ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року справа №200/11759/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) у справі № 200/11759/21 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , - про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, -
ВСТАНОВИВ:
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ звернувся до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2021-02-19-006559-b від 02.09.2021 року № 31-34/259.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року, зокрема, залучено в якості третіх осіб фізичних осіб - підприємців - ОСОБА_1 , ОСОБА_2
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-02-19-006559-b від 02.09.2021 року № 31-34/259.
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, Північний офіс Держаудитслужби звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій (за лотами 1,2) встановлено порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме учасниками процедури закупівлі не виконано кваліфікаційний критерій, який самостійно визначений замовником: наявності фінансової спроможності (обсягу річного доходу (виручки) в розмірі не менше 100% очікуваної вартості частини предмета закупівлі)
Таким чином, позивач мав би відхилити тендерні пропозиції підприємців, які не відповідають кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Стосовно порушень пункту 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначає, що вказаною нормою передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
В оголошенні про проведення відкритих торгів UA-2021-02-19-006559-b не міститься виду та умов надання забезпечення тендерних пропозицій, в той час, як в тендерній документації є вимога щодо надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Закон № 922 вимагає від замовників розміщення інформації щодо умов надання забезпечення тендерних пропозицій, і передбачає внесення до оголошення додаткової інформації замовником, відсутність граф в електронній формі оголошення, на думку відповідача, не може слугувати підставою для звільнення позивача від виконання обов'язку, визначеного пунктом 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі».
Стосовно порушень пункту 4-1 постанови КМУ № 710 зазначає, що вказаною нормою передбачено, що Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Замовником не оприлюднено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів). Також апелянтом зазначено, що управління не зобов'язувало позивача розірвати договір в односторонньому порядку, а лише ініціювати питання перед контрагентом щодо розірвання договору відповідно до положень Господарського та Цивільного кодексів України.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» 19 лютого 2021 року квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ на електронній площадці PROZORRO розмістило інформацію про проведення процедури закупівлі - ДК 021:2015:03410000-7: Деревина очікуваною вартістю 4050390,00 гривень (лот 1) та 4051280,00 гривень (лот 2) у формі відкритих торгів (том 1, а.с. 34-37). Номер процедури закупівлі UA-2021-02-19-006559-b. За результатами проведення торгів переможцями визнано ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2
19 квітня 2021 року між квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 16 про закупівлю дров твердолистяної породи: бук, береза, ясен, граб, ільм, в'яз, акація, клен, дуб, модрина за результатами спрощеної закупівлі № UA-2021-02-19-006559-b (том 1, а.с. 107-110). Відповідно до пункту 3.1 договору від 19.04.2021 № 16 загальна сума закупівлі становить 3936615,00 гривень.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків ФОП ОСОБА_1 поставив на адресу позивача дрова твердолистяних порід згідно 56 вказаних в акті видаткових накладних на постачання деревини, а позивач розрахувався з постачальником згідно 56 також вказаних в акті платіжних доручень на загальну суму 3936615,00 гривень (том 2, а.с. 24-82).
19 квітня 2021 року між квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 19 про закупівлю дров твердолистяної породи: бук, береза, ясен, граб, ільм, в'яз, акація, клен, дуб, модрина за результатами спрощеної закупівлі № UA-2021-02-19-006559-b (том 1, а.с. 113-116). Відповідно до пункту 3.1 договору від 19.04.2021 № 19 загальна сума закупівлі становить 3919272,00 гривень.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків ФОП ОСОБА_2 поставила на адресу позивача дрова твердолистяних порід згідно 53 вказаних в акті видаткових накладних на постачання деревини, а позивач розрахувався з постачальником згідно 40 також вказаних в акті платіжних доручень на загальну суму 3919272,00 гривень (том 2, а.с. 99-101, 109-155).
12 серпня 2021 року Північним офісом Держаудитслужби прийнято наказ № 465 про початок моніторингу закупівель, у тому числі й закупівлі № UA-2021-02-19-006559-b (том 1, а.с. 161-162).
За результатами проведення моніторингу 02 вересня 2021 повідомлено про наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель та складено відповідний висновок № 31-34/259 (том 1, а.с. 163-165).
