ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2023 Справа № 917/508/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Михатило А.В., за участю представника позивача за первісним позовом - Колісника Б.О., представника позивача за зустрічним позовом - Сова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за первісною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП", вул. Шумського Юрія, 1А, офіс 312, м. Київ, 02098
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА", вул. Миру, 2/1, с. Гиряві Ісківці, Миргородський район, Полтавська область, 37223
про стягнення 796 490,16 грн
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА", вул. Миру, 2/1, с. Гиряві Ісківці, Миргородський район, Полтавська область, 37223
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП", вул. Шумського Юрія, 1А, офіс 312, м. Київ, 02098
про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 181 699,07 грн,
встановив:
29.03.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" про стягнення 796 490,16 грн заборгованості за договором постачання природного газу № 2022/РПГ-118 від 16.09.2022 року, з яких: 173 166,22 грн- пеня, 13 273,89 грн - 3% річних та 610 050,05 грн- штраф (вх. № 542/23).
Ухвалою від 03.04.2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив відповідачу строки: для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - 5 днів з дня отримання цієї ухвали; для подання відзиву на позов, оформленого з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.ст. 167,184 ГПК України, встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.
12.04.2023 року на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (з додатками) (вх. № 4608, без ЕЦП).
17.04.2023 року до суду за допомогою засобів поштового зв'язку надійшли ідентичні заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (з додатками) (вх. № 4774)
Ухвалою суду від 19.04.2023 року задоволено клопотання ТОВ "АГРО ПЕРЕМОГА" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалено розгляд справи № 917/508/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.05.2023 року на 11:00 год.
20.04.2023 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказу до справи (вх. № 5029), а саме: копії адвокатського запиту №05/04 від 05.04.2023 року та копії листа ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ - 23-4584 від 11.04.2023 року, в яких міститься інформація відносно надання обсягу (об'єму) природного газу, який був поставлений ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" в листопад 2022 року на користь ТОВ "АГРО ПЕРЕМОГА".
Під час розгляду справи №917/508/23 у підготовчому засіданні 16.05.2023 року оголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 20.06.2023 року до 10:00 год.
16.05.2023 року до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 6177), в якому він заперечував проти задоволення клопотання позивача щодо долучення доказів до справи (копії адвокатського запиту №05/04 від 05.04.2023 року та копії листа ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-23-4584 від 11.04.2023 року) з підстав пропуску строку для подачі такого доказу (ч. 2 ст. 80 ГПК України). Однак, поряд з цим, відповідач враховує додані позивачем до клопотання документи як такі, що потребують відповіді в частині визначення розмірів газопостачання за жовтень, листопад 2022 року та використання цих даних для нарахування частини позовних вимог. Відповідач вказує про відсутність факту поставки (реалізації) газу у спірний період у обсязі, про який йдеться у позові. З метою з'ясування наявності факту надання послуг (закачування та відбору природного газу із сховища) та факту сплати цих послуг оператору ГТС, представник відповідача звернувся із запитом до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", однак у наданні запитуваної інформації було відмовлено. У зв'язку з вищезазначеним, керуючись ст. 81 ГПК України, відповідач просив суд витребувати у ТОВ "Оператор газотранспортної системи України":
- дані, що підтверджують фактичний обсяг поставки газу замовленої потужності постачання газу ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" (код ЕІС постачальника 56Х930000008400А) з точкою входу "Полтавагаз" та точкою виходу ЕІС код споживача 56ХО000105АN100Н за період жовтень - листопад 2022, в розрізі кожного дня поставки;
- докази, що підтверджують факти сплати вартості послуг закачування та відбору природного газу з підземних сховищ з точкою виходу ЕІС, код споживача 56ХО000105АN100Н за зазначений період (жовтень - грудень 2022 року).
Також відповідач просив поновити строк для подачі вказаного клопотання про витребування доказів та подання доказів, посилаючись на те, що тривалий час позивач веде листування щодо підписання актів прийому-передачі наданих послуг і фактично не надає жодних достовірно підтверджених даних, а також те, що інформація щодо об'єму газопостачання надійшла після відкриття провадження у справі.
16.05.2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" до Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 181 699,07 грн (вх. № 858/23). Також позивач за зустрічним позовом просив поновити строк на подання даного позову, посилаючись на те що відсутність достовірних даних про фактичний стан розрахунків між сторонами за поставлений газ у листопаді 2022 року унеможливило визначення розміру заборгованості ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" і подання даного позову в установлений строк. Лише після отримання 21.04.2023 року від відповідача за зустрічним позовом інформації ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про закріплення ТОВ "АГРО ПЕРЕМОГА" в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" у період з 01.11.202р по 08.11.2022 та з 13.11.2022 по 15.11.2022 та про використання ТОВ "АГРО ПЕРЕМОГА" в ці періоди природного газу в розмірі 63 803,00 куб.м., можливо було здійснити перевірку і підтвердження цієї інформації та визначити вартість поставленого ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" природного газу у жовтні - листопаді 2022 року, а відповідно і суми заборгованості з повернення попередньої оплати.
Також позивач за зустрічним позовом просив стягнути з ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" 2 725,50 грн витрат на сплату судового збору та 10 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 22.05.2023 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" про поновлення строку на подання зустрічного позову (вх. № 858/23 від 16.05.2023року), поновлено строк для подання зустрічної позовної заяви, прийнято зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" до Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" про повернення безпідставно отриманих коштів у розмірі 181 699,07 грн до розгляду; об'єднано зустрічну позовну заяву з первісним позовом в одне провадження, призначено підготовче засідання у справі на 20.06.2023 року на 10:00 год.; встановлено у відповідності до ст. 165 ГПК України відповідачу за зустрічним позовом строк - протягом 15-ти днів з дня вручення даної ухвали - для подання суду відзиву на зустрічну позовну заяву, після отримання від позивача за зустрічним позовом відповіді на відзив - подати протягом 5 днів до суду заперечення (за наявності); встановлено позивачу за зустрічним позовом після отримання відзиву на зустрічний позов строк 5 днів для подання відповіді на відзив, а також надати суду відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України). Крім того, задоволено клопотання представника відповідача за первісним позовом про поновлення пропущеного строку на подачу клопотання про витребування доказів (вх. №6177 від 16.05.2023 року), поновлено відповідачу за первісним позовом строк на подачу вказаного клопотання; задоволено клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів та ухвалено витребувати у ТОВ "Оператор газотранспортної системи України": 1) дані, що підтверджують фактичний обсяг поставки газу замовленої потужності постачання газу ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" (код ЕІС постачальника 56Х930000008400А) з точкою входу "Полтавагаз" та точкою виходу ЕІС код споживача 56ХО000105АN100Н за період жовтень - листопад 2022, в розрізі кожного дня поставки; 2) докази, що підтверджують факти сплати вартості послуг закачування та відбору природного газу з підземних сховищ з точкою виходу ЕІС, код споживача 56ХО000105АN100Н за зазначений період (жовтень - грудень 2022 року).
26.05.2023 року від ТОВ "АГРО ПЕРЕМОГА" надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 6684).
07.06.2023 року на електронну адресу суду від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надійшли письмові пояснення з додатками (вх. № 7160).
08.06.2023 року до суду від ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 7227), в якому просив відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі та відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення з ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 2 725,50 грн та витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 10 000,00 грн.
Також 08.06.2023 року до суду від ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" надійшли додаткові пояснення (вх. № 7228).
15.06.2023 року на електронну адресу суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про участь у всіх подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 7546).
19.06.2023 року на електронну адресу суду від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов, в якій він просив задовольнити зустрічну позовну заяву (вх. № 7667, без ЕЦП).
27.06.2023 року до суду за допомогою засобів поштового зв'язку від позивача за зустрічним позовом надійшла ідентична відповідь на відзив на зустрічний позов (вх. № 7974).
28.06.2023 року до суду від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив по зустрічному позову (вх. № 8050).
У зв'язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці засідання суду 20.06.2023 року не відбулося.
Ухвалою від 07.08.2023 року суд призначив підготовче засідання по справі № 917/508/23 на 14.09.2023 року на 10:00 год. Задовольнив клопотання представника позивача за первісним позовом - Колісника Б. О. про участь в усіх судових засіданнях Господарського суду Полтавської області по справі № 917/508/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 14.09.2023 року оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 26.10.2023 року на 09:00 год.
25.10.2023 року від ТОВ «РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП» надійшли письмові пояснення з посиланням на правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду в постанові від 18.08.23р. у справі №927/211/22.
В судовому засіданні 26.10.2023 представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору, проти зустрічного позову заперечував.
Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні проти первісного позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті спору, просив задовольнити зустрічну позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд встановив наступне.
Між ТОВ «РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП» (надалі - постачальник або позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом) та ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» (надалі - споживач або відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом ) був укладений Договір постачання природного газу №2022/РПГ-118 від 16.09.22р. (надалі - Договір, арк. справи 25-37, том 1).
При укладенні вказаного Договору сторони, зокрема, узгодили наступне:
- Згідно п.1.1 Договору постачальник зобов'язався поставити споживачу природний газ, а останній зобов'язався прийняти та оплатити поставлений газ згідно умов Договору.
- Пунктом 1.2 Договору передбачено, що загальний замовлений обсяг постачання газу за цим Договором становить 700 000,00 куб.м., в т.ч. в жовтні 2022 року - 300 000,00 куб.м., в листопаді 2022 року - 200 000,00 куб.м., в грудні 2022 року - 200 000,00 куб.м.
- ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» присвоєно ЕІС-код Споживача - 56X0000105AN100H (п.1.9 Договору).
- Пунктом 1.3 Договору передбачено, що у разі відхилення від загального замовленого обсягу постачання газу за Договором та/або у разі відхилення від обсягу постачання по розрахункових періодах, зазначених в п.1.2 Договору, більше ніж на 10%, обсяг природного газу може бути змінений в порядку, передбаченому п.2.4 Договору.
- У відповідності до п.2.4.1 Договору коригування замовлених місячних обсягів замовлених місячних обсягів мають бути оформлені шляхом укладення відповідної додаткової угоди на відповідний розрахунковий період (газовий місяць).
- Пунктом 3.7 Договору визначено, що оплата за договором здійснюється Споживачем на рахунок Постачальника в наступні строки:
30% суми платежу за газ до 01 числа розрахункового періоду (місяця постачання);
30% суми платежу за газ до 10 числа розрахункового періоду (місяця постачання);
30% суми платежу за газ до 20 числа розрахункового періоду (місяця постачання);
10% суми платежу за газ до 30 числа місяця після розрахункового період (місяця постачання)
- Відповідно до п.3.8 Споживач отримує розраховану суму платежу за газ у вигляді рахунку і забезпечує оплату в строки, передбачені пунктом 3.7 цього Договору.
- Споживач отримує розраховану суму платежу у вигляді рахунку та забезпечує оплату в строки, передбачені п.3.7 Договору.
- Якщо день здійснення платежу припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то такий платіж повинен бути здійснений в робочий (банківський) день, що передує вихідному, святковому або неробочому дню (п.3.9 Договору).
- Згідно п.3.17 Договору за наявності у Споживача заборгованості, грошові кошти, шо перераховуються Споживачем, зараховуються в рахунок погашення існуючої заборгованості в порядку черговості її виникнення.
- У разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу/інших платежів, споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, а у випадку прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від суми простроченої заборгованості (п.7.2 Договору).
- Якщо після підписання додаткової угоди до Договору, де Сторони узгодили обсяг (об'єм) постачання природного газу та його ціну на певний розрахунковий період, споживач відмовляється від постачання природного газу за такою додатковою угодою, то споживач сплачує на користь Постачальника 50% від вартості природного газу за даною додатковою угодою (п.7.7 Договору).
22.09.22р. сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору на постачання природного газу №2022/РПГ-118 від 16.09.22р. (далі - Додаткова угода, арк. справи 38, том 1).
Згідно п.1 Додаткової угоди сторони погодили, що договірний місячний обсяг постачання газу споживачеві в жовтні 2022 року становить 300 000,00 куб.м.
Плановий добовий обсяг споживання природного газу в жовтні 2022 року визначено в пункті 3 Додаткової угоди.
В обґрунтування своїх вимог за первісним позовом ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" зазначає, що відповідач зобов'язаний був отримати (вибрати) в жовтні 2022року 300 000.00 куб.м. природного газу за ціною 46.16390 грн. з ПДВ за 1 м.куб. Проте, в жовтні 2022 року відповідачем отримано (спожито) замість 300 000 куб.м. газу лише 43 923.00 куб.м. вартістю 2 027 656,10 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі природного газу №805 від 31.10.22р. Тобто різниця між фактичним обсягом та підтвердженим згідно умов Договору обсягом природного газу в жовтні 2022 року склала 256 077 куб.м.
В листопаді 2022 року відповідачем отримано (спожито) 63 803 куб.м., що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу №871 від 30.11.22р. та даними Інформаційної платформи Оператора ГТС. Відповідач умов п.п. 2.10, 2.11 Договору не виконав, копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу в листопаді 2022 році позивачу не надав.
Як вказує позивач за первісним позовом, відповідачем спожито в листопаді 2022 року природний газ вартістю 2 945 395,31 грн, в т.ч. ПДВ, а також відповідач зобов'язаний сплатити позивачу вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з ГТС в жовтні 2022 року в обсязі 256077 куб.м. і в листопаді 2022 року в обсязі 192 274 куб.м. вартістю 113 047,53 грн., в т.ч. ПДВ.
Крім того, всупереч приписам п.2.9 Договору відповідач фактично відмовився від отримання (споживання) повного обсягу газу, що був узгоджений сторонами в Додатковій угоді №1 від 22.09.22р., як в жовтні 2022 року, так і в листопаді 2022 року. У зв'язку з відмовою відповідача від отримання товару позивач у відповідності до ч.4 ст.692 ЦК України відмовився від Договору шляхом направлення ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» Повідомлення про відмову від Договору постачання природного газу №2022/РПГ-118 від 16.09.22р.
Відповідач за первісним позовом взяті на себе зобов'язання вибрати обумовлену кількість газу та оплатити на умовах Договору виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише 5 154 751,36 грн. з порушенням строків оплати.
Позивач вказує, що у відповідності до умов Договору та ч.2 ст.625 ЦК України, ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» зобов'язане сплатити на користь ТОВ «РП-ГРУП» 12 875 823,60 грн., з яких:
1. 2 027 656,10 гун., в т.ч. ПДВ, - вартість спожитого відповідачем природного газу в жовтні 2022 року в обсязі 43 923 куб.м.
2. З 058 441.73 грн., в т.ч. ПДВ, - вартість спожитого відповідачем природного газу в листопаді 2022 року в обсязі 63 803 куб.м. та вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з ПТС в жовтні 2022 року в обсязі 256077 куб.м. і в листопаді 2022 року в обсязі 192 274 куб.м.
3. 12 572,55 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати вартості газу згідно ч.2 ст.625 ЦК України.
4. 13 727,61 грн. - 3% річних за прострочення сплати вартості газу згідно ч.2 ст.625 ЦК України.
5. 228 793,51 грн. - пеня за прострочення сплати вартості газу згідно п.7.2 Договору.
6. 610 050,05 грн. - сума штрафів за прострочення сплати вартості газу згідно п.7.2 Договору.
7. 6 924 582 грн. - 50% від вартості природного газу Додатковою угодою згідно п.7.7 Договору.
Отже, заборгованість Відповідача становить 7 721 072,24 грн. (12 875 823,60 - 5154 751,36 (оплата)= 7 721 072.24), з яких:
- пеня -173166,22 грн.;
- 3%річних -13 273,89 грн.;
- штрафи - 610 050,05 грн.;
- 50% від вартості природного газу Додатковою угодою згідно п. 7.7 Договору - 6 924 582 грн. (вимоги про стягнення цієї суми позивачем не заявлено).
На підставі ст. 534 ЦК України та п. 3.17 Договору позивач за первісним позовом зарахував оплати відповідача у рахунок погашення грошових зобов'язань відповідача в порядку черговості ( розрахунок черговості і сум зарахування наведено у позовній заяві).
Таким чином, позивач за первісним позовом заявив до стягнення з відповідача за первісним позовом: 173 166,22 грн- пені, 13 273,89 грн - 3% річних та 610 050,05 грн- штрафу.
Позивачем за первісним позовом подано наступні докази: розрахунок пені, відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення сплати вартості газу по Договору постачання природного газу №2022/РПГ-118 від 16.09.22р.; відомості щодо зарахування, сплачених ТОВ «Агро Перемога» коштів, в рахунок заборгованості по договору; ордер на надання правової допомоги ТОВ «РП-ГРУП»; копії : свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката Колісника Б.О., договору про надання правової допомоги №12/10 від 12.10.22р. з додатковою угодою від 15.02.23р., договору постачання природного газу №2022/РПГ-118 від 16.09.22р., додаткового договору про порядок електронного документообігу за договором постачання природного газу №2022/РГГ-118 від 16.09.22р., додаткової угоди №1 до договору на постачання природного газу №2022/РПГ-118 від 22.09.22р., рахунку на оплату №528 від 22.09.22р., платіжних доручень №1704 від 03.10.22р., №3358 від 04.10.22р., №1731 від 04.10.22р., №3360 від 05.10.22р., №3434 від 13.10.22р., №3467 від 21.10.22р., акту приймання-передачі природного газу №805 від 31.10.22р., вимоги позивача про сплату заборгованості №360 від 18.11.22р., відповіді відповідача №390 від 19.12.22р. на вимогу про сплату заборгованості від 18.11.22р., листа позивача №366 від 12.12.22р. «Щодо підписання Акту №871 від 30.11.2022 року», акту приймання-передачі природного газу №871 від 30.11.22р., роздруківка з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягу поставленого на користь ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» природного газу в листопаді 2022 року, розрахунок вартості послуг із закачування та відбору природного газу у жовтні-листопаді 2022 року, листа позивача №373 від 23.12.22р. «Щодо підписання Акту №871 від 30.11.2022 року», договору №1805000461 зберігання (закачування, відбору) природного газу від 14.05.18р., роздруківка постанови НКРЕКП №656 від 30.06.22р. та додатку до неї, листа відповідача №376 від 12.12.22р., листа відповідача №381 від 13.12.22р., листа відповідача №402 від 27.12.22р., вимоги позивача про сплату заборгованості №386 від 16.01.23р., листування між позивачем та відповідачем в жовтні-листопаді 2022 року: листа ТОВ «Агро Перемога»; листа ТОВ «РП-ГРУП» №355 від 28.10.22р.; повідомлення ТОВ «Агро Перемога» про обставини непереборної сили; листа ТОВ «РП-ГРУП» №355 від 31.10.22р.; листа ТОВ «Агро Перемога» №340 від 11.11.22р.; листа ТОВ «Агро Перемога» №343 від 15.11.22р.; повідомлення №378 від 30.12.22р. про відмову від Договору, копії адвокатського запиту №05/04 від 05.04.2023 року та копії листа ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ - 23-4584 від 11.04.2023 року, в яких міститься інформація відносно надання обсягу (об'єму) природного газу, який був поставлений ТОВ "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" в листопад 2022 року на користь ТОВ "АГРО ПЕРЕМОГА".
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що договірні відносини між сторонами припинено з 11.11.2022 року. З урахування проведених сплат та фактичних обсягів виконаного зобов'язання ТОВ РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП» в натурі, різниця у сплаті фактичного проведених оплат та зарахувань за поставлений газ складає 181 699, 07 грн. Так, станом на 21.10.2022 року сплачено 5 154 751,36 грн., з них використано в рахунок оплат за жовтень 2022 року 2 027 656, 98 грн. При цьому ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» враховує також вартість не замовленого, але фактично поставленого ТОВ «РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП» газу за листопад 2022 року на суму 2 945 395,31 грн. Отже, 5 154 751,36 грн. - 2 027 656, 98 грн. - 2 945 395, 31 грн. = 181 699, 07 грн.
Таким чином, за твердженням зустрічного позивача, сума 181 699, 07 грн. - це сума безпідставно отриманих ТОВ «РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП» коштів, які ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» просить стягнути з посиланням на ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Позивачем за зустрічним позовом подані такі докази: копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань з відомостями про ТОВ «Агро Перемога», протоколу про обрання директора ТОВ «Агро Перемога», договору постачання природного газу № 2022/РПГ-118 від 16.09.2022, додаткової угоди № 1 від 22.09.2022 р. до договору постачання природного газу 2022/РПГ-118 від 16.09.2022 року, рахунку на оплату № 528 від 22.09.2022 р., платіжного доручення № 1704 від 03 жовтня 2022 року на суму 1 154 751,36 грн., платіжного доручення № 1731 від 04 жовтня 2022 року на суму 380 000,00 грн., платіжного доручення № 3358 від 04 жовтня 2022 року на суму 20 000,00 грн., платіжного доручення № 3360 від 05 жовтня 2022 року на суму 1 600 000,00 грн., платіжного доручення № 3434 від 13 жовтня 2022 року на суму 500 000,00 грн., платіжного доручення № 3467 від 21 жовтня 2022 року на суму 1 500 000,00 грн., акту приймання-передачі природного газу № 805 від 31.10.2022 року, листа з повідомленням про настання обставин непереборної сили, листа № 339 від 11.11.2022 року про зміну постачальника газу і відмову від договору, листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Судом досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини сторін виникли з приводу виконання сторонами договору на поставку газу та наявності підстав для стягнення штрафних санкцій (первісний позов) та повернення оплати за укладеним договором як безпідставно отриманих коштів (зустрічний позов).
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
За загальним правилом, передбаченим статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.
Враховуючи правову природу укладеного договору, права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 662, 663 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного Кодексу України та ст. 202 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що у відповідності до п.1.2 Договору загальний замовлений обсяг постачання газу за Договором становить 700 000,00 куб.м. природного газу, зокрема помісячно: жовтень 2022 року - 300 000,00 куб.м., листопад 2022 року - 200 000,00 куб.м., грудень 2022 року - 200 000,00 куб.м.
Згідно п.1 Додаткової угоди сторони погодили, що договірний місячний обсяг постачання газу Споживачеві в жовтні 2022 року становить 300 000,00 куб.м.
Пунктом 2 Додаткової угоди викладено пункт 3.1 Договору на жовтень 2022 року в наступній редакції: «Ціна за 1 м. куб. газу за цим Договором становить 38,46992 грн., крім того ПДВ (20%) - 7,69398 грн., всього разом з ПДВ - 46,16390 грн.».
Плановий добовий обсяг споживання природного газу в жовтні 2022 року сторонами визначено в пункті 3 Додаткової угоди.
Споживач має право на коригування замовлених місячних обсягів, зазначених в п. 1.2 Договору, шляхом укладення відповідної додаткової угоди на відповідний розрахунковий період (газовий місяць) (п.2.4 Договору).
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. І ст.651 ЦК України).
Отже, узгоджений в договорі чи додатковій угоді між постачальником та споживачем обсяг природного газу, що має бути поставлений у розрахунковому періоді (газовому місяці) може бути змінений лише шляхом підписання між сторонами відповідної додаткової угоди в порядку, передбаченому п.2.4 Договору.
У разі порушення Споживачем обов'язку щодо неотримання у розрахунковому періоді узгодженого обсягу газу застосовуються умови пункту 2.9 Договору, а саме обов'язок Споживача прийняти (отримати) в наступному розрахунковому періоді обсяг природного газу. який не був отриманий в поточному періоді.
Таким чином, у відповідності до п.1.2 Договору та пунктів 1-3 Додаткової угоди у ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» виникли зобов'язання отримати в жовтні 2022 року природний газ в обсязі 300 000,00 куб.м. за ціною 46,16390 грн. з ПДВ за 1 м.куб. газу.
Додаткові угоди в порядку п.2.4 Договору щодо зміни обсягу замовленого газу у жовтні 2022 року між ТОВ «РП-ГРУП» та ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» не укладалася.
Пунктом 4 Додаткової угоди передбачено, що при застосуванні п.2.9 Договору Споживач сплачує вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з підземних сховищ газу (ПТС) згідно діючих тарифів виключно за той об'єм (обсяг) природного газу, що виникає як різниця між фактичним об'ємом/обсягом) та підтвердженим обсягом газу в поточному місяці та реалізується в наступному місяці постачання.
Пунктом 2.9 Договору встановлено, якщо за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) Фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу Постачальником буде меншим від підтвердженого обсягу газу (згідно п.1.2 та п.2.4.1) на цей період. Постачальник має право постачати Споживачу, а Споживач повинен прийняти в наступному розрахунковому періоді (газовому місяці) об'єм обсяг) різниці між фактичним об'ємом (обсягом) та підтвердженим обсягом газу поточного розрахункового періоду за ціною газу, яка діє в розрахунковому періоді (газовому місяці), де виникає візниця між фактичним об'ємом (обсягом) та підтвердженим обсягом газу.
Пункт 3.5 Договору передбачає, що Споживач зобов'язується сплатити за цим Договором за 1 м. куб. газу вартість, яка складається з ціни, визначеної у п.3.1. цього Договору та відповідними пунктами Додаткових угод до цього Договору і тарифу на послуги замовленої потужності (транспортування) природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи.
Договірний місячний обсяг постачання газу ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» в жовтні 2022 року становив 300 000,00 куб.м., тобто ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» зобов'язане було вибрати (отримати) в жовтні 2022 року природний газ в кількості 300 000,00 куб.м. Узгоджена сторонами ціна вказаного обсягу газу - 46,16390 грн., в т.ч. ПДВ, за 1 куб.м. газу.
Таким чином, загальна вартість природного газу, що мав бути оплачений та отриманий ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» в жовтні 2022 року, становить 13 849 170 грн., в т.ч. ПДВ.
Сплату коштів за природний газ ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» зобов'язане було здійснити в терміни, визначені п.3.7 Договору:
- 30% суми платежу за газ до 01 числа розрахункового періоду (місяця постачання);
- 30% суми платежу за газ до 10 числа розрахункового періоду (місяця постачання);
- 30% суми платежу за газ до 20 числа розрахункового періоду (місяця постачання);
- 10% суми платежу за газ до 30 числа місяця після розрахункового період (місяця постачання)
В жовтні 2022 року ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГ4» вибрало лише 43 923,00 куб.м. вартістю 2 027 656.10 грн. з ПДВ. замість 300 000 куб.м. газу що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі природного газу №805 від 31.10.22р. ( арк. справи 46, том 1).
Різниця між фактичним обсягом та підтвердженим (замовлений) споживачем згідно умов Договору обсягом природного газу в жовтні 2022 року склала 256 077 куб.м.
З урахуванням п.2.9 Договору, якщо за підсумками жовтня 2022 року фактичний об'єм постачання природного газу буде меншим 300 000 куб.м., ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» зобов'язане було прийняти (вибрати) в листопаді 2022 року різницю між фактичним обсягом та підтвердженим обсягом газу жовтня 2022 року за ціною газу, яка діяла в розрахунковому періоді, де виникла різниця між фактичним обсягом та підтвердженим обсягом газу.
У разі якщо ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» в жовтні 2022 року не буде отримано (вибрано) природний газ в обсязі 300 000 куб.м., то згідно п.4 Додаткової угоди ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» зобов'язане сплатити ТОВ «РП-ГРУП» вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з підземних сховищ газу (ПТС) згідно діючих тарифів за той обсяг газу, що виник як різниця між фактичним обсягом та підтвердженим обсягом газу в жовтні 2022 році.
В листопаді 2022 року ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» отримано (спожито) 63 803 куб.м., що підтверджується листом ТОВ Оператор газотранспортної системи України» від 11.04.23р. №ТОВВИХ-23-4584 та письмовими поясненнями Оператора на ухвалу суду ( арк. справи 90-180, том 2).
Отже, вартість спожитих відповідачем в листопаді 2022 року 63 803 куб.м. природного газу становить 2 945 395,31 грн.. в т.ч. ПДВ (63 803 х 46.16390 - 2 945 395.31 грн.).
У відповідності до п.4 Додаткової угоди, ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» зобов'язане сплатити ТОВ РП-ГРУП» також вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з ПТС в жовтні в обсязі 256077 куб.м. та в листопаді 2022 року в обсязі 192 274 куб.м. на загальну вартість 113 047,53 грн.,
Частина 1 ст.692 ЦК України визначає, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 ЦК. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 ЦК (ч.1 ст.693 ЦК).
ТОВ «РП-ГРУП» у відповідності до п.3.8 Договору для оплати природного газу виставило рахунок №528 від 22.09.22р. (арк. справи 39, том 1), згідно якого ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» зобов'язане було сплатити 13 849 164 грн. з ПДВ в наступні строки:
- 30%, що становить 4 154 749,20 грн. до 10.10.22р.
- 30%, що становить 4 154 749,20 грн. до 20.10.22р.
- 30% , що становить 4 154 749,20 грн. до 30.10.22р.
- 10% , що становить 1 384 916,40 грн. до 10.11.22р.
Проте взяті на себе зобов'язання ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» виконало не належним чином, сплативши лише 5 154 751,36 грн., а саме: 03.10.22р. - 1 154 751,36 грн., 04.10.22р.-20 000,00 грн., 04.10.22р.-380 000,00 грн., 05.10.22р. - 1 600 000,00 грн., 13.10.22р.-500 000,00 грн., 21.10.22р. - 1 500 000,00 грн. (копії платіжних доручень наявні у справі, арк. справи 40-45, том 1).
Таким чином, ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» допущено прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати газу в строки, передбачені п.3.7 Договору.
Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного Кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно 4.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до п.7.2 Договору у разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу/інших платежів, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, а у випадку прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від суми простроченої заборгованості.
Враховуючи прострочення сплати ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» коштів за договірний місячний обсяг постачання газу в жовтні 2022 року, а також положення пункту 7.2 Договору та ч.2 ст.625 ЦК України, ТОВ «РП-ГРУП» було нараховано пеню, 3% річних, інфляційні втрати:
1. 2 027 656,10 гун., в т.ч. ПДВ, - вартість спожитого відповідачем природного газу в жовтні 2022 року в обсязі 43 923 куб.м.
2. З 058 441.73 грн., в т.ч. ПДВ, - вартість спожитого відповідачем природного газу в листопаді 2022 року в обсязі 63 803 куб.м. та вартість послуг закачування та відбору природного газу до/з ПТС в жовтні 2022 року в обсязі 256077 куб.м. і в листопаді 2022 року в обсязі 192 274 куб.м.
3. 12 572,55 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати вартості газу згідно ч.2 ст.625 ЦК України.
4. 13 727,61 грн. - 3% річних за прострочення сплати вартості газу згідно ч.2 ст.625 ЦК України.
5. 228 793,51 грн. - пеня за прострочення сплати вартості газу згідно п.7.2 Договору.
6. 610 050,05 грн. - сума штрафів за прострочення сплати вартості газу згідно п.7.2 Договору.
Розрахунки пені, річних, штрафів та інфляційних залучено до матеріалів справи ( арк. справи 11-16, том 1).
Судом перевірено розрахунки позивача, арифметичних помилок не виявлено.
Як вже зазначено судом вище, взяті на себе зобов'язання ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» виконало не належним чином, сплативши лише 5 154 751,36 грн.
За приписами ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Згідно пункту 3.17 Договору за наявності у Споживача заборгованості, грошові кошти, що перераховуються Споживачем, зараховуються в рахунок погашення існуючої заборгованості в порядку черговості її виникнення.
Судом враховується правова позиція Верховного Суду, наведена у постановах від 26.05.22р. у справі №910/11610/20 та від 01.12.22р. у справі №910/4160/20 щодо права сторін у Договорі передбачити черговість зарахування коштів.
З урахуванням наведеного позивач за первісним позовом правомірно здійснив зарахування сплачених відповідачем коштів сумі 5 154 751,36 грн. (детальний розрахунок черговості зарахування коштів додано до позову, арк. справи 17- 18, том 1).
Відхиляючи заперечення ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі №904/4156/18, де, зокрема, вказано на те, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати (п.73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.20р. у справі №918/631/19).
Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231 ГК України), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.
Якщо обидві сторони правочину є суб'єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб'єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.
Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19.
Отже, невиконання стороною прийнятих на себе зобов'язань має наслідком визначену відповідальність, яку сторони мали передбачити при укладенні Договору за загальними засадами справедливості, добросовісності, розумності, а тому наслідки невиконання відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов'язань за Договором №2022/РПГ-118 від 16.09.22р. покладаються на нього.
Суд критично оцінює твердження ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» щодо того, що п. 7.2 Договору встановлює лише штрафні санкції у разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу.
На думку суду, відповідач за первісним позовом довільно, на свій розсуд тлумачить положення п. 7.2 Договору, який передбачає відповідальність не тільки за порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу, а і інших платежів, в.ч. і попередньої оплати, передбаченої умови Договору.
У постанові від 18.08.23р. у справі №927/211/22 Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду зазначено, що якщо сторона втратила інтерес до виконання договору, зокрема до придбання товару, або не вносить попередню оплату через порушення своїх обов'язків продавцем, то така сторона може скористатися правом розірвання договору. Без здійснення відповідних дій її обов'язки з внесення попередньої оплати, передбачені договором, не є припиненими або виконаними, і відповідно інша сторона може звернутися до суду для стягнення відповідних сум заборгованості за договором в примусовому порядку.
З огляду на зазначене, Об'єднана палата дійшла висновку про наявність підстав для відступу (уточнення) висновків щодо застосування ст.538 ЦК, викладених в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19. Системне тлумачення ст.538, ч.2 ст.625, ч.1 ст.655, ст.692, ч.1 ст.697 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому суд повинен враховувати заперечення іншої сторони (покупця) щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов'язань, передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов'язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні продавцем своїх обов'язків з передачі товару (очікуване істотне порушення).
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Обґрунтовуючи неможливість виконання договірного зобов'язання щодо оплати та відбору встановлених договором обсягів природного газу ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» посилається на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.22р. та відключення електроенергії.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час.
Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 р., яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
Форс-мажор - це положення в контракті, яке звільняє сторону від відповідальності за невиконання зобов'язань (але не від самого виконання зобов'язання), якщо надзвичайна подія безпосередньо перешкоджає виконати зобов'язання. Проте простої неможливості чи непередбачених труднощів для виконання недостатньо, щоб виправдати невиконання. Повинен існувати причинний зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати умови договору в зазначений строк.
В статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова Верховного Суду по справі №904/3886/21 від 25.01.2022 року).
Водночас форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. При цьому сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
Такі правові висновки викладались Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та ін.
Отже, стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, але й їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Натомість, відповідачем за первісним позовом таких доказів до суду не надано.
Суд враховує, що Договір між сторонами укладено 16.09.22р., тобто вже після введення воєнного стану в України, отже ці обставини були відомі ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» при підписанні Договору. Правом на укладення додаткових угод до Договору (щодо зменшення обсягів постачання природного газу) відповідач за первісним позовом не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо інша сторона не отримала це повідомлення протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов'язання, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.
Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права. У Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч. 3 ст. 7.1.7 «Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов'язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов'язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права у ст. 8.108(3), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов'язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що про настання форс-мажорних обставин, термін їхньої дії та припинення Сторона, для якої вони наступили, сповіщає іншу Сторону протягом трьох днів з моменту настання таких обставин. Неповідомлення або невчасне повідомлення про настання форс- мажорних обставин позбавляє Сторону права посилатися на такі обставини.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок. права посилатися на ні обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на (форс-мажор).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.06.22р. у справі №904/5328/21, від 31.08.22р. у справі №910/15264/21, від 23.03.23р. у справі №920/505/22 та ін.
Однак повідомлення про невиконання ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» зобов'язань з оплати природного газу у терміни, визначені п.3.7 Договору, та неможливість отримати узгоджений обсяг газу через форс-мажорні обставини було надіслано ТОВ «РП-ГРУП» лише 28.10.22р. без надання підтверджуючих на існування таких обставин доказів. При цьому обов'язок проводити оплати за газ та отримувати його виник у ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» починаючи з 01.10.22р.
Стосовно посилань ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» на відключення від постачання електричної енергії, то заперечення ТОВ «РП-ГРУП» в цій частині зводяться до того, що відключення електропостачання елеватора споживача були лише в межах 9 днів із наявних 31 дня в жовтні; здебільшого тривалість відключень була короткостроковою від 1 до 3 годин на добу; сумарна кількість відключень електроенергії в жовтні 2022 року склала 70,932 год. Тобто загальна кількість годин, коли у ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» на елеваторі було відсутнє електропостачання склала менше 3-х діб загалом. У процентному відношення тривалість відключення електроенергії склала лише 9,533% від загального місячного обсягу.
Суд в цій частині погоджується із запереченнями ТОВ «РП-ГРУП», оскільки вони не спростовані позивачем за зустрічним позовом та підтверджуються доказом, наданими самим ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» - листом АТ «Полтаваобленерго» №10-72/10795 від 17.04.23р. з інформацією щодо припинення послуг розподілу електроенергії в жовтні 2022 року (арк. справи 66-67, том 2)
Доказів укладення Договору не на основі вільного волевиявлення чи внаслідок якихось домовленостей між колишнім керівником ТОВ «АГРО ПЕРЕМОГА» із позивачем за первісним позовом суду не подано.
Доказів визнання судом Договору недійсним в установленому законом порядку також не подано.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність вимог за первісним позовом та необґрунтованість тверджень позивача за зустрічним позовом про наявність переплати за Договором в сумі 181 699,07 грн.
Стосовно позовних вимог за зустрічним позовом, то суд враховує також наступне.
Звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставою заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Обґрунтованість позовних вимог, а відтак наявність підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві визначається судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Одним з таких юридичних фактів є договір як один із різновидів правочину (частина 2 статті 202 Цивільного кодексу України).
У випадку виникнення між сторонами договірних правовідносин визначальною в даному контексті є оцінка договору, який згідно із частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України є підставою виникнення у сторін певного обсягу прав та обов'язків.
Відтак у разі обґрунтування заявленого позову посиланням на договірні відносини сторін, розглядаючи спір, суд перш за все має встановити правову природу договору, з урахуванням якої визначається зміст спірних правовідносин та їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов'язків сторін, моменту виникнення зобов'язання.
За твердженням позивача за зустрічним позовом, сума 181 699, 07 грн. - це сума безпідставно отриманих коштів, яка сплачена як попередня оплата за Договором, яку посиланням на ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України він і просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна та не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) завдання шкоди у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
За приписами ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
За частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України. Наведені правові висновки висловлені ВП ВС у постановах від 20.11.2018 у справі N 922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі N 320/5877/17.
В даному випадку кошти в сумі 181 699, 07 грн. були сплачені ТОВ "АГРО ПЕРЕМОГА" на підставі Договору постачання природного газу №2022/РПГ-118 від 16.09.22р. та зараховані Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" в порядку черговості погашення боргу на підстав умов Договору, що свідчить про наявність договірних правовідносин та виключає застосування до таких відносин ст.ст. 1212-1213 ЦК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, оцінивши надані сторонами докази, зазначає, що позовні вимоги за первісним позовом про стягнення 173 156,22 грн. пені, 13 273,89 грн. -3% річних, 610 050,05 грн. штрафу, є правомірними, обґрунтованими як поданими доказами, так і нормами права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. Позовні вимоги за зустрічним позовом спростовані відповідачем, не підтвердженні матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.
При цьому інші доводи та заперечення сторін судом почуті, проте не оцінюються як обґрунтовані та правомірні, оскільки не впливають на зроблені судом висновки.
Згідно з положеннями 13 Господарського процесуального кодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стосовно розподілу судових витрат.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений сторонами судовий збір покладається на відповідача за первісним позовом.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами ( ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Представником позивача за первісним позовом в засіданні 26.10.2023 року було зроблено заяву про подачу ним доказів про понесення витрат на правову (правничу) допомогу у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України.
Отже, питання відшкодування витрат на правничу допомогу буде вирішено у відповідності до положень ст. 129, 244 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" (вул. Миру, 2/1, с. Гиряві Ісківці, Миргородський район, Полтавська область, 37223, ідентифікаційний код 36190829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ПОСТАЧ-ГРУП" (вул. Шумського Юрія, 1А, офіс 312, м. Київ, 02098, ідентифікаційний код 41260164) 173 156,22 грн. пені, 13 273,89 грн. -3% річних, 610 050,05 грн. штрафу, 11 947,36 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.
3. Відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Повне рішення підписано 13.11.2023 року ( після виходу судді з лікарняного).
Суддя Тимощенко О.М.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.