Справа № 141/824/23
Провадження №2-а/141/19/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року смт Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
УСТАНОВИВ:
10.11.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд, розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, доходить наступних висновків.
Щодо строку звернення до суду.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 46 КАС України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані не в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані не в автоматичному режимі, установлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як установлено судом та вбачається зі змісту позовної заяви, оскаржувана постанова винесена 26.04.2023, натомість представник позивача адвокат Панасюк Н.А. зазначає, що позивач не знав про винесення спірної постанови, копія постанови не була надіслана рекомендованим листом позивачу і як наслідок цього орган, який виносив постанову, не повідомив належним чином ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Також, як убачається зі змісту позовної заяви, про винесення спірної постанови від 26.04.2023 ОСОБА_1 дізнався 09.11.2023 у відділі виконавчої служби та відразу ж звернувся за правовою допомогою.
Натомість, належних доказів на підтвердження обставин в обгрунтування клопотання про поновлення строку для звернення до суду щодо оскарження спірної постанови від 26.04.2023, у тому числі доказів ознайомлення позивача лише 09.11.2023 зі спірною постановою від 26.04.2023, ні позивачем, ні його його представником до матеріалів позову не долучено.
При цьому суд зауважує, що з дня винесення оспорюваної постанови від 26.04.2023 по день звернення з позовом до суду пройшов значний проміжок часу (більше шести місяців).
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Щодо судового збору.
Статтею 161 КАС України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір» №3674-VI цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Отже, саме Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору та має пріоритет застосування у даних правовідносинах.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 6765368, яка винесена 26.04.2023 відносно ОСОБА_1 .
При цьому, до позовної заяви позивачем додано копію посвідчення серії НОМЕР_1 , згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Водночас конструкція норми, що міститься у пункті 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, в якій йдеться про "справи, пов'язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 9901/83/20, від 29.04.2020 у справі № 420/6866/19 та в постанові від 05.11.2020 у справі № 855/83/20.
Таку ж оцінку процесуальному питанню, пов'язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій, надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання ОСОБА_1 позовної заяви підлягає сплаті.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 гривень.
Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП належить сплатити судовий збір в розмірі 536,80 грн (2684,00 х 0,2 = 536,80).
Однак, в порушення вищевказаних норм, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у сумі 536,80 грн, про що надати суду оригінал платіжного документа.
Реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Оратiв/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA118999980313131206000002806, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відтак, позивачу слід подати до суду документи на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності (копію паспорта громадянина України, який посвідчує особу позивача, а також довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків).
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви, зокрема, позивачу необхідно належним чином обґрунтувати та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом; сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 536,80 грн, а також надати суду документ на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності - копію паспорта громадянина України, який посвідчує особу позивача, а також довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
В разі невиконання вимог суду в строк встановлений суддею, позовна заява буде повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 286, 293, 294 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.
2. Запропонувати позивачеві у 10-денний строк з дня отримання даної копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. В разі неусунення вказаних в ухвалі суду недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.
4. Ухвалу суду направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя С.В. Климчук