ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2023 р. Справа№ 910/10169/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Остапенка О.М.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 08.11.2023,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023
у справі № 910/10169/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ЕВРОТРЕЙД"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" у відкритті провадження у справі № 910/10169/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ЕВРОТРЕЙД" (ідентифікаційний код 44852141).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/10169/23; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/10169/23 задовольнити; ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/10169/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ЕВРОТРЕИД" (код ЄДРПОУ 44852141, 01054, м. Київ, вул. Пирогова, буд.2/37, оф.Ю); визнати вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 44254132, юридична адреса: 90514, м. Закарпатська обл., Тячівський район, с.Угля, вул. Першотравнева, 37 А) до боржника на загальну суму 448077,55грн, з яких 87140,00 грн перша черга, 350367,00 грн четверта черга, 10570,55грн шоста черга; призначити розпорядником майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ЕВРОТРЕИД" арбітражного керуючого Шелест Юлію Вікторівну.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Остапенко О.М. та Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10169/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ЕВРОТРЕЙД" про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/10169/23 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/10169/23.
18.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10169/23 у 1-му томі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/10169/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08.11.2023 о 12 год. 55 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 20.09.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 30.09.2023.
04.10.2023, з дотриманням встановленого судом строку, від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ЕВРОТРЕЙД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ТОВ "ТД "ЕВРОТРЕЙД" просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
У судове засідання з'явився представник скаржника. Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
Представник скаржника підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/10169/23 та ухвалити нове рішення, яким відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ЕВРОТРЕИД"; визнати вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" до боржника на загальну суму 448077,55грн.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує про протиправність прийняття до уваги судом першої інстанції відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки відзив Боржника підписано за допомогою відтворення підпису факсиміле, не містить власноручного підпису директора боржника, тому він мав бути залишений без розгляду в силу положень ч.4 ст. 170 ГПК України. Як зазначає скаржник, суд першої інстанції протиправно відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТД «ЕВРОТРЕЙД» з підстав наявності «спору про право», враховуючи аргументи, які наведено ТОВ «ТД «ЕВРОТРЕЙД» у відзиві відносно того, що виконання умов договору, а саме, поставки Товару на користь ТОВ «ВЕСТОН УКРАЇНА» підтверджується виписаною Довіреністю Покупця. Як стверджує скаржник, копія довіреності не може бути підтвердженням факту поставки Товару на користь ТОВ «ВЕСТОН УКРАЇНА», оскільки належним та допустимим доказом підтвердження поставки Товару є інші первинні документи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ЕВРОТРЕЙД", посилаючись на неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання перед кредитором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання суду.
У відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ТД "ЕВРОТРЕЙД" зазначило, що в данному випадку не можуть бути застосовані умови договору поставки від 03.03.2023 № ЕТ-03-03-2023, оскільки поставка заявнику відбулась не на підставі вказаного договору, а шляхом виставлення рахунку від 03.03.2023 № 47, тобто договір укладено у спрощений спосіб. ТОВ "ТД "ЕВРОТРЕЙД" стверджує, що 06.03.2023 передав товар уповноваженому представнику ТОВ "ВЕСТОН УКРАЇНА" на підставі довіреності від 06.03.2023 № 2, а, отже, виконав свій обов'язок щодо поставки оплаченого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" у відкритті провадження у справі № 910/10169/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ЕВРОТРЕЙД" (ідентифікаційний код 44852141).
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заборгованість боржника перед заявником оспорюється та не визнається боржником, про що подано обгрунтований відзив боржника.
Так, порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Частиною п'ятою статті 39 КУзПБ унормовано, що за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: відкриття провадження у справі про банкрутство; відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
При цьому системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Судова колегія звертає увагу на те, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення чи незадоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Слід зауважити, що системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов'язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора - обов'язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.
На дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їх прав та обов'язків мають бути ними усунені самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов'язання боржника.
Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником.
Однією з обов'язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмета) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20.
Верховний Суд (зокрема в постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20) неодноразово зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.
Правова категорія "спір про право", яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника.
У постанові від 19.08.2020 у справі №910/2522/20 Верховний Суд щодо застосування положень вказаної норми КУзПБ зауважив, що наявність заперечень боржника щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, безспірність яких не підтверджується судовим рішенням, є свідченням наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора.
У вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що суть підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство через те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, полягає в тому, що саме на час підготовчого засідання (тобто до відкриття провадження у справі) існує спір, який не був предметом судового розгляду, між ініціюючим кредитором та боржником щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З викладеного вбачається, що Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень частини 6 статті 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Колегія суддів зауважує, що на відміну від позовного провадження, у процедурі банкрутства спір про право має бути відсутній, а сама процедура складається з послідовних, відокремлених одна від одної стадій провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "ЕВРОТРЕЙД" (постачальник) укладено договір поставки № ЕТ-03-03-2023 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі товар, ассортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах або у спецтфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.3 договору сторонами погоджено, що оплата всієї вартості товару здійснюється на умовах 100% передоплати, якщо інше не узгоджено Сторонами в Специфікаціях до Договору.
Згідно з п. 3.4 договору оплата за товар здійснюється покупцем, реквізити якого вказані в даному договорі та рахунку-фактурі.
Відповідно до п. 3.5 договору датою оплати вартості вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Строк поставки Товару - протягом 5 (п'яти) робочих днів після 100 % передплати (п. 4.2 договору).
Дата поставки товару вважається дата отримання товару покупцем на складі покупця, вказана у видатковій накладній (п. 4.4 договору).
Згідно з п. 10.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2023, в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.
03.03.2023 ТОВ «ТД «ЕВРОТРЕЙД» було виставлено ТОВ «ВЕСТОН УКРАЇНА» рахунок на оплату Товару №47 на загальну суму 350 367,00 грн.
На підставі вищевказаного рахунку ТОВ «ВЕСТОН УКРАЇНА» було здійснено оплату за товар, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 03.03.2023 №18 на суму 105 367,00 грн, від 06.03.2023 №19 на суму 125 000,00 грн, від 06.03.2023 №835 на суму 120 000,00грн.
19.06.2023 ТОВ «ВЕСТОН УКРАЇНА» звернулось до ТОВ «ТД «ЕВРОТРЕЙД» з повідомленням про розірвання договору поставки від 03.03.2023 № ЕТ-03-03-2023 та повернення попередньої оплати.
Однак, як зазначає заявник, продавцем в порушення умов договору, свої зобов'язання за договором не виконано, товар не поставлено, попередню оплату не повернено, відповіді на вимогу на надано, що слугувало підставою для звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТД «ЕВРОТРЕЙД».
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку вимоги кредитора та заперечення боржника свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження чи має бути врегульований самими сторонами.
Судовою колегією встановлено, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об'єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов'язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження.
Колегія суддів зауважує, що скаржником належними та допустимими доказами обставину підписання відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство за допомогою факсиміле не доведено, цей довід є лише припущенням скаржника, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника відносно того, що суд першої інстанції протиправно взяв до уваги вказаний відзив.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність між сторонами спору про право, враховуючи заперечення боржника у відзиві на заяву щодо підстав виникнення зобов'язання боржника, що свідчить про неоднозначність вимог ініціюючого кредитора. В даному випадку спір про право виражений у матеріально-правовій формі, що дає змогу зробити обґрунтований висновок про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника.
З огляду на викладене, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував висновки суду першої інстанцій, не довів наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Отже, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін оскаржуваної ухвали.
Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваної ухвали.
Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, які зроблені на підставі імперативних норм чинного законодавства про банкрутство, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від від 29.08.2023 у справі № 910/10169/23 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" - без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТОН УКРАЇНА" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 у справі № 910/10169/23 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/10169/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 13.11.2023.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді О.М. Остапенко
Б.В. Отрюх