Справа № 344/20155/23
Провадження № 1-кс/344/7812/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 11.10.2023року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12023091010000189 від 17.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
24.10.2023 скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою,у якій просить поновити строк на оскарження постанови, визнати незаконною та скасувати постанову слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 11.10.2023р. про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №12023091010000189 від 17.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування скарги зазначено, що ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 від 05.10.2023р. було скасовано постанову слідчого від 11.09.23р. та зобов'язано розглянути клопотання ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим від 14.08.23р. та 06.09.2023р., однак слідча ОСОБА_4 вкотре безпідставно відмовила у задоволенні його клопотання. Підставою відмови вказано як відсутність факту протиправності дій Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради, так і факту спричинення заявнику шкоди, з врахуванням судового рішення у справі №300/2813/22 щодо правомірності дій Департаменту, який і склав Акт від 28.01.2022р., що є предметом слідства у даному кримінальному провадженні. Дана постанова є незаконною не містить належних мотивів, зокрема і практику ЄСПЛ, не враховано що таким Актом завдана шкода та такий може бути використано, як доказ щодо притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки.
Скаржник вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити.
Слідча відносно задоволення скарги заперечила. Окрім того, для встановлення підстав участі даної слідчої ОСОБА_4 у судових засіданнях по розгляду даної скарги, про що наголошував скаржник про заміну її у групи слідчих даного кримінального провадження, надано постанову від 17.10.23р. про зміну групи слідчих, членом групи якої є ОСОБА_4 , старший групи ОСОБА_6 , тому участь ОСОБА_4 при розгляді даної скарги є правомірною.
Вивчивши доводи скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження №12023091010000189 від 17.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, дослідивши надані до скарги докази, слідчий суддя встановила наступне.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Постановою слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 11.10.2023р. про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12023091010000189 від 17.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, у задоволенні клопотання заявника ОСОБА_7 від 14.08.2023р. та 06.09.2023р. про визнання його в якості потерпілого - повторно відмовлено.
Чинним КПК України, зокрема главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України можуть бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Як зазначено у ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Відмовляючи у задоволенні клопотання поданого ОСОБА_3 від 06.09.2023р. та на виконання ухвали слідчого судді ОСОБА_5 щодо зобов'язання розглянути його клопотання від 14.08.2023р., слідча СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 зазначила, що об'єктом злочину за ч.1 ст.366 КК України є діяльність державного органу, а склад злочину є формальним, тому заявник ОСОБА_3 не може бути визнаний потерпілим. Дії Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради оцінювались вже і в судовому рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.10.2022р. у справі №300/2813/22, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2023р. та постановою ВС від 11.05.2023р. за позовом ОСОБА_3 про визнання дій протиправними щодо обстеження земельної ділянки та стягнення моральної шкоди, було відмовлено. Щодо складання такого Акту від 28.01.2022р., про який наголошує заявник та є предметом слідства, вже надано правову оцінку. Також, судом не встановлено і завдання ОСОБА_3 моральної шкоди правомірними діями Департаменту, який складав такий Акт.
Так, КК України містить досить багато норм, що встановлюють відповідальність за так звані спеціальні види службових злочинів, вчинення яких також зумовлене службовим становищем суб'єкта, однак при їх здійсненні основним безпосереднім об'єктом є інші суспільні відносини.
Серед службових злочинів, передбачених в Особливій частині КК (ст. 366), є такий злочин як «службове підроблення».
Обов'язковою ознакою службового підроблення є його предмет - офіційні документи. Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати певним ознакам: 1) документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо); 2) така інформація має бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, цифровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом; 3) інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її зберігання, використання або розповсюдження; 4) документ має бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службовою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об'єднань, а також підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності; 5) офіційним згідно зі ст. 366 КК є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Об'єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативно передбачених у ч. 1 ст. 366 КК дій: а) внесення до документів неправдивих відомостей; б) інше підроблення документів; в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів.
Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.
Інше підроблення документів являє собою повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань чи використання інших подібних способів. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, оскільки неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються відомості, що вже є у документі та відповідають дійсності.
Складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.
Видача неправдивих документів означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності та який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа матиме місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.
Склад злочину, опис якого міститься у диспозиції ч. 1 ст. 366 КК, є формальним, і злочин визнається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених у ній дій, незалежно від того, чи спричинили ці дії які-небудь наслідки і чи був використаний підроблений документ.
Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і в зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За приписами ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Скаржником до матеріалів скарги в підтвердження упереджених дій слідчого, було також долучено постанову слідчої ОСОБА_4 від 30.06.2023р. про закриття кримінального провадження та ухвалу слідчого судді ОСОБА_8 від 24.07.23р. про скасування даної постанови, а також долучено постанову слідчої ОСОБА_4 від 15.09.2023р. про закриття кримінального провадження та лист прокуратури про скасування даної постанови з наданням доручення слідчій про проведення допиту ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Водночас, слідчий суддя по розгляду скарги на постанову про відмову у визнанні потерпілим, не надає оцінку діям слідчого щодо закриття провадження, тому такі докази не можуть бути підтвердженням чи спростуванням доводів щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваної постанови від 11.10.2023р. про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №12023091010000189 від 17.01.2023р.
На час розгляду даної скарги скаржником не надано докази до скарги щодо наявності підстав для визнання слідчим органом його потерпілим та неправомірності відмови слідчого оскаржуваною постановою від 11.10.2023р.. Тому, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого є обґрунтованою.
Матеріалами кримінального провадження №12023091010000189 від 17.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України підтверджено, що таке розпочато на підставі поданої заяви директора ПФ «Кебель» ОСОБА_3 від 04.01.2023р., яка надійшла 05.01.2023р., та ухвали слідчого судді ОСОБА_11 від 06.01.2023р. про зобов'язання внести відомості до ЄРДР за даною заявою. В заяві від 04.01.2023р. зазначалось про те, що в Акт від 28.01.2022р. внесено неправдиві відомості стосовно місцезнаходження і меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а саме що з заходу дана ділянка межує з ділянкою приватної форми власності (кадастровий номер…0395), хоча така межує із земельною ділянкою комунальної форми власності (кадастровий номер…0180) та будівлею №4, а також те, що ПФ «Кебель» використовує земельну ділянку по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів, з метою приховування дійсне місце розташування земельних ділянок по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_1 .
Також, на підставі ухвали слідчого судді ОСОБА_12 від 10.01.2023р. було внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 15.12.2022р. (власника квартири АДРЕСА_2 . В заяві від 15.12.2022р. зазначалось, окрім аналогічних доводів в частині складеного Акту від 28.01.2022р., що мотивами перевірки була повторна спроба притягнути заявника ОСОБА_3 до відповідальності за начебто факт самовільного захоплення земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер …0180), яка є частково огороджена, а в Акті зазначена як ділянка № НОМЕР_1 .
При цьому доводи скаржника щодо того, що даний підроблений Акт був доказом у адміністративній справі, слідчий суддя оцінює критично, оскільки саме суд надає оцінку всім доказам справи в т.ч. як окремо, так і сукупності таких і приймає за наслідком оцінки та дослідження всіх доказів, пояснень сторін тощо судове рішення, яке може бути оскаржене до апеляційного чи касаційного суду. Даним правом позивач ОСОБА_3 скористався та оскаржував рішення, за яким у задоволенні його позовних вимог було відмовлено.
Однак, Акт обстеження земельної ділянки, складений за наслідками в т.ч. самоврядного контролю чи на доручення суду в судовій справі, є наслідком такого обстеження зокрема перевірки дотримання земельного законодавства іншими особами і трактується як попередній висновок комісії, але не має жодного наслідку. А предметом оскарження може бути тільки рішення, яке прийняте на підставі всіх наявних документів, за умови що таке породжує цивільні права та обов'язки для інших осіб.
Не можуть заслуговувати на увагу доводи скаржника про те, що в ухвалі слідчого судді ОСОБА_13 від 24.05.2023р. зазначено підставність доводів про визнання скаржника потерпілим, оскільки даною ухвалою було зобов'язано розглянути клопотання, а не визнано ОСОБА_3 потерпілим у даному кримінальному провадженні. Аналогічно і інші ухвали слідчих суддів стосуються розгляду слідчим самого клопотання заявника про визнання його потерпілим та постанов про відмову.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що матеріали кримінального провадження містять додатково долучені скаржником 18.10.2023р. докази, на які він звертав увагу, а також проведено ряд слідчих дій після оскаржуваної постанови, зокрема у листопаді 2023р. по: допиту одного свідка та додаткового допиту чотирьох свідків. Водночас, такі слідчі дії проведені після оскаржуваної постанови, а тому оцінку таких пояснень свідків слідчий орган може надавати при прийнятті інших процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні.
Інші доводи скаржника не впливають на висновок слідчого судді щодо відмови за недоведеністю вимоги даної скарги.
У частині 1 ст. 309 КПК України зазначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому дана ухвала у відповідності до ч. 3 ст. 309 КПК України не може бути оскаржена.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 55, ч. 5 ст. 110, ст.ст. 303 - 309, 369, 371-372 КПК України
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 від 24.10.2023р. на постанову слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 11.10.2023року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12023091010000189 від 17.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 15.11.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_14