Справа № 138/2677/23
Провадження №:2/138/818/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 20236-01/2022 в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, за умовами якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит на умовах платності строковості та зворотності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 31.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу № 31012023, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» передало (відступило) позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача за кредитним договором № 20236-01/2022 від 21.02.2022, заборгованість за яким становила 13625,00 грн. Крім того, 05.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 05130-02/2022 в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, за умовами якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит на умовах платності строковості та зворотності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. 08.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу № 08122022, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» передало (відступило) позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача за кредитним договором № 05130-02/2022 від 08.12.2022, заборгованість за яким становила 6336,00 грн. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаними вище кредитними договорами, ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаними кредитними договорами в загальній сумі 19961,00 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 22.09.2023 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши, подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 20236-01/2022 Відповідно до п. 6.1 вказаний договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід'ємними частинами договору (п. 6.3) (а.с. 7-10).
Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» надало ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Пунктами 1.2 та 1.3 договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 19.02.2022. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,50 % (процентів) на добу.
Відповідно до п. 2.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитним договором (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
У разі, якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку до цього договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього договору продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев'яноста) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору (п. 4.3. Договору).
Згідно з Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 20236-01/2022 від 21.01.2022 сторони затвердили Графік розрахунків та орієнтовну вартість кредиту (а.с. 9, зворотній бік).
Згідно вказаного графіка 19.02.2022 відповідач зобов'язався погасити суму кредиту в розмірі 5000 грн. та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 3750 грн.
Також судом встановлено, що 05.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 05130-02/2022 Відповідно до п. 6.1 вказаний договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід'ємними частинами договору (п. 6.3) (а.с. 17-19).
Відповідно до умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» надало ОСОБА_1 фінансовий кредит в розмірі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Пунктами 1.2 та 1.3 договору визначено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 06.03.2022. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1095,0 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 3,00 % (процентів) на добу.
Відповідно до п. 2.1 договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитним договором (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
У разі, якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку до цього договору, проценти передбачені в п. 2.3. цього договору продовжують нараховуватись за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев'яноста) календарних днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору (п. 4.3. Договору).
Згідно з Додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 05130-02/2022 від 05.02.2022 сторони затвердили Графік розрахунків та орієнтовну вартість кредиту (а.с. 19).
Згідно вказаного графіка 06.03.2022 відповідач зобов'язався погасити суму кредиту в розмірі 2000 грн. та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 1800 грн.
Крім того, судом встановлено, що 31.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу № 31012023, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 11-13).
Згідно з витягом з реєстру боржників за договором факторингу № 31012023 від 31.01.2023 позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 20236-01/2022 на загальну суму заборгованості 13625 грн., яка складається з: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 15).
Також, 08.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу № 08122022, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 21-23).
Згідно з витягом з реєстру боржників за договором факторингу № 08122022 від 08.12.2022 позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 05130-02/2022 на загальну суму заборгованості 6336,00 грн., яка складається з: 2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4336,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 25).
На підтвердження суми заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 20236-01/2022 від 21.01.2022 позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 31.01.2023 по 31.07.2023 (а.с. 16), з якого вбачається, що станом на 31.07.2023 заборгованість відповідача становить 13625,00 грн, з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 8625,00 грн.- сума заборгованості за відсотками.
На підтвердження суми заборгованості відповідача за договором № 05130-02/2022 від 05.02.2022 позивачем надано розрахунок заборгованості за період з 08.12.2022 по 31.07.2023 (а.с. 26), з якого вбачається, що станом на 31.07.2023 заборгованість відповідача становить 6336,00 грн, з яких: 2000 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу та 4336,00 грн.- сума заборгованості за відсотками.
При цьому, як вже зазначалось вище, позивачем в позові не зазначено та до нього не додано розрахунки по нарахованих відсотках за кредитними договорами у вказаних в позовних вимогах розмірах. Отже, відсутні докази, які б вказували на підстави та порядок нарахування відсотків за користування відповідачем кредитними коштами.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту . Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 по справі№161/16891/15-ц).
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов'язків.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Разом із тим, позивачем ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження зарахування відповідачу кредитних коштів щодо укладених кредитного договору № 20236-01/2022 від 21.01.2022 та кредитного договору № 05130-02/2022 від 05.02.2022.
Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника) за вказаними кредитними договорами.
Суд зауважує, що відсутність в матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом.
За вказаних обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитними договорами є недоведеними належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. 9 ч. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 525, 526, 527, 1050 ЦК України, ст.ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 89, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 289ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: Т.Ю. Холодова