номер провадження справи 24/258/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2023 Справа № 908/3082/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/3082/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (вул. І. Федорова, буд. 32А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код 30859524)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 14177,87 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулось Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «УСГ» з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення 14 177,87 грн. з яких: 12 553,54 грн. - інфляційні втрати, 1 624,33 грн. - 3% річних.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України та заявлені з наступних підстав: 23.09.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого ТДВ «СК «КРЕДО» транспортного засобу Hyundai Sonata, р.н. НОМЕР_1 . 30.08.2022 за результатами розгляду позовної заяви ПрАТ «СК «УСГ» Господарським судом Запорізької області було винесено рішення по справі № 908/987/22, згідно з яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі. 27.09.2022 на виконання вищевказаного рішення суду ТДВ «СК «КРЕДО» було сплачено страхове відшкодування в розмірі 127 500,00 грн. За невчасне виконання своїх обов'язків відповідачем, передбачених чинним законодавством, позивачем нараховано 12553,54 грн інфляційних втрат за період травень 2022 року - вересень 2022 року та 1624,32 грн 3% річних від простроченої суми за період з 26.04.2022 по 27.09.2023 року. Також, окрім судового збору, позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2023, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3082/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/258/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 06.11.2023 об 11 год. 00 хв.
31.10.2023 через систему «Електронний суд» від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» надійшов відзив на позовну заяву вих. № 2493 від 30.10.2023, відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги та вказує на те, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Застосовуючи до правовідносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, положення статті 625 ЦК України, слід брати до уваги, що положення цієї норми не застосовуються до вказаних відносин, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (ст. 992 ЦК України). Також ТДВ «СК «КРЕДО» заперечує стосовно відшкодування на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Посилаючись на ч. 6 ст. 126 ГПК України, відповідач просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу та присудити до стягнення 1000,00 грн. витрат на допомогу адвоката. Підставою для зменшення витрат на правову допомогу відповідач вважає ті обставини, що дана справа не є складною, справа є малозначною та підготовка позовної зави не потребувала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, відповідач вважає, що до складу витрат на правничу допомогу безпідставно включені послуги з копіювання, завірення, зшивання додатків до позовної заяви та підготовка справи до відправки, оскільки такі послуги не потребують професійних навичок. Просить суд розглядати справу без участі представника ТДВ «СК «КРЕДО».
Відзив Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на позовну заяву прийнятий судом до розгляду та врахований при вирішенні спору у справі.
06.11.2023 до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутністю представника позивача з урахуванням вимог, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив від 31.10.2023, який надійшов до суду 06.11.2023. Заява прийнята судом до розгляду.
Представники сторін в судове засідання 06.11.2023 не прибули.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судовий процес 06.11.2023 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
У судовому засіданні 06.11.2023 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ
23.09.2021 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого ТДВ «СК «КРЕДО» транспортного засобу Hyundai Sonata, р.н. НОМЕР_1 .
За результатами розгляду позовної заяви ПрАТ «СК «УСГ» рішенням господарського суду Запорізької області від 30.08.2022 у справі № 908/987/22 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м. Запоріжжя про стягнення 127500,00 грн. страхового відшкодування задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» 127500 грн. 00 коп. страхового відшкодування, 2500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1240 грн. 50 коп. судового збору. На виконання рішення видано наказ.
27.09.2022 ТДВ «СК «КРЕДО» було сплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 127500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 14077 від 27.09.2022.
У зв'язку з невчасним виконання своїх обов'язків щодо сплати страхового відшкодування позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 12553,54 грн інфляційних втрат за період травень 2022 року - вересень 2022 року та 1624,32 грн 3% річних від простроченої суми за період з 26.04.2022 по 27.09.2023 року.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).
Закон № 1961-IV регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму.
З наведеного можна зробити висновок, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Така правова позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 06.06.2012 у справі № 303/2147/14-ц (провадження № 6-49цс12), а також Верховного Суду, викладеними у постановах від 30.01.2018 у справі № 910/17993/15, від 28.02.2018 у справі № 149/344/15-ц, від 06.06.2019 у справі № 758/8819/16-ц, від 26.06.2019 у справі № 760/2905/16-ц, від 04.09.2019 у справі № 280/2625/13-к, від 16.10.2019 у справі № 452/3519/15.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18).
З огляду на викладене, існує стала судова практика Верховного Суду, що в разі прострочення боржником (страховою компанією) виконання грошового зобов'язання, передбаченого договором страхування, зокрема виплати суми страхового відшкодування, страхова компанія зобов'язана на підставі частини другої статті 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача за прострочення здійснення страхового відшкодування 3% річних та інфляційні втрати.
Розрахунок 3% річних та інфляції позивачем проведено правильно.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Ураховуючи зазначене суд дійшов висновку, що позивачем доведено право вимоги від відповідача 12553,54 грн інфляційних втрат за період травень 2022 року - вересень 2022 року та 1624,32 грн 3% річних за період з 26.04.2022 по 27.09.2023 року.
Відповідачем обставини справи та позовні вимоги не спростовані належними доказами. Заперечення відповідача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними з урахуванням наведеного вище.
За таких обставин, позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі.
Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. ч 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правової (правничої) допомоги №1-12/2022-К від 20.12.2022, укладеним позивачем із Адвокатським бюро «Гедз». Відповідно до цього договору для надання правової допомоги позивачу призначено адвоката Гедз Ю.В., якій позивачем видано довіреність на представництво №0122-139 від 23.12.2022. Повноваження Гедз Ю.В. як адвоката підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС№10423/10 від 20.12.2021.
Згідно з п. 5.1 цього договору за надання правової (правничої) допомоги Адвокатським бюро у справах, де клієнт виступає в якості позивача, клієнт перераховує на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро гонорар, розмір якого становить 5000,00 грн. за кожну справу.
Відповідно до акту від 27.09.2023 виконаних робіт до договору про надання правової (правничої) допомоги №1-12/2022-К від 20.12.2022 на загальну суму 10000,00 грн. адвокатом проведено консультацію з клієнтом, підготовлено позовну заяву для подачі до суду в даній справі на суму 5000,00 грн.
Платіжним дорученням №535 від 27.09.2023 позивач сплатив на користь Адвокатського об'єднання «Гедз» суму по акту в розмірі 10000,00 грн.
Таким чином, витрати позивача на оплату правових послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. підтверджені належним чином.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу до суми 1000,00 грн.
Відповідач вказує, що вказана справа є малозначною і підготовка позовної заяви не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, зокрема аналізу великої кількості нормативних актів, а така послуга як копіювання та зшивання додатків до позовної заяви не вимагає професійних навичок.
Щодо доводів відповідача про неспівмірність зазначених витрат із складністю справи, суд враховує, що справа є малозначною, не складною за кількістю доказів, судова практика вирішення цих спорів є сталою, тому підготовка позовної заяви не потребувала вивчення значної кількості матеріалів, законодавчих актів та судової практики. Втім, суд враховує поведінку відповідача, який несвоєчасно сплатив страхове відшкодування, що змусило позивача звернутися до адвоката за отриманням правової допомоги з метою подачі позову до суду. Суд вважає обґрунтованим та співмірним з заявленою ціною позову (14177,87 грн.) та складністю виконаної роботи розмір витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 1500,00 грн.
Керуючись ст., ст. 46, 123, 126, 129, 191, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м. Запоріжжя про стягнення 14177,87 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», (03038, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32-А, ідентифікаційний код юридичної особи 30859524) - 12553 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 54 коп. інфляції, 1624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 33 коп. 3% річних, 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 13.11.2022.
Суддя Т.А. Азізбекян