ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
31.10.2023Справа № 910/11460/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг»
про визнання договору недійсним
за участю представників:
від позивача: Горянін А.О.
від відповідача: Слесарчук В.М.
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» про визнання недійсним договору постачання природного газу від 31.03.2022 № ТЕС-ДЕ, укладеного між ПАТ «Донбасенерго» та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг», в частині умови яка міститься в першому реченні пункту 4.5. частини 4 Договору, а саме: «Остаточний розрахунок за фактично переданий у Періоді постачання природний газ з урахуванням вартості небалансу, визначеного відповідно до п.4.4. цього Договору (остаточна договірна вартість) цього Договору, здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 діб після закінчення розрахункового періоду».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зміст положення спірного договору про строк проведення остаточного розрахунку суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», що є підставою для визнання спірного положення недійсним.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
26.07.2023 позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11460/23, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 29.08.2023.
21.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про закриття на підставі пункту 2 частини 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
28.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
28.08.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним договору постачання природного газу від 31.03.2022 № ТЕС-ДЕ, укладеного між ПАТ «Донбасенерго» та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг», в частині пункту 4.3. частини 4 договору, а саме: «Остаточний розрахунок за фактично переданий у періоді постачання природний газ здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п'ять) діб після закінчення періоду постачання».
У судовому засіданні 29.08.2023 розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Заява позивача про зміну предмету позову відповідає приписам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим, прийнята судом до розгляду та розгляд справи здійснюватиметься судом у редакції відповідної заяви.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Оскільки позивачем змінено предмет позову в частині пункту 4.3. договору з врахування Додаткової угоди №1 від 26.05.2022 до договору, та між сторонами існує спір щодо умов договору в частині строку проведення остаточного розрахунку, підстави для закриття провадження у справі відсутні, у зв'язку із чим, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
У судовому засіданні 29.08.2023 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 19.09.2023.
05.09.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
13.09.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 19.09.2023 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 10.10.2023.
У судовому засіданні 10.10.2023 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/11460/23 до судового розгляду по суті на 31.10.2023, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2023 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 31.10.2023 надав пояснення по суті позову, проти позовних вимог заперечив.
У судовому засіданні 31.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу від 31.03.2022 № ТЕС-ДЕ, в редакції Додаткової угоди №1 від 26.05.2022 до договору, а саме в частині пункту 4.3. частини 4 договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий у періоді постачання природний газ, який здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п'ять) діб після закінчення періоду постачання.
Позивач зазначає, що Слов'янська ТЕС ПАТ «Донбасенерго» здійснює енергопостачання Слов'янсько-Краматорського енерговузла (район бойових дій та місце розташування військових частин Збройних Сил України) та має важливе значення для забезпечення обороноздатності України.
За доводами позивача, Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу покладає спеціальні обов'язки на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» в частині постачання природного газу підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення. Водночас позивач звертає увагу, що відповідно до додатку 1 до Положення, Слов'янську ТЕС ПАТ «Донбасенерго» включено до Переліку підприємств, що генерують теплову та/або електричну енергію для забезпечення безперебійного функціонування об'єднаної енергетичної системи України.
Отже, позивач вказує, що спірний договір укладено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», тому спірний договір має відповідати положенням нормативного акту, на виконання якого укладено договір.
Позивач посилається на те, що зміст положень п. 4.3 спірного договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 26.05.2022 до договору суперечить п. 13 постанови КМУ від 06.03.2022 № 222, оскільки визначення відповідачем у спірному договорі умов про розрахунок за природний газ не пізніше ніж через 45 діб після закінчення розрахункового періоду, є наслідком помилкового, неправильного застосування Додатку 2 до постанови КМУ від 06.03.2022 № 222.
За таких обставин, позивач вважає про порушення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, що у відповідності ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання пункту 4.3. договору недійсним.
У відповіді на відзив позивач посилається також на те, що ПАТ «Донбасенерго» виконує необхідні функції для забезпечення обороноздатності України під час збройної агресії Російської Федерації. При цьому, договір купівлі-продажу природного газу від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ між ПАТ «Донбасенерго» та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» укладено на виконання постанови КМУ від 06.03.2022 № 222.
