ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7322/22 пров. № А/857/4301/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року, прийняте суддею Димарчук Т.М., Луцьк, у справі № 140/7322/22 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
ТОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» (далі - ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення № 51 від 31.08.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій у розмірі 643602,66 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 в задоволенні позову відмовлено.
Суд зазначив, що відсутність посилання в наказі ГУ ДПС у Волинській області від 12.08.2022 № 1259-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ на листи ДПС України від 11.05.2022 № 3869/7/99-00-07-05-03-07 та від 03.08.2022 № 8337/7/99-00-07-04-02-08, як на підставу для проведення фактичної перевірки, не є безумовною підставою для визнання такої перевірки протиправною та скасування оскаржуваного рішення, винесеного за результатами такої перевірки. Зазначені недоліки наказу від 12.08.2022 № 1259-п, на думку суду, не призводять до відсутності правових наслідків такої перевірки.
При цьому, у наказі від 12.08.2022 № 1259-п зазначено підставу проведення фактичної перевірки - пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 та пп. 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та зазначено забезпечення такої перевірки з метою контролю за дотриманням платником податку, зокрема, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки).
Суд наголошує на тому, що здійснення такого виду заходу контролю, як у спірній ситуації, було не правом ГУ ДПС у Волинській області, а його обов'язком, тому відсутність в наказі про призначення фактичної перевірки детальної інформації про підстави проведення фактичної перевірки не можуть ставити під сумнів легітимність заходу в цілому, якщо такий захід здійснювався на законній підставі.
Актом перевірки від 17.08.2022 № 3164/03-20-07-05/41579579 встановлено реалізацію пального за цінами вищими граничних роздрібних цін на пальне та встановленого рівня торгівельної надбавки на окремі види палива у період з 16.03.2022 по 19.05.2022, про що деталізовано у Додатках до акта перевірки. В результаті порушення вимог законодавства, а саме неналежного формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ТОВ необґрунтовано одержано виручку в сумі 321801,33 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що в даному спірному випадку жодного окремого акту перевірки про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін перевіряючими складено не було, що суперечить п. 69.27 п. 69 розділу ХХ ПК.
Зазначає, що наказ від 12.08.2022 № 1259-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ», не містить посилання на наявність інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення чи письмового звернення про порушення платником податків установленого порядку формування та застосування державних регульованих цін.
В згаданому наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім звичайно посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задоволити.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Поряд з цим зазначає, що позивач фактично в апеляційній скарзі дублює зміст позовної заяви.
Наказ ГУ ДПС у Волинській області від 12.08.2022 № 1259-п є діючий, а також цей наказ не скасований у встановленому законом порядку.
Відповідачем в межах повноважень, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» прийнято рішення № 51-Р від 31 серпня 2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій до позивача у вигляді вилучення у нього у дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 321801 грн. 33 коп. та штрафу 321801 грн. 33 коп. у дохід державного бюджету, із зазначенням терміну його виконання - 15-денний строк.
Зазначає, що у період з дня реєстрації акта фактичної перевірки до дня прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (з 17 по 31 серпня 2022), до ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області не надходили передбачені абз. 8 пункту 69.27 ПК України, зауваження позивача.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.08.2022 ГУ ДПС у Волинській області з метою перевірки дотримання чинного законодавства щодо обігу підакцизних товарів з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, Законів України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), від 21.06.2012 № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (із змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального прийнято наказ № 1259-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ, яким визначено забезпечити проведення фактичної перевірки ТОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль», а саме господарської одиниці АЗС № 2, що знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Новосілки, а/д Київ-Ковель-Ягодин 467км.+855м. (а.с.7).
В якості підстави для призначення перевірки податковим органом зазначено п.п.20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 п.20.1 ст.20; п.75.1 ст.75, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80, п.80.8 ст.80, пп.69.2, 69.27 п.69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ.
Також, ГУ ДПС у Волинській області посадовим особам цього податкового органу видано направлення на перевірку від 12.08.2022 № 2226, № 2228.
З 15.08.2022 по 17.08.2022 посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним, за результатами якої складено акт перевірки від 17.08.2022 № 3164/03-20-07-05/41579579.
Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2» (із змінами та доповненнями). Зокрема, за результатами Z-звітів з РРО встановлено реалізацію пального за цінами, вищими від граничних цін та граничної торгівельної надбавки (дані наведені у Додатку № 1 до акту перевірки). В результаті порушення вимог законодавства, а саме неналежного формування, встановлення та застосування державних регульованих цін товариством необґрунтовано одержано виручку в сумі 321801,33 грн.
Матеріали перевірки, ГУ ДПС у Волинській області листом від 19.08.2022 № 5182/5/03-20-07-05-05 були надіслані на адресу ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області.
