номер провадження справи 18/99/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2023 справа № 908/1401/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1401/23
за позовом Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні продукти” (вул. Кругова, буд. 165, м. Запоріжжя, 69068)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107)
про стягнення 222940,38 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні продукти” 222941,73 грн. заборгованості за договором оренди землі № 201407000100455 від 23.10.2014. Разом з позовом позивачем надано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди землі № 201407000100455 щодо сплати орендних платежів. Позивач зазначив, що за умовами договору орендар зобов'язався щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету, сплачувати орендну плату, що вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 166850,92 грн., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2019 року. Однак, всупереч умовам договору, відповідно до інформації отриманої від Головного управління ДПС у Запорізькій області листом від 21.03.2023 №2703/5/08-01-04-07, загальна заборгованість з орендної плати за період 2020-2022 роки у ТОВ “Технологічні продукти” складає 222941,73 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 83, 124, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 270, 287 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 13, 21, 24 Закону України “Про оренду землі”, позивач просив позов задовольнити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 справу № 908/1401/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 26.05.2023, після усунення позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1401/23, присвоєно справі номер провадження 18/99/23; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області; на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1401/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 19.06.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив; третій особі запропоновано надати письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог в порядку ст. 168 ГПК України у строк по 19.06.2023.
Від позивача 10.08.2023 судом отримано клопотання, в якому позивач просив долучити до матеріалів справи копію листа ГУ ДПС у Запорізькій області № 4965/5/08-01-13-04-03 від 16.06.2023 з розрахунком податкового боргу та копіями податкових декларації за 2021-2022 роки.
Позивачем 10.08.2023 надано суд пояснення щодо застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі при розрахунку річної орендної плати.
Крім того, 10.08.2023 позивачем надано суду заву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, посилаючись на виконання більш детального розрахунку заборгованості відповідача, просив стягнути з ТОВ “Технологічні продукти” 222940,38 грн. заборгованості за договором оренди землі та 3344,13 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
Заява позивача про зміну розміру позовних вимог подана до закінчення підготовчого засідання, не порушує інтересів інших осіб, тому прийнята судом до розгляду.
Розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 222940,38 грн. заборгованості за договором оренди землі № 201407000100455 від 23.10.2014.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 26.05.2023 повернулась до суду з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.
Судом перевірено адресу відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з'ясовано, що місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні продукти” є: вул. Кругова, буд. 165, м. Запоріжжя, 69068, і саме на вказану адресу направлялась ухвали суду.
Статтею 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
Враховуючи повернення до суду поштового відправлення з ухвалою з позначкою “за закінченням терміну зберігання”, ухвала господарського суду вважається врученою відповідачу.
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком дій /бездіяльності відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею (в тому числі внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що забезпечує вручення офіційної кореспонденції та обізнаність з її змістом).
Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1401/23 та розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов ні у встановлений в ухвалі суду від 26.05.2023 у справі № 908/1401/23 процесуальний строк для подачі відзиву, ні пізніш, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк та пізніше не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (третя особа) письмових пояснень по суті заявлених вимог не надано.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи № 908/1401/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом січня-жовтня 2023 року, що загрожувало життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відпустці з 28.08.2023 по 22.09.2023 та з 25.10.2023 по 08.11.2023, рішення прийнято без його проголошення 09.11.2023.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Технологічні продукти” (Орендар, відповідач у справі) 23.10.2014 укладений договір оренди землі № 201407000100455, що зареєстрований 29.10.2014 в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізькій області за № 8093146 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець, відповідно до рішення двадцять восьмої сесії шостого скликання Запорізької міської ради № 96/133 від 28 листопада 2012 року, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування станції технологічного обслуговування автомобілів та мікроавтобусів, що знаходиться: АДРЕСА_1 .
За визначенням п. 3 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3283 га, кадастровий номер 2310100000:07:077:0093.
Земельна ділянка передається в оренду разом з: будівлі і забудови орендаря (п. 5 Договору).
Згідно із п. 6 Договору (в редакції додаткової угоду від 14.12.2016) нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5561697,47 грн. в цінах 2016 року.
Відповідно до п. 11 договору договір укладено до 28.11.2031.
Пунктом 12 Договору (в редакції додаткової угоди від 14.12.2016) передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 166850 грн. 92 коп., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2016 року.
Відповідно до п. 14 договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Управління казначейства у Шевченківському районі м. Запоріжжя.
На виконання умов Договору Запорізька міська рада передала Орендарю земельну ділянку загальною площею 0,3283 га, кадастровий номер 2310100000:07:077:0093 за адресою: АДРЕСА_1 , а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін Актом прийому-передачі об'єкта оренди.
Власником вказаної земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
Відповідно до інформації, отриманої від Головного управління ДПС у Запорізькій області листом від 21.03.2023 №2703/5/08-01-04-07, загальна заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:077:0093 по м. Запоріжжя у ТОВ “Технологічні продукти” (код за ЄДРПОУ 24910267) складає 312834,24 грн.
Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради 28.02.2023 на адресу відповідача направлено претензію № 01/02-11/0483від 13.02.2023 про сплату заборгованості з орендної плати та земельного податку, що підтверджується фіскальним чеком, поштовою накладною та описом вкладення від 07.03.2023. Вказана претензія з вимогою залишилась без виконання.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини пов'язані з орендою землі унормовані, зокрема, спеціальним Законом України “Про оренду землі”, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно ст. 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За визначенням ч. 2 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, розмір, форма і строки внесення орендної плати на землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ “Податок на майно”) об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до пп. 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з пп. 270.1.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Статтею 24 Закону України “Про оренду землі” визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно положень ст. 21 Закону України “Про оренду землі” та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
У відповідності до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач, в порушення умов п. 14 договору, яким встановлено строк оплати - щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та чинного законодавства, сплату орендних платежів у повному обсязі у визначений строк не здійснив.
Згідно із Довідкою Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.03.2023 №2703/5/08-01-04-07 станом на 16.03.2023 у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за землю за період 2020-2022 роки в сумі 312834,24 грн.
Листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.06.2023 №4965/5/08-01-13-04-03 підтверджено, що станом на 16.06.2023 податковий борг за землю у відповідача становить 312834,24 грн.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем орендних платежів у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Перевіривши розрахунок позивача щодо визначення заборгованості за Договором, суд визнав його правильним.
Згідно ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Листом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.222-275/2-22 від 11.01.2023 повідомлено значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік.
Отже, сума річної орендної плати за 2017 рік, відповідно до умов Договору становить: 5561697,47 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 01.01.2016) * 1,06 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2016 рік) (далі - Крік) = 5895399,32 грн. (проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2017 році) (далі - НГОрік) * 3% (розмір орендної плати) (далі - 3%) = 176861,98 грн.
Коефіцієнт індексації за 2017-2020 роки складав 1,0. Таким чином, розмір річної орендної плати 2018-2021 роки не змінювався і становив 176861,98 грн.
Відповідно до п. 52 4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ), не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов'язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.
Отже, положеннями п. 52 4 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що плата за землю за березень 2020 року за земельні ділянки, що використовуються ними в господарській діяльності, не нараховується та не сплачується.
Місячний розмір орендної плати за 2020 рік за Договором складає: 176861,98 грн. (розмір річної орендної плати)/12 місяців =14738,50 грн.
З урахуванням викладеного, річна сума орендної плати за 2020 рік (за виключенням березня) складає: 176861,98 грн. - 14738,50 грн. = 162123,48 грн.
Згідно інформації ГУ ДПС у Запорізькій області відповідачем за 2020 рік сплачено орендну плату в сумі 146085,24 грн.
Отже, заборгованість відповідача з орендної плати за 2020 рік складає 16038,24 грн.
За 2021 рік заборгованість відповідача з орендних платежів, з урахування часткової оплати в сумі 148295,63 грн., складає 28566,35 грн.
Сума річної орендної плати за 2022 рік, відповідно до умов Договору становить: 5895399,32 грн. (НГО2021) * 1,1 (К2021) = 6484939,25 грн. (НГО2022) * 3% = 194548,18 грн.
Відповідачем за 2022 рік сплачено суму оренди в розмірі 16212,39 грн., заборгованість становить 178335,79 грн.
Таким чином, заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача за період 2020-2022 роки складає 222940,38 грн. (16038,24 грн. заборгованості за 2020 рік + 28566,35 грн. заборгованості за 2021 рік + 178335,79 грн. заборгованості за 2022 рік).
Відносно підсудності даної справи та повноважень позивача на звернення з даним позовом, суд визнав необхідним зазначити наступне.
У підпункті 1.3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають земельних відносин” роз'яснено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України “Про оренду землі”, підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України “Про оренду землі”, пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України “Про оренду землі”, стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2022 у справі № 908/1721/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області зазначив, що боржник не є власником земельної ділянки, а скаржник не є стороною договору оренди, тому у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеного між боржником та Черкаською міською радою.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.10.2021 у справі №910/14176/20 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 54970759,05 грн. також дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили заперечення відповідача щодо перевищення позивачем повноважень шляхом нарахування спірної заборгованості та підміну функцій органів доходів і зборів, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов'язкових платежів.
Отже, оскільки відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, за яким стягується заборгованість, при цьому між сторонами склалися господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом договору оренди, а справа підлягає розгляду господарським судом.
Враховуючи викладене, суд визнав, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 222940,38 грн. заборгованості за договором оренди землі від 23.10.2014 заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ним зобов'язання по оплаті орендної плати, або наявності підстав для звільнення від такого обов'язку, не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України “Про судовий збір”. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача 222940,38 грн., тобто, предметом розгляду даної справи є вимога майнового характеру, за розгляд якої належить до сплати 1,5 відсотки ціни позову, що складає 3344,11 грн.
Згідно наданої до позову платіжної інструкції № 339 від 04.04.2023 позивачем сплачено 3344,13 грн. судового збору, отже, сума зайво сплаченого судового збору складає 0,02 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, сума зайво сплаченого концерном “Міські теплові мережі” судового збору в розмірі 0,02 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, за наявності відповідного клопотання.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні продукти” (вул. Кругова, буд. 165, м. Запоріжжя, 69068; ідентифікаційний код 04053915) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) заборгованість за договором оренди в розмірі 222940,38 грн. (двісті двадцять дві тисячі дев'ятсот сорок грн. 38 коп.) на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні продукти” (вул. Кругова, буд. 165, м. Запоріжжя, 69068; ідентифікаційний код 04053915) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) витрати по сплаті судового збору в сумі 3344,11 грн. (три тисячі триста сорок чотири грн. 11 коп.), отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 10.11.2023.
Суддя В.В. Левкут