Справа № 344/11451/22
Провадження № 2-др/344/78/23
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Либовки Анни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки “Експрес Кредит Юніон” про стягнення коштів за договором вкладу в сумі 226 390,81 грн., стягнення судових витрат
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Івано-Франківського міського суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 7 738 146,80 грн. та стягнення судових витрат.
03.11.2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кришкевич Вікторія Миколаївна подав до суду клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, а саме просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в загальному розмірі 70 000 грн., які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 12 405,00 за звернення до суду з позовом, суми сплаченого судового збору в розмірі 496,00 грн. за звернення до суду з заявою про забезпечення позову та 57 098,80 грн. витрат на правничу допомогу. Розгляд клопотання просила розглядати за їх відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.10.2023 року (повний текст виготовлено 30.10.2023 року) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 7 738 146,80 грн. та стягнення судових витрат - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість, що виникла за Договором позики № 07/10-2020 від 07.10.2020 р. в загальному розмірі 7 738 146 (сім мільйонів сімсот тридцять вісім тисяч сто сорок шість) гривень 80 коп., що складається з : 1 828 430,00 грн. - основна заборгованість; 5 403 322,95 грн. - пеня за прострочення сплати суми основної заборгованості за Договором; 407 162,53 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування грошовими коштами (позикою) за Договором; 88 821,75 грн. - 6% річних, за прострочення сплати основної заборгованості за Договором; 10 409,57 грн. - 6% річних, за прострочення сплати процентів за користування грошовими коштами (позикою) за Договором. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 - 12 405,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 496,20 грн. судового збору за забезпечення позову. (а.с.215-222, т.1).
За змістом ч. ч. 3 та 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частино 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представник позивача у заяві від 24.10.2023 року зазначила, що докази на підтвердження судових витрат по справі будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення, у відповідності ч.8 ст. 141 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Як вбачається, представником позивача дане клопотання було направлено до суду поштовим зв'язком 28.10.2023 року, до суду надійшло 03.11.2023 року, а отже суд вважає можливим поновити представнику позивача строк на подання доказів щодо понесення судових витрат за надання професійної правничої допомоги адвоката.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Разом з тим ч. 3 ст. 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, надано договір про надання професійної правової допомоги №16 від 16.08.2019 р. укладеного між адвокатським об'єднанням “СІ.ЕЛ.ЕС” та ОСОБА_2 (а.с.14-17, т.1); додаткова угода №2 від 24.08.2022 року до договору про надання професійної правової допомоги (а.с.18,т.1); детальний опис -розрахунок наданої АО “СІ.ЕЛ.ЕС” професійної правничої (правової) допомоги на користь ОСОБА_2 за договором №16 та Додатковою угодою №2 у межах судової справи 344/11451/22 (а.с.233, т.1); Акт приймання-передачі наданої АО “СІ.ЕЛ.ЕС” професійної правничої (правової) допомоги на користь ОСОБА_2 за договором №16 та Додатковою угодою №2 у межах судової справи 344/11451/22, де загальна вартість усіх наданих послуг за домовленістю сторін склала 70 000 грн. (а.с.234, т.1).
Також в матеріалах справи наявні платіжні інструкції про оплату послуг правової допомоги на загальну суму 70 000,00 грн. (а.с. 230,232, т.1).
При поданні позовної заяви представником зазначено орієнтований розрахунок суми витрат в розмірі 70 000 гривень.
Суд дослідив зміст акта прийняття наданих послуг, договору про надання правової допомоги та встановив, що зазначені документи містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розмір гонорару, всі необхідні реквізити. Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та підтверджуються належними і допустимими доказами.
З огляду на відсутність заперечень відповідача проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, час розгляду справи, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в розмірі 57 098,80 грн.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення доказів, то такі витрати стягнуті на підставі рішення суду від 24.10.2023 року.
Керуючись статтями 133, 137, 139, 141, 247, 263-265, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Поновити строк подання доказів для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 57 098 (п'ятдесят сім тисяч дев'яносто вісім) гривень 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Довідка: Повний текст ухвали виготовлено: 15.11.2023 року.
Суддя Пастернак І.А.