Справа № 138/1317/23
Провадження №:2/138/509/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю секретаря Бугера І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду знаходиться вказана вище справа.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивач та її представник повторно не з'явились в судове засідання. Представник позивача про час та місце проведення судового засідання кожного разу була повідомлена завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку повістки до її електронного кабінету ЄСІТС. Про причини неявки в дане судове засідання взагалі суд не повідомлено.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.05.2023 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17.07.2023 постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.10.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Як уже зазначалось вище, в судове засідання призначене на 18.10.2023 та на 15.11.2023 ні позивач, ні її представник не з'явились. 18.10.2023 представник позивача подала до суду клопотання про відкладення судового засідання, мотивуючи це тим, що їй стало відомо про те, що від імені позивача невідомі особи подали угоду на дострокове припинення договорів оренди землі, які були підписані між нею та ОСОБА_2 і зареєстровані нові зі СТОВ "Прогрес". Разом з тим, жодних доказів на підтвердження викладеного суду надана не було так, як і не обгрунтуванно неможливості прибуття в судове засідання за таких обставин. Про причини неявки в судове засідання 15.11.2023 взагалі суду нічого не повідомлено.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи і оцінюючи процесуальну поведінку сторони позивача, суд вважає її такою, яка не націлена на реальне вирішення спору судом, з огляду на таке.
Суд, при вирішенні питання щодо подальшої можливості здійснення судового провадження у данні справі і взагалі про його доцільність не може залишити поза увагою, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частина 1 статті 44 ЦПК України наголошує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Тобто, положення ст. 223 ЦПК України направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду. Така позиція ВССУ викладена в ухвалі (справа № 6-24063 ск 15).
Причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду.
Окрім того, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (Справа «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Отже, за правилами ст. 223, 257 ЦПК України позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду (в разі належного повідомлення представника позивача вважається, що позивач також повідомлений і навпаки); позивач повторно не з'явився у судове засідання (два і більше рази); від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (суд має чітко розуміти бажання позивача на вирішення справи по суті його вимог за його відсутності та за наявними у справі документами та те, що позивач такий позов підтримує).
Зважаючи на вказані норми закону та їх роз'яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за його відсутності (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість в змозі відкласти розгляд справи. При повторних же неявках позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи по суті, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка у таке, у відповідності до ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи по суті чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Наслідки, передбачені ч.5 ст.223 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
При вирішення даного питання суд зважає також на те, що залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.223, 257, 260 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення, шляхом подання апеляційної скарги. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.Б.Київська