СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
13 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/1851/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", м.Харків (вх. №2183 Х/1),
на рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 (повний текст складено 28.09.2023) у справі №922/1851/23 (суддя Жельне С.Ч.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", м.Харків,
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод", м.Харків,
про стягнення 2072938,38грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" про стягнення грошових коштів за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором поставки №БПР040121 від 04.01.2021 у загальному розмірі 1243967,45грн, з яких: 13979,62грн - інфляційні збитки, 649491,65грн - пеня, 580496,18грн - проценти річні.
21.06.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТДВ "Салтівський хлібзавод" про зменшення розміру штрафних санкцій на 2/3.
03.08.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ТОВ "Торговий будинок "Новаагро" про збільшення позовних вимог (вх.20535), в якій позивач просив стягнути з ТДВ "Салтівський хлібзавод" грошові кошти за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором поставки №БПР040121 від 04.01.2021 у загальному розмірі 2072938,38грн, з яких: 853762,01грн - інфляційні збитки, 816667,87грн - пені, 402508,50грн - процентів річних.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі №922/1851/23 позов задоволено частково.
Господарський суд першої інстанції зменшив розмір заявленої до стягнення пені до 30% (до 571667,50грн), у зв'язку з чим стягнув з відповідача на користь позивача 853762,01грн інфляційних збитків, 571667,50грн пені, 402508,50грн процентів річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 27362,16грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, ТДВ "Салтівський хлібзавод" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі №922/1851/23 в частині стягнення з відповідача 853762,01грн інфляційних збитків і 402508,50грн процентів річних та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.10.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 апеляційну скаргу ТДВ "Салтівський хлібзавод" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі №922/1851/23 залишено без руху. Встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до суду: докази сплати судового збору у сумі 22612,87грн; докази направлення апеляційної скарги позивачу - ТОВ "Торговий будинок "Новаагро".
Крім того, було роз'яснено ТДВ "Салтівський хлібзавод", якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.
На виконання вимог ухвали від 24.10.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків до якої додано докази направлення апеляційної скарги в Електронний кабінет позивача - ТОВ "Торговий будинок "Новаагро".
Крім того, в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття судового рішення, посилаючись на те, що у відповідача відсутня можливість здійснювати витратні операції з банківських рахунків через арешт грошових коштів, накладений господарським судом у справі №922/1710/23, в якій ТДВ "Салтівський хлібзавод" є відповідачем, та через зупинення виробничої діяльності підприємства внаслідок зброної агресії рф проти України. Апелянт зазначає, що основним видом діяльності відповідача згідно з ЄДР є виробництво хліба і хлібобулочних виробів, виробництво яких відповідач здійснював у місті Харкові. У подальшому місцезнаходження відповідача змінено з міста Харкова на місто Дніпро, грошові кошти для сплати судового збору відсутні.
Розглянувши заявлене клопотання скаржника, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволенню з огляду на таке.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Зазначеною нормою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що суд може, зокрема, за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк визначене коло осіб. Для цього заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.
Варто вказати, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено, що підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).
Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Суд звертає увагу скаржника, що ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначений ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається, зокрема, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 922/624/20, від 28.12.2020 у справі № 922/4277/19).
Крім того, за змістом ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено звільнення або відстрочення сплати судового збору юридичним особам (ухвали Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №922/3488/19, від 27.11.2020 у справі №911/3661/16, від 28.12.2020 у справі №910/6889/13); в ухвалах від 24.12.2020 у справі №920/746/17, від 24.12.2020 у справі №920/744/17 Верховний Суд вказав, що зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб.
Як вже вказувалось вище, в обгрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянт посилається на відсутність коштів на сплату судового збору. Втім, суд апеляційної інстанції, дослідивши подані матеріали апеляційної скарги встановив, що у матеріалах скарги відсутні будь-які докази на підтвердження зазначених у апеляційній скарзі обставин.
Що стосується зазначених у клопотанні обґрунтувань неможливості сплати судового збору, то саме лише посилання на такі обставини не може вважатися підставою для відстрочення або розстрочення судом сплати судового збору.
Враховуючи наведене скаржником обґрунтування заявленого клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі та відмову у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.
Оскільки суд дійшов висновку, що клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, заявником не усунуто недоліки, встановлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, а саме апелянтом не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Станом на час постановлення даної ухвали недоліки, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху заявником не усунуто, що є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до положень ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана до Східного апеляційного господарського суду через Електронний кабінет користувача ЕСІТС, тому суд не повертає її заявникові у паперовому вигляді.
Колегія суддів, звертає увагу апелянта на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" про відстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
2. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Салтівський хлібзавод" на рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 у справі №922/1851/23 - повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя М.М. Слободін