ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 листопада 2023 року справа №360/1293/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі № 360/1293/21 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, Генерального штабу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не включення позивача ОСОБА_1 в період з червня 2018 року по січень 2020 року до клопотань про проведення ротації особового складу, що надавались Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України для залучення поліцейських Головного управління Національної поліції в Луганській області до участі в Операції Об'єднаних Сил;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Луганській області внести зміни до клопотань про проведення ротації особового складу, що надавались Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України для залучення поліцейських Головного управління Національної поліції в Луганській області до участі в Операції Об'єднаних Сил, включивши до них ОСОБА_1 як поліцейського, яка перебувала у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в період з червня 2018 року по січень 2020 року;
- зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України на підставі оновлених клопотань Головного управління Національної поліції в Луганській області, в яких ОСОБА_1 буде зазначена як така, що в період з червня 2018 року по січень 2020 року перебувала у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, внести зміни до відповідних наказів Генерального штабу Збройних Сил України та наказів Командувача об'єднаних сил (по стройовій частині), включивши до них інформацію про ОСОБА_1 як поліцейського, яка виконувала службові завдання у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в період з червня 2018 року по січень 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області здійснити розрахунок вислуги років ОСОБА_1 в період з червня 2018 року по січень 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей” та зарахувати вказану вислугу до стажу служби шляхом внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 22 лютого 2021 року № 101 о/с;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області здійснити розрахунок та виплату середнього заробітку на користь ОСОБА_1 за час затримки розрахунку із виплати заробітної плати (грошового забезпечення) за період з 27 лютого 2021 року до моменту здійснення повного розрахунку на підставі ст. 116 та ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України;
- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Луганській області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у сумі 1200000 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що позивач при залученні по несення служби на блокпосту виконувала свої службові обов'язки, визначені Наказом №2076 і тому, таке залучення не є безумовною підставою для визнання того, що позивач здійснювала безпосередню участь в ООС.
При цьому суд першої інстанції не врахував особливий порядок служби позивача відповідно до ст.8 Закону від 18.01.2018 № 2268.
Залучаючи позивача до несення служби на блокпосту, відповідач повинен був здійснити свої дискреційні повноваження, а саме - включити позивача-поліцейського до клопотань про проведення ротації особливого складу, як передбачено Інструкцією № 17.
Суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у відповідача - письмових документів, які підтверджують безпосередню участь позивача в ООС.
Протиправними діями відповідача позивачу спричинена моральна шкода, яка відшкодовується незалежно від наявності майнової шкоди.
25.09.2023 до Першого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі:
- витребувати від НП України, ГУ НП в Луганській області нормативно-правові акти, (крім наказу ГУ НП в Луганській області) № 2076), на підставі яких працівники поліції ГУ НП в Луганській області в рамках проведення ООС повинні були нести службу на блок-постах без включення їх до складу ООС, а працівники поліції ГУ НП інших областей допускались до несення служби на блок-постах Луганської області лише за умови включення до складу ООС.
Вивчивши заяву про витребування доказів, перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Як свідчать матеріали справи, відповідач ГУ НП в Луганській області, заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилається, як на підставу правомірності своїх дій, на Накази від 31 травня 2018 року № 2076 «Про здійснення певних заходів із забезпечення охорони публічної безпеки і порядку на території Луганської області» та від 03 грудня 2018 року № 4227 “Про організацію залучення поліцейських до складу сил і засобів Об'єднаних Сил”.
Зазначені Накази наявні в матеріалах справи.
Вимога позивача про витребування будь-яких інших нормативно-правових актів, які безпосередньо не стосуються позивача, проте визначають підстави включення інших поліцейських до складу ООС, є загальною та не дає підстави вважати, що інші нормативно-правові акти стосовно інших поліцейських є саме тим критерієм, який необхідно дослідити для правильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи достатньо тих доказів, які надані апелянтом в межах перегляду законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, необхідності у витребуванні будь-яких інших додаткових доказів немає.
Дослідивши клопотання позивача про витребування доказів, враховуючи предмет спору та наявні в матеріалах справи відомості щодо спірних правовідносин та їх правового регулювання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
Керуючись ст. ст. 80, 241, 243, 248, 296, 306, 321, 325, 328 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі № 360/1293/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддями 13 листопада 2023 року та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв