номер провадження справи 18/105/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2023 справа № 908/1672/23
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача комунального підприємства “Градпроект” (вул. Зелінського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69001)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Запорізька міська рада (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
2. Ліквідаційна комісія Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
про зобов'язання вчини певні дії
Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
учасники справи:
від позивача: Слєсарь О.В., ордер АР № 1082615 від 16.05.2023
від відповідача: Москаленко Ю.В., довіреність № б/н від 25.07.2023
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
Розглядаються позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до комунального підприємства “Градпроект”, треті особи: Запорізька міська рада та Ліквідаційна комісія Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, про зобов'язання комунального підприємства “Градпроект” відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: за власний рахунок відновити непошкоджені вивіски з написами “Кафетерій”, “Кондитерська” та зображенням торгівельної марки “Супер печенюшка”, які були демонтовані на підставі доручення Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 09/20 від 13.03.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом монтажу за місцем їх попереднього розташування та підключення до електромереж.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2023 справу № 908/1672/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою від 07.06.2023, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 18/105/23; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Запорізьку міську раду та 2) Ліквідаційну комісію Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 28.06.2023. Ухвалою від 28.06.2023 підготовче засідання відкладено на 27.07.2023. Ухвалою від 27.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 27.09.2023. Ухвалою від 27.09.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 01.11.2023.
В судовому засіданні 01.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем прав позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який здійснює підприємницьку діяльність у нежитловому приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: розміщення кафетерію, кондитерської та фірмового магазину з продажу продукції торгівельної марки «Супер печенюшка». Позивач зазначив, що на підставі акта Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради №09/20 від 16.01.2020 про виявлення рекламних засобів, вивісок, табличок, що розміщені самовільно або з іншими порушеннями та наданого комунальному підприємству «Градпроект» доручення №09/20 від 13.03.2020 останнім демонтовано вивіски з написами «Кафетерій» « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та зображенням торгівельної марки «Супер печенюшка». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №280/9081/20 позов ФОП ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (третя особа: Комунальне підприємство «Градпроект») задоволено. Визнано протиправними дії Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради щодо демонтажу вивісок з написами «Кафетерій» «Кондитерська» та зображенням торгівельної марки «Супер печенюшка» на підставі доручення №09/20 від 13 березня 2020 року за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 52. Позивач зазначив, що на звернення до Запорізької міської ради щодо відновлення становища, що існувало до початку порушення, листом від 24.01.2023 рекомендовано звернутись до КП «Градпроект», яке, в свою чергу, відмовилось виконувати норми чинного законодавства в досудовому порядку. Посилаючись на приписи ст.ст. 15, 16, 317, 319, 320, 392, 1173,1192 ЦК України, ст. 20 ГК України, Закону України «Про благоустрій населених пунктів», позивач просив позов задовольнити.
Від відповідача 28.06.2023 (в межах визначеного судом строку) до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 12.05.16 № 235 функції Робочого органу покладено на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, до повноважень якого відноситься, зокрема, надання приписів на усунення порушень Порядку, приписів та/або доручення на демонтаж рекламних засобів, що підлягають демонтажу відповідно до Порядку, тобто, здійснення публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства. За доводами відповідача, всупереч твердженням позивача, КП «Градпроект» діяло в межах діючого законодавства, Порядку 1, Порядку 2, виданих Департаментом доручень, тобто діяло в межах, передбачених зазначеними нормативно-правовими актами виконавчого органу місцевого самоврядування - Виконавчого комітету Запорізької міської ради. Рішенням органу місцевого самоврядування за відповідачем закріплена суто технічна функція, яка полягає у фізичному демонтажі засобів, зазначених в дорученні, виданому робочим органом з питань розміщення зовнішньої реклами в місті Запоріжжі, а також організації подальшого їх зберігання. Відповідач вважає, що оскільки КП «Градпроект» не делегувалось жодних владних повноважень, КП «Градпроект» є неналежним відповідачем у справі, відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Також відповідач зауважив, що позивачу надавались відповіді на адвокатські запити стосовно неможливості відновлення демонтованих рекламних засобів за місцем їх попереднього розташування. Крім того позивачу роз'яснювалось, що для повернення демонтованого рекламного засобу необхідно дотримання п. 4.9 Порядку демонтажу.
Позивачем 06.07.2023 надано відповідь на відзив, в якій позивач наголосив на тому, що КП «Градпроект», не додержуючись вимог законодавства, виконало незаконне доручення щодо демонтажу вивісок, які належать позивачу, тому саме ця особа, відповідно до ст. 16 ЦК України, повинна відновити становище, яке існувало до порушення.
Відповідач у наданих суду 20.07.2023 запереченнях щодо доводів позивача зазначив, що на момент виконання доручення Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 09/20 від 13.03.2020 щодо демонтажу вивісок дії Департаменту не були визнані незаконними. Тобто, відповідач виконував законне та чинне розпорядження, крім того, дії КП «Градпроект» щодо демонтажу вивісок на даний час не визнані незаконними в судовому порядку. Відповідач вважає, що в його діях відсутній склад деліктного правопорушення і позивачем не надано доказів того, що він визнаний потерпілим і йому завдано шкоду саме внаслідок дій, вчинених КП «Градпроект».
Від третьої особи 27.07.2023 до суду надійшли пояснення на позовну заяву, в яких наголошено, що в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі № 280/9081/20 відсутні будь-які зобов'язання стосовно дій КП «Градпроект» в частині відновлення становища, яке існувало до порушення. Вважає, що, враховуючи надані у відзиві на позов пояснення, можливо було врегулювати спір не звертаючись до суду. В свою чергу, КП «Градпроект» надавав роз'яснення позивачу щодо повернення конструкцій та зображень торгівельної марки, однак, позивач так і не звернувся до відповідача із відповідною заявою. За твердженням третьої особи, оскільки жодних дій із сторони позивача щодо відновлення свого нібито порушеного права не здійснено, відсутні підстави стверджувати про порушення прав позивача відповідачем.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач, є фізичною особою-підприємцем, яким здійснюється підприємницька діяльність у нежитловому приміщенні за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 52, а саме: розміщення кафетерію, кондитерської та фірмового магазину з продажу продукції торгівельної марки «Супер печенюшка».
На фасаді вказаного нежитлового приміщення позивачем розміщено вивіски з написами «Кафетерій», «Кондитерська» та зображенням торгівельної марки «Супер печенюшка».
Відповідно до акту обстеження території від 15.01.2020 Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради від 28.12.2019 №13р, здійснено обстеження стану благоустрою території м. Запоріжжя, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 52. На час проведення обстеження на фасадній частині житлового будинку № 52 по пр. Соборному виявлено самовільне розташування конструктивного елементу, який не передбачений архітектурним рішенням фасадів (вивіска «Печенюшка»).
Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради 16.01.2020 ініційована та проведена перевірка законності розміщення рекламно-інформаційних засобів на зазначеному будинку.
Відповідно до Акту №09/20 від 16.01.2020 про виявлення рекламних засобів, вивісок, табличок, що розміщені самовільно або з іншими порушеннями встановлено, що в наслідок проведеної перевірки за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 52, на зовнішній поверхні будинку, розташовані рекламні засоби на висоті 2,85 м розмірами 2,65x1,2 м та на висоті 2,8 розмірами 2,35x0,4 м (дві площини), які розміщені без дозволу, що є порушенням ст. 16 Закону України «Про рекламу», п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами», п.3.1 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя та п.3.1.2 та п.3.3 Порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами», затверджених рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.02.2013 № 45 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя та Порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами» (зі змінами). Розповсюджувача зовнішньої реклами або власника рекламного засобу, вивіски, таблички встановити не вдалося.
В подальшому Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради - робочим органом з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя надано Доручення № 09/20 від 13.03.2020 комунальному підприємству «Градпроект»:
- провести демонтаж рекламних засобів за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 52, згідно порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами, затвердженого рішення виконкому Запорізької міської ради від 22.02.2013 №45;
- оформити документи про демонтаж згідно порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами, затвердженого рішення виконкому Запорізької міської ради від 22.02.2013 №45.
Згідно акту № 09/20 проведення демонтажу рекламного засобу (вивіски, таблички) від 04.06.2020 працівникам КП «Градпроект» здійснено демонтаж рекламного засобу за адресою: АДРЕСА_2 .
Не погоджуючись з наведеними діями щодо віднесення вивісок до рекламних засобів та їх демонтування, позивач оскаржив такі дії у судовому порядку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №280/9081/20 позов ФОП ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (третя особа: Комунальне підприємство «Градпроект») задоволено. Визнано протиправними дії Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради щодо демонтажу вивісок з написами «Кафетерій» «Кондитерська» та зображенням торгівельної марки «Супер печенюшка» на підставі доручення №09/20 від 13 березня 2020 року за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 52.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі №280/9081/20 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у даній справі залишено без змін.
На адресу Запорізької міської ради та комунального підприємства «Градпроект» 21.12.2022 та 06.02.2023 направлені адвокатські запити щодо надання інформації, чи було відновлене становище, що існувало до початку вчинення незаконних дії КП «Градпроект» (є підпорядкованим Запорізькій міській раді), а саме: чи встановлені на місце вивіски з написами «Кафетерій», «Кондитерська» та зображенням торгівельної марки «Супер печенюшка» (з відповідним підключенням до електромереж) за адресою будівлі, звідки вони були демонтовані: пр. Соборний, 52, м. Запоріжжя.
Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради у відповідь на адвокатський запит листом № 210/01/01-07/04 від 24.01.2023 повідомлено, що функції Оператора зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами покладено на КП «Градпроект» і демонтовані рекламні засоби, зазначені у зверненні, знаходяться у нього на зберіганні. Запропоновано з вирішення даного питання звернутись до КП «Градпроект».
У відповідь на запит КП «Градпроект» листом № 88 від 14.02.203 повідомлено, що оскільки рішенням суду на КП «Градпроект» не покладено обов'язок зі встановлення на місце зазначених конструкцій (вивісок), підприємством відповідні роботи не виконувались.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду за захистом свого, як він вважає, порушеного права, що полягає у відмові відповідача відновити становище, яке існувало до порушення.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.
Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі.
У даному випадку предметом спору є відновлення становища, яке існувало до порушення його прав і зобов'язання відповідача зробити це шляхом зобов'язання комунального підприємства “Градпроект” за власний рахунок відновити непошкоджені вивіски з написами “Кафетерій”, “Кондитерська” та зображенням торгівельної марки “Супер печенюшка”, які були демонтовані на підставі доручення Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 09/20 від 13.03.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом монтажу за місцем їх попереднього розташування та підключення до електромереж.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 у справі №280/9081/20, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021, визнано протиправними дії Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради щодо демонтажу вивісок з написами «Кафетерій», «Кондитерська» та зображенням торгівельної марки «Супер печенюшка» на підставі доручення №09/20 від 13 березня 2020 року за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 52.
Також цими судовими актами встановлено, що зазначені вивіски «Кафетерій» «Кондитерська» та зображення торгівельної марки «Супер печенюшка» належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі № №280/9081/20 набрали законної сили і є чинними, тому викладені у них обставини не потребують додаткового доведення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Непорушність права власності полягає в його недоторканності. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди. Не допускається також протиправне позбавлення права власності або обмеження в його здійсненні.
Нормами ст. 368 ЦК України визначено засади захисту права власності, де держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України).
Зважаючи на встановлений судовим рішенням у справі № 280/9081/20 факт того, що відповідач при демонтажі вивісок з написами «Кафетерій», «Кондитерська» та зображенням торгівельної марки «Супер печенюшка» діяв протиправно, суд визнав, що обраний позивачем спосіб захисту - зобов'язання комунального підприємства “Градпроект” відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: за власний рахунок відновити непошкоджені вивіски з написами “Кафетерій”, “Кондитерська” та зображенням торгівельної марки “Супер печенюшка”, які були демонтовані на підставі доручення Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 09/20 від 13.03.2020 за адресою: проспект Соборний, 52 у м. Запоріжжі, шляхом монтажу за місцем їх попереднього розташування та підключення до електромереж, передбачений пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України та є ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах, тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Відносно заперечень відповідача, що він є неналежним відповідачем у справі з огляду на те, що КП “Градпроект” діяло в межах діючого законодавства та на підставі виданого Департаментом доручення, а за ним закріплена суто технічна функція, яка полягала у фізичному демонтажі засобів, зазначених в дорученні, виданому робочим органом з питань розміщення зовнішньої реклами в місті Запоріжжі, а також організації подальшого їх зберігання, суд визнав їх необґрунтованими.
Питання розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжі врегульовано Порядком розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя (далі - Порядок розміщення/ Порядок 1) та Порядком демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами (далі - Порядок демонтажу/Порядок 2), затверджені рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.02.2013 року № 45 (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету № 600 від 17.12.2018 року).
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 12.05.16 № 235 функції Робочого органу покладено на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (далі - Департамент) до повноважень якого відноситься, зокрема:
- надання міському голові або заступникам міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради інформації про порушення вимог чинного законодавства в сфері розміщення зовнішньої реклами ( п. 4.1.7 Порядку 1);
- у межах своєї компетенції забезпечення контролю за дотриманням цього Порядку всіма особами незалежно від форм власності та відомчої належності. Звернення до юридичних і фізичних осіб з вимогами про усунення виявлених порушень у визначений у вимогах термін. Подання уповноваженому органу виконавчої влади з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області та Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради матеріалів про порушення Порядку, (п. 4.1.8 Порядку 1);
- надання приписів на усунення порушень Порядку, приписів та/або доручення на
демонтаж рекламних засобів, що підлягають демонтажу відповідно до Порядку, (п. 4.1.9 Порядку 1).
Отже, повноваження, надані Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради Виконавчим комітетом, полягають у здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень або наданні адміністративних послуг.
Демонтаж відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.02.2013 № 45 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя та Порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами» означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення рекламного засобу разом з основою від місця їх розташування та транспортування на спеціально відведені території для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та подальше зберігання рекламного засобу не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Запоріжжя.
У відповідності до вищевказаних Рішень та Порядків, комунальне підприємство «Градпроект» є оператором зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами, яке уповноважене виконувати певні функції.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що характер повноважень відповідача, визначених рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.02.2013 №45 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя та Порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами» щодо організації та здійснення демонтажу зовнішньої реклами свідчить про їх господарську-правову природу. Такі повноваження фактично є делегованими організаційно-господарськими повноваженнями, оскільки вони реалізуються на виконання виконавчо-розпорядчого документа органу місцевого самоврядування (доручення робочого органу про демонтаж).
Відповідно до ч. 3 ст. 8 ГК України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач у спірних правовідносинах реалізовує організаційно-господарські повноваження, позивач цілком правомірно скористався наданим йому законом правом вимагати саме від КП «Градпроект» виконання ним визначеного діючим законодавством обов'язку.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001, пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994; пункт 29).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.
За викладених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак позов задовольняється в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати комунальне підприємство “Градпроект” (вул. Зелінського, буд. 3, м.Запоріжжя, 69001; ідентифікаційний код 20504731) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) відновити становище, яке існувало до порушення, а саме: за власний рахунок відновити непошкоджені вивіски з написами “Кафетерій” “Кондитерська” та зображенням торгівельної марки “Супер печенюшка”, які були демонтовані на підставі доручення Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради № 09/20 від 13.03.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом монтажу за місцем їх попереднього розташування та підключення до електромереж. Видати наказ.
3. Стягнути з комунального підприємства “Градпроект” (вул. Зелінського, буд. 3, м.Запоріжжя, 69001; ідентифікаційний код 20504731) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 10.11.2023.
Суддя В.В. Левкут