ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року справа №200/903/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 червня 2023 року у справі № 200/903/23 (головуючий І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправними дії з незарахування до страхового стажу періодів роботи з 03.09.1979 року по 15.10.1979 року у Трест-1 п/о «Югводстрой» Мінводгосп, з 01.09.1980 року по 03.01.1983 року у Трест «Донбассенергостройиндустрия», з 03.01.1983 року по 01.06.1983 року у ПО «Донбассенергостройпром», з 01.06.1983 року по 15.10.1986 року у Дирекції Тельманівського гранітно-щебеневого кар'єру, з 20.11.1986 року по 18.12.1996 року у ПО (ОГП ПО, АОЗТ) «Донбассеренргостройпром», з 18.12.1996 року по 31.12.1998 року у СП «Сиаль-Донбасс», записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.09.1979 року; зобов'язати зарахувати до страхового стажу ці періоди роботи до пенсії за віком та здійснити перерахунок пенсії за віком з врахуванням вказаного страхового стажу з дати призначення пенсії за віком.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року позов задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 03.09.1979 року по 15.10.1979 року у Трест-1 п/о «Югводстрой» Мінводгосп, з 01.09.1980 року по 03.01.1983 року у Трест «Донбассенергостройиндустрия», з 03.01.1983 року по 01.06.1983 року у ПО «Донбассенергостройпром», з 01.06.1983 року по 15.10.1986 року у Дирекції Тельманівського гранітно-щебеневого кар'єру, з 20.11.1986 року по 18.12.1996 року у ПО (ОГП ПО, АОЗТ) «Донбассеренргостройпром», з 18.12.1996 року по 31.12.1998 року у СП «Сиаль-Донбасс», записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.09.1979 року;
- зобов'язано відповідача зарахувати до страхового стажу позивача ці періоди роботи до пенсії за віком та здійснити перерахунок пенсії за віком з врахуванням вказаного страхового стажу з дати призначення пенсії за віком, тобто з 08.04.2017 року.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт вважає, що відсутні підстави для зарахування спірних періодів роботи позивача до страхового стажу, оскільки в трудовій книжці відсутня печатка підприємства на титульній сторінці, що порушує вимоги п. 2.12 наказу № 58 від 29.07.1993 року «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників». Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами про здійснення перерахунку пенсії з дати її призначення, а саме, з 08.04.2017 року, тому позов підлягає залишенню без розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 08.04.2017 року, як внутрішньо переміщена особа, отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.11.2022 № 914110825236 позивачу здійснено перерахунок пенсії, страховий стаж складає 20 років 03 місяці 05 днів (а.с. 33, 34).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 03.11.2023 року щодо підстав призначення пенсії та врахування страховий стаж з 01.07.1974 року, оскільки при зверненні до управління працівник повідомив, що при призначенні пенсії враховано лише страховий стаж здобутий за період сплати єдиного соціального внеску (а.с. 10).
Листом від 18.11.2022 року № 4558-4352/П-02/8-0900/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача про його не перебування на обліку в управлінні, рекомендовано звернутись до територіального органу ПФУ або через Веб-портал електронних послуг ПФУ за місцем перебування (а.с. 11).
Позивач 03.01.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із аналогічною заявою про перерахунок пенсії (а.с. 12).
Листом від 10.01.2023 №84-70/П-02/8-0900/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача про перенаправлення його заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (а.с. 13).
Листом від 19.01.2023 року № 781-514/П-02/8-0500 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача, що на титульному листі трудової книжки НОМЕР_2 відсутня печатка підприємства, на якому заповнювалась трудова книжка, тому трудова книжка не прийнята до розрахунку страхового стажу. Розрахунок страхового стажу здійснено за даними диплому НОМЕР_3 , військового квитка НОМЕР_4 та Індивідуальними відомостями про застраховану особу, наявним в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та його підсумок становить 20 років 3 місяці 5 днів (а.с. 14-15).
За ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно ч.ч. 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, до 01.01.2004 року стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV.
Згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
За ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637).
Згідно п.п. 1-3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів.
