КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кемерово, Російська Федерація, громадянка Російської Федерації, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України,
за участю: прокурора захисників підозрюваної ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на заставу задоволено частково та застосований відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту змінено на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком до 29 вересня 2023 року, покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою змінити застосований відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вважає, що ухвала слідчого судді незаконна та необґрунтована у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
На переконання прокурора, застосований відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку останньої та убезпечити кримінальне провадження від перешкод з її боку, виходячи з наявних ризиків, і саме застава у запропонованому стороною обвинувачення розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у ОСОБА_6 бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у справі.
Зауважує, що визначаючи строк дії покладених на підозрювану відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, слідчий суддя не взяв до уваги той факт, що при завершенні досудового розслідування та відкритті матеріалів строк ознайомлення з матеріалами провадження не зараховується до загального строку досудового розслідування, а також те, що після ознайомлення сторін провадження з матеріалами за правилами, передбаченими ст. 283 КПК України, прокурор має прийняти кінцеве процесуальне рішення, вручити обвинувальний акт з додатками та скерувати його до суду.
Відтак, як стверджує, незастосування додаткових процесуальних обов'язків відносно підозрюваної на період від завершення досудового розслідування до його закінчення може призвести до реалізації останньою дій, зазначених у клопотанні, сприятиме ухиленню ОСОБА_6 від явки до слідчого, прокурора, затягуванню з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, ухиленню від отримання обвинувального акту, що зашкодить кримінальному провадженню.
Вважає, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу і дієвості кримінального провадження наявні підстави для застосування відносно ОСОБА_6 застави в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення підозрюваної та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокуроране підлягаєзадоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 січня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019100100000548, в тому числі за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ст. 356, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України.
30 грудня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
18 січня 2023 року постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 оголошено розшук підозрюваної ОСОБА_6
31 січня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_6 .
20 лютого 2023 року постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019100010007928 від 19 вересня 2019 року за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190 КК України продовженодо трьох місяців, тобто до 29 березня 2023 року.
22 лютого 2023 року постановою прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12019100010007928, № 12019100010004517 і № 12019100100000548 об'єднано під єдиними реєстраційним номером 12019100100000548, в якому строк досудового розслідування постановлено обраховувати згідно з постановою заступника Генерального прокурора від 20 лютого 2023 року, прийнятою у кримінальному провадженні № 12019100010007928.
09 березня 2023 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 191, ст. 208 КПК України та цього ж числа ухвалою Печерського районного суду міста Києва відносно останньої застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
21 березня 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019100100000548 продовжено до дев'яти місяців, тобто до 29 вересня 2023 року.
11 травня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва залишено без задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, застосованого відносно підозрюваної ОСОБА_6
12 липня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва підозрюваній ОСОБА_6 продовжено строк домашнього арешту у певний період доби до 09 вересня 2023 року.
05 вересня 2023 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про зміну підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року клопотання слідчого задоволено частково, змінено підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про відсутність підстав для подальшого перебування підозрюваної ОСОБА_6 під домашнім арештом, при цьому даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу прокурором не доведено.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим з огляду на наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт та тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Тобто, кримінальний процесуальний закон покладає обов'язок на сторону обвинувачення довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків непроцесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
З матеріалів судового провадження убачається, що під час розгляду клопотання у порядку ст. 200 КПК України слідчим суддею перевірено наведені у клопотанні слідчого підстави для зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу з домашнього арешту на заставу. При цьому, допитано підозрювану, заслухано думку прокурора та захисників, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, з урахуванням усіх обставин, визначених кримінальним процесуальним законом, прийшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки органом досудового розслідування не доведено, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної. Не спростовують такий висновок слідчого судді і доводи, викладенні в апеляційній скарзі прокурора.
Прокурором в апеляційній скарзі, а також при апеляційному розгляді не наведено переконливих доказів, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків. Крім того, відсутні будь-які об'єктивні дані про те, що підозрювана ОСОБА_6 після застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, порушувала умови та не дотримувалася покладених на неї обов'язків.
Крім того, у випадку недотримання ОСОБА_6 умов запобіжного заходу визначеного ухвалою слідчого судді, слідчий або прокурор не позбавлені права звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді про зміну запобіжного заходу в порядку визначеному статтею 200 КПК України.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого, поданого в порядку ст. 200 КПК України дослідив усі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно з нормами матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, у порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження прокурора, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 194, 196, 200, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2023 року, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на заставу задоволено частково та застосований відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту змінено на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком до 29 вересня 2023 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/39140/23-к Справа №11-сс/824/5829/2023 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1