СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Харків Справа № 917/401/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,
секретар судового засідання Соляник Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Щербіна О.О., витяг з ЄДР;
від відповідача - Красницька Я.С., ордер серія ВІ №1164332 від 30.08.2023;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м.Кременчук, Полтавська область (вх. №1827 П/2),
на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 (повний текст складено 11.08.2023) у справі №917/401/23 (суддя Ківшик О.В.),
за позовом Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська область,
до відповідача ОСОБА_1 , м. Кременчук, Полтавська область,
про розірвання договору №5 купівлі-продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні від 04.02.2022 та стягнення штрафних санкцій у розмірі 163413,00грн,
ВСТАНОВИВ:
Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- розірвати договір №5 купівлі-продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв.м., укладений 04.02.2022 між Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 13946701) Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) засвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрований в реєстрі за № 415;
- стягнути з ОСОБА_1 163 413,00 грн, з яких: неустойка в розмірі 15672,00 грн., пеня в розмірі 99358,05 грн., інфляційні втрати в сумі 48382,95 грн.,за неналежне виконання відповідачем умов договору № 5 купівлі-продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 у справі №917/401/23:
- позов задоволено повністю;
- розірвано договір № 5 купівлі-продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв.м., укладений 04.02.2022 між Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (ідентифікаційний код юридичної особи 13946701) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), засвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрований в реєстрі за № 415;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: штрафні санкції згідно договору № 5 купівлі-продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні від 04.02.2022 в сумі 163413,00грн, а саме: неустойку в сумі 15672,00грн, пеню у розмірі 99358,05грн, інфляційні втрати в сумі 48382,95грн; - понесені витрати на сплату судового збору в сумі 5368,00грн.
Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідач - ОСОБА_1 звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 у справі №917/401/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
- суд першої інстанції залишив поза увагою те, що в період до закінчення строків, визначених п.8.1 та п.8.2 Договору, позивачем було прийнято наказ №39-Н від 02.03.2022 «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації», пунктом 2 якого призупинено процедуру приватизації усіх об'єктів Кременчуцької міської територіальної громади, включених до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у будь-який спосіб, до скасування Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Надаючи оцінку зазначеному наказу, суд першої інстанції фактично повністю проігнорував п.2 даного наказу та надав оцінку лише п.1 наказу, яким скасовано електронні аукціони, які є лише складовою частиною процесу приватизації, однак не свідчать про завершення приватизації;
- станом на день прийняття позивачем наказу №39-н від 02.03.2022 «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» процедура приватизації нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не була завершена, що підтверджується, зокрема відсутністю рішення (наказу) про завершення приватизації та тим, що не відбувся перехід права власності на об'єкт приватизації до відповідача;
- лист державного підприємства «Прозорро.Продажі» від 01.03.2022 №173-03/2022 та скріншот екрану з сайту «Прозорро.Продажі», свідчать лише про завершення аукціону, як складової частини порядку приватизації, однак вказані докази не можуть бути належними, достатніми та допустимими доказами на підтвердження завершення процедури приватизації;
- місцевий господарський суд залишив поза увагою те, що позивачем допущене грубе порушення доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка ґрунтується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці);
- задоволення судом першої інстанції позову призвело до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушило справедливий баланс між інтересами держави, пов'язаними з цим втручанням та інтересами відповідача, як особи, яка зазнає такого втручання, що є несумісним з гарантіями, що визначені в статті 1 Першого протоколу до Конвенції;
- зважаючи на те, що п.11.1 Договору не містить умов ні відносно порядку, ні відносно способу повідомлення стороною про настання форс-мажорних обставин, з врахуванням принципу тлумачення правочинів «contra proferentem» відповідач вважає, що він повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання договору шляхом повідомлення посадової особи позивача в месенджері «вайбер». Крім того, вважає, що сам позивач, шляхом прийняття наказу №39-Н від 02.03.2022 «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації», повідомив всіх кого це стосується (в тому числі і відповідача) про настання по відношенню до зобов'язань визначених Договором форс-мажорних обставин.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 у справі №917/401/23; призначено розгляд апеляційної скарги у справі № 917/401/23 на 01.11.2023 р. о 12:00 год; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
На адресу Східного апеляційного господарського суду від Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким останнє просило рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач зазначив, що сам по собі факт існування форс-мажорних обставин не звільняє автоматично від відповідальності за невиконання зобов'язань, передбачених умовами договору обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Крім того, зауважив, що наказ Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 02.03.2022 № 39-Н "Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації" було підготовлено в результаті оприлюднення державним підприємством "Прозорро.Продажі" листа від 01.03.2022 № 173-03/2022 з рекомендаціями щодо роботи в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" під час воєнного стану та ускладненням підписання протоколів та/або укладанням договорів за підсумками проведених аукціонів, отже, зазначений наказ стосується виключно об'єктів, щодо яких було оголошено електронні аукціони або планувалось оголосити електронні аукціони найближчим часом.
