ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
13.11.2023 Справа № 905/1481/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає про неможливість погашення боргів перед кредиторами у зв'язку з неплатоспроможністю останнього, внаслідок чого заявник просить відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, суд зазначає про таке.
Згідно з частиною першою статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.
За приписами частини третьої статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, судом встановлені такі підстави для залишення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження про неплатоспроможність боржника - фізичної особи без руху.
1. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються, зокрема, перелік документів, що додаються до заяви.
За змістом заяви заявник зазначає про те, що додатки до заяви додаються окремим списком.
Відповідно до Переліку обов'язкових документів, наданих до заяви, під пунктом 17 вказані «Інші документи, що підтверджують викладені у заяві обставини».
Фактично до матеріалів справи надано близько 200 аркушів з кредитними договорами та додатками до них, однак, конкретний перелік документів (зокрема кредитних договорів), які надані суду, відсутній.
При цьому, частина додатків зазначена в самій заяві про неплатоспроможність боржника.
Суд звертає увагу, що перелік має бути конкретизований із зазначенням кожного окремого документу з його реквізитами. Відсутність такого переліку позбавляє можливості суд перевірити, чи всі документи, які заявник мав намір подати до суду, фактично подані.
2. Відповідно до п.3 частини 3 статті 116 Кодексу встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 115 Кодексу боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина 3 статті 115 Кодексу).
Так, у своїй заяві ОСОБА_1 вказує на те, що станом на теперішній час розмір заборгованості боржника перед кредиторами становить 328 917,78 гривень, при цьому розмір простроченої заборгованості та із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті боржником, не вказано.
Разом з тим, до заяви додано список кредиторів, до якого включено 15 кредиторів: ТОВ "ФК "ТОП1", ТОВ "СОС Кредит", ТОВ “Споживчий центр”, ТОВ “ФК “Є Гроші Ком”, ТОВ "Іннова Фінанс", ТОВ "АлексКредит", ТОВ "АвансКредит", ТОВ "Стар Файненс Груп", ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів”, ТОВ "ФК "КІФ", ТОВ “УКР Кредит Фінанс”, ТОВ "Мілоан", ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога”, ТОВ "Смартівей Юкрейн", ТОВ "ФК "Інвеструм, ТОВ "Бізпозика", зазначено суму поточної заборгованості перед кожним кредитором окремо та загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами в розмірі 260 159,18 гривень.
Однак, наданий список кредиторів не містить зазначення складу грошових вимог (розмежування заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), а також не містить зазначення строку виконання за всіма переліченими підставами виникнення зобов'язань, що прямо суперечить приписам статті 116 Кодексу.
Крім того, з листа №3431-12/2023 від 18.09.2023 ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” слідує, що останній не є кредитором заявника, а тому його включення до списку кредиторів є безпідставним.
Таким чином, боржнику належить надати уточнення щодо складу грошових вимог (розмежування заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо) з урахуванням вимог частини статті 116 КУзПБ.
До заяви не додано й виписки по рахунках боржник, що підтверджують зарахування кредитних коштів.
Щодо твердження про те, що розмір заборгованості підтверджує витяг Українського бюро кредитних історій, суд зазначає, що вказаний витяг не може бути допустимим доказом наявності грошових вимог в силу статті 77 ГПК України, так як обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Так, суд враховує й загальновживаний підхід до відповідності інформації, наявної у конкретному документі, відомостям, на підставі яких він складений, а саме шляхом його підписання відповідальною посадовою особою, а отже, роздруківка кредитного звіту, яка надана Заявником в підтвердження наявності договірних зобов'язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Кредитного бюро, а тому не може вважатися доказом наявності кредитних зобов'язань, як про те стверджує боржник.
Пунктом 14 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Отже, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Таким чином, боржником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не виконано вимоги встановлені п.3. ч.3 ст.116 КУзПБ.
Так само не надано й доказів припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
3. Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 116 Кодексу до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 частини 2 статті 30 Кодексу).
Згідно із статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, зокрема, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684,00грн.
Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 40260,00 грн. (2684,00 *5*3= 40260,00).
Заявницею зазначено, що 05.09.2023 укладено договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого із арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною (свідоцтво №190 від 12.02.2013), яка надала свою згоду на участь у справі про неплатоспроможність.
Суд зазначає, що частиною 2 статті 30 Кодексу, зокрема, встановлено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою частиною 3 статті 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).
Наданий Заявником Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 05.09.2023, укладений між арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною (надалі у договорі Сторона-1) та Кравченко Мариною Павлівною (надалі у договорі Сторона-2), суд не приймає як належний доказ виконання обов'язку щодо авансування основної винагороди керуючому реструктуризацією, з огляду на наступне.
Умовами договору сторони передбачили, зокрема, що оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 40260,00 грн. за весь строк виконання повноважень Сторони-1, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття рішення зборами кредиторів про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією, та прийняття рішення про виплату винагороди судом (п.3.1.); додаткової винагороди арбітражному керуючого для Сторони-2 не встановлюється (п.3.2.); оплата послуг здійснюється рівними частинами протягом 3 місяців у сумі 13420,00 грн. щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність (п.3.3.).
Формулювання "оплата послуг здійснюється рівними частинами протягом 3 місяців у сумі 13420,00 грн. щомісячно" не визначає ані початкової дати (події) з якої обчислюється тримісячний строк, ані граничний строк проведення розрахунків.
При цьому, відповідно до п.7.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України відкладальна обставина - це обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні й з настанням якої пов'язане виникнення або зміна прав та обов'язків.
Тобто закінчення строку дії договору пов'язано з відкладальною обставиною, яка може не наступити.
З наведеного слідує, що строк дії договору (одна з основних умов договору) сторонами не визначено, а тому є підстави вважати такий договір неукладеним.
Наданий Договір складено із порушенням законодавства про банкрутство, а саме предмет договору є значно ширшим за право, яке гарантується інститутом авансування (п.п. 1.1. Договору закріплено, що його предметом є оплата послуг керуючого реструктуризацією та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією боржника) та містить певні умови для здійснення Заявником оплати послуг керуючого реструктуризацією (зокрема, п.п. 3.4. Договору встановлено, розрахунки проводяться шляхом оплати Стороною-2 грошових коштів на депозитний рахунок суду, в якому перебуває провадження, у порядку п. 3.3. даного Договору, за умови надсилання Стороною-1 поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів Боржника).
Проте, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства Заявник зобов'язаний здійснити авансування виключно основної винагороди арбітражному керуючому, конкретний розмір якої визначено ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Абзацами 5-7 ч.2 ст. 30 Кодексу встановлено, що право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Нормами КУзПБ встановлено певний порядок оплати основної винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією.
Із наведеного вбачається, що право вимоги сплати основної винагороди арбітражного керуючого за виконання покладених на нього повноважень є беззастережним, здійснюється за рахунок коштів авансованих заявником (кредитором або боржником) у встановленому КУзПБ розмірі на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У випадку закінчення авансованих коштів основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Крім того, суд зауважує, що з огляду на п 3.3 Договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, заявником самостійно визначено строк процедури реструктуризації 3 місяці, що має уявний характер.
Отже, зважаючи на те, що заявником не надано суду відповідних доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією в передбаченому законодавством розмірі, суд дійшов висновку про недотримання заявником положень пункту 12 частини 3 статті 116 Кодексу.
Суд звертає увагу, що нормами статей 26, 28, 29 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено підстави та випадки заміни арбітражного керуючого у конкретній справі внаслідок відсторонення, припинення діяльності, тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Однак, за умови відсутності авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією, новий керуючий реструктуризацію буде позбавлений можливості отримати винагороду, право на яку передбачене п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому наявність угоди боржника з попереднім арбітражним керуючим в такому випадку не зможе замінити отримання визначеної та гарантованої винагороди в розмірі та порядку, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, оскільки зобов'язання боржника будуть персоналізовані щодо конкретного арбітражного керуючого.
4. До матеріалів заяви боржника додана розписка Кравченко Марини Павлівни від 23.08.2023 про відсутність зареєстрованих за нею на праві власності транспортних засобів, та неможливість надати довідку з відповідної установи.
Проте, суду не надано доказів звернення боржника до регіонального сервісного центру МВС України із запитом для отримання відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
На виконання вимог Закону України «Про дорожній рух» постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 260 «Деякі питання надання інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників» встановлений виключний порядок надання інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДР ТЗ) фізичним та юридичним особам.
Витяги з ЄДР ТЗ можна отримати:
- в паперовій формі, звернувшись із заповненою частиною І або ІІ форми запиту визначеної в Додатку до постанови КМУ від 25.03.2016 року № 260, до одного із сервісних центрів МВС;
- в електронній формі через електронний кабінет водія.
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) чи на сайті: https://e-driver.mvs.gov.ua/login.
Тому доводи щодо неможливості подачі через перебування в зоні можливих бойових дій не приймаються судом.
5. В розписках від 14.09.2023, від 15.09.2023 боржник повідомляє, що з 01.01.2022 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та що сплачує за комунальні послуги 6000,00грн. (навпіл з чоловіком).
Разом з цим, документи в підтвердження розміру щомісячних витрат на комунальні послуги, витрат на лікування суду не надані.
Подані до суду банківські виписки вказану інформацію не підтверджують.
6. Відповідно до частини 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Норма цієї статті кореспондується з вимогами ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства (план реструктуризації боргів), яка визначає, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Частиною 2 ст. 124 Кодексу передбачені вимоги до плану реструктуризації боргів, зокрема передбачено, що у ньому зазначаються: обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника (п. 1 ч. 2 ст. 124); інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів (п. 4 ч. 2 ст. 124); вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів (п. 6 ч. 2 ст. 124); розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні (п. 7 ч. 2 ст. 124).
Заявником не виконано вимог ч. 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки у поданих пропозиціях щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) не зазначено обставин, які спричинили неплатоспроможність боржника; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; інформація про доходи боржника в частині доходів, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів, зокрема від продажу належного йому майна в рахунок погашення заборгованості, заробітної плати при працевлаштуванні, заробітної плати чоловіка тощо, включає витрати не підтверджені жодними доказами.
Також подані пропозиції щодо реструктуризації боргів не враховують змісту інших наданих заявником документів, зокрема, умов договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 05.09.2023.
Окрім того, суд звертає увагу заявника на таке.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Посилаючись у декларації про майновий стан на те, що член сім'ї не надав інформації про доходи, витрати, майно чи зобов'язання згідно з пунктом 9 Приміток до форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5, боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є КУзПБ, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім'ї не передбачено, натомість у частині п'ятій статті 116 КУзПБ імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявницею при зверненні до суду не дотримано вимог, встановлених статті 116 Кодексу.
Нормами ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 34, 37, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Таким чином, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 б/н від 06.11.2023 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи без руху.
Крім того, суд повідомляє, що відповідно до розпорядження керівництва суду №1-р від 30.01.2023, у зв'язку із обмеженою кількістю знаків поштової оплати (поштових марок), необхідністю ефективного використання знаків поштової оплати в умовах воєнного стану, відправлення кореспонденції учасникам справи, у тому числі процесуальних документів, засобами поштового зв'язку здійснюється виключно за нагальної потреби після вичерпання альтернативних способів повідомлення сторін та учасників процесу (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема «Електронний суд», розміщення відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України», тощо).
Керуючись ст.ст. 2, 9, 37, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ
Заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху шляхом надання до суду:
- переліку документів, що додаються до заяви;
- списку кредиторів боржника із зазначенням сум грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- виписок з банківських рахунків, що підтверджують зарахування коштів від кредитних установ;
- належних доказів на підтвердження наявності підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу (довідки з фінансових установ тощо);
- належних доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 40 260,00 гривень;
- письмові пояснення щодо включення до списку кредиторів ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” та не включення ТОВ "Таліон Плюс";
- довідки про наявність або відсутність зареєстрованого транспортного засобу;
- - пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів), складені у відповідності до статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
- у разі необхідності, доказів щомісячних витрат.
Повідомлення про залишення заяви без руху здійснити шляхом направлення ухвали на електронну адресу заявника - ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання ним вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Фурсова