ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
02.11.2023 Справа №905/136/23
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Лободи Т.О.
при секретарі судового засідання Білик М.Л.,
розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ, код 00100227,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м. Курахове Донецької області, код 31831942,
про стягнення 118 576 526,80 грн,
за участю представників сторін :
позивача - Тищенко А.І., довіреність №16/01-6 від 16.01.2023,
відповідача - Лозовицького М.С., довіреність №15-СЕ від 20.12.2022,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0425-03013 від 04.05.2019 в загальному розмірі 118 576 526,80 грн, з якої 115 131 183,69 грн заборгованості за фактично надані послуги, 449 512,83 грн пені, 360 016,94 грн 3% річних та 2 635 813,34 грн інфляційних витрат. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0425-03013 від 04.05.2019 в частині своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.02.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" про стягнення 118 576 526,80 грн залишено без руху.
28.02.2023 через систему "Електронний суд" (зареєстрована 01.03.2023) до суду надійшла заява позивач про усунення недоліків позовної заяви. До заяви на виконання вимог ухвали суду від 20.02.2023 позивач надає докази сплати судового збору у розмірі 751 520,00 грн. та документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11.04.2023 о 10:30 год. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. В тому числі відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
23.03.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача про продовження строків, в якому останній просить суд продовжити ТОВ "ДТЕК Східенерго" строк для надання відзиву у справі № 905/136/23 до 11.04.2023.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.03.2023 продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 04.04.2023.
04.04.2023 на електронну пошту суду надійшов (зареєстровано 05.04.2023) відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем належними доказами не обґрунтовано розмір та правові підстави стягнення заявленої суми боргу. На думку відповідача, обсяг послуг за договором є первісною подією, яка має підтверджуватись відповідними документами, від якої залежить факт виникнення у виробника електроенергії зобов'язань з остаточної оплати за договором, а тому акт наданих послуг за Договором може розглядатись як підстава виникнення грошового зобов'язання лише в сукупності з доказами, що підтверджують обсяг наданих послуг. Зазначає, що відповідач є виробником електричної енергії та здійснює господарську діяльність у складі відокремлених підрозділів, Луганської теплової електричної станції та Курахівської теплової електричної станції (далі - ТЕС). Однак, 28.02.2022 зв'язок із Луганською ТЕС було втрачено через окупацію та з цього часу ТОВ "ДТЕК Східенерго" втратило контроль над нерухомим та рухомим майном цілісного майнового комплексу Луганської ТЕС. З повідомлень у ЗМІ відповідачу стало відомо, що Луганська ТЕС незаконно відновила діяльність на тимчасово окупованій території. Вказує, що з додатку 1Е до Договору вбачається, що обсяг послуги з диспетчерського управління розраховується згідно з фактичними показами засобів вимірювання за даними, що надаються адміністратором комерційного обліку, а перелік віртуальних точок комерційного обліку включає точку обліку з місцем розташування Луганської ТЕС. Таким чином, відповідач не може підтвердити обсяги наданих послуг за Договором. Належних доказів, які б підтверджували або спростовували той факт, що обсяг наданих за Договором послуг включав обсяги виробництва Луганської ТЕС, позивачем не надано, а тому заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за надані послуги, на думку відповідача, є необґрунтованою. Щодо підстав здійснення розрахунків за Договором зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи паперові копії електронних доказів (акти надання послуги за Договором) не містять інформації про їх підписання з боку уповноважених осіб відповідача, електронні докази не долучені відповідачем до матеріалів справи, а тому такі докази не можна вважати належними, а отже такими, що підтверджують обставини наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог. Також вказує, що зазначені акти підписані начальником відділу розрахунків позивача, повноваження якої на підписання актів не долучені до матеріалів справи. Щодо заявлених сум пені, зазначає, що якщо вважати, що позивач має гіпотетичне право на стягнення пені, то підстав для її сплати не має, оскільки позивачем не виконанні зобов'язання за Договором в частині виставлення рахунків на оплату сум пені, що заявлена у справі. Крім того, позивачем долучені паперові копії електронних доказів - акти коригування надання послуги за Договором, такі акти підписані з боку позивача без зауважень в частині виконання обов'язку відповідача з оплати послуги, отже підстави для нарахування пені за порушення зобов'язань, передбачених п. 2.5. Договору, відсутні. Оскільки вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних є похідними від вимог про стягнення суми основного боргу, вважає, що у задоволенні таких вимог так само слід відмовити.
10.04.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання припиненим зобов'язання, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" за пунктами 2.5 та 2.7 Договору №04025-03013 від 04.05.2019.
10.04.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про продовження процесуального строку, в якому позивач просить суд продовжити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" строк для надання відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 21.04.2023.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 відкладено підготовче засідання по справі на 09.05.2023 об 11:45 год.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.04.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання припиненим зобов'язання залишено без руху.
21.04.2023 через систему "Електронний суд" (зареєстрована 24.04.2023) до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов. Щодо питання обсягів наданих послуг за Договором зазначає, що кожен акт наданих послуг включає в себе всю необхідну інформацію щодо фактичного обсягу наданих послуг, ставки діючого тарифу та загальну вартість послуг з врахуванням ПДВ. Стверджує, що підписані між сторонами акти беззаперечно свідчать, що позивач належним чином передав, а відповідач отримав послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. За актами, що не підписані, відповідачем не надано своїх заперечень як це обумовлено п. 2.7 Договору, а тому, вони вважаються такими, що прийняті та строк виконання зобов'язання за якими настав. Щодо питання розрахунків зазначає, що умовами діючого Договору саме на відповідача покладається обов'язок надавати позивачу попередні вихідні дані для розрахунку трьох планових платежів. Більше того, відповідач зобов'язаний здійснити попередню оплату вартості послуги за схемою платежів, визначеною п. 2.5 Договору. Крім того, як передбачено п. 2.9 Договору, відповідач має повний доступ до сервісу, де може самостійно формувати відповідні рахунки. Позивачем надавалися відповідні планові рахунки, проте, всі вони залишися несплачені.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.05.2023, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2023, повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання припиненим зобов'язання за зустрічним позовом.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.05.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 31.05.2023 о12:15год.
30.05.2023 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідач наполягає на тому, що твердження позивача, що акт наданих послуг за Договором включає в себе всю інформацію, в тому числі, щодо обсягів, може розглядатись як доказ, але у сукупності із доказами, що підтверджують саме цей обсяг наданих послуг в розрізі ТЕС. На думку відповідача, з огляду на те, що обсяг поставки та остаточні розрахунки, що закладаються в основу акту наданих послуг, ґрунтуються на даних, отриманих від адміністратора комерційного обліку з віртуальних точок комерційного обліку щодо об'ємів переданої електроенергії, можна виснувати, що акт наданих послуг є похідним документом за Договором; достовірність акту наданих послуг залежить від достовірності інформації отриманої з засобів вимірювання; дані з засобів вимірювання мають бути документально підтвердженими та ідентифікованими - стосовно часу формування даних чи звернення до системи та авторства уповноваженої особи щодо здійснення такої вибірки. Враховуючи відсутність первинних документів, інакше кажучи доказів, належного документального оформлення даних щодо обсягу наданих послуг, неможливо ідентифікувати достовірність інформації, що покладається в основу акту наданих послуг, що в свою чергу, ставить під сумнів такий акт як єдиний належний документ, що фіксує факт надання послуги позивачем та виникнення фінансових зобов'язань у відповідача. Щодо підписання актів з боку відповідача та відсутності зауважень з його боку, зазначає, що цей факт пов'язаний з вимогами КСП та умов Договору щодо строків його підписання. На момент підписання спірних актів у відповідача були відсутні дані щодо обсягів наданих послуг щодо Луганської ТЕС та Курахівської ТЕС. Зазначає, що посилання позивача на положення типового Договору про диспетчеризацію щодо акту наданих послуг як єдиного документа на підтвердження позовних вимог, не заслуговують на увагу з урахуванням відсутності первинних даних на підтвердження обсягу наданих послуг зазначених в акті.
Того ж дня через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, до яких додано дані комерційного обліку (скріншоти з MMS) по ТОВ ДТЕК "Східенерго" за 2021-2022 роки за версіями 1,2, що завантажені ППКО до MMS відповідно до Порядку. У поясненнях позивач зазначає, що відповідно до першого скріну з назвою "Загальний" на платформі ММS відповідач ідентифікується за назвою DTEK_SKHIDENERGO_PRO. За даним користувачем обліковуються наступні точки : Курахівська ТЕС за назвою KURTPP110, KURAKHIVS'KA THERMAL POWER PLANT SSh110 з кодом EIC 62WВ250599808229 та Луганська ТЕС за назвою LUHTPP, LUGANS'KA THERMAL POWER PLANT SSh220-IPS з кодом EIC 62W4117717414170. З наданих скріншотів вбачається, що при виставленні позивачем актів та актів коригувань за період з березня 2022 по серпень 2022 враховувалися покази, зафіксовані за точками EIC саме Курахівської ТЕС, покази Луганської ТЕС, починаючи з березня 2022 до загального обсягу наданих послуг не враховувалися. Відтак, твердження відповідача про неможливість позивача підтвердити надані обсяги е/е та хибність нарахувань - не знаходять свого реального відображення. Крім того, зауважує, що надані до суду скріншоти з платформи ММС повністю доступні і для самого відповідача, оскільки він як користувач має повний доступ до свого персонального кабінету та був цілком ознайомлений з даними по його точках EIC.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.05.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.06.2023 о15:30год.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.06.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.07.2023 о 10:00 год.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в розгляді справи по суті до 22.08.2023 о 10:00 год.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.08.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 01.09.2023 об 11:00 год.
01.09.2023 від відповідача електронною поштою надійшли пояснення стосовно своєї позиції у справі щодо позовних вимог про стягнення пені. Відповідач посилається на те, що НКРЕКП 25.02.2022 прийнято постанову № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду". Відповідно до п. 16.1 якої (відповідні зміни та доповнення були внесені постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії. Відповідач вважає, що незважаючи на те, що відповідні зміни внесені 26.04.2022, дана норма повинна застосовуватись на весь період воєнного стану, тобто з 24.02.2022, отже, позивачем взагалі неправомірно нарахована пеня та заявлена до стягнення.
У судовому засіданні 01.09.2023 представник позивача зазначила, що ними нарахована пеня за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за період до 26.04.2022, а в цей період не існувало ніяких законодавчих заборон щодо нарахування та стягнення пені за договорами між учасниками ринку електричної енергії. Вважає заявлені вимоги в цій частині правомірними.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.09.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 18.10.2023 о 12:15 год.
