Справа № 346/6370/21
Провадження № 1-кп/346/219/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області кримінальну справу у кримінальному провадженні № 12021091180000552 від 03 грудня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Коломия Івано-Франківської області, місце реєстрації АДРЕСА_1 , фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , громадянки України, українки, не працюючої, на утриманні має малолітню дитину, судимої 05.04.2021р. Коломийським міськрайонним судом за ч.1 ст.185, ч.1 ст.357 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 16.05.2022р. замінено невідбуте покарання у виді штрафу призначене вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.04.2021 р.покаранням у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин, покарання відбула, депутатом не являється, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачена ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.
Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.
Обвинувачена ОСОБА_4 будучи судимою 05.04.2021 Коломийським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на шлях виправлення не стала та під час непогашеної судимості вчинила новий злочин проти власності за наступних обставин:
27 жовтня 2021 року близько 13:00 год. обвинувачена Шевельова, перебуваючи в приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який належить потерпілому ОСОБА_5 , умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих спонукань, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрала акордеон марки «Royal Standard» моделі «Capella», чорного кольору, бувший в вжитку, вартістю 5 233 гривні, належного потерпілому ОСОБА_5 .
Після чого, місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном покинула та розпорядилася ним на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 5 233 гривні. Викрадений бувший в вжитку акордеон марки «Royal Standard» моделі «Capella», чорного кольору, працівниками поліції виявлено та вилучено.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та пояснила, що дійсно під час непогашеної судимості, 27 жовтня 2021 року близько 13:00 год. знаходилась в приватному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , належного потерпілому ОСОБА_5 , де умисно, повторно, з корисливих спонукань, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрала бувший у користуванні акордеон марки «Royal Standard» моделі «Capella», чорного кольору, належного потерпілому ОСОБА_5 . Після чого місце вчинення кримінального правопорушення покинула, а викрадений бувший у користуванні акордеон марки «Royal Standard» моделі «Capella», чорного кольору здала у крамницю музичних інструментів в АДРЕСА_4 за що отримала 500 гривень. У вчиненому щиро розкаялася та запевнила суд, що подібного більше не повторить.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак від нього поступила письмова заява, в якій просить дане кримінальне провадження розглядати в його відсутності, карати просить суворо.
Враховуючи те, що обвинувачена Шевельова у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачена правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Обвинувачена вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції.
Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При встановлених обставинах, суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченій суд відповідно до ст. 65-67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що обвинувачена характеризується задовільно за місцем проживання, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, має на утриманні малолітню дитину сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій судом визнаються щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчиненню нових злочинів.
У п. 3 постанови зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).
Також, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій суд зазначає, що відповідно до ст.8 ч.1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Відповідно до частини першої ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З врахуванням положень ч.2 ст. 50, ст. 65 КК України, які передбачають, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин, а також запобігання вчинення нових злочинів, з урахуванням вищенаведених обставин, які враховуються при призначенні покарання, що наведені пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих обставин, поведінка обвинуваченої після вчинення кримінального правопорушення, її ставлення до вчиненого, думка потерпілого щодо міри покарання обвинуваченій, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, врахування всіх даних про її особу, що на утриманні має малолітню дитину, дають підстави призначити обвинуваченій покарання у межах санкції ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі із звільненням на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, що буде необхідним для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України слід покласти на обвинувачену ОСОБА_7 .
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 686 гривень 48 копійок витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Речові докази: бувший у користуванні акордеон чорного кольору марки «Royal Standard» моделі «Capella» повернути власнику ОСОБА_5 .
Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя ОСОБА_1