КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 761/17090/23
провадження № 33/824/5252/2023
ПОСТАНОВА
13 листопада 2023року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Кирилюк Г. М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року в складі судді Притули Н. Г., в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
01.11.2023 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року було отримано захисником Янішевського 26.10.2023 року.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
З огляду на те, що оскаржувана постанова була винесена 14 серпня 2023 року, кінцевим строком для подання апеляційної скарги було 24 серпня 2023 року.
Подаючи апеляційну скаргу 01.11.2023 ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження, а зазначені в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна визнати поважними з таких підстав.
Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні 14 серпня 2023 року.
Повний текст постанови суду надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 16.08.2023 та опубліковано 17.08.2023.
Разом з тим, ОСОБА_1 обґрунтовує подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його захисником копії оскаржуваної постанови (26.10.2023).
Апеляційний суд звертає увагу, що оскаржувана постанова була опублікована на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 17.08.2023.
Апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року подано ОСОБА_1 01 листопада 2023 року, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження.
Доводи ОСОБА_1 , наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не містять посилань на обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної постанови, так як діючими нормами КУпАП не передбачено, що строк на апеляційне оскарження постанови судді обраховується з моменту вручення копії постанови особі, що її подає.
ОСОБА_1 був обізнаний про день та час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно нього, був присутній в судовому засіданні, а відтак повинен був та мав можливість з'ясувати результати судового розгляду, враховуючи десятиденний строк на оскарження, встановлений законом.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов'язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).
Посилання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що оскаржувана постанова була отримана захисником 26.10.2023 та з огляду на це була необхідність ознайомитись з її змістом для подачі апеляційної скарги не є обґрунтованою причиною пропуску строків на апеляційне оскарження.
Подаючи апеляційну скаргу через два місяці після винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 не навів переконливих причин, з яких ним не були дотримані вимоги ст. 271 КУпАП, та пропущений визначений законом строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Суду не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, ОСОБА_1 не зазначені поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, тому клопотання задоволенню не підлягає.
Оскільки в поновленні строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційна скарга разом із доданими до неї матеріалами підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП суд
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 взадоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк