номер провадження справи 17/106/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2023 Справа № 908/1412/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.
при секретарі судового засідання - Василенко В.В.
розглянувши матеріали справи № 908/1412/23
за позовною заявою: акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі", 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 61
про стягнення 4 546 826,59 грн
В судовому засіданні присутні представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
26.04.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. №39/10-697-23 від 14.04.23 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі АК "НАК "Нафтогаз України") з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (далі ТОВ "Мелітопольські теплові мережі") про стягнення заборгованості в сумі 4 546 829,59 грн, що складається з: основного боргу - 1 845 603,64 грн, пені - 303 103,79 грн, 3% річних - 382 848,03 грн, інфляційних втрат - 2 015 274,13 грн.
26.04.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 01.05.23 по справі № 908/1412/23 судом позовну заяву АТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої додати належні докази направлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення.
16.05.23 до суду від представника АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшла заява за вих. від 10.05.23 № 39/10-862-23 про усунення недоліки позовної заяви, в якій представник позивача надав пояснення на ухвалу суду від 01.05.23 про залишення позову без руху.
Ухвалою від 22.05.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1412/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13.06.23 о/об 10 год. 00 хв.
29.05.23 на електронну адресу суду надійшла заява представника представника АТ "НАК "Нафтогаз України" Пясецького Д.В. за вих. від 29.05.23 № 39/10-1010-23 про участь у судовому засіданні 13.06.23 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/1412/23.
31.05.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 31.05.23 № 39/10-1021-23, в якій представник позивача на виконання ухвали суду від 22.05.23 повідомляє про відсутність іншого листування між сторонами окрім того, що надане до позовної заяви.
Ухвалою від 07.06.23 судом залишено без задоволення заяву представника АТ "НАК "Нафтогаз України" за вих. від 29.05.23 № 39/10-1010-23 про участь у судовому засіданні 13.06.23 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/1412/23 з підстав викладених у тексті ухвали.
09.06.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 09.06.23 № 39/10-1150-23, в якому представник позивача просить суд провести судове засідання 13.06.23 без участі представника позивача та наступне судове засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 13.06.23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 21.08.23 включно, відкладено підготовче засідання на 26.07.23 о 12 год. 00 хв.
Ухвалою від 13.06.23 залишено без задоволення клопотання представника АТ "НАК "Нафтогаз України" за вих. від 09.06.23 № 39/10-1150-23 про участь у судовому засіданні 26.07.23 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з тієї підстави, що відповідно до п. 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.06.23 у справі № 908/1412/23 судом визнано явку учасників справи в судове засідання 26.07.23 о 12 год. 00 хв. ОБОВ'ЯЗКОВОЮ.
19.07.23 від представника позивача надійшло клопотання за вих. №39/10-1445-23 від 19.07.23 про проведення судового засідання без участі представника позивача.
Ухвалою від 26.07.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/1412/23 на 28.08.23 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою від 26.07.23 судом залишено без задоволення клопотання представника АТ "НАК "Нафтогаз України" за вих. № 39/10-1445-23 від 19.07.23 про участь у судовому засіданні у справі №908/1412/23 режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
25.08.23 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання за вих. від 25.08.23 № 39/10-1666-23 про проведення судового засідання 28.08.23 без участі представника позивача. Також просить наступне судове засідання провести в режимі відеоконференції.
Ухвалами від 28.08.23 закрито підготовче провадження у справі № 908/1412/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.09.23 о 10 год. 30 хв., а також залишено без задоволення клопотання представника АТ "НАК "Нафтогаз України" про участь у судовому засіданні у справі № 908/1412/23 режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
22.09.23 на електронну адресу суду надійшла заява представника представника АТ "НАК "Нафтогаз України" за вих. від 22.09.23 № 39/10-1818-23 про участь у судовому засіданні 26.09.23 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/1412/23.
Ухвалою від 22.09.23 судом залишено без задоволення клопотання представника АТ "НАК "Нафтогаз України" за вих. від 22.09.23 № 39/10-1818-23 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/1412/23.
У судове засідання 26.09.23 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до законодавства.
Так, зокрема, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (набрав чинності 18.10.23) внесено зміни, зокрема, до ч. 6 ст. 6 ГПК України та викладено її в наступній редакції: "…Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. …".
Крім того, вказаним Законом внесено зміни також в ч. 7 ст. 42 ГПК України та викладено її в наступній редакції: "…Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятись з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. …".