За матеріалами справи загальний страховий стаж позивача, обрахований пенсійним органом, становить 20 років 3 місяці 5 днів. До страхового стажу позивача не враховані спірні періоди: з 03.09.1979 року по 15.10.1979 року, з 01.09.1980 року по 03.01.1983 року, з 03.01.1983 року по 01.06.1983 року, з 01.06.1983 року по 15.10.1986 року, з 20.11.1986 року по 18.12.1996 року, з 18.12.1996 року по 31.12.1998 року, оскільки в трудовій книжці відсутня печатка підприємства на титульній сторінці, що порушує вимоги п. 2.12 Наказу №58 від 29.07.1993 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».
Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10.09.1979 року позивач працював в період з 03.09.1979 року по 15.10.1979 року у Трест-1 п/о «Югводстрой» Мінводгосп, з 01.09.1980 року по 03.01.1983 року у Трест «Донбассенергостройиндустрія», з 03.01.1983 року по 01.06.1983 року у ПО «Донбассенергостройпром», з 01.06.1983 року по 15.10.1986 року у Дирекції Тельманівського гранітно-щебеневого кар'єру, з 20.11.1986 року по 18.12.1996 року у ПО (ОГП ПО, АОЗТ) «Донбассеренргостройпром», з 18.12.1996 року по 31.12.1998 року у СП «Сиаль-Донбасс» (а.с. 22-23).
Суд зазначає, що відсутність в трудовій книжці відтиску печатки підприємства за умови, що записи про роботу виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідні накази, на підставі якого винесено відповідний запис, не позбавляє особу на зарахування такого періоду роботи до страхового стажу.
Крім того, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення його трудової книжки та проставлення відтиску печатки роботодавцем, що узгоджується з правовим висновком в постановах Верховного суду від 17.07.2018 року у справі № 220/989/17, від 19.12.2019 року у справі № 307/541/17.
Отже, відповідач при розгляді документів позивача протиправно не зарахував до страхового стажу періоди роботи зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , а саме, з 03.09.1979 року по 15.10.1979 року, з 01.09.1980 року по 03.01.1983 року, з 03.01.1983 року по 01.06.1983 року, з 01.06.1983 року по 15.10.1986 року, з 20.11.1986 року по 18.12.1996 року, з 18.12.1996 року по 31.12.1998 року.
Щодо строку звернення позивача до суду з даним позовом.
За ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинна була дізнатись», використане у ст. 122 КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про прийняття оскаржуваного рішення та знала про обставини його прийняття. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом, оскільки позов поданий у межах строку, установленого частиною 2 статті 122 КАС України, протягом 6 місяців від дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, отримавши відповідь № 781-514/П-02/8-0500 від 19.01.2023 року.
В період з 08.04.2017 року по 03.11.2022 року (дату звернення позивача до ПФУ щодо перерахунку пенсії) позивач був об'єктивно, за незалежних від нього обставин, позбавлений можливості на реалізацію свого права на перерахунок пенсії, але, отримавши відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, позивач без зволікань, 02.03.2023 року звернувся до суду з відповідним позовом в цій справі, тобто відсутній факт триваючої пасивної поведінки позивача.
В постанові від 24.12.2020 року у справі № 510/1286/16-а Велика Палата Верховного суду зазначила, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
Крім того, відповідач не довів, що при призначені пенсії позивачу було відомо про незарахування до стажу спірних періодів роботи до страхового стажу.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 03.09.1979 року по 15.10.1979 року у Трест-1 п/о «Югводстрой» Мінводгосп, з 01.09.1980 року по 03.01.1983 року у Трест «Донбассенергостройиндустрия», з 03.01.1983 року по 01.06.1983 року у ПО «Донбассенергостройпром», з 01.06.1983 року по 15.10.1986 року у Дирекції Тельманівського гранітно-щебеневого кар'єру, з 20.11.1986 року по 18.12.1996 року у ПО (ОГП ПО, АОЗТ) «Донбассеренргостройпром», з 18.12.1996 року по 31.12.1998 року у СП «Сиаль-Донбасс», записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_1 від 10.09.1979 року; зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача ці періоди роботи до пенсії за віком та здійснити перерахунок пенсії за віком з врахуванням вказаного страхового стажу з дати призначення пенсії за віком, тобто з 08.04.2017 року.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 червня 2023 року у справі № 200/903/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 13 листопада 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Гаврищук
А.В. Гайдар