Протокольною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 02.11.2023 о 10-00 год.
Судове засідання, призначене на 02.11.2023, відбувалось в режимі відеоконференції за участю представників сторін.
Позивач в судовому засідання 02.11.2023 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Відповідач в судовому засіданні 02.11.2023 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.04.2020 "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Кременчука та підлягають приватизації", протоколу про результати електронного аукціону №UА-РS-2021-12-23-000068-1 від 21.01.2022, сформованого за результатами аукціону здійсненого в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі", проведеного через сервіси, які були надані оператором електронного майданчика ТОВ Українською універсальною біржею, на підставі договору № 1 про проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Кременчука, які підлягають приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні, укладеного між організатором аукціону та оператором електронного майданчика від 24.04.2020, між Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Продавець) та переможцем електронного аукціону - Пепеляєвою Ганною Рудольфівною (далі - Покупець), було укладено договір №5 купівлі продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні від 04.02.2022 (далі - Договір), предметом якого є нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Велика набережна, будинок 29, загальною площею 40,0 кв.м (далі - Об'єкт приватизації).
У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :
- Продавець передає у власність Покупця Об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Велика набережна, будинок 29, загальною площею 40,0 кв.м, розташоване на дев'ятому поверсі багатоквартирного будинку, а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації та сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі;
- згідно з протоколом про результати електронного аукціону від 21.01.2022 року за №UА-РS-2021-12-23-000068-1 у результаті продажу Об'єкт приватизації продано за 261 200,00 (без урахування ПДВ). На кінцеву ціну продажу Об'єкта приватизації на електронному аукціоні Продавцем нараховується податок на додану вартість (далі - ПДВ), який становить 52 240,00 грн. Ціна продажу Об'єкта приватизації становить 313 440,00 з урахуванням ПДВ (п. 1.4 Договору);
- Покупець зобов'язується сплатити 313 440,00 грн, у тому числі ПДВ 52 240,00 грн за придбаний Об'єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу (п. 2.1. Договору);
- сума, що підлягає сплаті відповідно до пункту 2.1 Договору купівлі-продажу, зменшується на суму гарантійного внеску, сплаченого Покупцем у розмірі 20 210,00 грн, яку оператор електронного майданчика перераховує зі свого рахунку на рахунок Продавця (п 2.3 Договору);
- датою оплати вважається дата зарахування коштів у повному обсязі (з ПДВ) на рахунок Продавця (п. 2.6. Договору);
- передача Об'єкта приватизації здійснюється Продавцем Покупцю протягом 10 (десяти) календарних днів після отримання від Покупця в повному обсязі (з ПДВ) оплати за Договором відповідно до наказу Управління міського майна про завершення приватизації (п.3.1. Договору);
- передача Об'єкта приватизації Продавцем і прийняття Об'єкта приватизації Покупцем здійснюється за актом приймання-передачі, який Сторони зобов'язані підписати у строк, визначений п. 3.1. цього Договору (п. 3.2 Договору);
- право власності на Об'єкт приватизації виникає у Покупця відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України з дня державної реєстрації права власності Покупця на нерухоме майно (пункт 4.1. Договору), яка здійснюється після: а) підписання Сторонами Договору купівлі-продажу; б) сплати в повному обсязі ціни продажу Об'єкта приватизації (з ПДВ) разом зі штрафними санкціями, передбаченими Договором купівлі-продажу; в) після виконання Покупцем п. 6.1.4. цього Договору; г) після виконання Покупцем п. 6.1.11. цього Договору; д) підписання Сторонами акта приймання-передачі Об'єкта приватизації (пункт 4.2 Договору);
- кожна Сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим Договором, та сприяти іншій Стороні у виконанні її обов'язків (п. 5.1 Договору);
- Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору (п. 5.2 Договору);
- обов'язком покупця є, зокрема, в установлений цим Договором строк сплатити ціну продажу Об'єкта приватизації (з урахуванням ПДВ) (п. 6.1.1. Договору);
- Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю витрати за виготовлення технічної документації, послуги експертів за надання висновків/звітів, суб'єктів оціночної діяльності при здійсненні незалежної оцінки та за рецензування звіту про оцінку майна та інших витрат, визначених умовами продажу Об'єкта приватизації на електронному аукціоні (п. 6.1.4 Договору);
- у разі несплати коштів за Об'єкт приватизації згідно з умовами цього Договору протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня укладення та нотаріального посвідчення цього Договору Покупець сплачує на користь органу приватизації (Управління міського майна) неустойку у розмірі 5 (п'ять) відсотків від кінцевої ціни продажу Об'єкта приватизації на електронному аукціоні (з урахуванням ПДВ) (п. 8.1. Договору);
- у разі, якщо Покупець протягом 60 (шестидесяти) днів з моменту укладення та нотаріального посвідчення Договору не сплатить кошти за Об'єкт приватизації в повному обсязі разом з неустойкою, Договір підлягає розірванню (пункт 8.2. Договору);
- у разі, якщо Покупець в установлений Договором строк не прийняв Об'єкт приватизації, Продавець порушує питання про розірвання Договору (пункт 8.3. Договору);
- у разі порушення строку оплати ціни продажу за Договором, Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення, включаючи день проведеної оплати. Пеня нараховується з тридцять першого дня від дати нотаріального посвідчення цього Договору (п.8.4. Договору);
- невиконання Покупцем зобов'язань передбачених цим Договором, є підставою для розірвання Договору у порядку встановленому законодавством України (п. 8.5. Договору);
- у разі невиконання однією із Сторін умов Договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду (пункт 13.3 Договору).
Вищевказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г. 04.02.2022 року.
Із виписки Державної казначейської служби України за 08.02.2022 вбачається, що ОСОБА_1 сплатила гарантійний внесок в розмірі 20210,00 грн. на користь організатора електронного майданчика, який в подальшому був перерахований Управлінню міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Проте, Покупець не сплатив повну вартість Об'єкта приватизації на виконання п.2.1. Договору, у зв'язку із чим Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулось до ОСОБА_1 із листом від 05.07.2022 №03-01/164, яким вимагало сплатити вартість Об'єкта приватизації, пеню та неустойку. Зазначена претензія було залишено без задоволення відповідачем.
В подальшому, Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулось до ОСОБА_1 із листом від 05.12.2022 №03-01/246, яким повідомило відповідача про невиконання ним обов'язку щодо сплати вартості Об'єкта приватизації у встановлені договором строки, та просило сплатити пеню в розмірі 86904,57 грн., неустойку в розмірі 15672,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 51549,83 грн. Крім того, позивач повідомив відповідача про те, що в разі несплати вартості Об'єкту приватизації, позивач звернеться до суду із позовом про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення штрафних санкцій. Зазначена претензія також була залишена без задоволення відповідачем.
Не погодившись із фактом несплати переможцем електронного аукціону вартості Об'єкта приватизації, Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про:
- розірвання Договору № 5 купівлі-продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв.м., укладеного 04.02.2022 між Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 13946701) Кременчуцького району Полтавської області та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), засвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 415;
- стягнення з ОСОБА_1 163 413,00 грн, з яких: неустойка в розмірі 15672,00 грн, пеня в розмірі 99358,05 грн., інфляційні втрати в сумі 48382,95 грн.
Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 у справі №917/401/23 позов задоволено повністю.
При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 627, 629 ЦК України).
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Як вже зазначалось вище, пунктом 2.1 Договору купівлі продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні № 5 від 04.02.2022 встановлено, що покупець зобов'язаний заплатити 313 440,00 грн за придбаний об'єкт продажу протягом 30 календарних днів з дати нотаріального посвідчення цього Договору.
Згідно п.2.3. Договору сума, що підлягала до сплати відповідно до пункту 2.1 Договору купівлі продажу, зменшується на суму гарантійного внеску, сплаченого Покупцем у розмірі 20 210,00 грн, яку оператор електронного майданчика перерахував 08.02.2022 зі свого рахунку на рахунок Продавця, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки Державної казначейської служби України за 08.02.2022.
Приймаючи до уваги вищевикладене, ОСОБА_1 повинна була сплатити залишкову вартість Об'єкту приватизації в розмірі 293 230,00 грн. до 06.03.2022
Проте, відповідачем належним чином не було виконано взяті на себе зобов'язання з оплати решти грошових коштів у сумі 293 230,00 грн. за придбаний об'єкт приватизації за договором купівлі продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022, у зв'язку з чим перед позивачем утворилась заборгованість у зазначеному розмірі.
Обставини неповного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати коштів за Об'єкт приватизації протягом встановленого договором строку не заперечуються відповідачем.
За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 3. ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), несплата коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.
Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що несплата протягом 60 днів коштів за об'єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов є виключною умовою для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством.
На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (ч. 9. ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Частиною 11 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, а в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом і захищати права держави або територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації або визнання його недійсним.
Згідно п. 8.2 Договору несплата коштів в повному обсязі разом з неустойкою за Об'єкт приватизації протягом 60 днів з моменту укладення Договору та його нотаріального посвідчення, є підставою для його розірвання.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать про невиконання ОСОБА_1 свого обов'язку щодо сплати коштів за об'єкт приватизації, як протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу, так і на момент прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Враховуючи встановлені вище обставини, якими підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати коштів за Об'єкт приватизації, умови Договору, положення цивільного законодавства і Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для розірвання договору купівлі продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022.
Доводи апелянта стосовно неможливості останнього виконати умови Договору щодо оплати коштів за Об'єкт приватизації з огляду на наявність наказу № 39-Н від 02.03.2022 року Кременчуцької міської ради Полтавської області, яким, зокрема було призупинено приватизацію нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул. Велика набережна, буд. 29, загальною площею 40,0 кв.м , не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду, зважаючи на наступне.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
Приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації (ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Положення статті 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» свідчать про наявність численних етапів (стадій) процедури приватизації державного і комунального майна, яка починається формуванням та затвердженням переліків об'єктів, що підлягають приватизації, а закінчується прийняттям рішення про завершення приватизації.
Наказом Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №11-Н від 24.04.2020 було прийнято рішення про проведення приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Кременчука шляхом продажу на електронному аукціоні згідно з додатком. У даному наказі також зазначено, що останній є рішенням про приватизацію.
До переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Кременчука, які підлягають приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні було включено і спірне нежитлове приміщення за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика набережна, буд. 29, загальною площею 40,0 кв.м (Додаток до наказу Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №11-Н від 24.04.2020).
В матеріалах справи міститься наказ Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» № 39-Н від 02.03.2022 згідно якого:
- скасовано всі електронні аукціони з продажу об'єктів комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади, оголошені в електронній торговій системі «Prozorro.Продажі» Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на будь-якому етапі (п.1 наказу);
- призупинено процедуру приватизації усіх об'єктів Кременчуцької міської територіальної громади, включених до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у будь-який спосіб, до скасування Закону України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
Пунктом 42 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 визначено, що електронний аукціон може бути відмінено за рішенням органу приватизації на будь-якому етапі до дня його проведення.
За наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", орган приватизації територіальної громади може прийняти рішення щодо відміни електронного аукціону на будь-якому етапі до дня опублікування в електронній торговій системі рішення про завершення приватизації. Рішення органу приватизації про відміну електронного аукціону опубліковується в електронній торговій системі не пізніше ніж протягом робочого дня, що настає за днем його прийняття.
Наведені вище норми діючого законодавства свідчать про те, що орган приватизації може відмінити електронний аукціон на будь-якому етапі до дня його проведення, а у випадках, визначених ч.6 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", на будь-якому етапі до дня опублікування в електронній торговій системі рішення про завершення приватизації.
Колегія суддів зазначає, що тлумачення змісту наказу Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» № 39-Н від 02.03.2022 можливо виключно шляхом комплексного, а не окремого аналізу його положень.
Як вже зазначалось вище, пунктом 1 вищевказаного наказу скасовано всі електронні аукціони з продажу об'єктів комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади, оголошені в електронній торговій системі «Prozorro.Продажі» Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на будь-якому етапі.
Сам вищевказаний наказ № 39-Н від 02.03.2022 має наступну назву «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації».
Отже, комплексний аналіз змісту наказу позивача № 39-Н від 02.03.2022 свідчить про те, що Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області зазначеним актом скасувало всі електронні аукціони з продажу об'єктів комунальної власності Кременчуцької міської територіальної громади, оголошені в електронній торговій системі «Prozorro.Продажі» та призупинило процедуру приватизації усіх об'єктів Кременчуцької міської територіальної громади, які перебувають на стадії проведення аукціону, та на стадіях, що передують проведенню електронного аукціону.
В той же час, згідно протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-12-23-000068-1, затвердженого наказом Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вбачається, що електронний аукціон з продажу нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв.м, є завершеним 21.01.2022, переможцем аукціону є ОСОБА_1 .
Перемога відповідача в електронному аукціоні №UA-PS-2021-12-23-000068-1 стала підставою для укладання договору купівлі продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022, а вказаний правочин зумовив виникнення у покупця обов'язку зі сплати вартості Об'єкта приватизації протягом 30 календарних днів з дати нотаріального посвідчення договору.
Отже, незважаючи на відсутність в матеріалах справи рішення про завершення приватизації, приватизація нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв.м перебувала на фінальній стадії, з огляду на факт завершення електронного аукціону.
Зважаючи на вищевикладене, приймаючи до уваги, що наказ Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» № 39-Н від 02.03.2022 призупинив процедуру приватизації лише тих об'єктів Кременчуцької міської територіальної громади, які перебувають на стадії проведення аукціону, та на стадіях, що передують проведенню електронного аукціону, дія зазначеного наказу не розповсюджує свою дію на процедуру приватизації спірного нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв.м., по якій вже було завершено електронний аукціон та визнано його переможцем відповідача.
Отже, незважаючи на факт прийняття Управлінням міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області наказу «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» № 39-Н від 02.03.2022, зазначений наказ не призупинив процедуру приватизації за результатами якої було укладено договір купівлі продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 був наявний обов'язок оплатити вартість Об'єкту приватизації протягом 30 календарних днів з дати нотаріального посвідчення договору.
Вищевказаний висновок колегії суддів також узгоджується із доводами позивача стосовно того, що наказ «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» № 39-Н від 02.03.2022 був прийнятий в результаті оприлюднення державним підприємством "Прозорро.Продажі" листа від 01.03.2022 № 173-03/2022 з рекомендаціями щодо роботи в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" під час воєнного стану, яким повідомлено про можливість невиконання зазначених в нормативно-правових актах зобов'язань щодо умов та/або строків підписання та укладання протоколів та договорів за результатами проведення електронних аукціонів.
Що стосується доводів апелянта про неможливість виконання свого обов'язку зі сплати повної вартості Об'єкту приватизації, у зв'язку із наявністю форс-мажорних обставин, які викликані військовою агресією Російської Федерації проти України, апеляційний господарський суд зауважує на наступне.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно п.11.1 Договору сторони звільняються від відповідальності щодо виконання умов цього Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Сторона, яка не може виконати умови цього Договору через виникнення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), повинна повідомити про це іншу сторону.
Торгово-промислова палата України 28 лютого 2022 року повідомила, що на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 №671/97-ВР та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05:30 ранку 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”. Для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22).
Також, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про те, що саме військова агресія Російської Федерації проти України унеможливила виконання відповідачем свого зобов'язання з оплати вартості Об'єкта приватизації, в тому числі протягом півтора року після настання строку для виконання зобов'язання з оплати вартості придбаного майна.
Крім того, відповідачем взагалі не було зазначено які саме обставини унеможливили виконання ним обов'язку зі сплати вартості Об'єкта приватизації. Відповідач, в даному випадку, обмежився лише загальним посиланням на початок військової агресії Російської Федерації проти України.
Отже, відповідачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами, які зазначені в листі ТПП України, та неможливістю виконати відповідачем грошове зобов'язання за укладеним Договором.
Також колегія суддів враховує, що місцезнаходженням відповідача є місто Кременчук, який не знаходився в зоні активних бойових дій, не перебував під окупацією, що також не дозволяє дійти висновку щодо існування у відповідача таких обставин, які дійсно перешкодили йому виконати свій обов'язок зі сплати вартості Об'єкту приватизації.
Крім того, як вбачається із заяви відповідача від 30.05.2023, ОСОБА_1 негайно після вторгнення Російської Федерації на території України прийняла рішення переїхати до Італії, де і перебуває дотепер.
Приймаючи до уваги факт негайного переїзду відповідача до Італії, відсутність бойовий дії у вказаній країні, зазначена обставина також свідчить про можливість ОСОБА_1 виконати свій обов'язок зі сплати вартості Об'єкту приватизації в обумовлені Договором терміни.
Також ОСОБА_1 не надано доказів, які би свідчили про виконання останньою умов п.11.1 Договору щодо повідомлення позивача про форс-мажорні обставини до настання строків, передбачених пунктами 2.1., 8.2. Договору. В даному випадку, дії відповідача щодо неповідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин суперечать таким засадам цивільного законодавства як добросовісність, справедливість та розумність. Так, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно виконання договору та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Наведені вище обставини свідчать про відсутність правових підстав для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за порушення строків оплати вартості Об'єкту приватизації через недоведення відповідачем того, що саме військова агресія Російської Федерації проти України унеможливила виконання відповідачем своїх зобов'язань, передбачених Договором.
Доводи апелянта, що останній повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання договору, шляхом повідомлення посадової особи позивача в месенджері Viber, відхиляються колегією суддів, оскільки перше повідомлення відповідача у даному месенджері датовано 03.05.2022 року, отже після спливу строку для оплати вартості Об'єкту приватизації.
При цьому, посилання відповідача на те, що сам позивач шляхом прийняття наказу 39-Н від 02.03.2022 «Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації» повідомив всіх кого це стосується (в тому числі і відповідача) про настання по відношенню до зобов'язань, визначених Договором, форс-мажорних обставин, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, як вже зазначалось вище, зазначеним наказом не було зупинено приватизацію спірного нерухомого майна з приводу якого виник спір в даній справі. Крім того, зважаючи на те, що обов'язок зі сплати вартості Об'єкту приватизації покладено на відповідача, саме відповідач і був повинен повідомити позивача про неможливість виконання такого зобов'язання .
Щодо позовних вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 99 358,05 грн., неустойки у розмірі 15 672,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 48 382,95 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.1 Договору у разі несплати коштів за об'єкт приватизації протягом 30 днів з дати укладення договору та його нотаріального посвідчення, покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку у розмірі 5 відсотків ціни продажу Об'єкта приватизації.
Аналогічне положення містить ч. 2 ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" згідно з якою за несплату коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору купівлі-продажу нараховується неустойка, та ч. 4 ст. 29 даного Закону, згідно з якою у разі несплати коштів за об'єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.
Відповідно до п. 8.4 Договору у разі порушення строку сплати ціни продажу за Договором, Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення, включаючи день проведеної оплати. Пеня нараховується з тридцять першого дня від дати нотаріального посвідчення Договору.
Враховуючи наведене, з огляду на умови договору, положення діючого законодавства та факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості Об'єкту приватизації, перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про наявність правових підстав для стягненню пені в розмірі 99 358,05 грн. за період з 07.03.2022 по 31.12.2022, неустойки у розмірі 15 672,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 48 382,95 грн. за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про доцільність зменшення розміру штрафних санкцій в даному випадку.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За положенням частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлення конкретного розміру зменшення за умов наявності підстав для його застосування, є дискреційним повноваженням суду, який застосовує таке зменшення - діюче законодавство не містить норми, яка б визначала конкретну формулу для визначення розміру відсотку зменшення, що зумовлює використання апеляційним судом загальних принципів, визначених, зокрема, в ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів зазначає про можливість зменшення розміру штрафних санкцій, зважаючи на наступні обставини:
- відповідно до Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який надалі був продовжений;
- військова агресія Російської Федерації проти України зумовила наявність швидкого погіршення стану економіки України та прискорення інфляційних процесів, що в тому числі негативно вплинуло на майновий стан відповідача;
- як стверджує апелянт, остання з початку широкомасштабного вторгнення змінила своє місцезнаходження та переїхала на постійне мешкання до Італії, де продовжує перебувати дотепер;
- ані предмет, ані підстави позову не містять жодного обґрунтування наявності та розміру збитків у позивача через прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати вартості Об'єкту приватизації;
- позивачем під час звернення до суду із даним позовом було заявлено до стягнення штрафні санкції, які складаються з пені в розмірі 99 358,05 грн. та неустойки у розмірі 15672,00 грн.
На переконання судової колегії, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, право кредитора щодо стягнення заявлених сум перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09.04.1985 №39/248, а також міститься у мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
Отже колегія суддів зазначає про можливість використання свого дискреційного права шляхом зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише неустойка у розмірі 15 672,00 грн.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області підлягають задоволенню частково, а саме в частині розірвання договору купівлі продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022, стягнення неустойки у розмірі 15672,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 48 382,95 грн.. В задоволенні вимог щодо стягнення пені в розмірі 99 358,05 грн. слід відмовити.
Посилання апелянта на те, що задоволення судом першої інстанції позову призвело до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушило справедливий баланс між інтересами держави, пов'язаними з цим втручанням та інтересами відповідача, як особи, яка зазнає такого втручання, що є несумісним з гарантіями, що визначені в статті 1 Першого протоколу до Конвенції, відхиляються колегією суддів апеляційної інстанції, зважаючи на те, що відповідач як сторона договору купівлі-продажу об'єкта приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні №5 від 04.02.2022 була ознайомлена із його умовами та повинна була усвідомлювати негативні наслідки, пов'язані із невиконанням свого обов'язку зі сплати вартості Об'єкту приватизації.
Доводи апелянта на порушення позивачем доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка ґрунтується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), відхиляються колегією суддів апеляційної інстанції, оскільки як вже зазначалось вище, наказ Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області "Про скасування електронних аукціонів та призупинення процедури приватизації" №39-Н від 02.03.2022 не призупинив процедури приватизації спірного нерухомого майна за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика набережна, буд. 29, загальною площею 40,0 кв.м. За таких обставин, в разі сплати покупцем повної вартості Об'єкта приватизації, до відповідача перейшло би право власності на вищевказане нерухоме майно.
Доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 у справі №917/401/23 підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 99 358,05 грн. із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову у цій частині. В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 у справі №917/401/23 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника, як на сторону внаслідок неправильних дій якої виник спір в даній справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 у справі №917/401/23 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 у справі №917/401/23
- скасувати частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління міського майна Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області пені в розмірі 99 358,05 грн. В задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.
В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 27.07.2023 у справі №917/401/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя В.В. Лакіза
Суддя О.В. Плахов
Повний текст постанови складено 13.11.2023 року