ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
09 листопада 2023 року м. ТернопільСправа № 921/709/20
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
розглянув матеріали скарги №19-1/10 від 19.10.2023 (вх. № 8535 від 24.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” на бездіяльність державного виконавця
у справі
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (проспект Академіка Глушкова, будинок 40, офіс 315, місто Київ, 03187)
до відповідача - Селянського (фермерського) господарства "Тереза" (село Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47262)
про стягнення 31575 грн 04 коп., з яких: 1248 грн 25 коп. - штрафу; 2373 грн 88 коп. - 3% річних; 18665 грн 92 коп. - пені; 9286 грн 99 коп. - інфляційних втрат; витрат пов'язаних з сплатою судового збору у розмірі 2102 грн.
За участі від:
позивача (стягувача, скаржника) - Грищенко О.М.
відповідача (боржника) - не з'явився
органу ДВС - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Тернопільської області (суддя Хома С.О.) перебувала справа № 921/709/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко - Тайс” до відповідача Селянського (фермерського) господарства “Тереза” про стягнення 31575 грн 04 коп., з яких: 1248 грн 25 коп. - штрафу; 2373 грн 88 коп. - 3% річних; 18665 грн 92 коп. - пені; 9286 грн 99 коп. - інфляційних втрат; витрати пов'язаних з сплатою судового збору у розмірі 2102 грн.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2020 у справі №921/709/20: позовні вимоги задоволено; стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Тереза" (с. Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47262, ідентифікаційний код 30419002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, м. Київ, 03187, ідентифікаційний код 38039872) 1248 грн 25 коп. - штрафу; 2373 грн 88 коп. - 3 % річних; 18665 грн 92 коп. - пеня; 9286 грн 99 коп. - інфляційних втрат; 2102 грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Надалі, 15.01.2021 Господарським судом Тернопільської області ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Тереза" (с. Осташівці, Зборівський район, Тернопільська область, 47262, ідентифікаційний код 30419002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, м. Київ, 03187, ідентифікаційний код 38039872) 11398 грн 75 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
На примусове виконання рішення від 28.12.2020 та додаткового рішення від 15.01.2021 у справі №921/709/20 Господарським судом Тернопільської області 04.02.2021 та 15.02.2021 видано відповідні накази.
24.10.2023 на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла скарга №19-1/10 від 19.10.2023 (вх. № 8535) на бездіяльність державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з вимогами про:
- визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/709/20 від 15.02.2021, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №921/709/20 від 15.02.2020 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження";
- зобов'язання державного виконавця або іншу посадову особу Бережанського ВДВС в Тернопільському районі Тернопільської області Західного МРУ Міністерства юстиції усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника), шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/709/20 від 15.02.2021 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення та недотримання за період з 29.06.2023 по 18.10.2023 Бережанським відділом державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції як ст. 10, 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження» в цілому, так і ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема.
На підставі розпорядження Заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 24.10.2023 та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 скаргу передано на розгляд судді Шумського І.П.
Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Ухвалою суду від 30.10.2023 судове засідання по розгляду скарги призначено на 09.11.2023.
03.11.2023 скріплений електронним підписом на електронну адресу суду надійшов відзив №21602 від 02.11.2023 (вх. №8842) Бережанського відділу ДВС.
Надалі, 07.11.2023 скріплений електронним підписом на електронну адресу суду надійшов відзив №23210 від 07.11.2023 (вх. №8999) Бережанського відділу ДВС.
У своїх відзивах Бережанським відділом ДВС зазначено, що згідно даних з бази АСВП на примусовому виконанні у Бережанському відділі перебуває зведене виконавче провадження №64819906 на підставі виданих Господарським судом Тернопільської області наказів від 15.02.2021 №921/709/20 (ВП № 64732110), від 04.02.2021 №921/709/20 (ВП 64608916), від 09.02.2021 №921/708/20 (ВП 64609200), від 02.03.2021 №921/708/20 (ВП 64843137).
На підставі ст. ст. 3, 4 , 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Зборівського відділу ДВС відкрито виконавчі провадження.
Після цього і до 23.06.2023 державним виконавцем було вчинено запити, скеровані у відповідні реєструючі органи для встановлення майнового стану боржника.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем своєчасно та згідно з нормами закону направлено запит №97189641 від 22.02.2201 в ACBП до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів. Згідно відповіді на вказаний запит, відсутні дані щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.
22.02.2021 державним виконавцем на адресу боржника було направлено виклик №2864 з вимогою до його керівника з'явитись до відділу для вирішення питань сплати боргу, про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно, попередження про відповідальність за неподання такої декларації, або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей про необхідність боржнику надати перелік документів юридичної особи. Однак керівник боржника на виклик державного виконавця не з'явився.
Згідно відповіді №03 від 01.03.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області сільськогосподарська техніка та інші механізми за боржником не зареєстровані. Відділом Держгеокадастру у Тернопільській області надано інформацію про те, що у СГ «Тереза» на праві користування перебуває земельна ділянка площею 624,46 га.
05.03.2021 державним виконавцем: у черговий раз надіслано виклик за №3358 керівнику боржника рекомендованим листом за №4720102280978; винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, який є чинним по сьогоднішній день; винесено постанову про арешт коштів боржника №3365, яку направлено у фінансові установи.
Згідно відповіді № 81-15-8/3540-БТ від 09.03.2021 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» божник не має відкритих рахунків.
09.03.2021 державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника за місцем його реєстрації. При цьому встановлено, що приміщення чи будь - які інші об'єкти нерухомого майна належні боржнику не виявлені. За адресою с. Осташівці, Зборівського району Селянське (фермерське) господарство «Тереза» діяльності не здійснює, рухомого та нерухомого майна не виявлено, бухгалтерський облік не ведеться, працівники відсутні, про що складено акт про неможливість стягнення від 09.03.2021.
У матеріалах виконавчого провадження знаходяться підтверджуючі документи щодо вчинення виконавчих дій по ВП №64608916 (частково погашено борг в сумі 2239,95 грн) та по ВП № 64732110 (частково погашено борг в сумі 758,17 грн).
Станом на 23.06.2023, ЗВП №64819906 передано на виконання у Бережанський відділ державної виконавчої служби.
Державним виконавцем по зведеному виконавчому провадженню проведено виконавчі дії, а саме: перевірено майновий стан боржника за адресою боржника с. Осташівці Зборівського району та складено акт перевірки майнового стану боржника 03.08.2023, 12.09.2023, 18.10.2023, 01.11.2023 де зазначено, що господарської діяльності боржник не проводить, майна не виявлено; надіслано запити в реєструючі органи про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи; ); в Центр державного земельного кадастру, щодо наявності земельних ділянок; 26.10.2023 винесено повторну постанову про арешт коштів боржника та запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів (в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби; 30.10.2023 направлено запити в реєструючі органи, а саме: ГУ ДПС в Тернопільській області; ДП «НАІС»; Центр ДЗК; Управління Держпраці; ДП «Аграрні реєстри»; ГУ статистики у Тернопільській області; Агенство з Ідентифікації і реєстрації тварин; Державну авіаційну службу України; органи МВС; 07.11.2023 скеровано запити у Бюро технічної інвентаризації та ГУ Держгеокадастру щодо наявного майна боржника.
Фінансовим відділом Озернянської сільської ради у відповіді №183 від 01.11.2023 повідомлено, що боржником з 2021 року по 01 листопада 2023 року до бюджету не було сплачено земельного та іншого податку.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, обтяження по боржнику: Селянське (фермерське) господарство "Тереза" код ЄДРПОУ: 30419002 винесено, номер запису 7752836 від 19.11.2014. У реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні, у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості відсутні, у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні.
Органом ДВС стверджено, що дії державного виконавця вчинені виключно із вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Зважаючи на вищевикладене, органом примусового виконання рішень зазначено, що наведені у скарзі вимоги є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Представником скаржника/стягувача в судовому засіданні 09.11.2023 підтримано скаргу в повному обсязі, підтверджено отримання відзивів на скаргу від Бережанського відділу ДВС.
Бережанський відділ ДВС явку повноважного представника в судове засідання 09.11.2023 не забезпечив.
08.11.2023 скріплене електронним підписом на електронну адресу суду надійшло клопотання №23670 від 08.11.2023 (вх. №9058) Бережанського відділу ДВС, у якому той просив суд відмовити у задоволенні скарги та проводити судове засідання 09.11.2023 без участі його представника.
Боржник явку повноважного представника в судове засідання 09.11.2023 не забезпечив.
Розглянувши скаргу ТОВ “Компанія “Ніко - Тайс” на бездіяльність державних виконавців Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, господарським судом встановлено наступне.
22.02.2021 старшим державним виконавцем Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Войцишин М.А. винесено постанову ВП №64608916 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 04.02.2021 у справі №921/709/20, виданого Господарським судом Тернопільської області.
Надалі, 05.03.2021 Заступником начальника відділу Зборівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Жук І.М. винесено постанову ВП №64732110 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 15.02.2021 у справі №921/709/20, виданого Господарським судом Тернопільської області.
Наявна у матеріалах справи інформація автоматизованої системи виконавчого провадження ВП №64608916 вказує на послідовність вчинення державним виконавцем дій з примусового виконання наказу від 04.02.2021 у даній справі. Відповідно до її змісту державним виконавцем також було винесено:
22.02.2021 постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення виконавчого збору;
12.03.2021 постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника;
14.06.2022 постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;
11.08.2022 постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних;
23.06.2023 постанову про передачу виконавчого провадження.
Разом з тим, інформація автоматизованої системи виконавчого провадження ВП №64732110 вказує на послідовність вчинення державним виконавцем дій з примусового виконання наказу від 15.02.2021 у даній справі. Відповідно до її змісту державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження було винесено:
05.03.2021 постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника;
15.03.2021 постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження;
14.06.2022 постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;
11.08.2022 постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних;
23.06.2023 постанову про передачу виконавчого провадження.
Виконавчі провадження №64608916, №64732110 входять до складу зведеного виконавчого провадження №64819906.
Після відкриття виконавчих проваджень, 27.03.2021 стягувачем адресовано Зборівському районному відділу ДВС клопотання б/н, б/д про вчинення виконавчих дій згідно переліку на 60 пунктів, які стосувались у т.ч. примусового виконання наказів у справі №921/709/20.
29.06.2023 В.о. начальника Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яцків О.І. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №64608916.
Того ж дня 29.06.2023 головним державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Здеп С.М. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №64732110.
Зміст винесених державними виконавцями постанов від 29.06.2023 вказує на те, що на підставі наказу Міністерства юстиції України №776/5 від 27.02.2023 «Про відділи державної виконавчої служби в Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції» виконавчі провадження ВП №64608916, ВП №64732110 передано Бережанському відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Посилаючись на зміст сформованих, станом на 19.10.2023, інформацій про виконавчі провадження ВП №64608916 та ВП №64732110, стягувачем стверджено, що з 29.06.2023 по 18.10.2023 державними виконавцями не вчинено жодних заходів з примусового виконання наказів від 04.02.2021 та від 15.02.2021, виданих у справі №921/709/20.
У зв'язку з чим, у жовтні 2023 року подано відповідну скаргу, копію якої з додатком 20.10.2023 надіслано боржнику та суб'єкту оскарження.
