 в своїй заяві стверджує, що ОСОБА_5 вводить суд в оману, вказуючи в позовній заяві недостовірну інформацію, та надаючи до суду недостовірні докази.
Згідно з повідомленням за підписом начальника СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , вбачається, що за результатами розгляду заяви в ІТС «ІП НПУ» ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області за № 9913 від 16.10.2023 року, керівником органу досудового розслідування було встановлено, що в ході вивчення наданого матеріалу слідчим підрозділом Відділу поліції № 3, фактів які б вказували на присутність в даному випадку складу та ознак кримінального правопорушення, встановлено не було, у зв'язку з чим, підстави для внесення відомостей до ЄРДР були відсутні, матеріали надіслані на ім'я начальника ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області для їх подальшого розгляду згідно із Законом України «Про звернення громадян».
Із рапорту т.в.о. ДОП ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 вбачається, що вищевказаний матеріал було перерозподілено до відділу превентивної діяльності ВП № 3 ХРУП № 3 для розгляду згідно ЗУ «Про звернення громадян». Під час розгляду вказаного матеріалу, жодної інформації про те, що ОСОБА_5 надав до суду завідомо неправдиві докази, надано не було.
Надаючи оцінку доводам заявника, слідчий суддя виходить з наступного.
Закон не покладає на заявника обов'язок з достовірністю наводити у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення усі елементи складу злочину, достатньо даних про об'єктивні ознаки злочину, разом з тим заявником таких об'єктивних даних, які свідчать про ознаки злочину, передбаченого ст. 384 КК України за викладених у скарзі обставин не наведено, зокрема не викладено обставин вчинення діяння, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, та не наведено обґрунтувань, що свідчать про наявність умислу на їх вчинення, а тому вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудового розслідувань і щодо них не повинно проводитись досудове розслідування. Фактично із наданих матеріалів вбачається, що в даному випадку має місце цивільно-правовий спір, в порядку ст. 16 Цивільного кодексу України, який має вирішуватися у суді.
Слідчим суддею встановлено, що на даний час в провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа № 619/4784/23, провадження № 2/619/1259/23 за позовом ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до відповідача ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 про визнання права власності в порядку спадкування. Підготовче засідання по даній справі призначено на 21 листопада 2023 року у залі судових засідань приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.
Таким чином, подане ОСОБА_4 звернення про вчинення злочину на даний час не містить відомостей, які б свідчили про вчинення злочину, в розумінні ст. 11 КК України. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Окрім того, пунктом 5 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події передбачено, що про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та інформує начальника органу поліції. Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або КУпАП.
У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу.
Крім того, відповідно до Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора за № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки зі скарги ОСОБА_4 вбачається, що наведені ним обставини зводяться до цивільно-правових відносин, які виникли між ним та ОСОБА_5 з приводу користування індивідуальним майном в порядку спадкування, невнесення відомостей до ЄРДР із заяви, яка за своєю суттю не є заявою про кримінальне правопорушення, відповідають вимогам закону.
У поданій скарзі, на даний час відсутні об'єктивні дані та обставини, які могли б свідчити про вчинення зазначеною в заяві особою кримінально-караного діяння та не надано жодних доказів на підтвердження такого. У своїй скарзі ОСОБА_4 вказує та описує цивільно-правові відносини між ним та ОСОБА_5 , які на даний час вирішуються в Дергачівському районному суді Харківської області (цивільна справа № 619/4784/23, провадження № 2/619/1259/23). Оцінку доказам, які ОСОБА_5 додав до позовної заяви, буде надана судом при постановленні кінцевого судового рішення по цивільній справі.У разі встановлення в ході судового розгляду даних, що позивач ввів в оману суд, останнім будуть прийняті відповідні міри реагування.
Аналізуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214, 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 13 жовтня 2023 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1