Провадження № 2/484/1682/23
Справа № 484/6243/23
УХВАЛА
15.11.2023 м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Шикері І.А., розглянувши заяву адвоката Болквадзе Бесікі про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Болквадзе Бесікі до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Болквадзе Бесікі до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
14.11.2023 представник позивачки - адвокат Болквадзе Б. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позовні вимоги по справі, шляхом накладення арешту на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що предметом розгляду даної справи є житловий будинок, по АДРЕСА_1 . На думку представника позивачки, відповідач ОСОБА_3 може реалізувати спірний житловий будинок, шляхом продажу та отримати незаконну вигоду, так як з будинку нещодавно були виписані малолітні та неповнолітні діти.
Дослідивши подану заяву, матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.
Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним.
Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно ч.1ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Предметом спору в даній справі, є лише дійсність договору купівлі-продажу житлового будинку, по АДРЕСА_1 , тому вважаю, що запобіжний захід у виді арешту майна не співрозмірний позовній вимозі та жодним чином не реалізує мету його вжиття і не впливає на можливість виконання рішення по суті позовних вимог.
З врахуванням наведеного, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви адвоката Болквадзе Бесікі про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Болквадзе Бесікі до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів.
Ухвала суду набирає законної сили, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: І.А.ШИКЕРЯ