УХВАЛА
про продовження процесуального строку
13 листопада 2023 року справа № 580/8080/23
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 особисто та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про встановлення юридичного факту та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) та ОСОБА_2 особисто та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 подали позов до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому, з урахуванням позовної заяви у редакції від 01.11.2023, просять:
- встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_4 , колишній чоловік ОСОБА_5 , та батько загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , не є членом сім'ї ОСОБА_5 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України визнати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 - військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який зник безвісти 30 червня 2022 року в районі виконання завдань під час безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування агресії російської федерації-померлим;
- зобов'язати Міністерство оборони України, матері, дружині та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 в наслідок смерті, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, солдата ОСОБА_6 (Черкаський ОТЦКСП) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 14.07.2033 року та листа Кадрового центру Збройних сил України від 03.10.2022 №321/КЦ/12235 (згідно даних пункту 16 протоколу №259 від 18 листопада 2022 року), здійснити доплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в розмірі 1/4 частини 15000000 грн, в сумі 3750000 (три мільйона сімсот п'ятдесят тисяч) гривень у рівних частках кожному.
Ухвалою від 16.10.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду залишив без руху позовну заяву для усунення недоліків позову шляхом (приведення позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо складу позивачів; оригіналу документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 2147,20 грн; надання приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви відповідно до кількості учасників справи та з урахуванням вимог цієї ухвали щодо належного способу захисту порушеного права, встановленого ч. 1 ст. 5 КАС України).
06.11.2023 до суду надійшла заява представника позивача та позивачів, подана у порядку усунення недоліків, до якої додано позовну заяву, приведену у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо складу позивачів із копією для відповідача, а також оригінал документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 2147,20 грн.
Разом з тим, прохальна частина позовної заяви у редакції від 01.11.2023, що подана в порядку усунення недоліків залишилась незмінною, без урахування ухвали судді від 16.10.2023 щодо належного способу захисту порушеного права, встановленого ч. 1 ст. 5 КАС України).
Представник позивача вважає преюдиційною постанову Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, на яку в обов'язковому порядку повинні звергати увагу інші суди при вирішенні аналогічних справ за своєю правовою природою, визначено про те, що вимоги заявника пов'язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, відповідно за своїм предметом та можливими правовими наслідками, такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. За цих обставин заявлена позовна вимога про встановлення факту в цьому позові має бути вирішена саме судом адміністративної юрисдикції у відповідності до частини другої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, якою визначена обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Надавши оцінку вказаним посиланням суддя зазначає, що предметом розгляду у справі
№ 290/289/22 слугувало встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Натомість у цій справі позивачі зазначають, що батько загиблого військовослужбовця не є членом його сім'ї. При цьому позовна заява не містить жодних обґрунтувань щодо обставин, що виключають можливість віднесення батька загиблого військовослужбовця до членів його сім'ї.
Таким чином, обставини у справі, що розглядається, суттєво відрізняються від обставин у справі № 290/289/22-ц, що робить висновки Верховними Суду у вказаній справі не релевантними до спірних правовідносин.
Суддя звертає увагу, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає розгляд адміністративним судом справ щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. Розгляд вказаної категорії справ здійснюють суди загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.
Так, відповідно до п. п. 1, 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Таким чином, факт родинних відносин між фізичними особами а також факт смерті особи, яка пропала безвісти встановлюється рішенням суду за правилами цивільного судочинства.
Суддя повторно зазначає, що позовні вимоги щодо встановлення юридичного факту про те, що ОСОБА_4 не є членом сім'ї ОСОБА_5 та про зобов'язати відповідача визнати померлим ОСОБА_4 який зник безвісти не можуть бути заявлені в порядку адміністративного судочинства та не відповідають способу захисту порушеного права, передбаченого ч. 1 ст. 5 КАС України, у зв'язку із чим суддя зазначає про необхідність подання позивачами нової редакції позовної заяви, з урахуванням вимог цієї ухвали.
Таким чином, позивачі не усунули недоліки позовної заяви у повному обсязі.
Під час вирішення питання щодо можливості продовження строку на усунення недоліків, суддя зазначає таке.
Згідно частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частиною 6 статті 121 КАС України встановлено, що про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Суддя врахував, що позивачі частково усунули недоліки позову, відтак суддя доходить висновку про доцільність продовження процесуального строку для усунення позивачами у повному обсязі недоліків позовної заяви.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 особисто та в інтересах малолітньої ОСОБА_3 строк на усунення недоліків позовної заяви.
Встановити позивачам десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання суду приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви відповідно до кількості учасників справи та з урахуванням вимог цієї ухвали щодо належного способу захисту порушеного права, встановленого ч. 1 ст. 5 КАС України.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК