ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
10.11.2023Справа № 910/7891/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки"
до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" Філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат"Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"
про визнання зобов'язання припиненим
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" (далі - позивач) до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" Філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат"Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - відповідач) про визнання припиненим зобов'язання позивача перед відповідачем за договором купівлі-продажу №1040-2 від 06.09.2021 в частині поставки другої одиниці товару (автомобіля спеціалізованого для перевезення людей ТК-М-5316-АС20) на загальну суму 3249000 грн з ПДВ.
Вимоги позову мотивовані тим, що у зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України з 24.02.2022 на підставі указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, закритті пунктів пропуску через державний кордон із республікою білорусь відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №188-р від 26.02.2022, припиненні господарської діяльності єдиних імпортерів техніки МАЗ на території України, корпоративні права яких були передано в управління АРМА та погіршенні відносин із республікою білорусь, яка відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 від 14.12.1974 також є агресором по відношенню до України, позивач не має можливості здійснити поставку другої одиниці товару на базі шасі МАЗ-5316F5-562-001.
Звертаючись із позовом позивач посилається на ст. 607 ЦК України та на рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі №911/1202/22 у якому суд дійшов висновку, зокрема, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" підтверджено настання форс-мажорних обставин, які у даному випадку в силу приписів п. 13.1 договору купівлі-продажу №1040-2 від 06.09.2021 продовжують/переносять термін (строк) виконання зобов'язань стосовно поставки другого автомобіля.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву заперечує проти вимог позову, оскільки строки доставки товару були до 06.02.2022 та до 07.02.2022, тобто, ще до настання воєнного стану в Україні, а тому підстав для визнання зобов'язання з поставки другої одиниці товару на підставі ст. 607 ЦК України відсутні.
Позивач у своїй відповіді на відзив заперечив, щодо тверджень відповідача.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
06.09.2021 між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем було укладено договір купівлі-продажу №1040-2 (далі - Договір) за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця автомобілі спеціалізовані для перевезення людей ТК-М-5316-АС20 (далі - товар) (ДК 021:2015 Великовантажні мототранспортні засоби), а покупець зобов'язався його прийняти і оплатити товар у порядку та на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до умов п. 3.1 Договору продавець зобов'язаний поставити покупцю товар відповідно до умов Договору на підставі заявки покупця, протягом 150 календарних днів з моменту отримання заявки та здійснення передоплати, відповідно до пункту 9.2 Договору, але в будь-якому випадку не раніше отримання від покупця повідомлення про готовність прийняти товар. Продавець має право на дострокову поставку товару за погодженням з покупцем.
Ціна Договору складає 6498000 грн, у тому числі 20% ПДВ, та відповідає загальній сумі специфікації (пункт 8.1 Договору).
За умовами п. 9.2 Договору оплата товару здійснюється на умовах 50% передоплати від суми заявленого товару на підставі рахунку продавця, що виставляється останнім протягом 3 банківських днів з дня отримання заявки від покупця, та решта 50% протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару та підписання відповідної видаткової накладної/акта приймання-передачі.
У пункті 13.1 Договору сторони погодили, що при настанні обставин непереборної сили (обставин форс-мажору), тобто неможливості повного або часткового виконання будь-якою зі сторін зобов'язань за Договором внаслідок обставин непереборної сили, а саме: пожежі, стихійного лиха, урядових заборон, блокади, війни, військових дій будь-якого характеру або інших незалежних від сторін обставин, термін (строк) виконання зобов'язань продовжується (переноситься) на такий термін (строк), протягом якого будуть діяти вищевказані обставини та їх наслідки. Сторона, для якої наступили обставини непереборної сили, зобов'язана письмово протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту настання цих обставин повідомити іншу сторону про це, вказати орієнтовний термін (строк) дії обставин непереборної сили, а також вжити заходів для зменшення заподіяння збитків другій стороні.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 28.02.2022 включно (пункт 15.1 Договору).
Закінчення строку дії Договору не звільняє жодну зі сторін Договору від виконання своїх зобов'язань за Договором та від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії Договору (пункт 15.2 Договору).
На виконання умов Договору позивачем 06.09.2021 виставлено рахунок-фактуру № 3647-0001854 на оплату двох одиниць товару на суму 6498000 грн.
08.09.2021 позивач отримав від відповідача заявку від 07.09.2021 № 269/4075 на поставку двох одиниць товару.
Відповідачем на виконання приписів пункту 9.2 Договору було перераховано грошові кошти таким чином:
- 09.09.2021 перераховано 50% передоплати у розмірі 1624500 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 09.09.2021 № 204538;
- 10.09.2021 перераховано 50% передоплати у розмірі 1624500 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10.09.2021 № 204587.
У вказаних платіжних дорученнях вказано призначення платежу «за два автомобіля ТК- М-5316-АС20; 50%; дог. № 1040-2 від 06.09.21р...».
Отже, відповідач перерахував 50% передоплати від суми товару, а саме двох автомобілів.
26.01.2022 позивач надіслав відповідачу листа, в якому повідомив про неможливість поставити товар у визначений Договором строк, а саме до 06.02.2022 (включно), оскільки завод-виробник повідомив про складнощі з виробництвом певних вузлів. Також позивач просив продовжити строк поставки товару до 28.02.2022 шляхом укладення додаткової угоди, проект якою було додано до вказаного листа.
Вказаний лист було залишено без відповіді та належного реагування зі сторони відповідача.
У межах строку, визначеного Договором, а саме до 06.02.2022 позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар - один автомобіль, що визнається обома сторонами, а також підтверджується відповідним актом приймання-передачі та видатковою накладною.
Також сторони погоджуються з тією обставиною, що другу одиницю товару (другий автомобіль) позивач відповідачу не поставив.
Звертаючись із позовом в межах цієї справи позивач зазначає, що не має можливості виконати умови Договору стосовно поставки другої одиниці товару з підстав, які не залежать від його волі, у зв'язку із чим просить суд в порядку ст. 607 ЦК України припинити зобов'язання позивача за Договором в частині поставки другої одиниці товару (автомобіля).
З пояснень позивача вбачається, що "Автомобіль спеціалізований для перевезення людей ТК-М- 5316-АС20" є завершеним колісним транспортним засобом, який підлягає обов'язковій сертифікації. Даний товар виготовляється з: шасі MA3-5316F5-562-001, виробництва ВАТ «Мінський автомобільний завод» (Республіка Білорусь) та фургону для перевезення людей в кількості 22-х осіб, виробництва ТОВ «Техкомплект» (Україна). У зв'язку з цим, позивачем було укладено договір на виконання робіт № АВ-07/09 від 07.09.2021 з ТОВ «Техкомплект», відповідно до якого останній зобов'язувався виготовити та сертифікувати Товар, як готовий виріб, для потреб відповідача.
При цьому, конструктивна складова фургону, яка виготовлена з індивідуальних систем кріплення та з'єднання виключно для шасі MA3-5316F5-562-001 не дає можливості його встановлення на інші моделі шасі, виробництва ВАТ «Мінський автомобільний завод» (Республіка Білорусь) або шасі інших виробників, що підтверджується листом ТОВ «Техкомплект» № 08/1 від 08.08.2022.
Оскільки з 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та приймаючи до уваги військову агресію російської федерації проти України та використання території білорусі для завдання ракетних ударів по території України, яка відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 від 14.12.1974, остання також є агресором по відношенню до України, що внесло свої корективи в частині подальшого продовження торговельних операцій між Україною та Республікою Білорусь та безпосереднього виробництва шасі МАЗ-5316Т5-562-001 білоруським заводом-виробником.
Позивач зазначає, що оскільки воєнні дії затягуються на невизначений час та враховуючи те, що відповідачем 09.09.2021 та 10.09.2021 було перераховано по 1624500 грн, що у підсумку складає повну оплату однієї одиниці товару, листом № 26СВ-04 від 26.04.2022 позивач запропонував відповідачу зменшити кількість одиниць поставок товару за Договором до однієї одиниці. Даний лист разом з проектом додаткової угоди були направлені на електронну пошту уповноваженої особи відповідача: andrii.ustinov@umcc-titanium.com, які з тим же самим змістом додатково направлялися 04.05.2022 та 18.05.2022 вже на електронну пошту: уgmk@umсс-titanium.соm. Однак, відповідач не надав відповіді на пропозиції позивача.
Наведені вище обставини встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі №911/1202/22, яке набрало законної сили, за позовом Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» про стягнення 162450 грн штрафу та 303981,78 грн пені за неналежне виконання ТОВ «Сучасні вантажівки» зобов'язань за договором купівлі-продажу від 06.09.2021 № 1040-2 в частині поставки товару, за який АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» сплачені грошові кошти (попередня оплата), у встановлений Договором строк.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі №911/1202/22 було частково задоволено вимоги позову Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», стягнуто лише 28484,38 грн пені нарахованої за період з 08.02.2022 по 23.02.2022 за прострочення строку поставки другої одиниці товару за Договором, разом з тим, суд не знайшов підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» штрафу та пені нарахованої з 24.02.2022 (за прострочення поставки другого автомобіля за Договором), оскільки судом встановлено факт наявності форс-мажорних обставин, які почалися з 24.02.2022.
Крім того, за рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі №911/1202/22 стосовно не поставки ТОВ «Сучасні вантажівки» другого автомобіля, який мав бути поставлений до 07.02.2022, було встановлено також, що у даному випадку настали обставини непереборної сили (обставини форс-мажору), а саме військових дій, що полягають у повномасштабному вторгненні російської федерації, у тому числі, з території республіки білорусь. Отже, починаючи з 24.02.2022 строк виконання зобов'язання стосовно поставки другого автомобіля за Договором продовжився.
Позивач намагався в судовому порядку внести зміни у Договір шляхом зменшення кількості одиниць товару, які він мав поставити відповідачу, однак рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 № 910/10103/23 відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що Договір припинив свою дію 01.03.2022, умовами якого не передбачено автоматичну пролонгацію, а припинення дії договору у будь-якому випадку унеможливлює внесення змін до такого договору, оскільки в силу положень чинного законодавства внести зміни можливо лише в діючий договір.
Відповідач заперечує проти вимог позову про припинення зобов'язання у позивача щодо поставки другого автомобіля, оскільки останній мав виконати цей обов'язок ще до початку воєнного стану, а тому посилання на настання форс-мажорних обставин не звільняє позивача від обов'язку виконати умови Договору.
Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як було вказано вище, за умовами Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача два автомобілі спеціалізовані для перевезення людей ТК-М-5316-АС20, один автомобіль було поставлено вчасно.
Як було встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі №911/1202/22 другий автомобіль позивач не передав відповідачу через наявність форс-мажорних обставин у зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації, у тому числі через територію республіки білорусь звідки мав бути поставлений відповідний автомобіль.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цією ж статтею визначено і орієнтовний перелік способів захисту. Так, пункт 7 частини другої статті 16 ЦК України визначає припинення правовідношення як один із способів захисту цивільних прав.
Частиною другою статті 20 ГК України визначено, що способами захисту прав суб'єктів господарювання є, зокрема, визнання наявності або відсутності прав та припинення господарських правовідносин.
Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Ст. 607 ЦК застосовується тільки у випадках, коли відповідно до чинного цивільного законодавства за неможливість виконання, що настала, не відповідає жодна із сторін. Неможливість виконання може бути викликана загибеллю майна, що є предметом зобов'язання внаслідок дії непереборної сили (зокрема, загибеллю нерухомого майна, урожаю сільськогосподарських культур тощо), перешкодами для виконання зобов'язання, що виникли в результаті дії непереборної сили, і іншими обставинами, за яких при виявленні належної дбайливості боржник не в змозі виконати зобов'язання (в зв'язку з дією непереборної сили, простого випадку або діями чи бездіяльністю іншої сторони зобов'язальних правовідносин).
У даному випадку під неможливістю виконання зобов'язання позивача поставити автомобіль за Договором є те, що саме така модель автомобіля (МАЗ-5316Т5-562-001) виробляється білоруським заводом-виробником, однак через те, що Республіка Білорусь, відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 від 14.12.1974 є агресором по відношенню до України та всі торгові відносини з тією країною припинилися та закрилися кордони, таким чином, ці обставини не залежать від жодної із сторін Договору, а позивач фізично не має можливості передати позивачу другу одиницю товару за Договором.
Суд зауважує, що сплачена відповідачем попередня оплата за два автомобіля, разом у сумі 3249000 грн, може бути зарахована як за один автомобіль, який ним фактично було отримано.
Приймаючи до уваги наведене вище, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен із доводів сторін.
Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» (м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1, кім. 513; ідентифікаційний код 36085246) перед Акціонерним товариством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3; ідентифікаційний код 36716128) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, 1; ідентифікаційний код 39389830) за Договором купівлі-продажу № 1040-2 від 06.09.2021 в частині поставки другої одиниці Товару (автомобіля спеціалізованого для перевезення людей ТК-М-5316-АС20) на загальну суму 3249000 гривень, з ПДВ.
Стягнути з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3; ідентифікаційний код 36716128) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, 1; ідентифікаційний код 39389830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні вантажівки» (м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1, кім. 513; ідентифікаційний код 36085246) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Сташків Р.Б.