ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2023 р. Справа № 910/193/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача-1 - ОСОБА_1.;
позивача-2 - не з'явилися;
позивача-3 - не з'явилися;
позивача-4 - не з'явилися;
позивача-5 - не з'явилися;
відповідача - Михалевич М.М.;
третьої особи - не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 (повне рішення складене 19.06.2023)
у справі №910/193/23 (суддя - Нечай О.В.)
за позовом: 1. ОСОБА_1 ;
2. ОСОБА_2 ;
3. ОСОБА_3 ;
4. ОСОБА_4 ;
5. ОСОБА_5
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій "України"
про стягнення заборгованості.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення заборгованості з виплати дивідендів у загальному розмірі 917535,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 18.05.2021 про виплату позивачам дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства за підсумками 2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 відкрито провадження у справі №910/193/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02.03.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про залучення третьої особи та здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 розгляд справи №910/193/23 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 (повне рішення складене 19.06.2023) у справі №910/193/23 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права.
Аргументи відповідача зводяться до того, що невиплата дивідендів позивачам спричинена неправомірним відхиленням Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" розпоряджень відповідача про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами та поверненням на рахунки суми коштів, спрямованих на виплату.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 апеляційну скаргу у справі №910/193/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 апеляційну скаргу у справі №910/193/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.
До суду 07.08.2023 від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/193/23, призначено її до розгляду на 10.10.2023, а також встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів.
До суду 20.09.2023 від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги, у яких Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" також просило подальший розгляд справи здійснювати без участі представника.
Інші учасники справи у встановлений процесуальний строк не скористалася правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У призначене засідання суду 10.10.2023 з'явилися позивач-1 та представник відповідача і надали пояснення по суті апеляційної скарги.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 31.10.2023 з метою додаткового з'ясування обставин справи.
У судове засідання 31.10.2023 з'явилися позивач-1 та представник відповідача. Натомість, представники інших учасників справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Разом з цим, як було зазначено вище, позивачі 2-5 та третя особа належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги. Також судом враховано клопотання третьої особи щодо проведення судового засідання без участі представника. Отже, неявка у судове засідання представників позивачів 2-5 та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
В засіданні суду 31.10.2023 продовжено розгляд апеляційної скарги зі стадії дослідження доказів та заслухано виступи учасників справи в судових дебатах.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача-1 та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи вбачається, що загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які відбулися 18.05.2021, з питання розподілу прибутку товариства за 2018 рік було прийнято рішення про затвердження розміру та порядку розподілу прибутку товариства за 2018 рік, відповідно до якого: на виплату дивідендів за простими акціями направлено частину чистого прибутку в сумі 1931619526,20 грн, що складає 30% чистого прибутку товариства за 2018 рік; решту чистого прибутку за 2018 рік в сумі 4506581473,80 грн, що складає 70% чистого прибутку, направлено на покриття накопиченого збитку; нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затверджено у розмірі 35,62 грн.
Рішеннями наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформленими протоколом №9/21 від 27.05.2021, визначено, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року, є 11.06.2021. Виплата дивідендів здійснюється через депозитарну систему України з 15.06.2021 по 17.11.2021. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу відбувається пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови їх виплати однакові для всіх власників акцій одного типу та класу, зокрема, умови щодо строків, способу та суми. Виплата дивідендів здійснюється виключно грошовими коштами шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками пропорційно всім особам, які мають право на їх отримання, по мірі надходження коштів на рахунок Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в межах встановленого строку виплати дивідендів. Витрати, які виникають через необхідність перерахування дивідендів (сплата податків, зборів тощо), проводиться за рахунок суми нарахованих дивідендів, призначених до виплати відповідній особі, яка має право на їх отримання.
Інформацію про прийняті рішення щодо виплати дивідендів за підсумками 2018 року відображено у відповідному повідомленні, яке було розміщене на офіційному веб-сайті Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".
З наявних у матеріалах справи виписок депозитарних установ про стан рахунків в цінних паперах вбачається, що станом на 11.06.2021 ОСОБА_1 належало 10150 простих бездокументарних іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", ОСОБА_2 - 1790 простих бездокументарних іменних акцій, ОСОБА_3 - 8599 простих бездокументарних іменних акцій, ОСОБА_4 - 4220 простих бездокументарних іменних акцій та ОСОБА_5 - 1000 простих бездокументарних іменних акцій.
Також судом першої інстанції встановлено, що 08.11.2021 між Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" (центральний депозитарій) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (емітент) було укладено додаткову угоду до договору про обслуговування випусків цінних паперів (щодо надання послуг з виплати доходів/сум погашення цінних паперів грошовими коштами), відповідно до п. 1.1 якої емітент доручає, а центральний депозитарій зобов'язується надавати емітенту послуги щодо виплати доходів/сум погашення цінних паперів грошовими коштами за випущеними ним цінними паперами, що обслуговуються у центральному депозитарії.
Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 додаткової угоди центральний депозитарій зобов'язався приймати від емітента розпорядження про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами та інші документи, які відповідно до Правил центрального депозитарію, Регламенту провадження депозитарної діяльності центрального депозитарію необхідні для надання послуг, обумовлених цією додатковою угодою.
Відповідно до пп. 2.1.2 п. 2.1 додаткової угоди депозитарій зобов'язаний за умови надання емітентом центральному депозитарію всіх документів, які відповідно до Правил та Регламенту необхідні для виплати доходів/сум погашення за цінними паперами, здійснювати перерахування грошових коштів у вигляді доходів/сум погашення за цінними паперами емітента, що надійшли від нього на рахунок центрального депозитарію, визначений згідно з пп. 2.3.2 додаткової угоди, на відповідні грошові рахунки депозитарних установ, що мають діючу ліцензію на здійснення депозитарної діяльності та/або депозитаріїв-кореспондентів з одночасним наданням таким депозитарним установам та/або депозитаріям-кореспондентам розпорядження щодо виплати доходів/сум погашення отримувачам відповідних доходів/сум погашення.
Підпунктом 2.2.4 п. 2.2 вказаної угоди передбачено право центрального депозитарію відмовити емітенту у наданні послуг, обумовлених додатковою угодою, в т. ч. у виконанні розпорядження, з підстав, обумовлених чинним законодавством України та/або цією додатковою угодою, та/або Правилами, та/або Регламентом, та/або договором.
Так, розпорядженнями №01/01/13/05/02-02-213 від 22.12.2021 та №01/01/13/05/02-02-262 від 11.02.2022 відповідач наказав Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" здійснити виплату доходів за результатами діяльності у 2018 році в повному обсязі та перерахувати дані дивіденди на відповідні рахунки депозитарних установ/депозитаріїв-кореспондентів для наступної виплати (перерахування) власникам цінних паперів.
Згідно з розпорядженням №01/01/13/05/02-02-213 від 22.12.2021 мали бути перераховано дивіденди на загальну суму 30072756,24 грн, а за розпорядженням №01/01/13/05/02-02-262 від 11.02.2022 - 12408534,48 грн.
Вказані суми чистого прибутку за результатами 2018 року перераховані Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України", що підтверджується платіжними дорученнями №19389-П21 від 23.12.2021 на суму 30072756,24 грн та №2875-П22 від 11.02.2022 на суму 12408534,48 грн.
Однак, Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" відмовило у взятті до виконання вищезазначених розпоряджень та повернуло перераховані кошти, що підтверджується платіжними дорученнями №2486285401 від 29.12.2021 на суму 30072756,24 грн та №2504219101 від 11.02.2022 на суму 12408534,48 грн.
Звертаючись до суду з позовом, позивачі зазначили, що відповідач мав здійснити виплату належних їм дивідендів за підсумками 2018 року у строк до 17.11.2021, однак цього не зробив, у зв'язку з чим просили стягнути з відповідача суму дивідендів пропорційно до кількості належних їм акцій.
Заперечуючи проти позовних вимог, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" посилалося на протиправність дій Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", що полягають у безпідставній відмові виконати розпорядження відповідача про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами.
Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" вказало на правомірність своїх дій, оскільки надані відповідачем розпорядження були спрямовані на виплату чистого прибутку лише певному колу акціонерів, що не відповідає приписам чинного законодавства України, адже виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив факт невиконання відповідачем свого обов'язку з виплати дивідендів. При цьому, за висновками суду невиконання договірних зобов'язань третьою особою не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх обов'язків перед акціонерами, що встановлені чинним законодавством.
Окрім цього, судом також враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі № 910/3376/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023, відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" про визнання неналежним виконання останнім умов договору про обслуговування випусків цінних паперів №ОВ-1962 від 15.11.2013 в частині невиконання розпоряджень про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами та зобов'язання виконати зазначений договір шляхом прийняття коштів у сумі 30072756,24 грн та 11538040,81 грн, необхідних для виконання розпоряджень, а також зобов'язання виконати розпорядження №01/01/13/05/02-02-2013 від 22.12.2021 та №01/01/13/05/02-02-262 від 11.02.2022.
З такими висновками місцевого господарського суду в їх сукупності погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 152 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) акціонерне товариство є господарським товариством, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Особливості діяльності акціонерних товариств встановлюються Законом України "Про акціонерні товариства".
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера-власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" визначено, що акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику-акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:
1) участь в управлінні акціонерним товариством;
2) отримання дивідендів;
3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;
4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
Пунктами 12, 15 та 27 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом; затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом; вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із законом та/або статутом товариства.
Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачено, що до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлених законом або правочином. Обмеження прав на цінні папери або прав за цінними паперами може бути встановлено виключно у випадках та порядку, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства (ч. 3 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства").
Отже, у разі прийняття загальними зборами акціонерного товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов'язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами.
Так, у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17 зазначено, що з прийняттям товариством рішення про виплату дивідендів та встановленням у такому рішенні строків проведення розрахунків з учасником (акціонером) у товариства виникає обов'язок виплати дивідендів без будь-яких додаткових умов у встановлений у рішенні загальних зборів строк.
З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 18.05.2021 прийнято рішення про затвердження розміру та порядку розподілу прибутку товариства за 2018 рік, відповідно до якого на виплату дивідендів за простими акціями направлено частину чистого прибутку в сумі 1931619526,20 грн, що складає 30% чистого прибутку відповідача за 2018 рік. Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затверджено у розмірі 35,62 грн.
Рішеннями наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформленими протоколом №9/21 від 27.05.2021, визначено, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року, є 11.06.2021. Виплата дивідендів здійснюється через депозитарну систему України з 15.06.2021 по 17.11.2021.
З урахуванням зазначеного, загальна сума дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за 2018 рік, яка мала бути виплачена ОСОБА_1 , становить 361543,00 грн (з розрахунку 35,62 грн / акцію х 10150 акцій), ОСОБА_2 - 63759,80 грн (з розрахунку 35,62 грн / акцію х 1790 акцій), ОСОБА_3 - 306296,38 грн (з розрахунку 35,62 грн / акцію х 8599 акцій), ОСОБА_4 - 150316,40 грн (з розрахунку 35,62 грн / акцію х 4220 акцій) та ОСОБА_5 - 35620,00 грн (з розрахунку 35,62 грн / акцію х 1000 акцій).
Таким чином, аналіз наведених вище норм права та встановлені обставини справи свідчать про те, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління товариством - загальними зборами товариства. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів.
Підставою для виплати дивідендів є відповідне рішення загальних зборів, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати.
Суд має право прийняти рішення про стягнення дивідендів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу-учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати, лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.
Отже, задоволення позовних вимог про стягнення дивідендів є можливим виключно за умови наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу-учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати. В іншому випадку дії суду призведуть до втручання у господарсько-управлінську діяльність суб'єкта господарювання. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №910/12317/18 та 02.02.2023 у справі №910/10164/21.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач прийняв на себе грошове зобов'язання здійснити виплату акціонерам дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2018 році у визначених наглядовою радою відповідача порядку та строки, тобто щодо виплати дивідендів за 2018 рік у розмірі 35,62 грн на 1 (одну) акцію у строк до 17.11.2021, що підтверджується рішенням засідання наглядової ради, яке оформлене протоколом №9/21 від 27.05.2021.
Отже, в силу положень Закону України "Про акціонерні товариства", Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та прийнятих відповідачем рішень про виплату акціонерам дивідендів, у відповідача виникло зобов'язання зі сплати на користь позивачів грошових коштів (дивідендів).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є юридичні факти, до яких можна віднести і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.
Відтак, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не лише з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, у тому числі і на підставі факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525 та 526 ЦК України.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як було зазначено вище, відповідач вказував на те, що він вживав всіх можливих заходів для забезпечення виплати акціонерам дивідендів за 2018 рік та направляв до Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" розпорядження про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами з одночасним перерахуванням грошових коштів для здійснення виплати дивідендів, проте останнє розпорядження не виконало та повернуло грошові кошти.
Близькі за змістом доводи викладені відповідачем і в апеляційній скарзі.
З цього приводу судом першої інстанції вірно зазначено, що у спірних правовідносинах Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" не є зобов'язаною особою перед акціонерами, а договірні відносини між відповідачем та третьою особою не впливають на вирішення даного спору. Виключно відповідач має зобов'язання щодо виплати дивідендів акціонерам, в інтересах яких подано позов у даній справі.
При цьому, невиконання договірних зобов'язань третьою особою, тобто Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України", не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх обов'язків перед акціонерами, що встановлені чинним законодавством.
Поряд з цим, як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 у справі №910/3376/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023, відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" про:
- визнання неналежним виконання останнім умов договору про обслуговування випусків цінних паперів №ОВ-1962 від 15.11.2013 в частині невиконання розпоряджень Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами №01/01/13/05/02-02-2013 від 22.12.2021 шляхом його відхилення 23.12.2021 та 29.12.2021 та №01/01/13/05/02-02-262 від 11.02.2022 шляхом його відхилення 11.02.2022;
- зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" виконати зазначений договір шляхом прийняття від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" коштів у сумі 30072756,24 грн та 11538040,81 грн, необхідних для виконання вказаних розпоряджень;
- зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" виконати розпорядження №01/01/13/05/02-02-2013 від 22.12.2021 та №01/01/13/05/02-02-262 від 11.02.2022.
Тобто, судами підтверджено правомірність відмови Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" виконати розпорядження відповідача.
Отже, беручи до уваги, що право на отримання частини прибутку (дивідендів) акціонером передбачене ст. 116 ЦК України, Законом України "Про акціонерні товариства" і з цього питання були прийняті рішення загальними зборами відповідача, однак останній виплату дивідендів не здійснив, чим порушив свої зобов'язання і права позивачів на мирне володіння майном, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Окремо слід зауважити на тому, що згідно з затвердженим у протоколі наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" №9/21 від 27.05.2021 порядком виплати дивідендів, витрати, які виникають через необхідність перерахування дивідендів (сплата податків, зборів тощо), проводяться за рахунок суми нарахованих дивідендів, призначених до виплати відповідній особі, яка має право на їх отримання.
Так, пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку у розмірі 5 відсотків встановлюється для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами-платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
Окрім цього, згідно з п. 16-1 розділу 10 Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 цього пункту.
Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього кодексу.
За приписом пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Поряд з цим, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).
Отже, з належних до стягнення сум відповідно до положень Податкового кодексу України має бути утримано та сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що становить 5%, та військовий збір у розмірі 1,5%.
Водночас, предметом спору у справі є стягнення грошових коштів, а не зобов'язання вчинити дії (виплатити дивіденди), тому суми дивідендів, які суд визначає до стягнення з відповідача на користь позивачів, обраховуються без віднімання сум податків і зборів.
Питання щодо ведення податкового обліку, нарахування та сплати податків не відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки стосуються публічно-правових відносин та не можуть бути вирішені в рамках розгляду приватноправового (у даному випадку корпоративного) спору.
З урахуванням усього вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу наявності підстав для задоволення заявленого позову та стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" заборгованості з виплати дивідендів за 2018 рік на користь позивача-1 у розмірі 361543,00 грн, на користь позивача-2 у розмірі 63759,80 грн, на користь позивача-3 у розмірі 306296,38 грн, на користь позивача-4 у розмірі 150316,40 грн та на користь позивача-5 у розмірі 35620,00 грн.
При цьому, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, фактично, спростовуються встановленими вище обставинами справи.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №910/193/23 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 у справі №910/193/23 залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 10.11.2023.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов