Справа № 135/1310/23
Провадження № 1-кп/135/128/23
УХВАЛА
іменем України
13.11.2023 року м.Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025240000075 від 08.09.2023 року, за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гути Тульчинського району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025240000075 від 08.09.2023 року, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 08.09.2023 близько 10 год. 40 хв., проходячи біля будинку №10 по вул. Піонерській у м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, на землі помітив паперовий згорток, піднявши та розгорнувши який, виявив, що в ньому знаходиться кристалічна речовина білого кольору, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/102-23/16047-НЗПРАП від 20.09.2023 являється наркотичним засобом, обіг якої обмежено - метадон, масою 0,3620 г, який забрав собі та помістив до лівої зовнішньої кишені своєї кофти, в яку був одягнутий, таким чином незаконно придбав без мети збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який незаконно зберігав при собі до 11 год. 05 хв. 08.09.2023 для власного вживання без мети збут, тобто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України у зв'язку з тим, що він добровільно звернувся до лікувального закладу та з 18.09.2023 по 27.09.2023 пройшов стаціонарне лікування в КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради, що підтверджується відповідною довідкою. Додатково вказав, що наслідки закриття кримінального провадження він усвідомлює та надає свою згоду.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що сумнівів у добровільності звернення обвинуваченого за медичною допомогою та проходження лікування обвинуваченого не має, за наведених підстав не заперечує проти задоволення клопотання обвинуваченого щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України, та закриття кримінального провадження.
Суд, розглянувши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ч.4 ст.309 КК визначено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Тобто приписи вказаної правової норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов:
1) добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію;
2) особою розпочато лікування від наркоманії.
Вказана норма права є імперативною та не дозволяє судам встановлювати додаткові, не визначені нею обставини для її застосування.
Таким чином, встановлення цих обставин є достатнім для ухвалення рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК.
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Добровільним у контексті частини 4 статті 309 КК слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію в такої особи може бути встановлено вперше.
Зазначена правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 листопада 2021 року у справі №357/11205/19 (провадження №51-2776 кмо 21).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має наркотичну залежність, в зв'язку з чим добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов відповідний курс лікування КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради.
З довідки КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради №113 від 27.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні з 18.09.2023 по 27.09.2023 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів (метадону), систематичне вживання, синдром залежності ІІ ст. (F11,252).
Встановлений діагноз наявний у діючій в Україні Міжнародній статистичній класифікації хвороб й узгоджується з визначенням наркоманії у статті 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».
Так, відповідно до Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»: добровільне лікування - лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника; наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною; особа, хвора на наркоманію, особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія».
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №297 від 08 жовтня 1998 року в Україні здійснено перехід на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МКХ-10) як єдиного міжнародного нормативного документу для формування системи обліку і звітності в системі охороні здоров'я з 01 січня 1999 року.
Згідно з даними чинного Класифікатора хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я НК 025:2021 Міністерства охорони здоров'я України, узгодженого з МКХ-10, затвердженого наказом Міністерства економіки України №360 від 04.08.2021 року (чинний з 01.09.2021 року), в системі обліку і звітності в системі охороні здоров'я такого діагнозу як «наркоманія» не зазначено, до переліку хвороб за кодом F11 віднесено «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опiоїдiв».
Наказом Міністерства охорони здоров'я України №2555 від 09.11.2020 року затверджені Стандарти медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів». Зазначеним наказом визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21 вересня 2009 року №681 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги зі спеціальності «наркологія».
За таких обставин, враховуючи принцип правової визначеності, який є невід'ємною складовою принципу верховенства права, забезпечення права на застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури, суд вважає, що невстановлення обвинуваченому ОСОБА_4 діагнозу «наркоманія», не може вважатись тією обставиною, яка спростовує встановлений у нього у визначеному законом порядку психічний розлад, який зумовлений залежністю від опіоїдів внаслідок зловживання, з приводу чого від добровільно звернувся до медичного закладу та почав лікування, та позбавляє можливості бути звільненим від кримінальної відповідальності.
За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлений ОСОБА_4 діагноз «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів (метадону), систематичне вживання, синдром залежності ІІ ст. (F11,252)» є таким, що відповідає діючій в Україні Міжнародній статистичній класифікації хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (МХК-10) і узгоджується з характеристикою діагнозу «наркоманія», яка визначена у Законі України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».
Такий висновок суду узгоджується із висновками, викладеними в постановах Касаційного кримінального суду Верховного суду від 21.09.2022 року у справі 758/7552/21 та від 22.11.2022 року у справі №135/449/21.
Роз'яснивши обвинуваченому наслідки закриття кримінального провадження, з'ясувавши у останнього добровільність його позиції щодо цього, суд вважає, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, а провадження по справі закриттю відповідно до п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
У зв'язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України, тобто, з нереабілітуючих обставин, суд вважає за необхідне, відповідно
до вимог ст. 124 КПК України, стягнути з нього на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у кримінальному провадженні у розмірі 1912 гривень.
На підставі ч.4 ст.174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області №135/1195/23 (провадження №1-кс/135/284/23) від 12.09.2023 року.
На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 309 КК України, керуючись п.1 ч.2 ст. 284, ст.ст. 285, 286, 288, 369-372, 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025240000075 від 08.09.2023 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025240000075 від 08.09.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення судового експерта для проведення судової експертизи №СЕ-19/102-23/16047-НЗПРАП від 20.09.2023 року у розмірі 1912,00 грн.
Речові докази у кримінальному провадженні: наркотичний засіб - метадон, масою 0,3620 г, поміщений до спецпакету Експертна служба України №051827, який зберігається у камері зберігання речових доказів ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області №135/1195/23 (провадження №1-кс/135/284/23) від 12.09.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ладижинський міський суд Вінницької області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області ОСОБА_1