ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
08 листопада 2023 року Справа № 918/56/20(918/238/21)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
представники учасників справи:
позивача - Ребрик А.М.;
відповідачів:
1. ОСОБА_1 - не з'явився;
2. арбітражний керуючий Мельник І.А.;
3. ПАТ АБ «УкрГазбанк» - не з'явився;
4. ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ;
5. АТ «Універсал Банк» - не з'явився;
6. ОСОБА_4 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення господарського суду Рівненської області від 29.08.2023, повний текст якого складено 08.09.2023 у справі №918/56/20 (918/238/21) (суддя Пашкевич І.О.)
за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк»
до відповідачів:
1. ОСОБА_1
2. арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни
3. Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «УкрГазбанк»
4. ОСОБА_2
5. Акціонерного товариства «Універсал Банк»
6. ОСОБА_4
про визнання майна предметом іпотеки
в межах справи №918/56/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
В березні 2021 року, в межах справи про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 - Акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , арбітражного керуючого ОСОБА_5 , Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк», ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Універсал Банк» та ОСОБА_4 з вимогами про:
- визнання предметом іпотеки офісних приміщень літ.«І-1», загальною площею 123,3 м2. Опис: І-1 частина приміщення складу №12-А (приміщення з №1 по №9), (записані в ДРРПНМ як приміщення з №2 по №6) і тамбур, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2249541707101 - відповідно до договору іпотеки від 28.09.2007, укладеного АТ «УкрСиб-банк» та ОСОБА_1 ;
- визнаня предметом іпотеки офісних приміщень літ.«Е-2», загальною площею 270,8 м2. Опис: Е-2 офісні приміщення; е-тамбур, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2249493607101 - відповідно до договору іпотеки від 28.09.2007, укладеного АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (т.1, арк.справи 1-6).
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.07.2021 (суддя Романюк Р.В.) у задоволенні позову відмовлено.(т.2, арк.справи 103-117).
Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 06.09.2021 (головуючий суддя Дужич С.П., суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А,) рішення Господарського суду Рівненської області від 14.07.2021 у справі № 918/56/20(918/238/21) залишено без змін.(т.3, арк.справи 31-39).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.11.2021 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» задоволено повністю. Поста-нову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 та рішення Господарського суду Рівненської області від 14.07.2021 у справі № 918/56/20(918/238/21) в частині відмови у визнанні предметом іпотеки офісних приміщень літ.«Е-2», загальною площею (кв.м): 270,8. Опис: Е-2: офісні приміщення, е тамбур, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2249493607101 предметом іпотеки, відповідно до договору іпотеки від 28.09.2007, укладеного між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 скасовано. Справу №918/56/20(918/238/21) у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.(т.4, арк.справи 100-118).
За насліками нового розгляду справи рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.08.2023 (суддя Пашкевич І.О.) у задоволенні позову відмовлено.(т.2а, арк.справи 213-224).
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що після завершення реконструкції, в результаті якої виник спірний об'єкт нерухомого майна «офісні приміщення літ. «Е-2» площею 270,8 м2 у даному випадку відбулося збільшення загальної площі не предмета іпотеки, а іншого майна - «приміщення складу, літ.«Е-1» площею 54,7 м2, яке також належить ОСОБА_1 та придбане ним задовго до укладення Договору іпотеки. При цьому реконструйо-вана нерухомість «приміщення складу, літ.«Е-1 площею 54,7 м2 ніколи не була об'єктом забезпечення, а частина приміщення, на яку було збільшено площу «приміщення складу, літ.«Е-1» площею 54,7 м2 (оспорювані приміщення) фактично не може входити до складу предмета іпотеки за Іпотечним договором від 28.09.2007 в розумінні ст.5 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Місцевий суд також зазначив, що використання приміщення об'єкта іпотеки, а саме деяких його конструктивних елементів під час створення спірних офісних приміщень не спростовує того факту, що «офісні приміщення, літера «Е-2», загальною площею 270,8 м2, є створеними внаслідок реконструкції ОСОБА_1 іншого, відмінного від предмета іпотеки майна, та повністю ізольо-ваного від нього об'єкта нерухомого майна - «приміщення складу літера «Е-1» загальною площею 54,7 м2, та які лише розташовані із об'єктом іпотеки за однією адресою: АДРЕСА_2 , а тому не можуть бути визнані одним об'єктом з предметом застави.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 29.08.2023 та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.(т.5, арк.справи 2-7).
Обґрунтовуючи скаргу Апелянт зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення для справи, ухваливши рішення з порушенням норм процесуального права. На думку Скаржника, суд надав перевагу одним доказам над іншими.
Позивач вважає, що внаслідок реконструкції двох об'єктів (приміщення складу №12-а, пл. 123,3 м2 (літ.1-1) та приміщення складу (літер «Е-1») пл.54.7 м2), утворився один об'єкт - офісні приміщення (літ.«Е-2») загальною площею 389,6 м2, а відтак у Позивача як Іпотекодержателя є право на все новоутворене приміщення «Е-2».
На переконання Скаржника, висновок експерта, який оцінює та характеризує при-міщення, що були тимчасово розділені стіновими перегородками та зареєстровані в ЄДРРПНМ лише в 2020 році, після відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто при виникненні майнових вимог кредиторів та наявності загрози звернення стягнення на майно).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 відкрито провадження у справі №918/56/20 (918/238/21) та призначено справу до розгляду на 08.11.2023. Зобов'язано апелянта в строк протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду докази надіслання копії апеляційної скарги і доданої до неї документи з описом вкладення третій особі - Сільськогосподарському приватному підприємству «Несвіч».(т.5, арк.справи 29).
19.10.2023 на адресу суду від представника Скаржника надійшов супровідний лист разом додатками на виконання вимог ухвали від 12.10.2023.(т.5, арк.справи 31).
Від арбітражної керуючої Мельник І.А. 24.10.2023 надійшов запит на отримання апеля-ційної скарги та 03.11.2023 - відзив, в якому просить залишити рішення господарського суду Рівненської області від 29.08.2023 у справі №918/56/20 (918/238/21) без змін, а апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» - без задоволення.(т.5, арк.справи 48-52).
03.11.2022 на адресу суду від представника Позивача - Ребрик А.М. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена апеляційним судом.(т.5, арк. справи 55).
В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.11.2023 представник Позивача підтримав доводи та вимоги скарги, просив суд скасувати рішення та прийняти нове, яким повністю задоволити позовні вимоги. Арбітражний керуючий та представник Відповідача 4 - Саско А.В. заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.
Інші учасники справи не забезпечили явки своїх представників у призначене на 08.11.2023 судове засідання апеляційної інстанції. Разом з тим, така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення Арбітражного керуючого, представників Позивача та Відповідачів, пере-віривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи при першому розгляді даної справи, 28.09.2007 Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»-кредитор, іпотекодавець та ОСОБА_1 -боржник, іпотекодержатель в забезпечення виконання умов Кредитного договору, було укладено Договір іпотеки (нерухомого майна), відповідного до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: частина приміщення складу №12-а (приміщення з №2 по №6) (літера І-1), загальною площею 123,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить іпотекодавцю на праві власності (Свідоцтво про право власності від 18 вересня 2007 року видане виконкомом Луцької міської ради на підставі рішення від 14.09.2007 №603-10, зареєстрованого 24.09.2007 КП «Волинське обласне БТІ» номер запису: 32 в книзі: 1 в електронному Реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна, як окремий виділений в натурі об'єкт, за реєстраційним номером: 20391096) (п.1.1 Договору іпотеки).(т.1 арк.справи 26-28)
В цей же день, 28.09.2007, відповідно до Інформації №257754534 від 21.05.2021 з Держав-ного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна - в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майном за №5750321 були зареєстровані права іпотекодержателя.(т.1 арк.справи 196-197)
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05.03.2020 було відкрито про-вадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризацію його боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1
Господарським судом Рівненської області 29.07.2020 було визнано вимоги забезпечених кредиторів, зокрема, АТ «УкрСиббанк» у розмірі 11 466 206,86 грн, які виникли внаслідок неналежного виконання Договору про надання споживчого кредиту №11225922000 від 28.09.2007 та Додаткової угоди №1 від 12.08.2008 до нього.
08.09.2020 на замовлення арбітражного керуючого Мельник І.А., було проведено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої було (висновок експерта №5807) встановлено, що об'єктами дослідження є два нежитлові, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: офісні приміщення літ.«Е-2», загальною площею 270,8 м2, та частина приміщення складу №12-а, літ.«І-1», загальною площею 118,8 м2. Дані об'єкти позначені в технічних паспортах під літ.«І-1» та «Е-2» використовуються як офісні приміщення і є самостійні, ізольовані, з окремими входами та інженерними мережами, а не є одним об'єктом. (т.1 арк.справи 242-248).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон від-чуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №241388712 від 22.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано об'єкти нерухомого майна:
- офісні приміщення літ.«І-1», реєстраційний №2249541707101 об'єкта нерухомого майна, загальною площею 123,3 м2 (опис: І-1 частина приміщення складу №12А (приміщення з №2 по №6), і тамбур;
- офісні приміщення літ.«Е-2», реєстраційний №2249493607101 об'єкта нерухомого майна, загальною площею 270,8 м2 (опис: Е-2 - офісні приміщення; е-тамбур).(т.1, арк.справи 167-180).