18.10.2023 від позивача через систему "Електронний суд" на виконання вимог суду наданні письмові пояснення з розрахунком заборгованості відповідача за основним зобов'язанням, відповідно до яких сума заборгованості 115 131 183,69 грн виникла за період з квітня 2022 по вересень 2022 з урахуванням актів коригувань, які виставлялись у вказаний період, за попередні періоди.
18.10.2023 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, а саме до розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи № 911/1359/22, в якій вирішується питання щодо правомірності стягнення пені, нарахованої між учасниками ринку електричної енергії, зокрема, щодо застосування відповідних постанов НКРЕКП у цій частині.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 02.11.2023 об 11:30 год.
02.11.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 02.11.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, виходячи з наступного. Право суду зупинити провадження у справі у зв'язку з переглядом судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, передбачено п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії розгляду по суті можливо зупинити лише у випадках, передбачених п. 1-3 ч. 1 статті 227 та п. 1 ч. 1 статті 228 цього кодексу. Враховуючи те, що дана справа перебуває на стадії її розгляду по суті, суд не може зупинити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України. Суд не вбачає підстав та необхідності для повернення на стадію підготовчого провадження для вирішення цього питання.
У судових засіданнях по даній справі позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в заявах по суті спору, вказав, що ним надані послуги на виконання умов укладеного між сторонами Договору, однак, відповідачем такі послуги оплачені не були. З боку позивача сформовано акти наданих послуг та акти-коригування, відповідач мав можливість переконатись в правильності визначених позивачем даних, однак, від нього не надходило будь-яких зауважень, запитів, заперечень тощо. Представник позивача пояснила, що обсяги наданих послуг контролюються та формуються в відповідній програмі, яка є сертифікованою. Позивач вважає, що заявлені ним вимоги є обґрунтованими, надані розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних зроблені відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі. На думку відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обсяг наданої послуги, а, відповідно, і не обґрунтована сума, що заявлена до стягнення, хоча сам факт отримання послуг від позивача не заперечує. Оскільки необґрунтованою є сума основного боргу, то вважає, що позивачем і неправомірно нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних. В процесі розгляду справи відповідач послався на постанову НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 з відповідними змінами до неї та зазначив, що позивач взагалі не мав права нараховувати пеню та заявляти до стягнення. Крім того, вказав, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суми попередньої оплати є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке в подальшому відповідно до розпорядження КМУ від 22.11.2017 та наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 було реорганізовано шляхом перетворення в Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", як Оператором системи передачі (далі - ОСП, виконавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (далі - користувач) укладено Договір № 0425-03013 від 04.05.2019 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Згідно з умовами п. 1.1 вказаного договору цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим Договором виконавець зобов'язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (Послуга). Відповідно до п. 1.2 вказаного договору користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
До вказаного договору сторонами підписано додатки до нього та низку Додаткових угод, якими змінювались умови договору, в тому числі договір викладався в новій редакції (т. 1 а. с. 16-47).
17.09.2021 сторонами підписано Додаткову угоду №5, якою виклали договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0425-03013 в новій редакції (далі - Договір (в редакції додаткової угоди №5 від 17.09.2021)).
Відповідно до п. 1.1 договору цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим Договором ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).
Згідно з п. 1.2 договору користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією (п. 1.4 договору).
Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (п. 2.1. договору).
За умовами п. 2.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі (п. 2.3 договору).
Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 2.5 договору розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги.
Згідно з п. 2.6 договору плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період.
У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
За умовами п. 2.7 договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акту надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком" (далі - Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.
Відповідно до п. 2.8 договору Користувач має повернути погоджений та оформлений належним чином (підписаний та скріплений печаткою) один примірник акта надання Послуги протягом 5 календарних днів з дати отримання. У разі неотримання ОСП у зазначений термін підписаного Користувачем акта надання Послуги або заперечень щодо прийняття послуг такий акт вважається погодженим, а послуги - прийнятими Користувачем. При цьому примірник акта надання Послуги повертається ОСП не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 2.9 договору сторони погодили, що оплата Послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Сервісу, за умови наявності кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
Оплата вартості нарахованих штрафних санкцій та/або пені здійснюється на поточний рахунок ОСП, що зазначається в рахунку до сплати. За дату оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок ОСП (п. 2.11 договору).
Згідно з пунктами 6.1 та 6.8 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до пунктів 8.1 та 8.2 договору сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням кваліфікованого електронного підпису та переданий за допомогою Сервісу) ідентичний за змістом та реквізитами з документом на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. На підтвердження документів, сформованих за допомогою Сервісу та підписаних кваліфікованим електронним підписом, сторони зобов'язані надавати одна одній оригінали цих документів за вимогою однієї зі сторін.
Розділом 10 договору сторони погодили умови обміну інформацією в рамках Договору, зокрема:
- планові обсяги Послуги Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП у постійному онлайн доступі (п. 10.1 договору);
- акти надання/коригування Послуг, акти звірки розрахунків, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п. 10.5 договору);
- сформовані акти про надання Послуг, рахунки та будь-які інші документи, передбачені цим Договором, якими Сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього Договору, можуть надаватися Сторонами в електронному вигляді за допомогою Сервісу. Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством (п. 10.6 договору).
За умовами п. 12.1 договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2021. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Суд зазначає, що договір та додаткові угоди підписані сторонами.
Між сторонами також була укладена додаткова угода від 04.05.2019 до Договору, в якій, зокрема, погодили необхідність укладення Додатку 1 До Договору «Перелік точок комерційного обліку, зареєстрованих за користувачем на підставі інформації, яка надається користувачем».
В Додатку 1Е до Договору від 04.05.2019 № 0425-03013 сторони погодили перелік віртуальних точок комерційного обліку користувача на межі з оператором системи передач, а саме : 62ZV64577G98859G - Курахівська ТЕС, 62ZV86814G07117A - Луганська ТЕС.
Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. №09/369 від 23.12.2021 відповідач повідомив позивачу планові обсяги надання послуг на 2022 рік.
На підставі укладеного договору позивачем надано ТОВ "ДТЕК Східенерго" послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, про що позивачем у період лютий - грудень 2022 року складені відповідні акти наданих послуг та акти коригування. Такі акти було розміщено в Системі управління ринком (платформа Market Management System) та підписано з боку позивача кваліфікованим електронним підписом. Позивачем до матеріалів справи надані копії відповідних актів з роздрукуванням протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
До матеріалів справи додані :
- акт надання послуги за Договором за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 30 886 299,13 грн (фактичний обсяг 414269,799МВт*год). Акт надання послуги від 28.02.2022 був отриманий відповідачем 11.03.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;
- акт надання послуги за Договором за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 26 909 114,09 грн (фактичний обсяг 360924,863МВт*год). Акт надання послуги від 31.03.2022 був отриманий відповідачем 10.04.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;
- акт надання послуги за Договором за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 21 207 200,34 грн (фактичний обсяг 284446,595МВт*год). Акт надання послуги від 30.04.2022 був отриманий відповідачем 10.05.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;
- акт надання послуги за Договором за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 17 314 669,01 грн (фактичний обсяг 232237,097МВт*год). Акт надання послуги від 31.05.2022 був отриманий відповідачем 10.06.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;
- акт надання послуги за Договором за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 15 764 916,30 грн (фактичний обсяг 211450,672МВт*год). Акт надання послуги від 30.06.2022 був отриманий відповідачем 09.07.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;
- акт надання послуги за Договором за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 20 781 257,66 грн (фактичний обсяг 278733,538МВт*год). Акт надання послуги від 31.07.2022 був отриманий відповідачем 10.08.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;
- акт надання послуги за Договором за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 23 217 657,08грн (фактичний обсяг 311412,322МВт*год). Акт надання послуги від 31.08.2022 був отриманий відповідачем 09.09.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;
- акт надання послуги за Договором за вересень 2022 року від 30.09.2022 на суму 23 877 288,76 грн (фактичний обсяг 320259МВт*год). Акт надання послуги від 30.09.2022 був отриманий відповідачем 09.10.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;
- акт-коригування від 21.03.2022 до акту надання послуг від 30.09.2021; згідно акту відбулось коригування на суму 109,86 грн;
- акт-коригування від 19.05.2022 до акту надання послуг від 31.10.2021; згідно акту відбулось коригування на суму 276,89 грн;
- акт-коригування від 16.06.2022 до акту надання послуг від 31.12.2021; згідно акту відбулось коригування на від'ємне значення на суму -251,93 грн;
- акт-коригування від 29.06.2022 до акту надання послуг від 31.01.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 840,24 грн;
- акт-коригування від 27.07.2022 до акту надання послуг від 28.02.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 462,63 грн;
- акт-коригування від 18.08.2022 до акту надання послуг від 31.03.2022; згідно акту відбулось коригування на від'ємне значення на суму -229,05 грн;
- акт-коригування від 20.09.2022 до акту надання послуг від 30.04.2022; згідно акту відбулось коригування на від'ємне значення на суму -2681,11 грн;
- акт-коригування від 18.11.2022 до акту надання послуг від 30.06.2022.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 80,45 грн;
- акт-коригування від 29.11.2022 до акту надання послуг від 31.07.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 4,92 грн;
- акт-коригування від 21.12.2022 до акту надання послуг від 31.08.2022; згідно акту відбулось коригування на від'ємне значення на суму -150,98 грн.
Акти-коригування в день їх складання були направлені відповідачу, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД.
Сторони в Договорі погодили можливість створення та обміну документами в Сервісі. Згідно пояснень позивача таким Сервісом є - Система управління ринком.
Позивач вказує, що він не має можливості на підтвердження підписання деяких актів електронним цифровим підписом відповідача здійснити роздруківку протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, однак, таке підписання підтверджується роздруківкою з АСКОД.
Згідно прінтскріну з АСКОД вбачається, що відповідачем були підписані цифровим електронним підписом акти за квітень 2022, акт-коригування від 19.05.2022, акт за травень 2022, акт-коригування від 29.06.2022, акт за червень 2022, акт-коригування від 27.07.2022, акт за липень 2022, акт-коригування від 18.08.2022, акт-коригування від 20.09.2022, акт за вересень 2022, акт коригування від 18.11.2022, акт коригування від 29.11.2022.
Як стверджує позивач, в порушення умов Договору відповідач виконав свої зобов'язання з оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління лише частково, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 115 131 183,69 грн. Згідно наданих позивачем суду пояснень, вказана заборгованість виникла за послуги, які були надані в квітні-вересні 2022 року (з урахуванням коригувань).
Зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання за Договором в частині оплати послуг, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 115 131 183,69 грн.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Диспетчерським управлінням, згідно з пунктом 18 ч. 1. ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" є - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В укладеному договорі (в редакції Додаткової угоди №5 від 17.09.2021) сторонами було погоджено такий порядок та строки виконання зобов'язань з оплати отриманих послуг.
Відповідно до п. 2.7 договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком" (далі - Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді у двох примірниках ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.
Відповідно до п. 2.8 договору Користувач має повернути погоджений та оформлений належним чином (підписаний та скріплений печаткою) один примірник акта надання Послуги протягом 5 календарних днів з дати отримання. У разі неотримання ОСП у зазначений термін підписаного Користувачем акта надання Послуги або заперечень щодо прийняття послуг такий акт вважається погодженим, а послуги - прийнятими Користувачем. При цьому примірник акта надання Послуги повертається ОСП не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 10.5 договору сторони погодили, що акти надання/коригування Послуг, акти звірки розрахунків, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.
Сформовані акти про надання Послуг, рахунки та будь-які інші документи, передбачені цим Договором, якими Сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього Договору, можуть надаватися Сторонами в електронному вигляді за допомогою Сервісу (п. 10.6 договору).
Таким чином, сторонами було погоджено підстави для здійснення розрахунків - рахунки, акти надання/коригування Послуги, як надані Виконавцем, так і самостійно сформовані Користувачем в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отримані за допомогою сервісу електронного документообігу. Також сторонами погоджено порядок направлення однією стороною іншій документів, який передбачає декілька альтернативних варіантів - за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною у цьому Договорі.
Судом встановлено, що вищенаведені акти надіслані позивачем в системі управління ринком (MMS) відповідачеві, дата відправлення документів (АСКОД онлайн відправлено) співпадає із датою доставлення цих документів до контрагента (АСКОД онлайн доставлено).
З матеріалів справи вбачається, що акти надання/коригування послуг підписані позивачем за допомогою кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що підтверджується роздрукованими протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Деякі акти згідно даних системи управління ринком були підписані відповідачем, а деякі акти, в порушення положень пунктів 2.8 договору, не були підписані відповідачем.
Разом з тим, матеріали справи не містять і заперечень щодо прийняття послуг за відповідними актами.
Відповідач вказував на те, що за умовами Договору позивач мав надавати послуги щодо двох ТЕС - Луганської та Курахівської, однак, після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Луганська ТЕС була окупована.
Як вказує позивач, що підтверджується матеріалами справи за спірний період позивачем надані послуги лише щодо Курахівської ТЕС, заборгованість по яким і заявлена до стягнення.
Сам факт надання позивачем послуг за договором не заперечується відповідачем. Контррозрахунку наданих послуг з зазначенням інших обсягів послуг відповідач також не надає.
Враховуючи факт направлення/отримання вищевказаних документів в системі управління ринком та положення п. 2.8 договору, суд дійшов висновку, що акти надання послуг за спірний період вважаються погодженим, а послуги - прийнятими відповідачем.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач стверджує, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за надані послуги є необґрунтованою через недоведеність обсягів наданих послуг.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, виходячи з наступного.
За умовами п. 2.3 договору обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Так, пунктом 6.6 глави 6 розділу XI Кодексу системи передачі обсяг послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначається, зокрема: у період до приєднання ОСП до ІТС механізму, для виробників - як обсяг відпущеної електричної енергії, обсяг експорту та/або імпорту електричної енергії; у період після приєднання ОСП до ІТС механізму, для виробників - як обсяг відпущеної електричної енергії.
Специфіка послуги як об'єкта цивільних правовідносин полягає у тому, що послуга споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 906 ЦК України).
Наявні в матеріалах справи і наведені вище докази, зокрема, акти надання послуги, акти коригування, скріншоти з системі управління ринком свідчать, що відповідачем надавалися послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єктами позивача.
Відповідач в ході розгляду справи не стверджував, що ці послуги не надавалися, або надавалися неналежної якості або не в повному обсязі. Матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про претензії відповідача щодо виконання позивачем зобов'язань за договором про надання послуг, які б мали місце у спірний період. Навпаки, матеріали справи свідчать, що надані послуги сплачувалися: так, зокрема, відповідачем було сплачено позивачеві грошові кошти в загальній сумі 41 863 194,00 грн за надані послуги за лютий 2022 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 2420435 від 10.02.2022, № 2434996 від 18.02.2022 та № 2443576 від 25.02.2022, а також в сумі 3 578 688,00 грн за травень 2022 року.
Сам по собі факт не підписання відповідачем актів наданих послуг, за наявності інших доказів надання послуг (про що зазначено вище), та положень укладеного між сторонами договору щодо порядку оформлення наданих послуг та порядку їх оплати, не свідчать, що такі послуги не надавались.
Також відповідач стверджує, що обсяг послуги з диспетчерського управління розраховується згідно з фактичними показами засобів вимірювання за даними, що надаються адміністратором комерційного обліку, а перелік віртуальних точок комерційного обліку включає точку обліку з місцем розташування Луганської ТЕС, яка перебуває в окупації, а тому відповідач не може підтвердити обсяги наданих послуг за Договором. Належних доказів, які б підтверджували або спростовували той факт, що обсяг наданих за Договором послуг включав обсяги виробництва Луганської ТЕС, позивачем не надано.
Стосовно цього суд зазначає, що статтею 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі - НЕК "Укренерго".
Відповідно до п.2.1.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 зі змінами (далі - Кодекс), комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку.
Згідно з п.п.4 п.2.2.2 Кодексу АКО виконує функції визначення регламентів та протоколів інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку. Порядком підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії (далі - Порядок), що опублікований на офіційному вебсайті НЕК "Укренерго" за посиланням https://ua.energy/wpcontent/uploads/2022/04/MeteringOperators_Instructions_1.3.pdf, визначено регламент надання ППКО даних комерційного обліку за версіями 1 та 2.
Відповідно до глави 6 розділу XI Кодексу системи передачі для визначення обсягу наданої послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління використовуються дані комерційного обліку Адміністратора комерційного обліку.
Позивачем надано до матеріалів справи дані комерційного обліку (скріншоти з MMS) по ТОВ ДТЕК "Східенерго" за 2021-2022 роки за версіями 1,2, що завантажені ППКО до MMS відповідно до Порядку.
З вказаних скріншотів вбачається, що за ТОВ "ДТЕК Східенерго" обліковуються наступні точки: Курахівська ТЕС за назвою KURTPP110, KURAKHIVS'KA THERMAL POWER PLANT SSh110 з кодом EIC 62WВ250599808229 та Луганська ТЕС за назвою LUHTPP, LUGANS'KA THERMAL POWER PLANT SSh220-IPS з кодом EIC 62W4117717414170.
Відповідно до скрінів за вибіркою по Луганській ТЕС (LUHTPP) вбачається, що обсяги відпуску по даній станції починаючи з березня 2022 склали 0,00 кВт. За вибіркою по Курахівській ТЕС (KURTPPОLD) вбачається, що за спірний період обсяги відпуску по даній станції збігаються з даними, які заявлені позивачем.
Суд звертає увагу на те, що до лютого 2022 облік наданих послуг здійснювався таким саме чином, що і після 24.02.2022, та у відповідача жодного разу до лютого 2022 не виникало заперечень щодо невірно визначеного позивачем обсягу послуг або щодо застосування саме вказаної системи для обліку.
Таким чином, надані позивачем докази на підтвердження факту надання послуг з урахуванням специфіки послуги як об'єкту цивільних правовідносин у своїй сукупності є належними, допустимими та достатніми для твердження, що послуги надавалися в обсязі, вказаному в актах надання/коригування послуг, в той час як заперечення відповідача є необґрунтованими, є лише припущеннями та спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за надані послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги за період квітень 2022 - вересень 2022 в сумі 115 131 183,69 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач просить також стягнути з відповідача пеню в сумі 449 512,83 грн. Вказана пеня нарахована позивачем на планові платежі, а саме по строку сплати 21.03.2022, 01.04.2022, 11.04.2022, 21.04.2022, а також на заборгованість за актом-коригування від 21.03.2022.
Як вже зазначено судом, умови Договору № 0425-03013 в редакції додаткової угоди № 5 від 17.09.2021 передбачають попередню оплату послуг, а саме до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги (п. 2.5 Договору).
Попередня оплата визначається виходячи з запланованих обсягів споживання послуги.
Позивачем на кожний місяць відповідно до повідомлення відповідача, яке надано на 2022 рік, визначались планові обсяги споживання у відповідний місяць, виходячи з чого здійснювались нарахування планових платежів, які не були оплачені відповідачем.
Нарахування пені здійснено позивачем за період з 21.03.2022 до 25.04.2022 саме на планові платежі та на один платіж за актом-коригування.
Згідно з пунктами 6.1 та 6.8 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком.
Суд звертає увагу на те, що умовами Договору передбачена можливість нарахування пені саме на суми попередньої оплати, при цьому не передбачена можливість нарахування пені на фактично виниклу заборгованість або на заборгованість за актом-коригування, а тому суд вважає безпідставним нарахування позивачем пені в сумі 2,75 грн на заборгованість у сумі 109,86 грн, яка виникла за актом-коригування від 21.03.2022 до акту надання послуги за Договором від 30.09.2021.
Щодо решти нарахувань пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно положень ч. 2 та ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, законодавець передбачив право сторін визначати в договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання.
Суду не надано доказів того, що у відповідача існували якісь заперечення щодо погодження умов пункту 6.1 Договору.
Таким чином, сторони в Договору погодили можливість нарахування пені на платежі, передбачені пунктом 2.5 Договору.
Суд дійшов висновку що нарахування пені в сумі 449 510,08 грн відповідає умовам Договору № 0425-03013 від 04.05.2019 у редакції Додаткової угоди № 5 від 17.09.2021.
Суд також встановив, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 333 від 27.02.2022, в пункті 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 внесені зміни до Постанови від 25.02.2022 № 332 , зокрема, доповнено пунктом 16. Згідно внесених змін на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано такі настанови : 16) зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Суд звертає увагу на те, що Постанова НКРЕКП є підзаконним нормативним актом. З урахуванням вказаних постанов суд керується нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які мають вищу юридичну силу, ніж постанови НКРЕКП.
З формулювання постанов вбачається, що НКРЕКП надано настанови, які не змінюють умови укладених договорів, не припиняють їх чинність в певній частині тощо, тобто такі настанови не мають імперативного (обов'язкового) характеру, а носять саме рекомендаційний характер.
Таким чином, суд враховує умови укладеного Договору, керується нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та не приймає посилання відповідача на постанови НКРЕКП, які не є обов'язковими для застосування у спірних правовідносинах та носять рекомендаційний характер.
Суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині заявлення до стягнення пені в сумі 449 510,08 грн.
Вирішуючи питання стягнення пені, суд виходить з наступного.
Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд зазначає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Суд оцінює чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено, такий воєнний стан діє на території України і на теперішній час.
Суд приймає до уваги той факт, що несплата відповідачем планових платежів виникла лише після початку збройної агресії російської федерації на територію України. Відповідачем було втрачено один із своїх об'єктів - Луганську ТЕС внаслідок її незаконної окупації. За обставин, які виникли, відповідач першочергово мав вирішувати питання щодо забезпечення безпеки своїх працівників та питання щодо можливості своєї подальшої роботи в тих умовах, які настали після 24.02.2022.
Факти проведення бойових дій та обстріли території України, зокрема, посилені обстріли в Луганській та Донецькій областях є загальновідомими фактами. Позивачу достеменно було відомо про тимчасову окупацію Луганської ТЕС, оскільки він перестав надавати послуги на цю ТЕС, отже, позивачу було зрозуміло, що планові обсяги споживання послуги відповідачем значно зменшуються, за результатами закінчення місяців, в яких надавались послуги, було встановлено, що обсяги спожитої послуги майже вдвічі менше від запланованого обсягу.
Крім того, суд враховує, що у відповідача існувала переплата, позивачем така переплата була зарахована в рахунок погашення планових обсягів, в подальшому за рахунок того, що вартість спожитої послуги була значно меншою за планову, позивачем існуючі переплати зараховані в рахунок погашення вартості фактично спожитої послуги, з урахуванням чого заборгованість за послуги, надані в березні 2022, фактично відсутня, а за квітень 2022 погашена в сумі 7 029 058,74 грн (пояснення від 17.10.2022).
Суд враховує, що відповідач не повідомив позивача про зміну планових обсягів, але суд також враховує, що повномасштабне вторгнення та збройна агресія російської федерації на територію України була непередбачуваною, створила такі обставини, в яких необхідно було діяти швидко та в першу чергу всі дії мали спрямовуватись на безпеку працівників підприємства, а пеня нарахована саме за період, що був на початку такої військової агресії, при тому, що позов поданий вже в лютому 2023 року.
Необхідно зазначити, що підприємство відповідача знаходиться на території Курахівської міської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, Курахівська міська територіальна громада, де зареєстрований відповідач та здійснює свою господарську діяльність, включена до переліку територій можливих бойових дій, дата виникнення можливості бойових дій - 24.02.2022.
Суд вважає, що стягнення всієї заявленої суми штрафних санкцій за наявності економічного спаду в період збройної агресії, при постійних ворожих атаках на об'єкти цивільної інфраструктури, в тому числі і на ТЕС, може негативно вплинути на діяльність відповідача та лягти непомірним фінансовим тягарем. Це не відповідає справедливості та пропорційності у господарських відносинах між сторонами. Застосування значного розміру штрафних санкцій не може бути підставою для матеріального збагачення іншої сторони за її рахунок.
Суд також враховує, що з матеріалів справи суд не вбачає наявність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок несвоєчасної оплати планових платежів, за які нарахована пеня, а за вищевказаних обставин стягнення пені виглядає саме як застосування каральних санкцій.
На переконання суду є достатні підстави для зменшення заявленої позивачем до стягнення суми штрафних санкцій, оскільки, за даних обставин присудження до стягнення із відповідача всього розміру заявлених вимог матиме наслідком покладення на відповідача невиправданого тягаря.
Суд вважає, що зменшення заявленої позивачем до стягнення сум пені на 90% повною мірою відповідатиме принципам справедливості, добросовісності та розумності.
З огляду на наведене, суд вважає за справедливе, пропорційне і таке, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, зменшити розмір пені до 10% від нарахованої суми, що буде адекватною та співрозмірною компенсацією з порушеним інтересом позивача в даному конкретному випадку, та стягнути з відповідача на користь позивача 44 951,01 грн пені, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені позивачу слід відмовити.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 360 016,94 грн та інфляційні втрати в сумі 2 635 813,34 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з наданого розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, вказані нарахування здійснені лише на суми попередніх оплат планових платежів та на суми за актами-коригування. З урахуванням методики нарахування інфляційних втрат фактично такі нарахування здійснені на суми планових платежів по строку оплати 10-го числа поточного місяця та такі інфляційні втрати нараховані саме за цей місяць.
Як вже зазначено судом, сума планових платежів значно перевищує вартість фактично наданої позивачем та отриманої позивачем послуги. На даний час у відповідача відсутня заборгованість з планових платежів, а існує заборгованість за фактично отримані послуги. Позивачем не заявлялась вимога про стягнення з відповідача сум попередньої оплати з урахуванням планових платежів.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
В даному випадку сплаті позивачу підлягають не суми попередніх оплат, а вартість фактично наданих послуг, отже, саме на заборгованість з оплати отриманих відповідачем послуг позивач і має право нараховувати інфляційні втрати та 3% річних, оскільки зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю.
Як вже встановлено судом, за березень 2022 фактично відсутня заборгованість, за квітень 2022 заборгованість частково погашена, однак позивач нараховує та заявляє до стягнення інфляційні втрати та 3% річних на суми планових платежів за вказані місяці.
Позивачем, наприклад, нараховані інфляційні втрати в сумі 748 625,92 грн на суму попередньої оплати 12 723 726,96 грн по строку оплати 10.05.2022 за період прострочення 11.05.2022 до 16.06.2022, нараховані інфляційні втрати в сумі 394 435,54 грн на суму попередньої оплати 12 723 726,96 грн по строку сплати 20.05.2022 за період прострочення 21.05.2022 до 16.06.2022, а також нараховані інфляційні втрати в сумі 338 087,60 грн на суму попередньої оплати 10 906 051,68 грн по строку сплати 31.05.2022 за період прострочення 01.06.2022 до 16.06.2022.
Станом на 31.05.2022 позивач вже склав акт надання послуги, з якого вбачається, що до сплати за послуги, надані в травні 2022 року, належить загальна сума 17 314 669,01 грн, однак, з урахуванням розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, а також пояснень представника, позивач вважає, що у відповідача існує заборгованість з попередньої оплати за травень 2022 року в загальній сумі 36 353 505,60 грн, така заборгованість існує за даними позивача до 16.06.2022, а після 16.06.2022 у сумі 17 314 669,01 грн.
Так, отримавши в травні 2022 послугу на суму 17 314 669,01 грн, відповідач, за думкою позивача, має сплатити інфляційні втрати (фактично нараховані за травень - червень 2022) та 3% річних виходячи з заборгованості за травень 2022 у сумі 36 353 505,60 грн. Суд вважає, що такі нарахування не відповідають вимогам чинного законодавства та принципам ведення господарської діяльності.
Сторони домовились про можливість нарахування пені на платежі, визначені в п. 2.5 Договору. Однак, пеня та інфляційні втрати з 3 % річними мають іншу правову природу. Інфляційні втрати та 3% річних мають захищати майновий інтерес позивача, але позивачем не доведено які саме втрати ним понесені у зв'язку з не сплатою відповідачем визначених сум попередніх оплат з урахуванням розрахунку планових платежів на 2022 рік, при тому, що позивачу достеменно було відомо про те, що він у спірний період не надає послуги в обсягах планових платежів. Позивач також продовжував надавати послуги та до матеріалів справи не надано доказів, що у спірний період позивач звертався до відповідача з претензіями щодо неотримання планових платежів.
Суд вважає, що позивач не зазнав ніяких майнових втрат саме внаслідок неотримання сум планових платежів, з урахуванням того, що вже на останній день поточного місяця позивач складав акт, з якого мав відомості, що фактично надані послуги значно менше запланованих обсягів. При цьому, майновий інтерес позивача захищений можливістю нараховувати інфляційні втрати та 3% річних на фактично існуючі суми заборгованості.
Одночасно, суд вважає, що позивачем правомірно нараховані інфляційні втрати та 3% річних на суми, які були визначені до сплати в актах-коригування за відповідні місяці.
Перевіривши розрахунок таких нарахувань, суд зазначає, що за умовами Договору оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, відповідач має здійснити протягом 3 банківських днів з дня отримання акту. Так, акт-коригування від 19.05.2022 підписаний кваліфікованим цифровим підписом позивачем та розміщений в системі 19.05.2022 (четвер), отже останнім днем сплати за таким актом є 24.05.2022 (вівторок), відповідно, проводити нарахування на заборгованість можливо з 25.05.2022, а не 24.05.2022, як визначено позивачем.
Акт-коригування від 29.06.2022 підписаний та розміщений в Системі 30.06.2022 о 22:29 год., з урахування часу його розміщення, суд вважає, що фактично такий акт вручений відповідачу 01.07.2022 та мав бути оплаченим до 06.07.2022 включно, відповідно, проводити нарахування на заборгованість можливо з 07.07.2022, а не 06.07.2022, як визначено позивачем.
З урахуванням викладеного судом здійснений перерахунок 3% річних та інфляційних втрат на суми заборгованості, які виникли за актами коригування від 21.03.2022, від 19.05.2022, від 29.06.2022, від 27.07.2022, з кінцевою датою нарахування 26.12.2022.
Згідно проведеного судом перерахунку суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 136,15 грн та 3% річних у сумі 24,86 грн, в інші частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних суд відмовляє.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки даний спір виник внаслідок саме неправильних дій відповідача, враховуючи, що в частині вимог відмовлено у зв'язку зі зменшенням судом нарахованої пені, суд вважає за необхідне повністю покласти витрати позивача по оплаті судового збору в загальній сумі 751 520,00 грн на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 123, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, б. 34, код 31831942) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227, р/р НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129) заборгованість за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0425-03013 від 04.05.2019 за фактично надані послуги за період квітень-вересень 2022 року в сумі 115 131 183,69 грн, пеню в сумі 44 951,01 грн, інфляційні втрати в сумі 136,15 грн та 3 % річних у сумі 24,86 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 751 520,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 13.11.2023.
Суддя Т. О. Лобода