ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.11.2023Справа № 910/14153/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК ІННОВАЦІЙНИХ КОМПАНІЙ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПОКРІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»
про стягнення 323 649,81 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А.Р.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРК ІННОВАЦІЙНИХ КОМПАНІЙ» (далі - позивач, ТОВ «ПАРК ІННОВАЦІЙНИХ КОМПАНІЙ») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПОКРІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (далі - відповідач, ТОВ «ЦЕНТР ПОКРІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ») про стягнення 323 649,81 грн, з яких: 248 416,92 грн попередньої оплати за товар, що не був поставлений, 25 549,51 грн пені та 49 683,38 грн штрафу на підставі Договору поставки № ЦПТ361/51/23 від 02.06.2023.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач здійснив попередню оплату за товар, однак відповідач не поставив товар у строк, встановлений у Специфікації № 1 від 02.06.2023 до Договору поставки № ЦПТ361/51/23 від 02.06.2023, та не повернув суму попередньої оплати позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК ІННОВАЦІЙНИХ КОМПАНІЙ» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14153/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/14153/23.
Поштові відправлення № 0105495000504 та № 0105495213540 з ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі № 910/13249/23 були направлені позивачу та відповідачу за адресами, зазначеними у позовній заяві, які відповідають адресі місцезнаходження позивача та відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ:
02.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПОКРІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРК ІННОВАЦІЙНИХ КОМПАНІЙ» (покупець, позивач) був укладений Договір поставки № ЦПТ361-51/23 (далі - Договір або Договір № ЦПТ361-51/23 від 02.06.2023), відповідно до п. 1.1 якого постачальник передає у власність товар, а покупець відповідним чином приймає та оплачує його вартість. Постачальник зобов?язується поставляти товар окремими партіями в кількості асортименті, які визначені сторонами у Специфікаціях, що є невід?ємними додатками до цього Договору (п. 1.2 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору строки поставки окремої партії товару визначаються сторонами у специфікаціях.
Місце та умови поставки: визначаються сторонами у специфікаціях (п. 2.2 Договору).
Умовами п. 2.4 Договору встановлено, що право власності на товар, зазначений в п. 1.1 цього Договору, переходить до покупця з моменту підписання сторонами/представниками сторін видаткової накладної.
Датою поставки товару вважається дата, яка зазначена у видатковій накладній (п. 2.5 Договору).
Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що ціна товару та порядок розрахунків визначається сторонами у специфікаціях, які є невід?ємними додатками до цього Договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку - до повного і належного виконання (здійснення) сторонами своїх обов?язків, які виникли за даним Договором (п. 5.1 Договору).
Специфікацією № 1 від 02.06.2023 до Договору поставки № ЦПТ361-51/23 від 02.06.2023 (далі - Специфікація № 1 від 02.06.2023) сторони погодили поставку партії товару загальною вартість 248 416,92 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 3 Специфікації № 1 від 02.06.2023 першу партію поставки профнастилу покупець сплачує в розмірі 70% попередньої оплати від вартості партії. Інша частина вартості за 1 партію 30% сплачується на протязі 3 робочих днів з моменту отримання висновку лабораторії щодо хіміко-фізичних властивостей заявленого матеріалу.
Строк поставки: 10 (десять) робочих днів (п. 4 Специфікації № 1 від 02.06.2023).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПОКРІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» виставило рахунок-фактуру № ПТ-0000598 від 06.06.2023 на суму 248 416,92 грн з ПДВ.
На виконання п. 3 Специфікації № 1 від 02.06.2023 позивач перерахував платіжними дорученнями № 758 від 06.06.2023 та № 846 від 20.06.2023 на рахунок відповідача 248 416,92 грн, що складає 100% вартості замовленого товару.
Посилаючись на те, що відповідач свої зобов?язання щодо поставки оплаченого товару не здійснив, позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 323 649,81 грн, з яких: 248 416,92 грн попередньої оплати за товар, що не був поставлений, 25 549,51 грн пені та 49 683,38 грн штрафу на підставі Договору поставки №ЦПТ361/51/23 від 02.06.2023.
Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтується позовна заява, господарський суд зазначає наступне.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України»).
Матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями № 758 від 06.06.2023 та № 846 від 20.06.2023 підтверджується факт здійснення позивачем попередньої оплати замовленого товару на суму 248 416,92 грн, внаслідок чого у відповідача виникло зобов'язання поставити вказаний товар.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 4 Специфікації № 1 від 02.06.2023 передбачено, що строк поставки товару становить 10 робочих днів.
Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та змісту пункту 3.6 Договору, відповідач повинен був поставити товар у строк до 16.06.2020 включно.
Таким чином, станом на час розгляду справи по суті строк виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару настав.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відтак, не передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк, надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
При цьому, виходячи з положень вказаної норми права, до предмета доказування у даній справі входить встановлення наявності чи відсутності певних юридичних фактів, а саме: підстав виникнення у сторін зобов'язань з купівлі-продажу, зокрема, у відповідача обов'язку поставити певний товар у встановлений строк; здійснення позивачем попередньої оплати; порушення відповідачем відповідного зобов'язання передати товар.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вказував відповідачу на порушення обов'язку щодо поставки оплаченого товар, у зв'язку з чим позивач заявив претензію № 18/08 від 18.08.2023 про повернення суми попередньої оплати в розмірі 248 416,92 грн за непоставлений товар.
Однак, станом на момент розгляду справи по суті матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів повернення відповідачем грошових коштів в сумі 248 416,92 грн на рахунок позивача.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву та не спростував наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів передання позивачу товару на загальну суму 248 416,92 грн або доказів повернення відповідної суми передоплати.
За таких обставин, приймаючи до уваги належне виконання позивачем умов Договору в частині здійснення попередньої оплати товару, враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе зобов'язань поставити оплачений товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 248 416,92 грн підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі 25 549,51 грн за порушення термінів поставки за період з 19.06.2023 по 06.09.2023 та 49 683,38 грн штрафу на підставі Договору поставки № ЦПТ361/51/23 від 02.06.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 230 ГПК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну поставку товару постачальний сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого товару. У випадку несвоєчасної поставки товару більше ніж на 10 календарних днів постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості несвоєчасно поставленого товару (п. 4.4 Договору).
Як встановлено судом, загальна вартість не поставленого товару становить 248 416,92 грн.
Пунктом 4 Специфікації № 1 від 02.06.2023 передбачено, що строк поставки товару становить 10 робочих днів.
За наведених обставин, відповідач повинен був поставити товар у строк до 16.06.2023 включно. Доказів такої поставки матеріали справи не містять.
З огляду на невиконання відповідачем умов Договору щодо строку поставки товару, позивач враховуючи положення в 4.3 Договору нараховує на відповідача пеню у розмірі 25 549,51 грн за період з 19.06.2023 по 06.09.2023 на суму не поставленого товару 248 416,92 грн.
Перевіривши розрахунок наведеної суми пені, судом визнано його арифметично вірним.
Суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь 25 549,51 грн пені.
Суд, здійснивши перевірку заявленої до стягнення суми штрафу, дійшов висновку про повне задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 49 683,38 грн штрафу.
Здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно з'ясувавши обставини даної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК ІННОВАЦІЙНИХ КОМПАНІЙ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПОКРІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» підлягають задоволенню в повному обсязі у сумі 323 649,81 грн, з яких: 248 416,92 грн попередньої оплати за товар, що не був поставлений, 25 549,51 грн пені та 49 683,38 грн штрафу на підставі Договору поставки № ЦПТ361/51/23 від 02.06.2023.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 4 854,75 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст.129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
3 огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 4 854,75 грн покладається на відповідача.
Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПОКРІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (Україна, 03039, місто Київ, пр. Лобановського Валерія, будинок 119; ідентифікаційний код 44422607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК ІННОВАЦІЙНИХ КОМПАНІЙ» (Україна, 18000, Черкаська обл., місто Черкаси, проспект Хіміків, будинок 74; ідентифікаційний код 35755009) 248 416,92 грн (двісті сорок вісім тисяч чотириста шістнадцять гривень 92 коп.) основної заборгованості, 25 549,51 грн (двадцять п?ять тисяч п?ятсот сорок дев?ять гривень 51 коп.) пені, 49 683,38 грн (сорок дев?ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні 38 коп.) штрафу та 4 854,75 грн (чотири тисячі вісімсот п?ятдесят чотири гривні 75 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 13.11.2023.
Суддя Оксана ГУМЕГА