Висновком Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-02-19-006559-b, предметом якого є «Дрова твердолистяної породи: бук, береза, ясен, граб, ільм, в'яз, акація, клен, дуб, модрина» (ДК 021:2015:03410000-7: Деревина) роз'яснено про вчинені позивачем порушення.
Зокрема, за результатами аналізу питання повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою встановлено порушення пункту 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі».
За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів».
За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій (за лотами 1,2) встановлено порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідач зобов'язав квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ усунути порушення, зокрема розірвати з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 договори на постачання дров, укладені за результатами тендеру з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та документи, що свідчать про усунення порушень у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку чи інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Разом з тим, як зазначено вище, на дату прийняття спірного висновку - 02 вересня 2021 року згідно з актом звірки взаємних розрахунків ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 відповідно до договорів від 19.04.2021 року позивачу частково поставлено деревину, тобто договори були частково виконано, про що свідчать видаткові накладні на постачання дров твердолистяної породи.
Не погоджуючись з вищевказаним висновком, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний висновок є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції в зазначеній частині, з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII), що застосовується в редакцій, чинній на час проведення позивачем процедури публічної закупівлі.
Частиною 1 ст.8 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Пунктом 6 ст. 8 Закону № 922-VIII визначено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до пункту 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до пунктів 1-5 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241, цей Порядок визначає порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок). У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у законах України «Про публічні закупівлі», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель. Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Щодо порушення у вигляді невідхилення тендерних пропозицій, які підлягають відхиленню відповідно до закону суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 31 Закону № 922 тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Тобто, замовник самостійно визначає вимоги в межах законодавства, які він бажає вказати в тендерній документації, які учасник торгів повинен виконати.
У висновку зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій (за лотами 1,2) встановлено порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме учасниками процедури закупівлі не виконано кваліфікаційний критерій, який самостійно визначений замовником: наявності фінансової спроможності (обсягу річного доходу (виручки) в розмірі не менше 100% очікуваної вартості частини предмета закупівлі)
Відповідачем встановлено, що за лотом 1 учасником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надано довідку від 15.03.2021 року № 110521, підтверджену податковою декларацією щодо обсягу річного доходу за 2020 рік, який складає 4027074,00 гривень, що є меншим, ніж сума очікуваної вартості 4050390,00 гривень за лотом 1.
За лотом 2 учасником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 надано довідку від 16.03.2021 року № 13, підтверджену податковою декларацією щодо обсягу річного доходу за 2020 рік, який складає 4047142,00 гривень, що є меншим, ніж сума очікуваної вартості 4051280,00 гривень за лотом 2.
Таким чином, відповідач вважає, що позивач мав би відхилити тендерні пропозиції наведених підприємців, які не відповідають кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
При цьому, постачальниками деревини позивачу є фізичні особи-підприємці. Відповідно до визначень, наведених в статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Як зазначено у спірному висновку, відповідно до статті 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» звітним періодом є календарний рік.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Відтак, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не зобов'язує подавати фінансову звітність фізичних осіб-підприємців.
Частиною 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
За таких обставин колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що позивач мав би відхилити тендерні пропозиції наведених вище фізичних осіб - підприємців, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та частині 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі».
Стосовно порушень пункту 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» суд зазначає, що вказаною нормою передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Відповідач у спірному висновку зазначив, що в оголошенні про проведення відкритих торгів UA-2021-02-19-006559-b не міститься виду та умов надання забезпечення тендерних пропозицій, в той час, як в тендерній документації є вимога щодо надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Пунктом 2 розділу ІІІ «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації міститься вимога про надання забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії за лотом 1 в розмірі 121500,00 гривень та за лотом 2 - 121530,00 гривень та умови їх надання. Відсутність необхідної графи в електронній формі оголошення, на думку відповідача, не може слугувати підставою для звільнення позивача від виконання обов'язку, визначеного пунктом 9 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі».
Проте, з таким висновком відповідача погодитися не можна, виходячи з наступного.
