1-кп/130/231/2023
130/1423/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 08.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020130000239, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Вербівка Липовецького району Вінницької області, проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого фрезерувальником на ТОВ «Жмеринський вагоноремонтний завод «Експерес», із професійно-технічною освітою, розлученого, військовозобов'язаного, не судимого, - за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
також за участі прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняє насильство по відношенню до колишнього подружжя, з якою винний перебував у сімейних відносинах - ОСОБА_5 , що призводить до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку. А саме, ОСОБА_3 неодноразово, не маючи підґрунття, вчиняв по відношенню до колишнього подружжя, з якою перебував у сімейних відносинах - ОСОБА_5 дії, які виражались у словесних образах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликав у ОСОБА_5 побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоду її психічному здоров'ю.
Так, 07.09.2022 близько 15:50 ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 домашнє насильство, що виразилося у безпричинних конфліктах, словесних образах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки та погрозах фізичної розправи. Внаслідок чого, було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 .
За вказаним фактом, працівниками Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 07.09.2022 відносно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За результатами розгляду Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, 07.10.2022 винесено постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім цього, 06.10.2022 о 18:30 ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 домашнє насильство, що виразилося у безпричинних конфліктах, словесних образах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки та погрозах фізичної розправи. Внаслідок чого, було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 .
За вказаним фактом працівниками Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області 06.10.2022 відносно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За результатами розгляду Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, 03.11.2022 винесено постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Також, 07.05.2023 о 18:00 ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 домашнє насильство, що виразилося у безпричинному конфлікті, словесних образах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки та погрозах фізичної розправи.
ІІ. Стаття (частина) закону України про кримінальну відповідальність.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять склад злочину, відповідальність за який передбачена ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя із якою винний перебував у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
III. Позиція обвинуваченого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що злочин вчинив за вищезазначених обставин. Приводами для вчинення цих злочинів стали ревнощі з боку дружини та його запальний характер. Так дійсно, після розлучення з ОСОБА_5 він почав проживати в АДРЕСА_2 з іншою жінкою. 07.09.2022 та 06.10.2022 конфлікт у нього з потерпілою ОСОБА_5 стався в їх спільному будинку, по АДРЕСА_1 , коли він прийшов забрати свої речі. 07.05.2023 між ними конфлікт стався за цією ж адресою, коли він повернувся жити до дому, де досі проживає. Визнає, що усі рази обзивав та погрожував ОСОБА_5 через свій запальний характер та її докори у зраді. Наразі вони проживають як одна сім'я, в них троє дітей, він офіційно працює та утримує всю сім'ю, його місячний заробіток складає приблизно 25 000 грн, це єдине джерело прибутку. У вчиненому розкаявся, звертає увагу, що після останнього випадку 07.05.2023 вони більше не сварилися, просив не позбавляти волі, оскільки це негативно вплине на достаток його сім'ї.
IV. Позиція потерпілого.
Суд провів розгляд справи у відсутність ОСОБА_5 , на підставі ст. 325 КПК.
V. Позиція суду щодо порядку розгляду справи.
Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обмежився лише допитом обвинуваченого, дослідженням характерезуючих даних на обвинуваченого.
При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
VI. Обставини які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття. Обтяжуючих обставин судом не встановлено.
VII. Мотиви призначення покарання.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого визнається винним обвинувачений, згідно ст. 12 КК України кваліфікується як нетяжкий злочин.
Щодо особи обвинуваченого, ОСОБА_3 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває. На даний час проживає з потерпілою ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , має на утриманні трьох дітей. Згідно ст. 89 КК України вважається таким, що раніше не судимий, покарання за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30.06.2022 за ст. 126-1 КК України, у виді 150 годин громадських робіт, відбув 23.12.2022, а тому вона погашена.
Як вбачається із досудової доповіді Жмеринського РВ з питань пробації, виправлення ОСОБА_3 без обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). За рекомендаціями відділу пробації, у випадку прийняття судом рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, вважає доцільним крім обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на нього додатковий обов'язок, передбачений ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
Отже суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченим, особу винного, наявність обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, а також беручи до уваги те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, прийшов до висновку призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, звільнивши від його відбування з випробувальним терміном у відповідності до статті 75 КК України, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених статтею 76 КК України. Оскільки на думку суду, за встановлених обставин, а також враховуючи позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого (після спрямування обвинувального акту до суду), таке покарання буде відповідати його загальній меті та справедливим, а застосування більш суворішого покарання (арешт, позбавлення волі), чи реальне відбування обмеження волі, буде занадто суворим і негативно відобразиться та матеріальному становищі його сім'ї.
Також застосування до обвинуваченого більш м'якшого покарання у виді громадських робіт, буде не доцільним, оскільки таке покарання було призначено обвинуваченому за попереднім вироком суду та не сприяло його виправленню.
Заходи забезпечення, запобіжний захід не застосовувались. Цивільний позов не заявлявся. Речові докази, процесуальні витрати відсутні.
Керуючись статтями 369, 373, 374 КПК України, Суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення, виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на нього обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку відраховувати з часу ухвалення вироку.
Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