ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2023 р. Справа №907/1006/14
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Желік М.Б.
суддів Орищин Г.В.
Зварич О.В.
за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” №09-1-7/751 від 11.07.2023 (вх.ЗАГС №01-05/2331/23 від 18.07.2023)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 (суддя Андрейчук Л.В.)
у справі №907/1006/14
за заявою Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області, м. Ужгород
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Термодім”, м. Ужгород
за участю представників сторін:
арбітражний керуючий Бігун Р.Д.;
від заявника: не з'явився.
від скаржника не з'явився.
Учаснику процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі №907/1006/14 затверджено звіт ліквідатора ТОВ “Термодім” арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі за період виконання повноважень ліквідатора у справі №907/1006/14 про банкрутство ТОВ “Термодім” з 26.02.2015 по 09.2019 року включно в сумі 309 776,00 грн. основної грошової винагороди. Стягнуто з кредитора - ГУ ДФС України у Закарпатській області на користь арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича основну грошову винагороду у справі № 908/3804/21 про банкрутство ТОВ “Термодім” за період виконання повноважень ліквідатора з 26.02.2015 по 09.2019 року включно в сумі 252 171, 35 грн. Стягнуто з кредитора - ГУ ПФУ у Закарпатській на користь арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича основну грошову винагороду у справі № 908/3804/21 про банкрутство ТОВ “Термодім” за період виконання повноважень ліквідатора з 26.02.2015 по 09.2019 року включно в сумі 2151,28 грн. Стягнуто з кредитора - ПАТ “Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк” на користь арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича основну грошову винагороду у справі № 908/3804/21 про банкрутство ТОВ “Термодім” за період виконання повноважень ліквідатора з 26.02.2015 по 09.2019 року включно в сумі 40 373,35 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі №907/1006/14, скасувати в частині стягнення з ПАТ “Промінвестбанк” на користь арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. грошової винагороди в сумі 40373,35 грн. та відмовити у затвердженні звіту ліквідатора ТОВ “Термодім” - арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. в частині стягнення з ПАТ “Промінвестбанк” на користь арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. грошової винагороди у сумі 40373,35 грн.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Гриців В.М. - головуючий суддя, члени колегії судді - Зварич О.В., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2023 задоволено заяву судді Гриців В.М. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк” на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі №907/1006/14 про банкрутство ТОВ “Термодім”. Прийнято самовідвід судді Гриців В.М. від розгляду апеляційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний Банк” на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі №907/1006/14 про банкрутство ТОВ “Термодім” та справу №907/1006/14 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Розпорядженням керівника апарату суду від 25.07.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Зварич О.В., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.09.2023 поновлено Публічному акціонерному товариству “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі №907/1006/14; відкрито апеляційне провадження; встановлено учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 18.09.2023; призначено розгляд справи на 20.09.2023; витребувано матеріали справи з місцевого господарського суду (з врахуванням ухвали Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 про виправлення описки).
13.09.2023 арбітражним керуючим Бігун Р.Д. надіслано на адресу суду заяву (вх. ЗАГС №01-04/6214/23 від 14.09.2023) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 задоволено.
20.09.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкладено розгляд справи на 01.11.2023.
28.09.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи на вимогу.
В судове засідання 01.11.2023 арбітражний керуючий участь забезпечив, який надав свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просив їх врахувати при винесені постанови. Інші учасники участі не забезпечили, причин неможливості забезпечити участь під час розгляду апеляційної скарги не надали. Докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про їх поінформованість про розгляд апеляційної скарги у межах даної справи в суді апеляційної інстанції.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Статтею 43 ГПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України”).
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, учасники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену ухвалу господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі №907/1006/14 залишити без змін, з огляду на наступне.
Розгляд справи про банкрутство в суді першої інстанції та зміст оскаржуваної ухвали.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.10.2014 порушено провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Термодім”; визнано безспірні грошові вимоги кредитора Державної податкової інспекції у м. Ужгород Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до боржника у розмірі 3 140 805,19 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №805 від 19.04.2013, 76006, м. Івано-Франківськ, вул. Івана Миколайчука, 17а/44; 2499602259).
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника на офіційному веб-порталі судової влади України суд здійснив 05.11.2014 за №10882.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 05.02.2015 за результатами попереднього засідання судом визнано розмір та склад кредиторських вимог до ТОВ “Термодім” (код ЄДРПОУ: 32637121) ініціюючого кредитора ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області в розмірі 3801450,38 грн, вимоги конкурсного кредитора Управління ПФУ у м. Ужгород в розмірі 32801,47 грн та вимоги конкурсного кредитора ПАТ “Промінвестбанк” в розмірі 615108,33 грн.
Постановою від 26.02.2015 господарський суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю “Термодім” (88000, м. Ужгород, вул. Дубова, 1, код 32637121) банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №805 від 19.04.2013, 76006, м. Івано-Франківськ, вул. Івана Миколайчука, 17а/44; 2499602259).
Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі Судова влада України суд здійснив 02.03.2015 за №15227.
В оскарженій ухвалі про затвердження звіту ліквідатора та стягнення з кредиторів пропорційно заявлених вимог до боржника основної грошової винагороди арбітражного керуючого місцевий господарський суд дійшов наступних висновків:
- нарахування основної грошової винагороди за звітний період проведено з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат, що узгоджується із положеннями ст.30 КУзПБ.
- на засіданні комітету кредиторів, що оформлені протоколом від 16.12.2019, комітет розглянув звіт ліквідатора, арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. № 151 від 16.12.2019 в якому, зокрема визначено розмір основної грошової винагороди ліквідатора ТОВ “Термодім” в сумі 309 776,00грн. за період з 26.02.2015 до 09.2019 року. За результатами розгляду якого прийняв рішення затвердити поданий звіт.
- невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів жодним чином не має впливати на оплату його послуг, що зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, у постанові від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011.
- законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
- господарський суд не може відмовити арбітражному керуючому в можливості отримати гарантовану законодавством винагороду (тим самим примушуючи його виконувати повноваження за відсутності оплати його праці), оскільки відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті cт.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів.
Узагальнені доводи апелянта.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, на підтвердження чого апелянт наводить наступні доводи:
- у спорах, пов'язаних з виконання неплатоспроможним банком, в якому запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед кредиторами та вкладниками, рівно як і здійснення своїх повноважень Фондом, норми Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” є спеціальними, оскільки цей Закон є пріоритетним стосовно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Так, положенням ст. 49 вказаного закону визначена процедура заявлення вимог кредиторів до банку, що ліквідується.
- задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, у тому числі на підставі судового рішення, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. З огляду на що, арбітражний керуючий ТОВ “Термодім” повинен був звернутися із своїми вимогами в порядку та строки, визначені саме Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” для розгляду та акцептування його вимог уповноваженою особою Фонду. Оскаржена ухвала винесена з порушенням вимог наведених норм закону, а відтак підлягає скасуванню.
- про неповноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі свідчить те, що ухвала господарського суду Закарпатської області від 04.05.2022, якою відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на директора банкрута Бекера Б.С. за зобов'язаннями банкрута шляхом стягнення з нього грошових коштів у сумі 4 413 292,01 грн. не оскаржена в апеляційному порядку. Окрім того, арбітражним керуючим не досліджено питання щодо наявності підстав для солідарної відповідальності засновників та керівників боржника.
- норми КУзПБ чітко встановлюють джерела здійснення оплати грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута, а саме - за рахунок коштів авансованих заявником (кредитором або боржником), чи за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Разом з тим, ст.19 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавцем. Відтак, ні положеннями КУзПБ, ні іншими законодавчими актами не визначено обов'язку кредиторів у справі про банкрутство оплачувати послуги арбітражного керуючого.
- у даній справі відсутнє рішення комітету кредиторів щодо створення фонду авансування винагороди арбітражного керуючого, а судом не виносилася ухвала про затвердження такого фонду. Арбітражний керуючий є самозайнятою особою, яка здійснює діяльність на свій страх та ризик, таким чином, даючи згоду на призначення його розпорядником майна у певній мірі повинен розуміти, що існує ризик не отримати оплати своїх послуг в повному обсязі або й узагалі.
Узагальнені доводи та заперечення боржника, кредиторів та ліквідатора.
Боржник, інші кредитори та арбітражний керуючий не скористалися своїм правом щодо надання письмових пояснень/заперечень на апеляційну скаргу.
Встановлені фактичні обставини справи.
На підставі постанови господарського суду Закарпатської області від 26.02.2015 арбітражний керуючий Бігун Р.Д. у справі №907/1006/14 починаючи з 26.02.2015 до теперішнього часу виконує повноваження ліквідатора ТОВ “Термодім”.
01.05.2023 арбітражним керуючим надіслано на офіційні електронні адреси членів комітету кредиторів ТОВ “Термодім” Запит № 042 від 01.05.2023 підписаний КЕП з проектом рішення комітету кредиторів про затвердження звіту ліквідатора та затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 02.2015 по 09.2019 року включно в сумі 309 776,00 грн.
Ліквідатор надав суду звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат під час виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Термодім” за період з 02.2015 по 09.2019 року включно. Ліквідатор просить суд затвердити звіт в сумі 309 776,00 грн. основної грошової винагороди за звітний період.
За період з березня 2015 до грудня 2019 за виконання повноважень ліквідатора ТОВ “Термодім” арбітражним керуючим Бігун Р.Д. нараховано основну грошову винагороду в сумі 309 776,00 грн, з яких виплачено 15 080,02 грн. в ліквідаційній процедурі. Станом на день розгляду заяви невиплаченою залишається сума 294 695,98 грн.
На електронну адресу арбітражного керуючого надійшло підписане КЕП рішення від одного кредитора ПАТ “Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний Банк” № 09-1-7/559 від 12.05.2023, яким кредитор голосував “Проти” затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ “Термодім”.
Іншими кредиторами станом на час прийняття оскарженого рішення своїх відповідей на адресу арбітражного керуючого не надіслано.
Ліквідатор просить суд звіт арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ “Термодім” за період з 02.2015 по 09.2019 року включно затвердити та стягнути на користь арбітражного керуючого суму основної грошової винагороди пропорційно до заявлених вимог з Кредиторів, зокрема ГУ Пенсійного Фонду України в Закарпатській області 2 151,28 грн, ГУ ДПС в Закарпатській області 252 171,35грн, ПАТ “Акціонерний комерційний Промислово-Інвестиційний Банк” 40 373,35грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури, а й які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури, та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 29/5005/486/2012).
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Згідно з ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
У відповідності до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства aрбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Відповідно до частини 3 статті 61 КУзПБ кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Оплата витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку: у першу чергу оплачуються витрати, пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора;
Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора на рівні трьох мінімальних заробітних плат, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Відповідно до ч.5 статті 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.
Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі “Броньовський проти Польщі”) зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Крім того, кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, чого у цій справі судами не встановлено.
Пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін “самозайнята особа”.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (постанова КГС ВС від 14.12.2021 - № 902/626/20).
Матеріалами справи підтверджено, що після 16.12.2019 (дата протоколу засідання комітету кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Термодім”, на якому кредитор - ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” голосував “За” затвердження звіту ліквідатора боржника №151 від 16.12.2019 у справі №909/1006/14) за час ліквідаційної процедури щодо боржника дії чи бездіяльність арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. кредиторами у цій справі не оскаржувались, доводами апеляційної скарг це не спростовано.
Таким чином, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий (ліквідатор) безумовно має право на оплату послуг, наданих в межах даної справи, та фактично понесених витрат.
Згідно з частиною 4 статті 48 КУзПБ конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду та кратну одній тисячі гривень.
За приписами частини 1 статті 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.
Відповідно до частини 3 статті 64 КУзПБ у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.
Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 48 КУзПБ, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, щодо можливості застосувати такий принцип пропорційності і до розподілу між кредиторами витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури та витрат по оплаті основної грошової винагороди ліквідаторів.
За відсутності майнових активів банкрута, за рахунок яких можна б було відшкодувати основну грошову винагороду та понесені витрати арбітражного керуючого, така оплата повинна здійснюватись за рахунок кредиторів.
Як вірно встановлено господарським судом та підтверджується судом апеляційної інстанції на підставі постанови господарського суду Закарпатської області від 26.02.2015 арбітражний керуючий Бігун Р.Д. у справі №907/1006/14, починаючи з 26.02.2015 по теперішній час, виконує повноваження ліквідатора.
16.12.2019 ліквідатор арбітражний керуючий Бігун Р.Д. разом із звітом ліквідатора надав суду звіт про нарахування та виплату грошової винагороди під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ “Термодім” за період з 26.02.2015 до 09.2019 включно, згідно з яким за звітний період ліквідатор нарахував основну грошову винагороду за виконання повноважень у справі №907/1006/14 про банкрутство в сумі 309 776,00грн.
На засіданні комітету кредиторів, що відбулося 16.12.2019, комітет кредиторів, у складі присутніх членів Головного управління ДФСМ У Закарпатській області та Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” розглянув звіт ліквідатора, арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. № 151 від 16.12.2019 в якому зокрема вказано розмір основної грошової винагороди ліквідатора ТОВ “Термодім” арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. в сумі 309 776,00грн., та одноголосно проголовував “За” затвердження відповідного звіту.
Колегія суддів звертає увагу на те, що арбітражний керуючий Бігун Р.Д. звернувся до суду з заявою про стягнення з кредиторів пропорційно до заявлених вимог не виплачену основну грошову винагороду арбітражного керуючого у справі №907/1006/14, розмір якої та період нарахування відповідає тим, що були затвердженими зборами кредиторів за результатами яких складено протокол від 16.12.2019 (том 4 а.с.174).
Колегією суддів перевірено наведений у звіті ліквідатора розрахунок винагороди, та встановлено, що відповідно до положень ст.30 КУзПБ нарахування основної грошової винагороди за звітний період проведено з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат.
Зазначається, що за положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів являється представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам по судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.
З огляду на що, колегія суддів звіт арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 26.02.2015 по 09.2019 року в сумі 309 776,00 грн. визнає обґрунтованим, підтвердженим матеріалами, у зв'язку з чим приходить до висновку, що наявні підстави для його затвердження у заявлених ліквідатором сумах.
Щодо доводів скаржника про неможливість вимоги про перерахування (стягнення) коштів банком, який перебуває в стані припинення поза процедурою та порядком, встановленим положеннями Закону, оскільки введення у банку тимчасової адміністрації та запровадження процедури ліквідації унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом, колегія суддів зазначає, що цей довід стосується процедури виконання судового рішення, що не спростовує законність його прийняття.
Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (див. рішення Суду у справі “Мала проти України”, № 4436/07, від 03.07.2014). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення Суду у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії”, № 49684/99, від 27.09.2001).
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, беручи до уваги межі перегляду оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, відтак ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі № 907/1006/14 слід залишити без змін.
В порядку положень ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст.86, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.В задоволенні вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” №09-1-7/751 від 11.07.2023 (вх.ЗАГС №01-05/2331/23 від 18.07.2023) - відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2023 у справі №907/1006/14 - залишити без змін.
3. Судові витрати залишити за скаржником.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 13.11.2023.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.
суддя Зварич О.В.