ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"13" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3525/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання - Петровій О.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - Бурко О.В. (ордер серія ВО №1059831 від 28.07.2023)
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Профі” про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 2-1613/23 від 24.10.2023)
по справі № 916/3525/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Профі” (03083, м. Київ, просп. Науки, 54-Б, оф.4 код ЄДРПОУ 34935053)
до відповідача Комунального підприємства Агрофірми Радгосп “Білозерський” (75003, Херсонська область, с. Дніпровське, вул. Центральна, 3, код ЄДРПОУ 00413506)
про стягнення 1 526 224,63 грн, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Одеської області на розгляді перебувала справа №916/3525/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Профі” до Комунального підприємства Агрофірми Радгосп “Білозерський” про стягнення 1 526 224,63 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.10.2023 у справі № 916/3525/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Профі” задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства Агрофірми Радгосп “Білозерський” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Профі” 530 409,80 грн. - основної заборгованості, пеню в сумі 13 257,93 грн., штраф в сумі 16 392,46 грн., 30% річних в сумі 57 861,13 грн.; інфляційні втрати в сумі 195 707,17грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 12 649,18 грн.; в решті позову відмовлено.
24.10.2023 до суду від ТОВ “А-Профі” надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення (вх.№2-1613/23), відповідно до якого останній просить суд стягнути з позивача 48 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу, 472 грн - поштових витрат та 300 грн - витрат на отримання письмових доказів (оплату обслуговуючому банку за надання банківських виписок).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2023 прийнято до розгляду клопотання ТОВ “А-Профі” про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 2-1613/23 від 24.10.2023) та, з огляду на перебування судді Мостепаненко Ю.І. у запланованій відпустці, призначено розгляд клопотання у розумний строк згідно ст.114 ГПК України - на 13.11.2023.
08.11.2023 до суду від ТОВ “А-Профі” надійшло клопотання (вх.№ 40465/23), згідно якого позивач просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні по справі №916/3525/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon", яке задоволено ухвалою суду від 13.11.2023.
В судовому засіданні 13.11.2023 представник позивача підтримав подане клопотання про ухвалення додаткового рішення та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 13.11.2023 не з'явився, про дату, місце та час повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду до електронного кабінету представника КП Агрофірми Радгосп “Білозерський”, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету від 27.10.2023 о 20:24 вх.№ 916/3525/23/44021/23. Між тим, відповідач своїм правом на подання відповідних заперечень на клопотання ТОВ “А-Профі” щодо розподілу судових витрат між сторонами не скористався.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Враховуючи зазначене, клопотання ТОВ “А-Профі” про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 2-1613/23 від 24.10.2023) розглянуто в розумний строк у розумінні положень статті 114 ГПК України.
Проаналізувавши надані позивачем докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 ГПК України.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.3-4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5-7 ст. 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Згідно п. 8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Заявляючи вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначив, що такі витрати склали 48 000 грн.
Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно положень статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 “Послуги. Загальні положення” цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до п. 4 ст.1, ч. 3 ст. 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Судом встановлено, що 25.06.2019 між адвокатським бюро «Олександра Бурка» (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю “А-Профі” (Клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги № 1909, відповідно до п. 1.1 якого, бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правничої інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, чаяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
При визначені розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібен для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково - теоретична підготовка та репутація адвоката (п.3.2 договору).
Згідно п. 3.4 договору, розмір та розрахунок гонорару фіксується окремими додатками до даного договору №1909 про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору, цей договір діє з моменту погодження сторонам усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або моменту розірвання договору.
28.07.2023 між АБ «Олександра Бурка» (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю “А-Профі” (Клієнт) було укладено додаткову угоду №10 до договору про надання правничої допомоги № 1909 від 25.06.2019, відповідно до п.1 якої сторони встановили, що вартість послуг з надання Адвокатським бюро Клієнту професійної правничої допомоги у суді першої інстанції у справі за господарським позовом Клієнта до Агрофірми радгосп «Білозерський» про стягнення заборгованості за договором поставки №06617/1 від 07.08.2017 року становить фіксований розмір - 48 000 грн. Вказаний розмір вартості правничих послуг не залежить від кількості фактично проведених у справі судових засідань та поданих необхідних для справи документів.
Вказана вартість послуг включає оплату за збір інформації про контрагента, вивчення фактичних обставин правовідносин сторін, розробка стратегії захисту інтересів Клієнта, складання процесуальних документів, - позовної заяви, відповіді на відзив, клопотань, заяв з процесуальних питань, пояснень, вчинення необхідних розрахунків розміру позовних вимог, консультування Клієнта, юридичний супровід та моніторинг руху справи, а також представництво у суді першої інстанції, - до прийняття судом рішенням у справі (п.2 додаткової угоди).
Згідно п. 3 додаткової угоди, погоджена сторонами та зазначена у п. 1 вартість правничих послуг розраховується з погодинної, вартості роботи адвоката у розмірі 2500 грн за 1 годину і складається з наступного: вивчення фактичних обставин та документів, перевірка та вивчення актуальної судової практики, підготовка позовної заяви, підготовка розрахунків фактичного розміру заборгованості з урахуванням складності справи: розрахунок пені, розрахунок 3% річних, розрахунок штрафних санкцій, розрахунку індексу інфляції, консультації з правових питань та збір інформації про боржника, підготовка відповіді на відзив, представництво у суді першої інстанції.
Загальна кінцева вартість та обсяг наданих послуг відображається у акті приймання-передачі правничих послуг, що підписується сторонами (п.4 додаткової угоди).
Відповідно до п.5 додаткової угоди, оплата за даним договором проводиться шляхом авансування в розмірі 25 000 грн на протязі 2-х днів з моменту укладення даної додаткової угоди, решта договірної вартості правничої допомоги у суді першої інстанції оплачується клієнтом згідно Акту виконаних робіт на протязі 2-х календарних днів з моменту підписання Акту виконаних робіт. Сторони домовились підписати акт виконаних робіт протягом 2-х днів з моменту прийняття судом першої інстанції рішення по суті справи.
18.10.2023 між АБ «Олександра Бурка» (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю “А-Профі” (Клієнт) було складено та підписано акт прийому-передачі наданих правничих послуг до договору №1909 про надання правничої допомоги від 25.06.2019, відповідно якого сторони погодили, що “Адвокатське бюро” надало ТОВ «А-ПРОФІ» правничі послуги пов'язані з розглядом справи №916/3525/23 на загальну суму 48 000 грн., із погодженням, відповідно п.3 додаткової угоди №10 від 28.07.2023, вартості однієї години роботи у сумі 2 500 грн., які складаються з :
1) ознайомлення з обставинами правовідносин ТОВ “А-Профі” та КП Агрофірми Радгосп “Білозерський” за договором поставки №06617/1 від 07.08.2017, вивчення матеріалів та доказів, збір даних про контрагента, кількість годин - 1;
2) збору інформації про боржника, кількість годин - 0,5;
3) підготовки та складання позовної заяви, кількість годин - 4;
4) підготовки розрахунків заборгованості та штрафних санкцій за видами з врахуванням хронології та розміру платежів боржника та умов укладеного договору поставки, з урахуванням складності, кількість годин - 5;
5) підготовка та подання заяви про усунення недоліків - кількість годин - 1;
6) ознайомлення з відзивом та подання відповіді на відзив, кількість годин - 4;
7) підготовка та подання клопотання про повернення оригіналів письмових доказів - кількість годин - 0;
8) вивчення судової практики, кількість годин - 0,5;
9) підготовка письмових пояснень від 08.09.2023, кількість годин - 1;
10) підготовка та подання клопотання про участь представника позивача у розгляді справи за допомогою власних технічних засобів - кількість годин - 1;
11) підготовка клопотання про відшкодування фактично понесених судових витрат кількість годин - 2;
12) участь у судових засіданнях 20.09.2023, 04.10.2023, 18.10.2023 - кількість годин - 3;
Представництво ТОВ “А-Профі” в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатом Бурко О.В., на підставі ордеру серії ВО №1059831 від 28.07.2023, виданого адвокатським бюро «Олександра Бурка».
Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги.
При цьому, суд враховує, що Верховним Судом вже неодноразово зазначалось, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, незалежно від факту оплати як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Водночас, слід зазначити, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 р. у справі № 904/3583/19.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Allia№ce Limited проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі № 914/1945/19, від 23.11.2021 у справі № 873/126/21.
Отже, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Як вказано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналізуючи обсяг правової допомоги, наданої позивачу, та її вартість, суд вважає, що розмір відповідних витрат є завищеним.
Так, суд вважає безпідставним включенням до акту від 18.10.2023 таких послуг, як:
- підготовка та подання заяви про усунення недоліків - кількість годин - 1, оскільки такі дії зумовлені необхідністю усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 17.08.2023, допущених власне адвокатом, а саме зазначення невірного найменування відповідача, отже, їх могло і не бути, за умови належного виконання адвокатом своїх обов'язків;
- підготовка та подання клопотання про участь представника позивача у розгляді справи за допомогою власних технічних засобів, оскільки позивач міг заявити у позовній заяві відповідне клопотання, адже на час подання позовної заяви ТОВ “А-Профі” вже визначив своїм представником адвоката Бурко О.В. та був обізнаний про його місце проживання та усвідомлював географічну віддаленість м.Тернополя від м.Одеси, тому, на думку суду, об'єктивна необхідність у оформленні окремого клопотання із витраченим часом у кількості 1 година - відсутня.
Таким чином, ТОВ “А-Профі” завищено обсяг понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн (2год х 2 500 грн).
Щодо заявлених позивачем інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, у сумі 772 грн, суд вказує наступне.
Відповідно до п.4 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, позивачем зазначено про понесені ТОВ «А-Профі» витрати пов'язані з судовим розглядом даної справи, а саме: 472 грн - поштових витрат та 300 грн - витрат на отримання письмових доказів (оплату обслуговуючому банку за надання банківських виписок).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи надано: 1) копії фіскальних чеків, поштових квитанції про надіслання поштової кореспонденції, пов'язаної з розглядом справи, - всього на суму 472 грн; 2) платіжною інструкцією №01 від 08.08.2023 на суму 300 грн, із призначенням платежу “комісія за надання копії/дублікату паперової виписки за запитом клієнта строком давності більше 1 року”, яка підтверджує витрати ТОВ “А-ПРОФІ” пов'язані з отриманням банківських виписок від АТ «Райффайзен Банк».
Враховуючи викладене, суд вважає підтвердженими відповідними доказами витрати позивача пов'язані з розглядом справи на загальну суму 772 грн.
Відповідно до п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведених висновків суду, стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зазначеній позивачем сумі не відповідатиме критеріям розумності, необхідності, співмірності та справедливості та враховуючи те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 18.10.2023 по справі №916/3525/23 вимоги позивача було задоволено частково, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання ТОВ “А-Профі” та відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23 650 грн (43 000 грн х 55% (розмір задоволених позовних вимог рішенням суду без врахування зменшення пені і штрафу) та витрат пов'язаних з розглядом справи у сумі 424,60 грн (772 грн х 55% розмір задоволених позовних вимог рішенням суду без врахування зменшення пені і штрафу).
Керуючись ст.ст.114, 123,126, 129, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Профі” про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 2-1613/23 від 24.10.2023) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства Агрофірми Радгосп “Білозерський” (75003, Херсонська область, Білозерський район, селище Дніпровське, вул. Центральна, 3; код ЄДРПОУ 00413506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “А-Профі” (03083, м. Київ, просп. Науки, 54-Б, оф. 4; код ЄДРПОУ 34935053) 23 650 (двадцять три тисячі шістсот п'ятдесят) грн. - витрат на професійну правничу допомогу та 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 60 коп. - витрат пов'язаних з розглядом справи.
3. У задоволенні решти клопотання відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Повний текст додаткового рішення складено 13.11.2023 року.
Суддя Ю.І. Мостепаненко