За результатами розгляду вказаних вище матеріалів, ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області прийнято рішення № 51 від 31.08.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді: вилучення у ТОВ в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 321801,33 грн; штрафу у розмірі 321801,33 грн (100 відсотків необґрунтованої виручки). Загальна сума застосованих адміністративно-господарських санкцій становить 643602,66 грн.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з приписами підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до абзацу 1 п. 75.1, підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 ПК України. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- 80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
- 80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
- 80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
- 80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Порядок оформлення результатів перевірки встановлено статтею 86 ПК України.
Матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу (п. 86.1 ст. 86 ПК України).
Відповідно до приписів п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки (пункт 86.5 статті 86).
Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Платник податків має право: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків; надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункти 17.1.6 - 17.1.8, 17.1.16 п. 17.1 ст. 17 ПК України).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі - Закон № 5007-VI) державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв'язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб'єкта господарювання. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов'язково включають розмір їх інвестиційної складової частини.
Пункт 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами; КМУ № 1236) визначав граничний рівень надбавки цін на пальне (бензин/дизельне паливо).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України прийнято Закон України від 01 квітня 2022 № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного надзвичайного стану», який набрав чинності 16.04.2022, та яким внесено зміни у Податковий кодекс України, а саме:
у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, підпункт 69.2 після абзацу четвертого доповнено двома новими абзацами такого змісту:
«У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення камеральних перевірок оформлюється акт перевірки, який направляється контролюючим органом шляхом надіслання документа до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Перебіг строків подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення зупиняється.
Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У зв'язку з цим абзаци п'ятий і шостий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим;
в абзаці восьмому слова «проведення перевірок, передбачених цим підпунктом замінити словами проведення фактичних перевірок»;
підпункт 69.6 після слів «для потреб забезпечення оборони держави» доповнити словами «та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу».
Окрім цього, вказаним Законом № 2173-IХ від 01.04.2022 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.27 такого змісту:
«69.27. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.
Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
- отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб'єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.
У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін».
Отже, держава, в особі уповноважених органів, здійснює державний контроль (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Спеціально уповноваженим для такого контролю (нагляду) та спостереження органом виконавчої влади є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальні підрозділи.
Разом з тим, у період дії, зокрема, воєнного стану в Україні, на Державну податкову службу України та її територіальні підрозділи, підпунктом 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України покладено обов'язок щодо проведення фактичних перевірок дотримання платниками податків вимог чинного законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) за наявності таких підстав, а саме: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Органи ДПС наділені відповідними повноваженнями з 16 квітня 2022.
Пунктом 41-4 постанови Кабінету Міністрів України №1236 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 488) передбачено таке: «Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі: не більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 6,5 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних. Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 пропроміле та бензинів автомобільних GASOLINE 10 пропроміле визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 80 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки. Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа. Під час продажу (реалізації) брендового преміального дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п'ятим цього пункту».
Нормою ч. 1 ст. 7 Закону № 5007-VI установлено, що реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику.
Відповідно до ст. 16 Закону № 5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Згідно з ст. 18 Закону № 5007-VI уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Податковим кодексом України та іншими законами.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015 (далі - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Приписами підпункту 11 п. 3 Положення № 667 обумовлено, що основними завдання Держпродспоживслужби у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
До суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 5007-VI).
Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Тобто, податкові органи хоч і зобов'язано тимчасово здійснювати державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням визначених особливостей, водночас, повноваженнями щодо прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, - їх не наділено та зобов'язано матеріали їх фактичних перевірок надсилати до територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Отже, до повноважень відповідача віднесено прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Загальні порядок призначення, проведення та оформлення фактичних перевірок закріплені в п. 75.1 ст. 75, підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, статтях 80 - 86 ПК України.
Відповідно до підпункту 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Як вбачається з наказу про проведення фактичної перевірки позивача від 12 серпня 2022 № 1259-п, в ньому вказано підстави для здійснення контрольного заходу, а саме - п.20.1 статті 20, пункт 75.1 статті 75, підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80, пунктом 80.8 статті 80, підпунктом 69.2, 69.27 пункту 69 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, що відповідає вимогам до наказу, встановленим пунктом 81.1 статті 81 ПК України.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в наказі ГУ ДПС у Волинській області від 12.08.2022 № 1259-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ підставою для проведення фактичної перевірки зазначено пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, відповідно до якого фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Разом з тим, під час призначення перевірки податковий орган повинен керуватись підпунктом 69.2 п. 69, підпунктом 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України під час формування предмету та підстав її проведення, а також витребування та перевірки документів і фіксації її результатів.
Держпродспоживслужбою на виконання доручення Уряду надіслано лист від 11.05.2022 № 3869/7/99-00-07-05-03-07 зобов'язального характеру на адресу регіональних управлінь податкових органів, зокрема ГУ ДПС у Волинській області, в якому повідомлено, що проведеним аналізом інформації, що міститься в СОД РРО ДПС про проведені розрахункові операції відповідно до фіскальних чеків продажу пального через РРО в період з 16.04.2022 по 10.05.2022 виявлено 1302 місця роздрібної торгівлі пальним, де здійснювався продаж бензинів автомобільних та дизельного палива з порушенням законодавства про ціни та ціноутворення з перевищенням граничного рівня торгівельної надбавки, встановленої Постановою №1236, у зв'язку з чим зобов'язано, в тому числі і ГУ ДПС у Волинській області, забезпечити проведення фактичних перевірок міць роздрібної торгівлі пальним, згідно з додатком №1 до цього листа, які допустили порушення законодавства про ціни та ціноутворення. При цьому, у додатку № 1 до листа від 11.05.2022 № 3869/7/99-00-07-05-03-07 зазначено, зокрема, ТОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль», адреса господарської одиниці: Волинська область, Ковельський район, с. Новосілки, а/д Київ-Ковель-Ягодин 467км.+855м.
Крім того, листом ДПС України від 03.08.2022 № 8337/7/99-00-07-04-02-08 зобов'язано територіальні органи ДПС, зокрема ГУ ДПС у Волинській області, провести фактичні перевірки суб'єктів господарювання які здійснюють розрахунки в готівковій формі з перевищенням граничних сум розрахунків.
ГУ ДПС у Волинській області з метою підтвердження правової підстави проведення фактичної перевірки надано вказаний лист, який як вважає апеляційний суд, судом першої інстанції вірно оцінено як належний та достатній доказ підстави для проведення фактичної перевірки: отримання у встановленому законодавством порядку від державного органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції та вважає, що відсутність посилання в наказі ГУ ДПС у Волинській області від 12.08.2022 №1259-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ на листи ДПС України від 11.05.2022 № 3869/7/99-00-07-05-03-07 та від 03.08.2022 № 8337/7/99-00-07-04-02-08, як на підставу для проведення фактичної перевірки, не є безумовною підставою для визнання такої перевірки протиправною та скасування оскаржуваного рішення, винесеного за результатами такої перевірки.
Даний недолік не зумовлює відсутність правових наслідків такої перевірки. Апелянт не скористався правом подання заперечень до акту перевірки, в тому числі шляхом звернення до податкового органу про надання платнику податків детальної інформації про підстави проведення перевірки. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Фундаментальне порушення це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Будь-які процесуальні та/або процедурні порушення, пов'язані із самим оформлення результатів діяльності суб'єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб'єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи, яка звинувачується у правопорушенні, та суспільними (публічними) інтересами. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 340/370/21, від 19.05.2021 у справі № 210/5129/17.
Апеляційний суд окремо обумовлює і ту обставину, що позивач оскаржує дії і рішення ГУ ДПС у Волинській області при призначенні перевірки, однак позовні вимоги пред'явлено до ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області.
До повноважень відповідача віднесено прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Найважливішою ознакою спірних правовідносин є те, що останні регламентуються крізь призму податкового законодавства в час дії воєнного стану в країні.
Позивач, як зазначалось вище, не скористався правом подання заперечень до акта перевірки, в тому числі шляхом звернення до податкового органу про надання платнику податків детальної інформації про підстави проведення перевірки, які перевірені судом у ході розгляду справи.
Здійснення такого виду заходу контролю, як в спірній ситуації, було не правом ГУ ДПС у Волинській області, а його обов'язком, тому відсутність в наказі про призначення фактичної перевірки детальної інформації про підстави проведення фактичної перевірки не можуть ставити під сумнів легітимність заходу в цілому, якщо такий захід здійснювався на законній підставі, про що зазначено судом вище.
Актом перевірки від 17.08.2022 № 3164/03-20-07-05/41579579 встановлено реалізацію пального за цінами вищими граничних роздрібних цін на пальне та встановленого рівня торгівельної надбавки на окремі види палива у період з 16.03.2022 по 19.05.2022, про що деталізовано у Додатках до акта перевірки. В результаті порушення вимог законодавства, а саме неналежного формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ТОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» необґрунтовано одержано виручку в сумі 321801,33 грн.
Позивачем вказані обставини не заперечуються та не спростовуються.
Таким чином, доводи контролюючого органу про допущення ТОВ «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» та порушення пункту 41-4 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, які зафіксовані в акті перевірки від 17.08.2022 №3164/03-20-07-05/41579579, є вірними.
Підсумовуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у Волинській області діяло на підставі та у межах своїх повноважень, відповідно до вимог чинного на період виникнення спірних правовідносин законодавства, а зафіксовані в акті перевірки від 17.08.2022 № 3164/03-20-07-05/41579579 та документально підтверджені обставини стали підставою для прийняття відповідачем рішення № 51 від 31.08.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій у загальній сумі 643602,66 грн. у вигляді вилучення у позивача в дохід державного бюджету необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 321801,33 грн. та застосування штрафу у розмірі 321801,33 грн. (100 відсотків необґрунтованої виручки).
Покликання апелянта на практику Верховного Суду є помилковою, позаяк така сформована виходячи з наведених вище обставин не з тотожних правовідносин.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Укр-Петроль» залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року у справі № 140/7322/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар