ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
14.11.2023 Справа №905/1237/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», м.Київ, код ЄДРПОУ 14360570,
до фізичної особи-підприємця Дрогобіт Лариси Миколаївни, смт.Курахівка, м.Селидове Донецької області, код ЄДРПОУ НОМЕР_1
про стягнення 56635,44 грн., -
без виклику сторін,-
І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:
Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», м.Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою №б/н від 24.08.2023 до фізичної особи-підприємця Дрогобіт Лариси Миколаївни, смт.Курахівка, м.Селидове Донецької області, про стягнення 56635,44 грн., з яких 41935,44 грн. - заборгованість за кредитом та 14700,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії на підставі договору б/н від 31.08.2021.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 31.08.2021 відповідач через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписав із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», невиконання останнім своїх зобов'язань із своєчасного повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту та процентам.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав розрахунок заборгованості за договором б/н від 31.08.2021, банківські виписки з 31.08.2021 по 23.08.2023, а також у копіях: заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» б/н від 31.08.2021 із додатком №1 «Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом», протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 09.04.2023, правоустановчі документи позивача, сторінки паспорту серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 .
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.212, 509, 526, 530, 549, 610,611, 634, 639, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України.
11.10.2023 від відповідача через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано відзив б/н від 26.09.2023. Свідчить, що поточна підприємницька діяльність відповідачем не здійснюється через руйнування магазину та будинку відповідача внаслідок військових дій, зазначає про відсутність будь-якого іншого доходу, посилається на форс-мажорні обставини, лист Торгово-промислово палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022. Вказує, що у зв'язку з наявністю форс-мажорних обставин, відповідач звільняється від відповідальності за прострочення зобов'язання. Просить відмовити у задоволенні позову. Одночасно, у разі задоволення позовних вимог, просить врахувати скрутне становище відповідача, яке спричинене військовою агресією Російської Федерації проти України та, з посиланням на п.2 ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, відстрочити виконання рішення по даній справі.
До відзиву додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 22023050000000481, фотознімки.
26.10.2023 від позивача через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано відповідь б/н б/д на відзив. За змістом заперечує проти посилання відповідача на форс-мажорні обставини та щодо розстрочення виконання рішення, наведено посилання на висновки господарських судів з означених питань. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
ІІ. Процесуальній дії суду:
З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1237/23 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 18.09.2023 прийнято позовну заяву б/н від 24.08.2023 до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1237/23;визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено позивачу надати: відповідно до ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 18.10.2023 разом із доказами її направлення на адресу відповідача; встановлено відповідачу надати: відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 03.10.2023, але не пізніше 15 днів з дня повідомлення про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі; роз'яснено сторонам, що за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України, суть спору, беручи до уваги належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, суд дійшов висновку про існуючу можливість розглянути спір за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:
31.08.2021 відповідачем, ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем (клієнт), підписана заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» б/н від 31.08.2021, згідно якої ця заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком - Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» та Клієнтом.
Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни (п. 1.1 заяви про приєднання).
Пунктом 1.2 заяви про приєднання встановлено розмір кредиту: 90 000,00 грн.
Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (п.1.3 заяви про приєднання).
У період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п.1.4 заяви про приєднання).
Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості (п.1.5 заяви про приєднання).
Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї заяви) є невід'ємною частиною договору (п.1.6 заяви про приєднання).
Відповідно до п.1.7 заяви про приєднання, сторони узгодили, що в разі: - порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, - настання обставин, передбачених п.3.2.8.3.1.3. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні Банку, - настання обставин, передбачених п.3.2.8.6.2., п.3.2.8.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту.
Клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.
Заяву від 31.08.2021 підписано позивачем та відповідачем 31.08.2021 електронно-цифровим підписом, що підтверджується копією витягу з онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису).
Доказів протилежного суду не надано.
У п.2 заяви приєднання зазначено, що клієнт підтверджує ознайомлення із розділом « 1.1 Загальні положення», а також розділом « 3.2.8 Умови та Правила надання кредиту «Кредит КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви.
Пунктом 3.2.8.1 умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий «Кредит КУБ» (послуга) для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до умов та правил надання послуги «КУБ», а також системі Приват24.
Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Згідно з п. 3.2.8.3 умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на умовах:
- повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (п. 3.2.8.3.1 умов);
- клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п. 3.2.8.3.1.4 умов).
Пунктом 3.2.8.3.2 умов встановлено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п.3.2.8.6.2.).
Згідно з п.3.2.8.3.3 умов у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому тарифами.
Розділом 3.2.8.5 умов регламентовано обов'язки клієнта.
Пунктом 3.2.8.5.2 умов встановлено обов'язок зі сплати щомісячних процентів за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2.
Відповідно до п. 3.2.8.5.3 умов встановлено обов'язок повернення кредиту та здійснення інших платежів, передбачених договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Пунктом 3.2.8.5.5 умов встановлено зобов'язання сплати банку клієнтом процентів згідно з п.п.3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2.
Відповідно до п.3.2.8.5.6 умов клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, сплати процентів за його використання, а також з усіх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором, при настанні термінів платежів згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу щодо послуги, сума неоплаченого платежу виноситься на прострочення до моменту погашення.
Згідно з п. 3.2.8.5.7 умов черговий платіж по кредиту «КУБ» може списуватися з поточного рахунку клієнта лише за рахунок його власних коштів.
Розділом 3.2.8.6 умов врегульовано права банку.
Відповідно до п.3.2.8.6.4 умов банк має право на списання грошових коштів з поточних рахунків клієнта згідно з п. 3.2.8.5.6 при настанні термінів будь-якого з платежів, зазначених у заяві або передбачених цим договором, у межах сум, що підлягають сплаті банку.
Згідно з п.3.2.8.6.5 умов у разі порушення клієнтом термінів виконання будь-якого з грошових зобов'язань, встановлених цим договором (за відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках клієнта для здійснення повноважень банку згідно до п. 3.2.8.5.6 цього договору), а також для сплати передбачених цим пунктом комісійних винагород, клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з усіх поточних і депозитних рахунків клієнта в банку в порядку, передбаченому законодавством та цим договором.
Відповідно до п.3.2.8.9.1 умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.8.3.2.
Пунктом 3.2.8.9.2 умов встановлено, що нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Згідно з п. 3.2.8.9.3 умов сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1).
Пунктом 3.2.8.9.6 умов передбачено, що зобов'язання за цим договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 3.2.8.10 цього договору, далі - процентів згідно з п. 3.2.8.3.4 цього договору, далі - прострочених процентів згідно з п. 3.2.8.3.3 цього договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п.3.2.8.9.3 цього договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому договорі, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п.3.2.8.9.7 умов розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.
Договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.3.2.8.11 договору).
Додатком №1 до заяви приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» б/н від 31.08.2021 сторони узгодили графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом. Згідно цього графіку відповідач повинен був протягом 12 місяців вносити кожного місяця 7500,00 грн - суму кредиту, 1440,00 грн. - суму процентів перших 6 місяців, 1260,00 грн. - сума процентів останніх 6 місяців.
Згідно наданої позивачем банківської виписки по рахунку відповідача за період з 31.08.2021 по 23.08.2023, банком 31.08.2021 видано відповідачу кредит КУБ згідно договору б/н в розмірі 90 000,00 грн.
Згідно вказаної виписки відповідачем погашено заборгованість за кредитним договором б/н від 31.08.2021: 30.09.2021 - у сумі 7500,00 грн., 31.10.2021 - у сумі 7500,00 грн., 30.11.2021 - у сумі 7500,00 грн., 31.12.2021 - у 7500,00 грн., 31.01.2022 - у сумі 7500,00 грн., 28.02.2022 - у сумі 10560,00 грн., 05.07.2023 - у сумі 4,56 грн., загалом 48064,56 грн.
Несплачений залишок по тілу кредиту складає 41 935,44 грн.
Одночасно згідно банківської виписки по рахунку відповідача за період з 31.08.2021 по 23.08.2023 позивачем нараховано комісійну винагороду за кредитним договором б/н від 31.08.2021 у розмірі 26280,00 грн., а відповідачем сплачено загалом 11580,00 грн.
Залишок заборгованості відповідача за комісійною винагородою за кредитним договором б/н від 31.08.2021 складає 14700,00 грн.
Не здійснення погашення простроченої заборгованості та неповернення кредиту у повному обсязі стало підставою звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує проти факту видачу йому кредиту у сумі 90 000,00грн. та часткого розрахунку за ним та нарахованими процентами. Поряд з цим, посилаючись на обставини форс мажору, якими є військова агресія Російської Федерації проти України, вважає наявними підстави для звільнення від відповідальності за прострочення зобов'язання. Просить суд врахувати скрутний фінансовий стан, оскільки через військові дії знищено магазин, у якому здійснювалась підприємницька діяльність, та будинок, у якому мешкав відповідач. Зазначено про відсутність іншого доходу. У випадку задоволення судом позовних вимог, просить врахувати скрутне становище відповідача, яке спричинене військовою агресією Російської Федерації проти України та, з посиланням на п.2 ч.6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, відстрочити виконання рішення суду у даній справі.
IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 вказаного кодексу України).
Відповідно до п.8, п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
За змістом ч.4.ст.18 вказаного Закону України кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Частиною 1 ст.17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.
Зі змісту витягу з онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису) вбачається, що 31.08.2021 Акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та фізичною особою-підприємцем Дрогобіт Ларисою Миколаївною підписано заяву б/н від 31.08.2021 про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», із дотриманням вищевказаних положень закону, а тому договір є таким, що укладений у письмовій формі. Доказів протилежного учасниками справи суду не подано.
Вказана заява про приєднання є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли з нього між позивачем та відповідачем, підпадають під правове регулювання параграфа 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Так, зі змісту заяви про приєднання вбачається, що при її укладенні сторонами погоджено усі істотні умови договору, а саме: сума кредитних коштів, які надаються відповідачу, строк їх повернення, домовленість про сплату процентів, відповідальність за порушення строків погашення кредиту.
Згідно зі ч.1, 2 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Факт видачі позивачем кредитних коштів шляхом перерахування 31.08.2021 на особовий рахунок відповідача № НОМЕР_3 у загальній сумі 90000,00 грн. підтверджується представленою суду банківською випискою.
Відтак, наведені вище обставини та фактична видача відповідачу грошових коштів свідчать про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).
Як зазначалось вище, строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (п.1.3 заяви про приєднання).
За змістом п.1.6 заяви про приєднання порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї заяви) є невід'ємною частиною договору
Згідно з п. 3.2.8.3 умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на умовах:
- повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (п. 3.2.8.3.1 умов);
- клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п. 3.2.8.3.1.4 умов).
Виходячи зі встановлених обставин справи, взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом виконано лише частково.
Як слідує з встановлених обставин справи, станом на 23.08.2023 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 41935,44 грн. та 14700,00 грн. - заборгованість за процентами у вигляді щомісячної комісії.
Позивачем надано банківські виписки, які підтверджують заборгованість позичальника перед позивачем станом на 23.08.2023 за заявою б/н від 31.08.2021 (підписано 31.08.2021) про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» у означеному розмірі та нарахування процентів за користування кредитом.
Відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено наявність підстав для стягнення заборгованості за заявою б/н від 31.08.2021 (підписано 31.08.2021) про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», укладеного Акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та фізичною особою-підприємцем Дрогобіт Ларисою Миколаївною, у розмірі 41935,44 грн.
Одночасно позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами у вигляді щомісячної комісії у розмірі 14700,00 грн., яку нараховано 31.05.2022 - 840,00грн. (з урахуванням проведеної оплати), 30.06.2022, 31.07.2022, 31.08.2022, 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022, 02.01.2023, 31.01.2023, 28.02.2023, 31.03.2023, 30.04.2023 - по 1260,00 грн..
Сторони у додатку №1 «Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом», який є невід'ємною частиною заяви б/н від 31.08.2021 про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», визначили строки погашення кредитних платежів, та в означеній заяві погодили розмір процентів за користування кредитними коштами, згідно якого відповідач повинен був протягом 12 місяців вносити кожного місяця 7500,00 грн. - суму кредиту, 1440,00 грн - суму процентів перших 6 місяців, 1260,00 грн. - сума процентів останніх 6 місяців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 навела висновок про те, що припис абз.2 ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за ч. 1 ст.1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст.625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що вона вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України.
З такими висновками погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
Судом встановлено, що згідно з п.1.3 заяви про приєднання строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів, кредитні кошти за спірним правочином видано відповідачу у розмірі 90000,00 грн. - 31.08.2021.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан неодноразово було продовжено.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, з 24.02.2022 включно і до припинення воєнного стану в Україні, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України в силу п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Таким чином, враховуючи те, що позичальник відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, беручи до уваги те, що кінцевий термін погашення кредиту - 01.09.2022 (згідно умов кредитного договору), тому належним є нарахування відсотків за період по 01.09.2022 (включно), що складає 4620,00 грн. З 02.09.2022 нарахування процентів відбувається як міра відповідальності і не є процентами за правомірну поведінку позичальника.
Стосовно посилання відповідача на форс-мажорні обставини, які настали через військову агресією Російської федерації проти України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю (ч.1 ст.14-1 вказаного Закону).
Тобто, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися.
За умовами п.6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов'язань/обов'язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов'язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п.6.12 Регламенту).
Контекстний зміст ст.14-1 Закону, а також вимоги Регламенту, дають підстави дійти висновку, що сертифікат, про який йдеться у зазначеному Законі, є індивідуальним актом, яки стосується конкретних учасників договірних відносин, конкретного договору та конкретних договірних зобов'язань.
Листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для невизначеного кола осіб (всіх кого стосується): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". ТПП України підтверджує, що зазначені обставини є надзвичайними невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту угоди, законодавчих та інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин.
Лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин, у зв'язку з чим не може вважатися сертифікатом відповідно до вимог Закону та Регламенту. Суд не може погодитись з тим, що зазначений лист засвідчує залежність виконання відповідачем грошових зобов'язань за спірним договором із початком воєнної агресії про, яке йдеться в листі ТТП.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.01.2022 по справі №904/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов'язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов'язань.
Такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідача виконати свої грошові зобов'язання.
Факт військової агресії Російської Федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором, поряд з цим повинен бути підтвердженим у встановленому чинним законодавством порядку.
У розглядуваному випадку належних та допустимих доказів безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором, підтвердження наявності форс-мажору у спірних правовідносинах суду не представлено.
Слід звернути увагу заявника на те, що у розумінні положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) можуть зумовити звільнення від відповідальності, але не звільняють, у розглядуваному випадку, від виконання обов'язку в натурі, а відтак не є безумовною обставиною, яка може виступати у якості підстави, що звільняє від виконання основного зобов'язання в натурі.
Заявлені до стягнення суми є основним зобов'язанням: 41935,44 грн. заборгованість за кредитом та 4620,00 грн. заборгованість за процентами у вигляді щомісячної комісії на підставі договору б/н від 31.08.2021, що не є відповідальністю за невиконання зобов'язання, а є нарахованими процентами за користування грошовими коштами відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України.
А отже, наведене відповідачем не може виступати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, доводи відповідача у цій частині відхилено судом.
Відповідач у відзиві просив у випадку задоволення позовних вимог відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області у даній справі.
В обґрунтування вказаного клопотання посилається на зупинення підприємницької діяльності через руйнування магазину відповідача внаслідок військової агресії Російскої Федерації проти України, скрутне становище та відсутність будь-якого іншого доходу.
Позивач проти відстрочення виконання рішення заперечує, про що зазначає у відповіді на відзив.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно з ч.1 ст.239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Таким чином, питання щодо відстрочення виконання судового рішення може бути ухвалено як одночасно з постановленням судового рішення, так і на стадії його виконання.
Діючим законодавством не передбачено переліку обставин, за яких відстрочення може бути надане судом. При цьому, повинно бути враховано ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Таким чином, суд оцінює докази відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнять виконання рішення або зроблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відстрочення виконання рішення норми процесуального законодавства не вимагають. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення (у тому числі неможливість сплати присудженої до стягнення суми, відсутність коштів, неможливість їх зарахування, засоби та план подолання наслідків важкої фінансової ситуації).
Обставини військової агресії Російської Федерації проти України та, відповідно, введення воєнного стану не є абсолютною обставиною, за якою, без достатніх та допустимих доказів реальної неможливості виконання рішення суду, є наявними підставами вчинення запитуваної процесуальної дії.
Посилання у цьому спірному випадку на важке фінансове становище боржника не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов'язань.
Окрім цього, відповідачем не вказано термін, на який слід відстрочити виконання судового рішення.
Так, аналіз у сукупності представлених відповідачем доказів, у спірному випадку, та враховуючи майнове право та інтерес позивача, зумовлює висновок про необґрунтоване запитування відстрочки виконання рішення.
З огляду на наведене, клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1237/23 є необґрунтованим та таким, що підлягає залишенню без задоволення.
V. Висновки суду:
Матеріалами справи підтверджено, що прийняті на себе зобов'язання, передбачені умовами заяви б/н від 31.08.2021 про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», в тому числі стосовно повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальником не виконано, зокрема, неповернутими залишились: 41935,44 грн. - заборгованість за кредитом, 4620,00 грн. - заборгованість за процентами у вигляді щомісячної комісії.
Беручи до уваги встановлені обставини справи та мотиви, з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.4, 7, абз.1 ч.3 ст.12, ст.ст.13, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240-241, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», м.Київ, до фізичної особи-підприємця Дрогобіт Лариси Миколаївни, смт.Курахівка, м.Селидове Донецької області,, про стягнення 56635,44 грн., з яких 41935,44 грн. - заборгованість за кредитом та 14700,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Дрогобіт Лариси Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , банківські реквізити не вказано) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, банківські реквізити не вказано) 46555,44 грн., з яких 41935,44 грн. - заборгованість за кредитом, 4620,00 грн. - заборгованість за процентами у вигляді щомісячної комісії, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2206,30 грн.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5.Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі №905/1237/23.
6.Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового судового рішення.
7.Повний текст рішення складено 14.11.2023.
Суддя О.В. Кротінова