У свою чергу, до відзивів на скаргу Бережанським відділом ДВС долучені документи, які, за твердженням органу примусового виконання рішень, вказують на дотримання ним порядку і строків вчинення виконавчих дій в рамках зведеного виконавчого провадження з примусового виконання наказів №921/709/20 від 04.02.2021 та від 15.02.2021, а саме:
- акти від 03.08.2023, 12.09.2023, 18.10.2023 державного виконавця про відсутність працівників, представників та уповноважених осіб СФГ «Тереза» за місцем реєстрації юридичної особи боржника;
- постанова від 26.10.2023 про арешт коштів боржника;
- вимога від 26.10.2023, адресована АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Альтбанк», АТ «Укрсиббанк», АТ «Сенк банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Банк 3/4», АТ «СКАЙ Банк», ПАТ «Банк Восток» на отримання інформації, яка містить банківську таємницю;
- виклик від 26.10.2023 керівнику боржника з'явитись до виконавця;
- датовані 30.10.2023 запити, адресовані Державній авіаційній службі України, Агенству з ідентифікації і реєстрації тварин, ДП «Аграрні реєстри», Управлінню Держпраці в Тернопільській області, Головному управлінню ДПС в Тернопільській області, Центру державного земельного кадастру, ДП Наіс, ГУ статистики у Тернопільській області;
- акт від 01.11.2023 державного виконавця, у якому вказано про відсутність за адресою реєстрації СФГ «Тереза» його керівника та інших осіб, а також те, що складські приміщення та адмінбудинок зачинені;
- датовані 07.11.2023 запити, адресовані ГУ Держгеокадастру та Бюро технічної інвентаризації.
Предметом розгляду даної скарги є наявність або відсутність підстав для визнання бездіяльності державних виконавців Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за період із 29.06.2023 по 18.10.2023 неправомірною щодо примусового виконання наказів Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2021 та від 15.02.2021, виданих у справі №921/709/20.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ч. 1 ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17 травня 2005 року по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява N 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п.1 ст. 6 Конвенції.
Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Державний виконавець, як працівник державної виконавчої служби відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Положеннями ст. 343 ГПК України вказано, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
У ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п. 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (абз. 1 ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 цього Закону.
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (ч.5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Тобто, згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану боржника із метою належного виконання рішення суду із врахуванням всього періоду перебування виконавчого документу на примусовому виконанні в органі примусового виконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи
У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
При цьому, сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов'язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.03.2019 у справі № 21/303-08.
Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п. 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з приписами статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.
Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи (частина 4 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 від 05.08.2016, автоматизована система виконавчого провадження - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу. Пунктом 10 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження передбачено, що вона забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Згідно з пунктами 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до автоматизованої системи виконавчого провадження обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.
До Автоматизованої системи виконавчого провадження в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.
Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до автоматизованої системи виконавчого провадження одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.
У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до автоматизованої системи виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її проведення.
Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.
Згідно з положеннями пунктів 1, 2 розділу VІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних.
З метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.
Отже, державним виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження.
Оскільки за приписами вищевказаного Закону України "Про виконавче провадження" та Положення автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується централізоване зберігання документів виконавчого провадження, а також надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження та виготовлення документів виконавчого провадження, вказане дає підстави для висновку, що інформація внесена до автоматизованої системи виконавчого провадження виконавцем в межах конкретного виконавчого провадження щодо проведених дій на примусове виконання виконавчого документа є офіційною та може бути використана в спорі стороною, яка є учасником виконавчого провадження, з посиланням на наявні в автоматизованій системі виконавчого провадження дані, в процесі оскарження нею дій чи бездіяльності державного виконавця з приводу вжиття/невжиття виконавцем ефективних, своєчасних і в повному обсязі заходів щодо примусового виконання виконавчого документа, виданого на виконання рішення компетентного органу.
Разом з тим, дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.
Згідно з абз. 2 п. 1 розд. II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Відтак, з системного аналізу вказаних вище норм законодавства випливає, що виконавець, який ухвалює постанову про відкриття виконавчого, наділений широким спектром повноважень щодо примусового виконання рішення суду.
У постановах Верховного Суду від 18.07.2018 року у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 року у справі № 911/167/17 та від 30.10.2018 року у справі № 903/1297/14, суд касаційної інстанції зазначив, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об'єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
При цьому здійснення виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року по справі №2540/3203/18 зазначила, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню. Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.
Так, судом встановлено, що за період із 29.06.2023 по 18.10.2023 Бережанським відділом державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не були належним чином виконані вимоги, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", щодо примусового виконання наказів Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2021 та від 15.02.2021 по справі №921/709/20, а саме державним виконавцем порушено строки та порядок вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №64608916, №64732110 (зведене виконавче провадження №64819906) щодо примусового вищевказаних наказів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відомостей щодо виконавчих проваджень №64608916, №64732110 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2021 та від 15.02.2021 по справі №921/709/20, котрі розміщені в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, державними виконавцями Бережанського відділу ДВС в межах виконавчих проваджень не вчинено жодних виконавчих дій.
А дії державного виконавця щодо складення датованих 03.08.2023, 12.09.2023 та 18.10.2023 актів, за охоплюваний скаргою період часу, не відображені в автоматизованій системі виконавчих проваджень.
Решта наданих державною виконавчою службою документів, як доказів на підтвердження вчинення заходів з примусового виконання, хоча і вчинені з метою примусового виконання наказів у даній справі, однак датовані після звершення стягувача до суду із скаргою.
Відтак, органом ДВС не надано належних та допустимих доказів того, що ним, за вказаний у скарзі період, вживалися передбачені спеціальним законодавством заходи з примусового виконання наказів та належним чином було дотримано відповідні терміни на здійснення таких дій.
З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання неправомірною бездіяльності державних виконавців за період із 29.06.2023 по 18.10.2023 Бережанського відділу ДВС у виконавчих провадженнях №64608916, №64732110 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2021, від 15.02.2021 (зведене виконавче провадження №64819906) по справі №921/709/20.
З огляду на визначення конкретного періоду бездіяльності органу ДВС, пункт третій прохальної частини скарги підлягає частковому задоволенню.
При цьому суд зазначає, що згідно з Рекомендаціями Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
В діючій Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5: дискреційні повноваження це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Відтак, саме на державного виконавця покладено обов'язок щодо прийняття відповідних рішень, а не встановлення судом під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця примірного переліку таких дій.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта.
У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №819/570/18 сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Більш того, згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: Класс та інші проти Німеччини від 6 вересня 1978 року, Фадєєва проти Росії (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, Кумпене і Мазере проти Румунії (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави (у даному випадку орган, уповноважений на виконання рішення національного суду), тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Отже, суд не може втручатись в дискреційні повноваження державних виконавців.
Тому, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання незаконною бездіяльності державних виконавців Бережанського відділу ДВС за період із 29.06.2023 по 18.10.2023 у виконавчих провадження з примусового виконання наказів у даній справі та зобов'язання державних виконавців Бережанського відділу ДВС дотримуватись строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з примусового виконання наказів у даній справі, із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".
Водночас, при вирішенні пункту четвертого прохальної частини скарги, підлягають врахуванню вчинені на час прийняття ухвали дії органу ДВС, які спрямовані на усунення допущених порушень (поновлення прав заявника/стягувача щодо примусового виконання наказів у справі №921/709/20).
Відтак, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» підлягає до часткового задоволення.
Щодо вказаної процесуальної дії суд постановляє ухвалу (ст. ст. 232, 234, ч. 1 ст. 343 ГПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 232-235, 339 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Скаргу № 19-1/10 від 19.10.2023 (вх. № 8535 від 24.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволити частково.
2. Визнати за період із 29 червня 2023 року по 18 жовтня 2023 року неправомірною бездіяльність державних виконавців Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №64608916 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області по справі №921/709/20 від 04.02.2021 та у виконавчому провадженні №64732110 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області по справі №921/709/20 від 15.02.2021, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №64608916, №64732110 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2021, від 15.02.2021 (зведене виконавче провадження №64819906) по справі №921/709/20 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".
3. Зобов'язати державних виконавців Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції дотримуватись строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №64608916, №64732110 (зведене виконавче провадження №64819906) щодо примусового виконання наказів Господарського суду Тернопільської області по справі №921/709/20 від 04.02.2021 та від 15.02.2021, із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".
4. Ухвала, в порядку ч. 1 ст. 235 ГПК України набирає законної сили після її оголошення - 09.11.2023.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.11.2023.
Суддя І.П. Шумський