Частиною 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" вищезазначеного Закону встановлено, що справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.
З викладеного вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов'язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов'язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).
Таким чином, судом ухвалою від 26.09.23 оголошено перерву в судовому засіданні по суті до 25.10.23 об 11 год. 30 хв.
20.10.23 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання за вих. від 20.10.23 № 39/10-1972-23 про проведення судового засідання 25.10.23 без участі представника позивача.
В судове засідання 25.10.23 представники сторін не з'явились, про причини неявки відповідач суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до законодавства.
Судом в судовому засіданні 25.10.23 встановлено, що станом на 25.10.23 товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" не зареєструвано в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), як того передбачає ч. 6 ст. 6 ГПК України.
У засіданні суду 25.10.23, на підставі ст. 240 ГПК України, судом ухвалено рішення без оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Позивач, в судові засідання жодного разу свого представника не направив, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином у відповідності до норм чинного ГПК України. В позовній заяві за вих. від 14.04.23 № 39/10-697-23 просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4 546 829,59 грн, що складається з основного боргу - 1 845 603,64 грн, пені - 303 103,79 грн, 3% річних - 382 848,03 грн, інфляційних втрат - 2 015 274,13 грн.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до законодавства. Про причини такої неявки суд не повідомив.
Наявні матеріали справи за № 908/1412/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.
Судом враховано, що інформація про дату, час та місце всіх судових засідань у цій справі:
- розміщувалась судом на сторінці офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет у розділі «Громадянам. Оголошення про виклик»;
- надсилались в кабінети «Електронного суду» учасників цієї справи, а також на наявні в матеріалах цієї справи електронні адреси учасників, у т.ч. відповідача - на ел. адресу: mel.teploset@gmail.com.
Більш того, судом прийнято до уваги, що неявка керівника чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідача в судові засідання у цій справі не позбавляє права і обов'язку суд прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі № 908/1412/23 по суті спору протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.
Слід також зазначити, що на переконання суду, в межах стадій судового процесу в цій справі, подальше відкладення судових засідань судом з причин чергової (вих) неявки (вок) керівника чи уповноваженого (них) представника (ків) відповідача в судові засідання у справі може призвести до безпідставного затягування розгляду справи судом протягом розумного строку визначеного чинним ГПК України.
Крім того станом на 25.10.23 товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" не зареєструвано в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), як того передбачає ч. 6 ст. 6 ГПК України.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
15.12.15 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /Постачальник/ та товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" /Споживач/ укладено договір постачання природного газу № 4151/16-БО-13 (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.
Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами (п. 1.2. договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 31.12.15).
Пунктом 3.4. договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу.
Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором з 01.04.16 становить 6 255,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 251,00 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 7 506,00 грн (п. 5.2. договору з урахуванням додаткової угоди № 4 від 28.03.16).
Пунктом 6.1 договору (з урахуванням додаткової угоди № 4 від 28.03.16) передбачено, що оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У пункті 8.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.
Пунктом 12.1. договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.01.16 до 31.03.16 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно з актами приймання-передачі природного газу, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передано, а ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" прийнято природний газ на загальну суму 18 944 740,00 грн, а саме:
- від 31.01.16 на суму 9 194 002,01 грн;
- від 29.02.16 на суму 5 249 771,51 грн;
- від 31.03.16 на суму 4 162 310,74 грн;
- від 30.04.16 на суму 338 655,71 грн.
01.11.18 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /Кредитор/ та товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" /Боржник/ укладено договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ № 2/1/1730-РЗ (договір реструктуризації), за умовами якого (п. 1. договору реструктуризації), у порядку та на умовах, визначених договором, кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожитий природній газ, використаний боржником для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення постачання гарячої води, що виникла у боржника перед кредитором станом на 01.07.16 та не погашена до 31.12.16 згідно з договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 15.12.15 № 4151/16-БО-13 шляхом розстрочення на 60 календарних місяців без відстрочення її погашення.
Відповідно до п. 2. договору реструктуризації, до складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно з договором, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань в обсязі 0,00 грн, нарахованих на заборгованість, в т.ч. 0,00 грн підтверджені судовим рішенням.
Пунктом 3. договору реструктуризації визначено, що сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до п. п. 1 і 2 договору, становить 6 969 798,10 грн, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який в обов'язковому порядку додається до договору та є його невід'ємною частиною.
Додатковою угодою від 17.10.19 № 1 до договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 01.11.18 № 2/1/1730-РЗ, сторони дійшли згоди про розірвання договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 01.11.18 № 2/1/1730-РЗ з дати підписання сторонами даної додаткової угоди (п. 1).
У зв'язку з розірванням договору від 01.11.18 № 2/1/1730-РЗ сторони підтверджують, що заборгованість за договором постачання природного газу від 15.12.15 № 4151/16-БО-13 станом на момент підписання даної додаткової угоди становить 2 902 623,43 грн, що дорівнює залишку непогашеної заборгованості за спожитий природний газ за договором про реструктуризацію заборгованості від 01.11.18 № 2/1/1730-РЗ на дату його розірвання (п. 2).
28.10.19 між акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /Кредитор/, товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" /Первісний боржник/ та товариством з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" / Новий боржник/ укладено договір про переведення боргу № 16/4255/19, за умовами якого (п. 1.1. договору переведення боргу), за цим договором за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного Боржника перед Кредитором за договором постачання природного газу від 15.12.15 № 4151/16-БО-13, укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює Первісного боржника у зобов'язанні.
У відповідності до п. 2.1. договору про переведення боргу (з урахуванням додаткової угоди від 26.11.19 № 3), сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника дорівнює 1 845 603,64 грн.
Згідно із п. 3.1. договору про переведення боргу, за цим договором до Нового боржника переходять обов'язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у п. 2.1. статті 2 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов'язань, за договором постачання природного газу від 15.12.15 № 4151/16-БО-13.
Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у розмірах, передбачених договором постачання природного газу від 15.12.15 № 4151/16-БО-13.
29.11.19 між акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /Кредитор/ та товариством з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" /Боржник/ укладено договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ № 234/1/1730-РЗ (договір реструктуризації), за умовами якого (п. 1. договору реструктуризації), у порядку та на умовах, визначених договором, кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожитий природній газ, використаний боржником для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення постачання гарячої води, що виникла у боржника перед кредитором станом на 01.07.16 та не погашена до 31.12.16 згідно з договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 15.12.15 № 4151/16-БО-13 (з урахуванням договору про переведення боргу від 28.10.19 № 16/4255) шляхом розстрочення на 60 календарних місяців без відстрочення її погашення.
Відповідно до п. 2. договору реструктуризації, до складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно з договором, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань в обсязі 0,00 грн, нарахованих на заборгованість, у т.ч. 0,00 грн підтверджені судовим рішенням.
Пунктом 3. договору реструктуризації визначено, що сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до п. п. 1 і 2 договору, становить 1 845 603,64 грн, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який в обов'язковому порядку додається до договору та є його невід'ємною частиною.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.20 у справі № 910/4288/20 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" до акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" про визнання договорів недійсними задоволено у повному обсязі. Вирішено:
- визнати недійсним Договір про переведення боргу № 14/4254/19 від 28.10.19, укладений між ТОВ "Тепло-Мелітополь", АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Мелітопольські теплові мережі";
- визнати недійсним Договір про переведення боргу № 16/4255/19 від 28.10.19, укладений між ТОВ "Тепло-Мелітополь", АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Мелітопольські теплові мережі";
- визнати недійсним Договір про переведення боргу № 1718/4256/19 від 28.10.19, укладений між ТОВ "Тепло-Мелітополь", АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Мелітопольські теплові мережі";
- визнати недійсним Договір про переведення боргу № 1718/4257/19 від 28.10.19, укладений між ТОВ "Тепло-Мелітополь", АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Мелітопольські теплові мережі";
- визнати недійсним Договір про переведення боргу № 1718/4258/19 від 28.10.19, укладений між ТОВ "Тепло-Мелітополь", АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Мелітопольські теплові мережі";
- визнати недійсним Договір про переведення боргу № 18/4259/19 від 28.10.19, укладений між ТОВ "Тепло-Мелітополь", АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Мелітопольські теплові мережі";
- визнати недійсним Договір про переведення боргу № 18/4260/19 від 28.10.19, укладений між ТОВ "Тепло-Мелітополь", АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Мелітопольські теплові мережі";
- визнати недійсним Договір про переведення боргу № 18/4261/19 від 28.10.19, укладений між ТОВ "Тепло-Мелітополь", АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Мелітопольські теплові мережі";
- стягнути з АТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ТОВ "Тепло-Мелітополь" витрати по сплаті судового збору в сумі 8 408,00 грн.;
- стягнути з ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" на користь ТОВ "Тепло-Мелітополь" витрати по сплаті судового збору в сумі 8 408,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.22 у справі № 910/1574/22 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь" до акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору задоволено частково. Вирішено:
- визнати недійсним Договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 29.11.19 № 234/1/1730-РЗ, укладений між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Тепло-Мелітополь";
- застосувати наслідки недійсності Договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 29.11.19 № 234/1/1730-РЗ, укладеного між АТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Тепло-Мелітополь", шляхом стягнення з АТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ТОВ "Тепло-Мелітополь" грошові кошти в сумі 1 845 603,64 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 27 684,05 грн .
У зв'язку із визнанням недійсним договору про переведення боргу від 28.10.19 № 16/4255/19 та договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ від 29.11.19 № 234/1/1730-РЗ позивачем заявлено вимоги про стягнення з ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" заборгованості в сумі 4 546 829,59 грн, згідно договору постачання природного газу від 15.12.15 № 4151/16-БЩ-13, що складається з основного боргу - 1 845 603,64 грн, пені - 303 103,79 грн, 3% річних - 382 848,03 грн та інфляційних втрат - 2 015 274,13 грн.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, судом визнаються позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 174 Господарського кодексу України (ГК України) закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 265 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже вище зазначалось, п. 3.4. договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу.
Згідно актів приймання-передачі природного газу, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передало, а ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" прийняло природній газ на загальну суму 18 944 740,00 грн, а саме: від 31.01.16 на суму 9 194 002,01 грн; від 29.02.16 на суму 5 249 771,51 грн; від 31.03.16 на суму 4 162 310,74 грн; від 30.04.16 на суму 338 655,71 грн.
Пунктом 6.1 договору (з урахуванням додаткової угоди № 4 від 28.03.16) передбачено, що оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
В порушення умов п. 6.1. договору, Споживач не здійснив остаточний розрахунок за фактично переданий протягом січня-квітня 2016 року природний газ на суму 18 944 740,00 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 845 603,64 грн.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості спожитого природного газу є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1 845 603,64 грн заборгованості за спожитий природний газ заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.
За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 303 103,79 грн пені, 382 848,03 грн 3 % річних та 2 015 274,13 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 ГК України унорморвано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.2. договору, у разі невиконання споживачем умов п. 6.1. цього договору Постачальник має право не здійснювати поставку газу Споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Споживачем п. 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення пеню в сумі 303 103,79 грн за загальний період з 26.04.16 по 25.11.16 (за двома актами приймання-передачі природного газу) (розрахунок міститься в матеріалах справи).
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем доведено поданими доказами, а відповідачем не спростовано, порушення відповідачем грошового зобов'язання по сплаті 1 845 603,64 грн основного боргу, суд здійснивши перевірку розрахунків позивача (за допомогою ІПС "Законодавство") пені за спірний період, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог позивача в частині стягнення з відповідача 303 103,78 грн пені.
В іншій частині позову щодо стягнення суми пені у розмірі 0,01 грн судом відмовляється, як необґрунтована та не доведена позивачем.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 382 848,03 грн за період з 26.04.16 по 31.03.23 та інфляційні втрати в сумі 2 015 274,13 грн за період з травня 2016 року по березень 2023 року (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Здійснивши перевірку розрахунків позивача (за допомогою ІПС "Законодавство") 3 % річних за спірний період, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог позивача в частині стягнення з відповідача 382 848,03 грн 3 % річних та 2 015 274,13 грн інфляційних втрат.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 68 202,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 73-80, 86, 91, 129, 202, 236-238, 240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 61, код ЄДРПОУ 05541114) на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 1 845 603 (один мільйон вісімсот сорок п'ять тисяч шістсот три) грн 64 коп. основного боргу, 303 103 (триста три тисячі сто три) грн 78 коп. пені, 2 015 274 (два мільйона п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн 13 коп. інфляційних втрат, 382 848 (триста вісімдесят дві тисячі вісімсот сорок вісім) грн 03 коп. 3 % річних та 68 202 (шістдесят вісім тисяч двісті дві) грн 40 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України, приймаючи до уваги без пекову ситуацію у м. Запоріжжі, … повний текст рішення складено 13.11.2023.
Суддя В.Л. Корсун