КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 366/445/23 Головуючий у І інстанції Слободян Н.П.
Провадження №22-ц/824/12574/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Писаної Т.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження», в особі ліквідатора Котляренка Олега Олеговича на рішення Іванківського районного суду Київської області від 26 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження», в особі ліквідатора Котляренка Олега Олеговича, про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги при звільненні,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження», в особі ліквідатора Котляренка О.О., про стягнення невиплаченої матеріальної допомоги при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 20.09.2021 він прийнятий на роботу в ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» (далі Підприємство, Відповідач)
07.11.2022 згідно наказу Відповідача № 174-ОС ОСОБА_1 звільнений з Підприємства у зв'язку з його ліквідацією на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Вказує, що в день звільнення він не працював. Свою трудову книжку отримав засобами поштового зв'язку через декілька днів після звільнення.
Звернувшись до відповідача з вимогою про розрахунок у відповідності ст. 116 КЗпП України, оскільки в день звільнення не працював. Після цієї вимоги Відповідач сплатив певну суму коштів, однак при цьому не врахував п. 5.1 Положення про виплату матеріальної допомоги працівникам ДП «ЦОТІЗ» Колективного договору, відповідно до якого, при звільненні у зв'язку з ліквідацією Підприємства, його працівникам, які попрацювали на підприємствах зони відчуження (Державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження) з особливо шкідливими умовами праці понад 5 років, виплачується матеріальна допомога у розмірі 3 (трьох) середньомісячних зарплат відповідного працівника.
Позивач же попрацював на підприємствах зони відчуження більше 5 років, а саме з 01.03.2012 року по 07.11.2022 року.
Вважає, що відповідач має заборгованість з виплати матеріальної допомоги у зв'язку з ліквідацією Підприємства у розмірі 65 097 грн, виходячи з розрахунків по заробітній платі за вересень та жовтень 2022 року.
Крім того, відповідач не виплатив грошові кошти у розмірі 65 097 грн вихідної допомоги у розмірі 3 середньомісячних заробітних плат у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У зв'язку із порушенням вимог трудового законодавства просив стягнути на свою користь заборгованість у розмірі 130 194 грн, яка складається з виплати матеріальної допомоги у зв'язку з ліквідацією підприємства, як працівнику, який попрацював на підприємствах зони відчуження понад 5 років з особливо шкідливими умовами праці у розмірі 65 097 грн та вихідної допомоги у розмірі 65 097 грн відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 26 травня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої матеріальної допомоги при звільненні у зв'язку з ліквідацією підприємства як працівнику, який попрацював на підприємствах зони відчуження більше 5 років з особливо шкідливими умовами праці у розмірі 65 097 грн.
Стягнуто з ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» на користь держави судовий збір у розмірі 1 073,64 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» », в особі ліквідатора Котляренка О.О. просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині заборгованості з невиплати матеріальної допомоги при звільненні у зв'язку з ліквідацією підприємства, як працівнику, який пропрацював на підприємствах зони відчуження більше 5 років з особливо шкідливими умовами праці у розмірі 65 097 грн. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги наголошує, що ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» виплатило позивачу вихідну допомогу у зв'язку з ліквідацією у розмірі однієї середньомісячної зарплати, а також була виплачена компенсація за 44 календарні дні невикористаної відпустки ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» з початку лютого та станом на сьогодні не було коштів на виплати пов'язані з Колективним договором з наведенням причин їх відсутності, а це неможливість здійснювати господарську діяльність, а також у зв'язку з недостатнім фінансуванням за бюджетною програмою КПКВ 2708110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення» за статтями витрат «оплата праці» та «нарахування на оплату праці», ненадходження позабюджетних коштів, враховуючи відсутність відвідувачів у зоні відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зумовлено окупацією зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення та у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадження воєнного стану відповідно до Указів Президента України, з урахуванням листа Торгівельно-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 про підтвердження форс-мажорних обставин, ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» було не в змозі здійснити виплати передбачені Колективним договором підприємства.
В порядку, передбаченому статті 360 ЦПК України, відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Згідно з ч. 1ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» (далі ДП «ЦОТІЗ») належить до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження, що підтверджується п. 1.1 Статуту ДП «ЦОТІЗ» (у новій редакції), затвердженого наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 07.07.2020 № 145-20 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 18.08.2022.
ДП «ЦОТІЗ» знаходиться в стані припинення.
Протоколом від 10.10.2018 № 2 на зборах трудового колективу схвалено колективний договір ДП «ЦОТІЗ» на 2018-2020 роки (далі Колективний Договір), який зареєстрований Іванківською районною державною адміністрацією Київської області за реєстраційним № 12 від 18.10.2022.
Додатком 7 до Колективного договору є затверджене директором ДП «ЦОТІЗ» Положення про виплату матеріальної допомоги працівникам Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» (далі Положення).
Протоколом загальних зборів трудового колективу ДП «ЦОТІЗ» від 01.12.2020 № 1 до Колективного договору внесено зміни та доповнення, які зареєстровані за № 12 в Іванківській районній державній адміністрації Київської області.
Відповідно до п. 2 розділу І Колективного договору, його сторонами є ДП «ЦОТІЗ» в особі директора (Роботодавець) з однієї сторони та спільний представницький орган профспілкових організацій, які здійснюють свої повноваження на підприємстві, в особі голови спільного представницького органу (Профспілкова сторона), з другої сторони.
Згідно п. 5 розділу І Колективного договору, останній поширюється на всіх його працівників незалежно від того, чи є вони членами профспілки, на обраних і штатних працівників профспілкової організації Підприємства.
Відповідно до п. 5.1 цього Положення, при звільненні у зв'язку з ліквідацією Підприємства , його реорганізацією або скороченням чисельності працівників Підприємства, працівникам виплачується матеріальна допомога у розмірі: працівникам, які пропрацювали на підприємствах зони відчуження (Державних підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження) з особливо шкідливими умовами праці (ОШУП) більше 5 років у розмірі 3 (трьох) середньомісячних зарплат відповідного працівника.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.03.2012 року по 07.11.2022 року працював на різних підприємства зони відчуження з особливо шкідливими умовами праці (ОШУП), зокрема:
-з 01.03.2012 року по 18.09.2019 року в ДСП «Чорнобильська АЕС»;
-з 02.10.2019 року по 20.07.2020 року в ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» Державного агентства України з управління зоною відчуження;
-з 22.09.2020 року по 16.09.2021 року в ДСП «Північна Пуща».
Наведене підтверджується копією трудової книжки Позивача серії НОМЕР_1 .
Відомостей про роботу Позивача у Відповідача трудова книжка не містить.
Згідно роздруківки з порталу Пенсійного Фонду України, позивач 20.09.2021 прийнятий на роботу до відповідача.
Згідно наявної в матеріалах справи копії наказу Відповідача № 174-ОС, Позивач звільнений з роботи 07.11.2022.
Позивач попрацював на підприємствах зони відчуження більше 5 років. Зазначений факт сторонами не оспорюється.
Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 25.07.2022 № 73-22 «Про ліквідацію державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» (далі Наказ) припинено ДП «ЦОТІЗ», шляхом ліквідації.
Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 10.08.2022 № 79-22 «Про внесення змін до наказу ДАЗВ від 25.07.2022 № 73-22 «Про ліквідацію державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження»» внесено зміни до Наказу.
П. 2 Наказу № 73-22 Утворено Ліквідаційну комісію ДП «ЦОТІЗ». Головою цієї комісії визначено в.о. директора ДСП «ЦСП» Котляренка О.О. (додаток до Наказу).
Згідно п. 3 Наказу, встановлено строк для пред'явлення кредиторами своїх вимог до ДП «ЦОТІЗ» протягом двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
П. 5 Наказу затверджено План заходів з ліквідації ДП «ЦОТІЗ», згідно з яким, крім іншого, у п. 12 (зі змінами) визначено, що проведення погашення вимог кредиторів проводиться у термін протягом 2-х місяців з моменту закінчення строку виявлення вимог кредиторів.
Наказом ДП «ЦОТІЗ» (Відповідач) № 174-ОС від 07.11.2022 Позивача звільнено з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
В день звільнення (07.11.2022) Позивач не працював.
06.02.2023 позивач засобами поштового зв'язку надіслав вимогу про розрахунок на адресу відповідача.
06.03.2023 відповідач надіслав лист про відмову у задоволені кредиторських вимог із зазначенням про те, що строк подачі кредиторської вимоги сплив.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень п. 5.1 Положення про виплату матеріальної допомоги працівникам Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження», з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума у розмірі 65 097 грн. (21699 *3= 65097) як матеріальна допомога у зв'язку з ліквідацією підприємства працівнику, який попрацював на підприємствах зони відчуження (Державних підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження) з особливо шкідливими умовами праці (ОШУП) понад 5 років.
Колегія суддів погоджується з такими висновками и суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпПУ роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму (стаття 116 КЗпПУ).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовної вимоги щодо стягнення заборгованості з виплати матеріальної допомоги у зв'язку з виходом на пенсію, як працівника, який пропрацювали на підприємствах зони відчуження понад 5 років з особливо шкідливими умовами праці, оскільки відповідач своєчасно не здійснив із працівником розрахунку при звільненні, зокрема не виплатив матеріальну допомогу, визначену п. 4 Положення про виплату матеріальної допомоги працівникам Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» (Додаток 7 до Колективного договору з урахуванням змін та доповнень).
Доводи апеляційної скарги про те, що ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» знаходиться на стаді ліквідації, не може здійснювати господарську діяльність, а також у зв'язку з недостатнім фінансуванням за бюджетною програмою КПКВ 2708110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення» за статтями витрат «оплата праці» та «нарахування на оплату праці», ненадходження позабюджетних коштів, враховуючи відсутність відвідувачів у зоні відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зумовлено окупацією зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення та у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадження воєнного стану відповідно до Указів Президента України, з урахуванням листа Торгівельно-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 про підтвердження форс-мажорних обставин, ДП «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» було не в змозі здійснити виплати передбачені Колективним договором підприємства, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки відповідачем не доведено обставин, які унеможливлювали своєчасно виплатити позивачу у листопаді 2022 року належні йому при звільненні суми, визначені Колективним договором, адже відсутність коштів у роботодавця не виключає його обов'язку виплатити зазначені суми.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 635/3475/20 (провадження № 61-10597св21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо підстав для задоволення позовних вимог є законними і обґрунтованими, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження», в особі ліквідатора Котляренка Олега Олеговича залишити без задоволення.
Рішення Іванківського районного суду Київської області від 26 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, викладених у ст. 369 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 08 листопада 2023 року.
Головуючий Д.О. Таргоній
Судді С.А.Голуб
Т.О.Писана