Частинами 1, 2 ст. 25 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
У разі якщо тендерні пропозиції/пропозиції подаються стосовно частини предмета закупівлі (лота), розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції встановлюється замовником виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі щодо кожної його частини (лота).
Відсутність в формі оголошення такої графи (поля), яка б передбачала заповнення відомостей про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, свідчить про фізичну неможливість вказати таку інформацію, а умови надання забезпечення тендерних пропозицій учасниками викладено замовником у п. 2 розділу III Тендерної документації.
З аналізу вказаних вище норм законодавства, суд зазначає, що чинним на момент опублікування тендерної документації позивачем законодавством, передбачено обов'язок щодо опублікування забезпечення тендерної пропозиції замовником.
Разом з тим, вказана інформація може бути викладена, зокрема, у тендерній документації.
З урахуванням викладеного, оскільки позивачем опубліковано умови забезпечення тендерної пропозиції у тендерній документації, суд приходить до висновку що позивач під час опублікування оголошення на проведення тендеру UA-2021-02-19-006559-b діяв в межах чинного законодавства.
Стосовно порушень пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» суд зазначає таке.
Вказаною нормою передбачено, що Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Замовник є розпорядником бюджетних коштів але не оприлюднив обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів).
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 заходи з щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, стосуються органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Позивач відповідно до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (крім інформації з обмеженим доступом) станом на 01.01.2021, розміщеного на офіційному сайті Державної казначейської служби України є розпорядником державних коштів, а також відповідно до даних Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (офіційного інформаційного ресурсу з відкритими даними про використання бюджетних коштів в Україні та найбільшої бази даних з публічних фінансів України, є розпорядником нижчого рівня.
постанова Кабінету Міністрів України № 710 розповсюджує свою дію імперативно лише на розпорядників коштів державного бюджету та носить рекомендаційний характер. Більш того, її приписами не передбачено підстав розірвання укладеного договору.
Позивач не має власного сайту, а головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство оборони України, однак останнім не визначено порядку розміщення на своєму сайті публікації про предмети публічної закупівлі та підстав розірвання укладених договорів.
Крім того, відповідач висунув позивачу зобов'язання здійснити заходи щодо усунення порушень, зокрема, шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення. Але відповідач не конкретизував які саме заходи має вжити позивач, не визначив, на підставі яких саме норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України позивач має розірвати договір.
Вказані висновки відповідають позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі № 640/467/19, від 11.06.2020 № 160/6502/19.
Суд вважає необхідним наголосити, що зобов'язання у спірному висновку усунути порушення шляхом розірвання договору є не тільки не обґрунтованим законодавчо, а і не відповідає принципу пропорційності, визначеному статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства.
Прийняття рішення пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії),цей критерій відображає принцип пропорційності (адекватності). Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.
Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії.
Необхідно зауважити, що жоден Закон, який регулює спірні правовідносини не наділяє повноваженнями відповідача зобов'язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі її замовника вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю. Зокрема, такі повноваження відсутні і у статтях 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», на які є посилання в спірному висновку.
Водночас, на думку суду, саме встановлення вимоги в оскаржуваному висновку про вчинення позивачем дій щодо розірвання укладеного договору, з огляду на наведену вище позицію, є порушенням принципу пропорційності та, відповідно, свідчить про протиправність оскаржуваного висновку у наведеній частині.
Крім того, суд зазначає, що складання оскаржуваного висновку через значний проміжок часу після кінцевого строку подання тендерних пропозицій переможцем торгів, після укладення відповідного договору не відповідає законодавчо визначеній меті процедури "моніторингу закупівлі" (пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII), оскільки не має наслідком саме "запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель".
Висновок відповідача оприлюднено 02 вересня 2021 року, однак на вказану дату дрова третіми особами були поставлені, а договори частково виконаними, тому зазначені вище приписи частини першої статті 8 Закону України «Про державні закупівлі» не дозволяють проводити моніторинг закупівель після виконання господарського договору.
Вищенаведені вимоги відповідача щодо розірвання виконаного ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 договорів не узгоджуються із приписами статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», та є порушенням з боку відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовник вимог та скасування спірного висновку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 200/11759/21- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2023 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць