КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року місто Київ.
Справа № 361/8647/20
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10752/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Желепи О.В.,
суддів: Мазурик О.Ф., Немировської О.В.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного Товариства «МЕГАБАНК» на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2022 року
у справі за позовом Акціонерного Товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закредитним договором
ВСТАНОВИВ
У грудні 2020 року АТ "МЕГАБАНК" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором № 147-608-850-2-18-Г від 18.10.2018 р., яка станом на 20 листопада 2020 р. становить 78 939,58 грн. та складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 47 325,26 грн., суми нарахованих та несплачених процентів за період з 01.08.2019 р. по 31.10.2020 р. включно в розмірі 6 390,11 грн., суми штрафу в розмірі 25 224,21 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.
В обґрунтуваннях позовних вимог зазначалось, що 18 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства ?МЕГАБАНК?, правонаступником якого з 31.10.2018 р. є Акціонерного товариства ?МЕГАБАНК?, було укладено Кредитний договір №147-608-850-2-18-Г (з ануїтетними платежами).
Згідно з п.п. 1.1, 1.2. кредитного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів готівкою з каси банку в сумі та на умовах визначених договором, які відповідач зобов'язався повернути позивачу, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з договором.
Відповідно до п.п. 2.2, 2.3. та 2.4. кредитного договору, кредит надається відповідачу в сумі 56 053,81 грн. на строк від 18 жовтня 2018 року до 15 жовтня 2021 року включно, процентна ставка за користування Кредитом, що нараховується на суму заборгованості - 39% річних.
Позивач виконав зобов'язання, передбачене кредитним договором, видавши грошові кошти в розмірі 56 053,81 грн., що підтверджується заявою провидачу готівки №TR.1851791.1637.46 від 18.10.2018 р. та випискою з рахунку № НОМЕР_1 за період з 18.10.2018 р. по 19.11.2020 р.
Пунктом 2.9. кредитного договору передбачено, що розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця і становить 2 685,72 грн.
Згідно з п. 3.2.1. кредитного договору, відповідач зобов'язаний повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16.00 години 15 жовтня 2021 року.
З 01.08.2019 р. відповідачем порушуються умови та строки сплати платежів за кредитом.
Відповідно до п. 4.4. кредитного договору, в разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, позивач обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту позивач припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому п. 2.11. цього договору (0,1% процента річних), а за невиконання прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагороди відповідач, сплачує штраф у розмірі, передбаченому п. 6.3. цього Договору.
З 03.12.2019 р. відповідачу була встановлена процентна ставка в розмірі 0,1 % річних.
Станом на 20.11.2020 р. заборгованість за кредитом складає 47 325,26 грн., що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_2 за період з 18.10.2018 р. по 19.11.2020 р. та розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 20.11.2020 р.
Відповідно до пункту 4.3. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів ?факт/360?).
В порушення п.п. 1.1., 4.1. кредитного договору, відповідачем не сплачені в повному обсязі проценти за користування кредитом за період з 01.08.2019 р. по 31.10.2020 р. включно в розмірі 6 390,11 грн., що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_3 за період з 18.10.2018 р. по 19.11.2020 р. та розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 20.11.2020 р.
Так як відповідачем були порушені строки сплати щомісячних платежів за кредитом, і сума заборгованості за кредитом була перенесена на рахунок простроченої заборгованості у зв'язку з порушенням строків сплати платежів понад 90 днів, то відповідно до п. 6.3. кредитного договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 45 процентів від суми кредиту.
Сума штрафу у розмірі 45% від суми кредиту, відповідно до п. 6.3. розділу 6 кредитного договору, становить 25 224,21 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 20.11.2020 р.
Таким чином, загальна сума вимог позивача станом на 20.11.2020 р. становить 78 939,58 грн. та складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 47 325,26 грн., суми нарахованих та несплачених процентів за період з 01.08.2019 р. по 31.10.2020 р. включно в розмірі 6 390,11 грн. та суми штрафу в розмірі 25 224,21 грн.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2022 року позов задоволено частково.
Стягнутоз ОСОБА_1 на користь АТ«МЕГАБАНК»заборгованість за кредитним договором № 147-608-850-2-18-Г від 18жовтня 2018року про надання споживчого кредиту у розмірі 47 325 грн. 26 коп. та витрати сплаченого судового збору в розмірі 2102 грн. 00 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник АТ «МЕГАБАНК» - Кульбій-Кухар Юлія Валентинівна 30 травня 2023 року засобами електронного та поштового зв'язку, подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просила скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ «МЕГАБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що складається із суми нарахованих та несплачених процентів за період з 01 серпня 2019 року по 31 жовтня 2020 р. включно в розмірі 6 390, 11 грн та суми штрафу в розмірі 25 224, 1 грн та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що рішення в оскаржуваній частині прийняте з порушенням норм права. Вказує, що оскаржуване рішення містить взаємовиключні висновки суду щодо звернення з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за процентами, а також неустойки після закінчення строку дії кредитного договору, що також спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин вважає, що судом першої інстанції невірно було застосовано приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами та штрафу за невиконання умов кредитного договору.
Враховуючи, що судом першої інстанції безспірно встановлено, що відповідач обов'язку повернення кредитних коштів не виконала, у зв'язку із чим у неї утворилася заборгованість, є усі підстави задовольнити позов повністю.
Звертає увагу, що відповідач заяви про зменшення неустойки не подав.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
Апеляційним судом двічі на адресу відповідача надсилалась апеляційна скага та ухвала про відкриття провадження.
Останнє поштове відправлення апеляційного суду повернулось в листопаді 2023 року з відміткою : адресат відсутній за вказаною адресою, що відповідно до п. 3 ч.8. ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням відповідача про розгляд справи в суді.
Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно із ч. 1. ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки в даній справі ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає не в повній мірі.
Судом встановлено, що 18 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства ?МЕГАБАНК?, правонаступником якого з 31.10.2018 р. є Акціонерного товариства ?МЕГАБАНК?, було укладено Кредитний договір №147-608-850-2-18-Г (з ануїтетними платежами).
Згідно з п.п. 1.1, 1.2. кредитного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів готівкою з каси банку в сумі та на умовах визначених договором, які відповідач зобов'язався повернути позивачу, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з договором.
Відповідно до п.п. 2.2, 2.3. та 2.4. кредитного договору, кредит надається відповідачу в сумі 56 053,81 грн. на строк від 18 жовтня 2018 року до 15 жовтня 2021 року включно, процентна ставка за користування Кредитом, що нараховується на суму заборгованості - 39% річних.
Згідно з п. 4.1. кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими договором.
Ануїтетними платежами в розумінні цього пункту є рівні щомісячні платежі, що підлягають до сплати відповідачем та направляються на погашення суми кредиту і процентів за користування ним і розраховуються таким чином, що в кінці строку дії цього договору за умови виконання зобов'язання відповідачем заборгованість його повністю погашається.
Пунктом 4.2. кредитного договору зазначено, що платіжний період - календарний місяць.
Перший платіжний період - перший місяць користування кредитом, який починається з дня надання кредиту та закінчується останнім днем цього календарного місяця.
Розмір першого ануїтетного платежу дорівнює розміру нарахованих процентів за користування кредитом у перший платіжний період.
Останній платіжний період - останній місяць користування кредитом, який починається з першого дня цього календарного місяця та закінчується в термін, вказаний в пункті 2.2 Договору.
Позивач виконав зобов'язання, передбачене кредитним договором, видавши грошові кошти в розмірі 56 053,81 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки №TR.1851791.1637.46 від 18.10.2018 р. та випискою з рахунку № НОМЕР_1 за період з 18.10.2018 р. по 19.11.2020 р.
Пунктом 2.9. кредитного договору передбачено, що розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця і становить 2 685,72 грн.
Згідно з п. 3.2.1. кредитного договору, відповідач зобов'язаний повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16.00 години 15 жовтня 2021 року.
Пунктом 1.3. кредитного договору передбачено, що цей договір є договором приєднання до правил обслуговування клієнтів в ПАТ ?МЕГАБАНК?.
Відповідно до пункту 5.5. кредитного договору, своїм підписом відповідач підтверджує, що з правилами, які розміщені на офіційному сайті позивача www.megabank.ua та/або у відділеннях банку, а також умовами договору, ознайомлений і згодний. Шрифт тексту, що застосований у правилах, договорі та додатках до нього, жодним чином не ускладнюють його читання та розуміння змісту та суті цих документів.
Згідно з п. 3.2.3. кредитного договору, відповідач зобов'язався своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах.
З 01.08.2019 р. відповідачем порушуються умови та строки сплати платежів за кредитом.
Відповідно до п. 4.4. кредитного договору, в разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, позивач обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту позивач припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому п. 2.11. цього договору (0,1% процента річних), а за невиконання прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагороди відповідач, сплачує штраф у розмірі, передбаченому п. 6.3. цього Договору.
З 03.12.2019 р. відповідачу була встановлена процентна ставка в розмірі 0,1 % річних.
Станом на 20.11.2020 р. заборгованість за кредитом складає 47 325,26 грн., що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_2 за період з 18.10.2018 р. по 19.11.2020 р. та розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 20.11.2020 р.
Відповідно до пункту 4.3. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів ?факт/360?).
В порушення п.п. 1.1., 4.1. кредитного договору, відповідачем не сплачені в повному обсязі проценти за користування кредитом за період з 01.08.2019 р. по 31.10.2020 р. включно в розмірі 6 390,11 грн., що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_3 за період з 18.10.2018 р. по 19.11.2020 р. та розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 20.11.2020 р.
Так як відповідачем були порушені строки сплати щомісячних платежів за кредитом, і сума заборгованості за кредитом була перенесена на рахунок простроченої заборгованості у зв'язку з порушенням строків сплати платежів понад 90 днів, то відповідно до п. 6.3. кредитного договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 45 процентів від суми кредиту.
Сума штрафу у розмірі 45% від суми кредиту, відповідно до п. 6.3. розділу 6 кредитного договору, становить 25 224,21 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 20.11.2020 р.
Таким чином, загальна сума вимог позивача до відповідача за кредитним договором станом на 20.11.2020 р. становить 78 939,58 грн. та складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 47 325,26 грн., суми нарахованих та несплачених процентів за період з 01.08.2019 р. по 31.10.2020 р. включно в розмірі 6 390,11 грн. та суми штрафу в розмірі 25 224,21 грн.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач свої зобов'язання належним чином не виконувала, порушувала умови кредитного договору, що спричинило виникнення заборгованості перед банком, а тому є підстави для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту. В іншій частині позову було відмовлено, оскільки суд першої інстанції дійшов до висновку, що у позивача відсутні підстави для стягнення з боржника заборгованості за процентами та неустойки після закінчення строку дії кредитного договору, на піставі положень статті 625 ЦК України.
Проте повністю з такими висновками суду погодитись не можна.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Згідно частини першої статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних справа та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами першою та другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За правилами частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку та, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Відповідно до статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною першою статті 610 цього Кодексу визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виходячи з вимог частини другої статті 1050 та частини другої статті 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати від боржника повернення всієї суми кредиту.
При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, з урахуванням проведених відповідачем оплат заборгованості за кредитним договором № 147-608-850-2-18-Г, виписки з особового рахунку відповідача станом на 20 листопада 2020 року, залишок заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом складає 47 325,26 грн.
Відповідно до п. 4.4 кредитного договору, у разу порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 (дев'яносто) календарних днів, кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому, правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п.2.11 цього договору, а за невиконання прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагород позичальник сплачує штраф у розмірі, передбаченому п.6.3 цього договору.
З 30 грудня 2019 року відповідачу була встановлена процентна ставка в розмірі 0,1 % річних.
Відповідно до п. 4.3. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»).
Згідно розрахунку позивача, виписки з особового рахунку відповідача залишок нарахованих та несплачених процентів за період з 01 серпня 2019 по 31 жовтня 2020 року становить 6 390,11грн.
Отже, у порушення п.п. 3.2.3.,4.3. кредитного договору відповідачем не сплачені проценти за користування кредитом за період з 01 серпня 2019 по 31 жовтня 2020 року в сумі 6 390,11 грн, що підтверджується розрахунком позивача та випискою з особового рахунку відповідача.
Апеляційним смудом встановлено, що відсоти позивачем нараховувались в межах сироку дії договору.
Відповідно до п. 6.3. кредитного договору у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та/або комісійної винагороди понад 90 (дев'яносто) календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 45 процентів від суми кредиту.
Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань позичальника за цим договором не може перевищувати половину суми кредиту, одержаного за цим договором (п. 6.4 договору).
Сума штрафу у розмірі 45% від суми кредиту, відповідно до п. 6.3. розділу 6 Кредитного договору «Відповідальність сторін» становить 25 224,21грн, що підтверджується розрахунками заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання виконання (частина друга статті 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
З огляду на встановлення судом першої інстанції факту порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором, наявні підстави для нарахуванням позивачем неустойки у формі штрафу в розмірі, передбаченому пунктом 6.3 кредитного договору.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору, ціни позову (стаття 11 ЦПК України).
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина друга статті 551 ЦК України).
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності однієї з умов: (а) якщо він значно перевищує розмір збитків; (б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Такого висновку дійшли й Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц.
Пред'являючи позов, в якому банк просить стягнути з позичальника штраф у розмірі 25 224 грн. 21 коп., який передбачений умовами кредитного договору, апеляційний суд враховує, що стягнення неустойки у заявленому розмірі, який становить 45 відсотків від суми кредиту, не може вважатися таким, що відповідає загальним засадам цивільного судочинства (стаття 3 ЦК України), а тому колегія суддів, з урахуванням меж апеляційного перегляду та встановлених судом обставин, вважає за можливе зменшити розмір штрафу до 4 732 грн 52 коп., що складає 10 відсотків від суми отриманого кредиту. Стягнення штрафу в такому розмірі також виконувати мету неустойки, як цивільно-правової відповідальності.
Суд першої інстанції, встановивши факт порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором, дійшов помилкового висновк про відмову у задоволенні позову в частині стягнення нарахованих та несплаених процентів та штрафу за кредитним договором, застосувавши ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 ЦК України ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до договору, сторонами було погодженно наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, які не суперечать законодавству, а тому позивач мав усі правові підстави на задоволення позовних вимог про стягнення відсотків та штрафу, на підставі погоджених сторонами умов договору.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення залишку заборгованості за кредитом в апеляційному порядку не оскаржується, його у цій частині апеляційний суд не переглядає.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами частини 2 статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення нарахованих та несплачених процентів та штрафу за кредитним договором слід скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення про часткове задоволення такихпозовних вимог.
У зв'язку із цим, апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
АТ «Мегабанк» при зверненні до суду з позовом сплачено 2 102, 00 грн. судового збору, а за подання апеляційної скарги 3 153, 00 грн.
Враховуючи часткове задоволення вимог апеляційної скарги, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в суді першої інстанції підлягають стягненню із ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 556 грн 32 коп, а витрати зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 109 грн 22 коп, що вцілому становить 2665 грн 54 коп.
Керуючись ст.ст. 367,374, 376, 382- 384 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу представника Акціонерного Товариства «МЕГАБАНК» задовольнити частково.
Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення нарахованих та несплачених процентів та штрафу за кредитним договором , а також в частині стягнення судового збору скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог про стягнення процентів та часткове задоволення вимог про стягнення штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ?МЕГАБАНК? нараховані та несплачені процентиза період з 01.08.2019 р. по 31.10.2020 р. включно за кредитним договором у розмірі 6 390грн 11 коп. та штраф за кредитним договором урозмірі 4 732 грн 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ?МЕГАБАНК? витрати зі сплати судового збору у розмірі 2665 грн 54 коп.
В решті позовних вимог про стягнення штрафу відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.
Головуючий О.В. Желепа
Судді О.Ф. Мазурик
О.В. Немировська