31.03.2021 у межах справи про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , АТ «Укрсиббанк» звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Мельник І.А., ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_2 , АТ «Універсал Банк», ОСОБА_4 , про визнання предметом іпотеки, відповідно до Договору іпотеки від 28.09.2007, укладеного АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , офісних приміщень за адресою: Волинська обл. м.Луцьк, вул.Романюка, 9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2249493607101:
- літ.«І-1», загальною площею 123,3 м2. Опис: І-1 частина приміщення складу №12-А (приміщення з №1 по №9), (записані в ДРРПНМ як приміщення з №2 по №6) і - тамбур;
- літ.«Е-2», загальною площею 270,8 м2. Опис: Е-2 офісні приміщення; е-тамбур, вважаючи, шо частина приміщення складу №12-А (приміщення з №2 по №6) літера І-1 загальною площею 123,3 м2 за адресою: м.Луцьк, вул.Романюка, 9), яка була передана Банку в іпотеку у забезпечення виконання кредитних зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту №11225922000 від 28.09.2007, укладеного АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 , реконструйована в два об'єкта:
- офісні приміщення літ. "І-1", загальною площею 123,3 м2;
- офісні приміщення літ. "Е-2", загальною площею 270,8 м2.(т.1 арк.справи 1-6).
Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Рівненсь-кої області від 14.07.2021, яке було залишено без змін постановою Північно-західного апеляцій-ного господарського суду від 06.09.2021 - у задоволенні позову було відмовлено.(т.2, арк.справи 105-117; т.3, арк.справи 31-39).
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарсь-кого суду від 04.11.2021, касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк» задоволено повністю. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 та рішення Господарського суду Рівненської області від 14.07.2021 у справі №918/56/20(918/238/21) в частині відмови у визнанні предметом іпотеки офісних приміщень літ.«Е-2», загальною площею 270,8 м2. Опис: Е-2: офісні приміщення, е-тамбур, за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул. Романюка, буд.9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2249493607101 відповідно до договору іпотеки від 28.09.2007, укладеного АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 - скасовано. Справу №918/56/20(918/238/21) в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області. (т.4, арк.справи 100-118).
У даній постанові Верховний Суд встановив, що основу висновку судів попередніх інс-танцій щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання предметом іпотеки офісних приміщень літ.«Е-2» загальною площею 270,8 м2 фактично покладено: 1) висновок раніше проведеної у цій справі судової будівельно-технічної експертизи Науково-дослідного інституту судових експертиз від 08.09.2020 №5807 та 2) обставини придбання приміщень складу літ.«Е-1» до укладення договору іпотеки від 28.09.2007.
Водночас, суди попередніх інстанцій не врахували та в порушення приписів статей 86, 237, 269 ГПК України не з'ясували чи надає відповідь на питання щодо обставин, що мають значення для справи (віднесення офісних приміщень літ.«Е-2» загальною площею 270,8 м2 до новоствореного об'єкту чи об'єкту створеного внаслідок реконструкції предмета іпотеки), висновок експерта від 08.09.2020 №5807, складений за результатом експертизи, в якій на розгляд експерта судом було поставлено лише питання: «Чи є офісне приміщення літ.«І-1» та літ.«Е-2», що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул.Романюка, 9 одним об'єктом?».
Верховний Суд також визнав передчасними висновки судів попередніх інстанцій щодо створення спірного об'єкту (офісних приміщень літ.«Е-2», загальною площею 270,8 м2) в резуль-таті реконструкції приміщень складу літ.«Е-1», з використанням його структурних елементів, адже на підтвердження такого висновку суди попередніх інстанцій не навели жодних обґрунту-вань, за винятком посилання на договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17.05.2006 (приміщення складу «Е-1» за адресою: м.Луцьк, вул.Романюка, 9).
Також без належної оцінки судів попередніх інстанцій залишені долучені позивачем до матеріалів позову докази на підтвердження факту реконструкції спірного об'єкту нерухомості, стосовно яких суд першої інстанції лише зазначив, що в них не міститься обставин, які б стверджували, що в результаті реконструкції відбулося об'єднання двох приміщень в одне і що саме в результаті таких дій в позивача виникло право вимоги про визнання спірного майна предметом іпотеки за договором іпотеки від 28.09.2007.
У пункті 84 постанови Верховного Суду від 04.11.2021 зазначено, що під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, в тому числі у разі необхідності вирішити питання у відповідності до приписів статті 99 ГПК України щодо призначення судової експертизи у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи. В залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством розглянути вимоги АТ «Укрсиббанк» в частині визнання предметом іпотеки офісних приміщень літ.«Е-2», загальною площею 270 м2 за адресою: Волинська область, м.Луцьк, вул.Романюка, буд.9.
Як зазначалося вище, за наслідками нового розгляду справи, рішенням господарського суду Рівненської області від 29.08.2023 у справі №918/56/20 (918/238/21) у задоволенні позову АТ «УкрСиббанкк» повністю відмовлено. (т.2а, арк.справи 213-224).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога АТ «Укрсиббанк» про визнання предметом іпотеки нерухомого майна.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (надалі в тексті - Кодекс).
Відповідно до преамбули цього Кодексу, він встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задово-лення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.7 Кодексу, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними резуль-татів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Позивач у цій справі прагне захистити право, яке вважає порушеним, позиваючись про визнання предметом іпотеки нерухомого майна, яке було створено в результаті реконструкції Відповідачем-1 (іпотекодавцем) предмету іпотеки (приміщення складу) переданого ним в іпотеку згідно договору від 28.09.2007.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотеко-держателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду (ч.1 та ч.2 ст.3 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про іпотеку», обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.
Частиною 1 ст.5 Закону України «Про іпотеку», встановлено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об 'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості (ч.3 ст.5 Закону України «Про іпотеку»).
Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв'язку з пере-будуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку реконструк-цію (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №910/4650/17, від 10.12.2019 у справі №910/15584/16, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №686/28888/19).
Тож, як вірно зазначено судом першої інстанції, визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є визначення змісту поняття «реконструкція» та співвіднесення його з фактичними обставинами цієї справи.
Відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (надалі в тексті - ДБН А.2.2-3:2014), до реконструкції відноситься комплекс будівельних робіт при якому відбувається зміна параметрів об'єкта будівництва, його частин (висоти, кількості поверхів, площі, обсягу), в тому числі надбудова, перебудова, розширення об'єкта будівництва, а також заміна та/або відновлення несучих будівельних конструкцій об'єкту будівництва, за винятком заміни окремих елементів таких конструкцій на аналогічні і (або) відновлення зазначених елементів (див. висновок щодо змісту поняття реконструкції, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №640/20805/18).
Водночас новоствореним об'єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив'язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об'єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об'єкт нерухомості зі зміненими зовні-німи та внутрішніми параметрами (див. постанову Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі №6-1213цс16, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 5013/462/12, від 04.09.2018 у справі №914/2660/15, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №161/3376/17, від 04.07.2018 у справі №335/640/15-ц, від 13.01.2021 у справі №535/44/16-ц, від 13.05.2021 у справі №363/ 3583/15-ц).
З матеріалів справи вбачається, що враховуючи правову позицію та висновки Верховного суду зроблені у даній справі, місцевий господарський суд ухвалою від 20.04.2022 призначив судову будівельно-технічну експертизу та поставив на вирішення експерту наступні питання:
1) чи є «офісні приміщення, літера Е-2», загальною площею 270,8 м2, що розташовані за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Романюка, буд.9, створеним внаслідок реконструкції від-повідачем 1 - Труновим С.А. предмета іпотеки - «частини приміщень складу №12-а» (приміщення з №2 по №6) літера «І-1» загальною площею 123,3 м2, чи новоствореним об'єктом?
2) чи є «офісні приміщення, літера Е-2», загальною площею 270,8 м2, що розташовані за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Романюка, буд.9, створеним внаслідок реконструкції від-повідачем 1 - Труновим С.А. об'єкта нерухомого майна - «приміщення складу літер Е-1» загальна площа 54,7 м2, чи новоствореним об'єктом?
За наслідками проведеної судової експертизи, судовим експертом Хмелем В.Р. надіслано місцевому господарському суду висновок №1513-Е від 21.03.2023, з якого вбачається, що :
1. «Офісні приміщення, літера Е-2», загальною площею 270,8 м2, що розташовані за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Романюка, буд.9, не є створеними внаслідок реконструкції відповідачем 1 - ОСОБА_1 предмета іпотеки - «частини приміщень складу №12-а» (приміщення з №2 по №6) літера 1-1» загальною площею 123,3 м2. та не є новоствореним об'єктом.
2. Фактично «офісні приміщення, літера Е-2», загальною площею 270,8 м2, що розташовані за адресою: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Романюка, буд.9, є створені внаслідок реконструкції відповідачем-1 - ОСОБА_1 об'єкта нерухомого майна - «приміщення складу літера Е-1» загальною площею 54,7 м2.
На переконання Скаржника, висновок експерта, який оцінює та характеризує приміщення, що були тимчасово розділені стіновими перегородками та зареєстровані в ЄДРРПНМ лише в 2020 році, після відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто при виникненні майнових вимог кредиторів та наявності загрози звернення стягнення на майно).
Поруч з цим, колегія суддів звертає увагу, що Висновок експерта, за приписами ч.ч. 1, 2 ст.98 ГПК України, це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Доказова цінність висновків експерта залежить від його логічної форми. Значущість експерта полягає у тому, що у результаті проведення експертизи він надає суду нову інформацію, встановлює факти, відповідно до яких суд робить певні висновки.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Дульський проти України» від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактич-них обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослід-ження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Спеціальні знання це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Статтею 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких установити відповідні обставини неможливо. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до ст.104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встанов-леної сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що Позивач не був позбавлений права надати суду висновок експерта зроблений на його замовлення, або надати суду першої інстанції перелік питань, які Скаржник вважав за необхідне поставити на вирішення судового експерта, проте таких доказів матеріали справи не містять.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що підставою встановлення для об'єкту нерухомого майна «офісні приміщення літ.«Е-2» статусу предмету іпотека є те, що даний об'єкт нерухомого майна утворився в результаті проведення поділу «офісні приміщення літ.«Е-2», загальною площею 389,6 м2» на два об'єкти нерухомого майна. В свою чергу, за твердженнями банку об'єкт - «офісні приміщення літ.«Е-2», загальною площею 389,6 м2» утворився в результаті реконструкції «... первинного об'єкта іпотеки - склад літ.І-1 шляхом прибудови та надбудови, зміни гео-метричних розмірів та функціонального призначення ...».
Дані обставини Апелянт вважає підтверджує постанова державного виконавця від 25.11.2019, якою державним виконавцем призначає суб'єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна, рішенням виконавчого комітету Луцької міської Ради від 07.08.2008 №538-8 «Про дозвіл на будівництво», листом КП «Волинське БТІ» №2747 від 06.09.2019 та поверхневим планом на будинок №9 по вул.Романюка м.Луцьк.
Матеріалами справи стверджено, що 04.05.2007 Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на 52/100 приміщення складу №12а літ.«1-1» (т.1, арк.справи 46-48). Відповідно даних технічного паспорта, експлікація приміщень складу наступна:
- тамбур під літ.« 2» площею 1.2 м2;
- склад під літ.« 3» площею 26.4 м2;
- склад під літ.« 4» площею 28.2 м2;
- склад під літ.« 5» площею 24.6 м2;
- склад під літ.« 6» площею 42.9 м2.
Загальна площа приміщень складу становить 123.3 м2.
18.09.2007 видано Свідоцтво про право власності на частину приміщень складу №12-а (приміщення з №2 по №6) (літер 1-1) загальною площею 123,3 м2, згідно якого ці приміщення належать на праві приватної власності ОСОБА_1 (т.1, арк.справи 182).
Поруч з тим, матеріалами справи стверджено, що 17.05.2006, відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ОСОБА_1 став власником складу літ. Е-1 загальною площею 54,7 м2 за адресою: АДРЕСА_2 .(т.1, арк.справи 197-200).
24.03.2008 Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на приміщення складу літера Е-1 за адресою: АДРЕСА_2 .(т.1, арк.справи 202-208). Відповідно даних технічного паспорта, експлікація приміщень складу наступна:
- склад під літ.« 1-1» площею 48,7 м2;
- склад під літ.« 1-2» площею 6,0 м2.
Загальна площа приміщень складу становить 54,7 м2.
В свою чергу, рішенням Луцької міської ради №538/8 від 07.08.2008 надано дозвіл ОСОБА_1 провести реконструкцію частини приміщення складу під офісні приміщення на АДРЕСА_2 згідно з додатком.(т.1, арк.справи 52).
Враховуючи вищенаведені правовстановлюючі та технічні документи, ОСОБА_1 був власником двох об'єктів нерухомості І-1 та Е-2, що розташовані за однією і тією ж адресою, а саме: АДРЕСА_2 та знаходяться поруч один біля одного.
Проте, з рішення №538/8 від 07.08.2008 не вбачається, що дозвіл на реконструкцію ОСОБА_1 було надано на приміщення №12-а, а не на приміщення Е-1, які станом на 07.08.2008 існували як окремі два об'єкти нерухомості та належали ОСОБА_1 на праві власності, а тому доводи Скаржника в цій частині є необґрунтованими.
Щодо посилання Скаржника на постанову державного виконавця від 25.11.2019 про опис та арешт майна у виконавчому провадженні №29272541, згідно з якої в ході виходу за адресою предмету іпотеки, державним виконавцем виявлено, що у приміщеннях складу Е-1, загальною площею 54,7 м2 та частина приміщень складу №12-а (приміщення з №2 по №6) літ.«І-1», загаль-ною площею 123,3 м2, яке перебуває в іпотеці АТ «Укрсиббанк» здійснено реконструкцію під офісні приміщення (літера «Е-2») загальною площею 389,6 м2, то колегія суддів зазначає наступне.
На переконання апеляційного суду, постанова державного виконавця про опис та арешт майна є наслідком прийнятого державним виконавцем рішення в межах відкритого виконавчого провадження. Опис та арешт майна здійснюються у разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцезнаходженням майна боржника.
При цьому, включення державним виконавцем спірних «офісних приміщень, літера Е-2», загальною площею 270,8 м2 до постанови про опис та арешт майна боржника від 25.11.2019 від-булося внаслідок логічного висновку державного виконавця та його мислення, адже частина фундаментів в приміщенні «Е-2» площею 270,8 м2 та приміщення іпотеки справді є спільними, позаяк фундамент під будівлею сприймає навантаження від всіх верхніх поверхів. Крім того, державним виконавцем взято до уваги відповідь КП «Волинського обласного бюро технічної інвентаризації» про те, що на офісні приміщення літ.«Е-2» не зареєстровано право власності, а також рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 07.08.2088 за №538-8, яким надано дозвіл на реконструкцію приміщень, належних ОСОБА_1 .
Однак, апеляційний суд вважає, що оскільки висновок державного виконавця про те, що саме предмет іпотеки реконструйовано, внаслідок чого створено «офісні приміщення, літера Е-2», загальною площею 270,8 м2) не базується на спеціальних знаннях в галузі будівельно-технічній сфері, на відміну від судового експерта в цій галузі, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що даний документ не є належним та допустимим доказом в розумінні вимог закону, який підтверджує, що ОСОБА_1 було проведено реконструкцію предмета іпотеки і надбудову над приміщенням іпотеки, зміни його геометрич-них розмірів та функціонального призначення, у результаті чого утворився новий (спірний) об'єкт нерухомого майна.
Крім того, Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що в результаті реконструкції відбулося об'єднання двох приміщень в одне, і що саме в результаті таких дій в позивача виникло право вимоги визнання «офісні приміщення літ.Е-2» предметом іпотеки за Договором іпотеки від 28.09.2007,
Натомість, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено висновком судового експерта від 21.03.2023 і матеріалами справи - після завершення реконструкції нерухомості «приміщення складу, літ.Е-1» площею 54,7 м2, в результаті якої виник спірний об'єкт нерухомого майна «офісні приміщення літ.Е-2» площею 270,8 м2 у даному випадку відбулося збільшення загальної площі не предмета іпотеки, а іншого майна - «приміщення складу, літ.Е-1» площею 54,7 м2, яке також належить ОСОБА_1 та придбане Відповідачем-1 за рік до укладення Договору іпотеки.
Відтак, оскільки «приміщення складу, літ.Е-1» площею 54,7 м2 ніколи не було об'єктом забезпечення, то воно фактично не може входити до складу предмета іпотеки за Іпотечним договором від 28.09.2007, тому апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, що позов АТ «УкрСиббанк є необґрунтованим і тому не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів скаржника не встановлено.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо відсутності порушених прав Позивача, рівно як і твердження щодо невмотивованості висновку про безпідставність заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,275,276,282,284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення господарського суду Рівненської області від 29.08.2023 у справі №918/56/20 (918/238/21) залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
3. Матеріали справи №918/56/20 (918/238/21) повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Павлюк І.Ю.