КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 359/341/23 Головуючий у 1 інстанції: Ткаченко Д.В.
Провадження №33/824/3351/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
9 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Гаращенка Д.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 1 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 1 червня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто судовий збір в дохід держави в розмірі 536 грн 80 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 19 червня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку направив засобами поштового зв'язку.
Просив скасувати постанову суду першої інстанції, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів, а справу розглянуто в супереч положенням статті 285 КУпАП постанова не була вручена.
Апелянт посилався на порушення ч. 5 ст. 266 КУпАП по проведенню поліцейськими огляду, вважає постанову незаконною та необґрунтованою.
Зазначив, що після проведення огляду на стан сп'яніння приладом «Drager» він не погодився з результатом і попросив пройти повторний тест у медичному закладі. На прохання пройти огляд у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 не було доставлено для проходження огляду про що міститься відмітка в направленні.
Тому апелянт вважає, що наявні в справі докази свідчать про те, що працівниками поліції не було дотримано саме процедуру проведення огляду його на стан сп'яніння, відео доказ не повно відображає зафіксовану подію, що в свою чергу тягне за собою визнання недійсними результату огляду, порушення порядку складення протоколу.
В судовому засіданні адвокат захисник Муха О.О. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши наявні в справі докази, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 454511 від 7.01.2023, відповідно до якого ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, результати аналізу приладу «Drager», проведеного на місці зупинки, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлено позитивну пробу на стан алкогольного сп'яніння з кількісним показником 1.31 проміле; акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому міститься підпис ОСОБА_2 , направлення на огляд водія на стан сп'яніння, витяг особової картки водія, постанову про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а також відеозапис з нагрудної камери поліцейського на підтвердження зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння за його згодою проведено поліцейським у присутності двох свідків у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Визнаючи винним ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції виходив з того, що дане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 454511, відеозаписом з боді-камери, результатом проходження алкотестеру «Drager» - 1,31%.
Проте апеляційний суд не може погодитись із висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням, згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Згідно із п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
При цьому з відео долученого до матеріалів справи видно, що чи поліцейськими не було проведено контрольного задува повітря засобом "Drager ".
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не виконав вимоги ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин даної справи.
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності суд повинен керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 керував автомобілем в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, апеляційний суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведена наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на встановлення дійсних обставин справи та прийшов до помилкового висновку та не спростував сумніви щодо доведеності поза розумним сумнівом щодо доведеності вини ОСОБА_2 .
Судом першої інстанції не було надано оцінку словам ОСОБА_2 , щодо заперечення результатів проходження тесту.
Згідно з п. 9 наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Порядок перевірки щодо стану сп'яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, відповідно до якої огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Виходячи із сталої практики Європейського суду з прав людини ( рішення у справі « Еркапіч проти Хорватії» від 25.04.2013 року) з приводу дотримання національними судами під час розгляду справ п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно якої «за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції».
Таким чином, апеляційний суд встановив наявність сумніву в беззаперечній вині в діях ОСОБА_2 , а відтак виходячи з принципів, що всі сумніви трактуються на користь сторони, яка притягується до адміністративної відповідальності, в діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд ,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 1 червня 2023 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - скасувати, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Гаращенко Д.Р.