СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року м. Харків Справа №905/323/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М.,
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,
за участю представників (в режимі відеоконференції):
позивача - Кєєр О.С. адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6168 від 23.02.2022 року, ордер серія АН№1222263 від 02.08.2023 року;
відповідача - Прокопенко М.О. адвокат, свідоцтво №001437 від 30.10.2017 року, ордер серія АР№1137154 від 11.08.2023 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» (вх.№1893Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 року у справі №905/323/23,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт»,
до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»,
про стягнення 133660,97 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 року у справі №905/323/23 (повний текст складено 21.08.2023 року, суддя Говорун О.В.) відмовлено в прийнятті додаткового рішення у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у суду не було підстав відмовляти у прийнятті заяви про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №905/323/23. Мотивування суду про те, що ним самостійно було розділено позовні вимоги в самостійні провадження не вказує, що позивач внаслідок задоволення позову повністю, не має права на компенсацію витрат на правову допомогу. Навпаки роз'єднання судом самостійно позовних вимог в окремі провадження призвело до збільшення витрат на професійну правову допомогу, адже представництво позивача адвокатами АО «РІ ГРУП» здійснювалось у трьох судових процесах, а не в одному, як це було погоджено при подані позову в межах справи №905/183/23.
На думку скаржника, відмова суду у прийняті та розгляді заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, як юридично так і фактично позбавила позивача у праві, встановленому ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому у матеріалах справи наявні всі належні та допустимі докази у підтвердження понесених витрат у даній справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 року у справі №905/323/23. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також встановлено учасникам справи строк для подання до суду клопотань, заяв, документів та доказів в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання на 06.11.2023 року і роз'яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв'язку.
Вказана ухвала суду була направлена на адреси сторін засобами поштового зв'язку та на електронну пошту, які зазначені у документах, що надані до суду.
23.10.2023 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12807), в якому зазначає про згоду з висновками суду першої інстанції і просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 року у справі №905/323/23. При цьому вказує, що у разі якщо суд дійде до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, просить зменшити розмір заявлених витрат на правову допомогу до 1000,00 грн.
Відповідач зазначає, що згідно з додатковим рішенням у справі №905/183/23 задоволено заяву позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 49500,00 грн., які фактично включають в себе послуги за трьома позовними вимогами (справами в результаті роз'єднання). Крім того справа не є складною і не потребувала багато часу для опрацювання та збирання доказів, оскільки практика судів у подібних правовідносинах є однозначною та численною. Документи подані до суду не містили аналізу великої кількості нормативних актів, тому їх підготовка не могла зайняти великої кількості часу. Таким чином, на думку відповідача, розмір адвокатських витрат у сумі 40000,00 грн. не відповідає критерію розумності та обґрунтованості, є неспіввісним зі складністю справи.
У судовому засіданні 06.11.2023 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник відповідача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» (позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (відповідач) про стягнення 498769,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем договорів №451/21Э від 31.05.2021 року, №621/21М від 04.08.2021 року, №634/21Э від 09.08.2021 року в частині оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим просив стягнути заборгованість.
Відповідно до ухвали суду від 28.03.2023 року, вирішено роз'єднати позовні вимоги у справі №905/183/23, шляхом виділення у три окремих самостійних провадження:
- позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 149287,00 грн. за неналежне виконання договору №451/21Э від 31.05.2021 року - розглядати в межах справи №905/183/23;
- позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 215821,26 грн. за неналежне виконання договору №621/21М від 04.08.2021 року виділити в самостійне провадження - справа №905/322/23;
- позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 133660,97 грн за неналежне виконання договору №634/21Э від 09.08.2021 року виділити в самостійне провадження справа №905/323/23.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.06.2023 у справі №905/323/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» заборгованість у розмірі 133660,97 грн. та судові витрати у розмірі 7481,54 грн.
Представником позивача подано до суду заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, а саме - стягнути з відповідача 40000,00 грн.
На підтвердження надання позивачу правничої допомоги до суду надано: копію договору про надання правової допомоги №546-14/10/2022 від 14.10.2022 року, копію договору б/н від 17.10.2022 року, копію додаткової угоди №5 від 28.03.2023, копію акту №5 приймання-передачі наданих послуг до договору №546-14/10/2022 про надання правової допомоги від 14.10.2022 року, копію ордеру на адвоката.
Так, судом першої інстанції 10.08.2023 року винесено оскаржувану ухвалу, яка мотивована тим, що позивачем не доведено надання йому будь-яких послуг з професійної правничої допомоги, пов'язаних з розглядом справи №905/323/23. Суд звернув увагу, що справа була сформована внаслідок ухвалення судом рішення про роз'єднання позовних вимог у справі №905/183/23, шляхом виділення у три окремих самостійних провадження, зокрема провадження №905/323/23, а в межах справи №905/183/23 задоволено заяву позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 49500,00 грн.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що відповідна ухвала підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з частинами першою та третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною першою статті 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч.2 ст.161 ГПК України).
Як вже зазначалось, Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» (позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (відповідач) про стягнення 498769,23 грн. Вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/183/23. Матеріали справи свідчать, що зміст позовної заяви містить заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» про стягнення з відповідача витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, що складає 150000,00 грн., докази чого будуть надані ним до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
У подальшому, судом першої інстанції вирішено роз'єднати позовні вимоги у справі №905/183/23, шляхом виділення у три окремих самостійних провадження, зокрема, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 133660,97 грн за неналежне виконання договору №634/21Э від 09.08.2021 року виділено в самостійне провадження - справа №905/323/23.
Тобто, за наслідком роз'єднання позовних вимог має місце створення та реєстрація трьох окремих самостійних проваджень - справ.
Колегія суддів критично ставиться до посилань суду першої інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/183/23, оскільки розподіл витрат в одній справі не впливає на розподіл витрат в іншій справі.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 цього Кодексу).
Як вбачається, позивачем подано заяву щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (надіслано через підсистему «Електронний суд»), в якій вказано що витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із розглядом справи №905/323/23 становить 40000,00 грн.
Роз'єднавши позовні вимоги у три окремі самостійні провадження справи, позивач також вчинив дії по роз'єднанню обсягу наданої правничої допомоги на визначені судом три справи. Вказане не заборонено чинним законодавством.
Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір №546-14/10/2022 про надання правової допомоги від 14.10.2022 року, укладений між позивачем як клієнтом та Адвокатським об'єднанням «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП», додаткову угоду №5 від 28.03.2023 року до цього договору, договір б/н від 17.10.2022 року, укладений між позивачем як клієнтом та адвокатом Фоменко Денисом Андрійовичем, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВВ№1027527, акт надання послуг №5 від 05.07.2023 року на суму 40000,00 грн.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Пунктом 1.1 договору №564-14/10/2022 про надання правової допомоги від 14.10.2022 року, укладеного між позивачем (клієнт) та Адвокатським об?єднанням «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» (адвокатське об?єднання), встановлено, що клієнт доручає, а адвокатське об?єднання приймає на себе зобов?язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього.
Предметом даного договору є юридичні послуги з представництва та захисту прав та інтересів клієнта у господарських правовідносинах, зокрема з ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» щодо стягнення заборгованості за договором №634/21Э від 09.08.2021 року (пп. 1.2.5 п. 1.2 договору).
За умовами цього договору, гонорар адвокатського об?єднання за цим договором складається з вартості наданих послуг (поточне супроводження), що оплачується клієнтом по рахунках-фактурах (пп. 4.1.1 п. 4.1 договору). При розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в п. 4.1 даного договору враховується час, витрачений адвокатським об?єднанням, його партнерами та співробітниками та тарифна сітка адвокатського об?єднання (п. 4.6 договору).
Даний договір укладений терміном 1 рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) (п. 7.1 договору).
17.10.2022 року між сторонами та адвокатом Фоменко Денисом Андрійович (адвокат) було укладено договір, п. 1.1 якого встановлено, що адвокатське об?єднання, на підставі звернення клієнта, доручає адвокату, а адвокат приймає на себе зобов?язання надавати юридичну допомогу клієнту адвокатського об?єднання в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
28.03.2023 року між позивачем та адвокатським об?єднанням було укладено додаткову угоду №5 до договору №546-14/10/2022 про надання правової допомоги від 14.10.2022 року, у якій сторони погодили, що гонорар адвокатського об?єднання за комплексне супроводження судової справи, яка буде розглядатися у Господарському суді Донецької області за позовом клієнта до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення заборгованості за договором підряду №634/21Э від 09.08.2021 року, становить фіксовану суму у розмірі 40000,00 грн (п. 1 додаткової угоди).
Згідно п. 2 зазначеної додаткової угоди гонорар адвокатського об?єднання повинен бути сплачений клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішення суду.
З акта наданих послуг №5 від 05.07.2023 року вбачається, що адвокатське об'єднання надало, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо представництва, захисту прав та інтересів клієнта у судовій справі №905/323/23, яка розглядалася у Господарському суді Донецької області за позовом клієнта до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення заборгованості за договором підряду №634/21Э від 09.08.2021 року (п. 1 акту).
Даний акт не містить конкретизованого переліку послуг, що були надані адвокатським об'єднанням і яка вартість кожного виду наданих послуг.
У своїй сукупності вказані документи спростовують висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено надання йому послуг з професійної правничої допомоги, пов'язаних з розглядом справи №905/323/23.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п.269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Разом з тим, поряд зі згаданим принципом змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Суд зауважує, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ст.15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Крім того, відповідно до п.3 ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права (висновок щодо застосування норм права, викладеній у додатковій постанові Верховного суду від 25.06.2019 року у справі №909/371/19).
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана адвокатом Фоменко Денисом Андрійовичем; до стягнення з відповідача пред'явлено лише суму основного боргу за виконані роботи за договором №634/21Э від 09.08.2021 року згідно акту виконаних робіт №5 від 05.07.2023 року.
Обсяг поданих доказів на підтвердження позовних вимог не є великим. Відповідач під час розгляду справи не скористався своїм правом на подачу відзиву на позов. Спір у даній справі не є складним. Справа розглянута за наявними матеріалами без участі представника позивача за його заявою. Справа вирішена у розумний строк з огляду на обставини введення з 24.02.2022 року на всій території України воєнного стану.
З урахуванням наведеного, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, відсутність у матеріалах справи доказів фактичного понесення позивачем витрат на послуги адвоката у пред'явленому до стягнення розмірі, а також детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та співрозмірності і становитиме надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. як співмірних, зокрема позовним вимогам, строку розгляду справи, наданими послугами адвокатом.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 року у справі №905/323/23 скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви і винесення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 86, 129, 233, 240, 244, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, ст.ст. 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 року у справі №905/323/23 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким заяву позивача про винесення додаткового рішення задовольнити.
Заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, б.1, ідентифікаційний код юридичної особи - 00191075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, бульв. Машинобудівників, б.53, оф.2, ідентифікаційний код юридичної особи - 41617268) 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
В іншій частині заяви відмовити.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2023 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя М.М. Слободін