Позивач зазначає, що з початком війни ПАТ «Донбасенерго» не веде статутну господарську діяльність, метою якої є отримання прибутку, а виконує в загальносуспільних інтересах національної безпеки функцію з виробництва електроенергії і тепла, що економічно є завідомо збитковим. Укладення договору постачання газу є не проявом «вільного волевиявлення», а виконанням обов'язку з підтримки обороноздатності України.
Позиція відповідача
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що норми пункту 13 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу не стосуються договірних відносин сторін за спірним договором, зокрема в частині порядку та строків розрахунків покупця.
Відповідач зазначає, що в пункті 13 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу мова йдеться виключно про надання підприємствами інформації про обсяги купівлі природного газу у Товариства та їх фактичної оплати для визначення суми компенсації саме Товариству.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (надалі - позивач) є виробником електричної та теплової енергії. Виробництво електричної та теплової енергії здійснюється на підставі ліцензій, виданих НКРЕКП, структурною одиницею ПАТ «Донбасенерго» є Слов'янська теплова електрична станція.
31.03.2022 Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (споживач, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» (постачальник, відповідач), керуючись Законом України «Про ринок природного газу», Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 «Про затвердження Правил постачання природного газу», Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи», Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем», Постановою НКРЕКП №3013 від 24.12.2019 «Про встановлення тарифів для ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки», уклали договір постачання природного газу від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. договору постачальник зобов'язується поставити природний газ споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Фізико-хімічні показники газу повинні відповідати вимогам, визначеним Кодексом ГТС та Кодексом ГРМ. Одиниця виміру газу за Договором: 1000 кубічних метрів (одна тисяча кубічних метрів).
Газ, що постачається за Договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу (п. 1.3. договору).
Згідно п. 1.4. договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього Договору у споживача є в наявності: укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільної мережі (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код, та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що постачальник передає споживачу природний газ у загальному потоці газу. Передача природного газу від постачальника до споживача оформлюється Комерційним актом приймання-передачі природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ та цього договору.
Згідно із п. 2.5.8. договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 26.05.2022 до договору, на підставі отриманих даних Інформаційної платформи Оператора ГТС постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів готує та надає споживачу два примірники комерційного акту за відповідний період постачання, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання комерційного акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу комерційного акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання та оплати виставлених постачальником рахунків (п. 2.5.9 договору).
Відповідно до п. 3.1.1. постачальник має право, зокрема отримувати від споживача своєчасну оплату за газ відповідно до умов договору. Постачальник зобов'язується, зокрема передати споживачу газ в обсягах і у порядку, передбаченими договором (п. 3.2.1. договору).
Водночас, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату за газ та інших витрат відповідно до умов договору (п. 3.4.1. договору).
За умовами п. 4.1. договору договірна ціна на природний газ за 1 000 куб.м газу без ПДВ, який постачається постачальником в період з 10.03.2022 по 30.04.2022 (включно) визначається згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, та складає 5 900,00 грн, податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна на природний газ за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, обсягів газу в період з дати укладання договору до 30.04.2022 (включно) становить 7 243,89 грн.
Пунктом 4.3. договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 26.05.2022 до договору, передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий у періоді постачання природний газ здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п'ять) діб після закінчення періоду постачання. В платіжних дорученнях споживач має обов'язково вказувати призначення платежу, номер та дату договору. За цим договором споживач здійснює оплату після отримання природного газу у відповідному періоді постачання. Уразі зміни умов оплати на попередню оплату сторони повинні укласти відповідно додаткову угоду до договору про такі зміни.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з « 10» березня 2022 року і діє в частині поставки газу до 30.04.2022 р., а в частині розрахунків за газ - до повного їх виконання. Продовження договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 8.1. договору).
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що всупереч п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу від 31.03.2022 № ТЕС-ДЕ, в редакції Додаткової угоди №1 від 26.05.2022 до договору, в частині пункту 4.3. частини 4 договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий у періоді постачання природний газ, який здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п'ять) діб після закінчення періоду постачання.
ПАТ «Донбасенерго» листом від 08.07.2022 № 01-1.1/00581 звернулося до відповідача
щодо відтермінування оплати купованого у березні- квітні 2022 року природного газу за договором постачання природного газу від 31.03.2022 № ТЕС-ДЕ на строк не менше 90 календарних днів з дати припинення воєнного стану.
У відповідь на лист позивача від 08.07.2022 № 01-1.1/00581 Міністерство енергетики України, на виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України, листом від 24.08.2022 № 26/1.4-7.3-11925 вказав про пункт 3 Додатку 2 до Положення та пункт 13 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, та повідомив, що порушене ПАТ «Донбасенерго» питання може бути вирішено в установленому порядку відповідно до норм постанови КМУ № 222.
Позивач посилається на те, що визначення відповідачем у спірному договорі умов про розрахунок за природний газ не пізніше ніж через 45 діб після закінчення розрахункового періоду, є наслідком помилкового, неправильного застосування Додатку 2 до постанови КМУ від 06.03.2022 № 222.
Оскільки, зміст положень п. 4.3 спірного договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 26.05.2022 до договору, суперечить п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», що є підставою для визнання недійсним договору в частині пункту 4.3. на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом вище, між сторонами укладений, в тому числі, і на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, договір постачання природного газу від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується поставити природний газ позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Судом встановлено, що при укладенні договору постачання природного газу від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ, сторонами було погоджено предмет договору, порядок та умови передачі, порядок обліку газу, ціну, порядок та умови проведення розрахунків, відповідальність сторін.
Суд звертає увагу, що сторони при укладенні спірного договору були вільні у визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, а тому всі умови спірного договору з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).
Згідно з ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, саме позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що пунктом 13 Положення прямо передбачено здійснення розрахунків з відповідачем за природний газ поставлений на виконання загальносуспільних обов'язків під час війни через механізм компенсації відповідачу з боку держави. Інформацію для визначення суми компенсації необхідно надати Міненерго у строк 15 робочих днів після припинення або скасування воєнного стану, що повністю виключає можливість включення до умов договору положень про остаточний розрахунок за отриманий газ протягом 45 днів після періоду поставки.
Як підтверджено наявними в матеріалах справи листами Міністерства енергетики України вих. №26/1.7-10.2-13017 від 08.09.2022 та вих. №26/1.7-10.2-20721 від 22.12.2022, згідно Витягу з наказу Міненерго від 07.09.2022 № 1-ДСК «Про затвердження Переліку об'єктів критичної інфраструктури паливо-енергетичного сектору критичної інфраструктури» та Витягу з наказу Міненерго від 16.12.2022 № 4-ДСК «Про затвердження Переліку об'єктів критичної інфраструктури паливо-енергетичного сектору критичної інфраструктури», до Переліку включено Слов'янську ТЕС ПАТ «Донбасенерго».
Кабінетом Міністрів України 06.03.2022 прийнято постанову №222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (надалі - Положення).
Положенням визначено обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов'язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації (п. 1 Положення).
Підпунктом 1 пункту 4 Положення (в редакції, що діяла станом на час укладення договору) покладено спеціальні обов'язки, зокрема, на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - щодо постачання природного газу підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення;
Відповідно до п. 5 Положення (в редакції, що діяла станом на час укладення договору) ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» постачає природний газ підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, з дати укладення договору і до 30 квітня 2022 р. (включно) за ціною 7080 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу, а також теплоелектроцентралям за переліком, який затверджується Міненерго.
Для теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей, що використовують вугілля як основний вид палива, постачання природного газу на умовах, визначених цим пунктом, здійснюється лише в разі відсутності внаслідок воєнних дій можливості щодо постачання вугільної продукції в обсягах, необхідних для забезпечення безпеки постачання електричної та/або теплової енергії.
Міненерго за поданням НЕК "Укренерго" повідомляє ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про необхідність щодо початку постачання природного газу для кожного такого підприємства на умовах, визначених цим пунктом.
Додатком № 1 до Положення (в редакції, що діяла станом на час укладення договору) затверджено Перелік підприємств, що генерують теплову та/або електричну енергію для забезпечення безперебійного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, до якого включено Слов'янську ТЕС.
Таким чином, укладання договору постачання природного газу від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ та постачання природного газу ПАТ «Донбасенерго» відбувалось на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», яким визначено обсяг та умови виконання ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» спеціальних обов'язків з постачання природного газу та умови здійснення фактичної оплати споживачами за договорами.
Пунктом 4.5. договору сторонами було погоджено, що остаточний розрахунок за фактично переданий у Періоді постачання природний газ з урахуванням вартості небалансу, визначеного відповідно до п. 4.4. цього договору (остаточна договірна вартість) цього договору, здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п'ять) діб після закінчення Періоду постачання. В платіжних дорученнях споживач має обов'язково вказувати призначення платежу, номер та дату договору. За цим договором споживач здійснює оплату після отримання природного газу у відповідному Періоді постачання. Уразі зміни умов оплати на попередню оплату сторони повинні укласти відповідно додаткову угоду до договору про такі зміни.
Як встановлено судом, в подальшому 26.05.2022 між сторонами укладена Додаткова угода № 1 до договору від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ, якою сторони погодили викласти пункт 4.5. Розділу 4 в наступній редакції: «остаточний розрахунок за фактично переданий у періоді постачання природний газ здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п'ять) діб після закінчення періоду постачання. В платіжних дорученнях споживач має обов'язково вказувати призначення платежу, номер та дату договору. За цим договором споживач здійснює оплату після отримання природного газу у відповідному періоді постачання. Уразі зміни умов оплати на попередню оплату сторони повинні укласти відповідно додаткову угоду до договору про такі зміни».
Відповідно до п. 8 Додаткової угоди № 1 до договору від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ сторони погодили пункти 4.5. - 4.13 Розділу 4 договору вважати відповідно пунктами 4.3. - 4.11 Розділу 4 договору.
За змістом п. 13 Положення (в редакції, що діяла станом на час укладення договору) визначено, що у строк 15 робочих днів після припинення або скасування воєнного стану підприємствам згідно з переліком, наведеним у додатку 1, надати Міненерго узгоджену з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" інформацію про обсяги купівлі природного газу у ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за договорами, що укладені на виконання цього Положення, та їх фактичної оплати з метою здійснення подальших розрахунків для визначення суми компенсації з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", пов'язаної із виконанням спеціальних обов'язків.
Отже, аналіз зазначеного пункту 13 Положення (в редакції, що діяла станом на час укладення договору) свідчить виключно про зобов'язання позивача надати Міненерго інформацію про обсяги купівлі природного газу за спірним договором та їх фактичну оплату для визначення суми компенсації з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», а не про порядок та строки розрахунків з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».
З урахуванням наведеного, пункт 13 Положення (в редакції, що діяла станом на час укладення договору) не поширюється на строки розрахунку позивача за постачання природного газу, які погоджені сторонами у п. 4.3. договору, в редакції Додаткової угоди № 1 до договору.
При цьому, Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (в редакції, що діяла станом на час укладення договору та додаткової угоди до договору) не містить вимоги щодо порядку здійснення розрахунків позивача за природний газ.
При цьому, зі змісту пункту 13 Положення вбачається, що на момент надання Міненерго інформації про обсяги купівлі природного газу, позивачем має бути здійснена фактична оплата за поставлений природний газ, яка надалі враховується при визначенні компенсації.
Крім того, станом на час укладення сторонами Додаткової угоди № 1 до договору від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ, якою змінено редакцію та нумерацію договору в частині порядку розрахунків, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 № 489 внесено зміни до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 № 222 (постанова набрала чинності з 1 травня 2022 року), якою виключено пункт 13 Положення щодо надання Міненерго інформацію про обсяги купівлі природного газу та їх фактичної оплати, на який посилався позивач в обґрунтування позовних вимог.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження наявності підстав для визнання пункту 4.3. частини 4 договору від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ недійсним.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (в редакції, що діяла станом на час укладення договору та додаткової угоди до договору) не передбачає вимог щодо порядку здійснення розрахунків між позивачем та відповідачем за договорами, які укладено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, у зв'язку із чим, підстави для визнання пункту 4.3. договору від 31.03.2022 №ТЕС-ДЕ таким, що суперечить Положенню про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, у суду відсутні.
Оскільки, судом встановлено безпідставність доводів позивача про те, що зміст положень п. 4.3 спірного договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 26.05.2022 до договору, суперечить Положенню про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, заявлена позивачем вимога про визнання недійсним п. 4.3. договору постачання природного газу від 31.03.2022 № ТЕС-ДЕ є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
ВИСНОВКИ СУДУ
Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдінг» про визнання п. 4.3. договору недійсним.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 13.11.2023.
Суддя О.В. Гулевець