№566/293/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року смт Млинів, Рівненської області
Суддя Млинівського районного суду Рівненської області Бандура А.П. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Дубенського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України,
жителя: АДРЕСА_1
місце роботи, посада: непрацюючого
документ, що посвідчує особу: паспорт серії НОМЕР_1 виданий Млинівським РС УДМС України в Рівненській області від 05 січня 2016 року,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 , 01 квітня 2023 року, о 23 годині 50 хвилин, в с. Бокійма по вул. Шкільна, 2, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (вираження тремтіння пальців рук, порушення мови) відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest «6810» та проведення такого огляду у медичному закладі.
В судовому засіданні, 21 квітня 2023 року, ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та суду пояснив, що не пам'ятає точно якого числа, він разом з братом ОСОБА_3 їхали в сторону с. Перевередів.
Поскільки «закінчилося» масло, то водій автомобіля ОСОБА_3 залишив автомобіль і пішов по масло в с. Смордва, приблизно за 5-6 км від місця зупинки. Приблизно,за хвилин 5 підійшов працівник поліції, перед цим він, ОСОБА_2 , пересів на місце водія. Поліцейський запропонував мені вийти з машини і пройти в машину поліції.
В судове засідання, 14 листопада 2023 року, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що підтверджується оголошенням на офіційному сайті Млинівського районного суду, до суду не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 . Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з'явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності. Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 не визнав свою вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 доведена зібраними та перевіреними в ході судового розгляду доказами.
Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 02 квітня 2023 року серії ААД№172875.
(а.с.3)
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння від 01 квітня 2023 року підтверджується, що 01 квітня 2023 року ОСОБА_2 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
(а.с.4)
01 квітня 2023 року о 23 годині 55 хвилини ОСОБА_2 було видане направлення на огляд на стан сп'яніння в КНП «Млинівську ЦРЛ». ОСОБА_2 , відмовився від проходження огляду.
(а.с.5)
Зобов'язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ№184506 підтверджується, що відповідно до ст.266 КУпАП, ОСОБА_2 02 квітня 2023 року відсторонений від керування транспортним засобом.
(а.с.6)
Як вбачається з постанови серії ЕАС №6767757 від 02 квітня 2023 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП за те, що 01 квітня 2023 року, о 23 год. 50 хв. в с. Бокійма, вул.. Шкільна,2, водій керуючи транспортним засобом не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Постанова набрала законної сили та не була оскаржена ОСОБА_2
(а.с.7)
Згідно довідки, виданої відділенням поліції №1 Дубенського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області №1077/210/03-2022 від 03 квітня 2023 року ОСОБА_2 посвідчення водія не отримував, права користування не позбавлений, протягом року по ст. 130, 124 КУпАП не притягувався.
(а.с.8)
Згідно із відеозапису з нагрудної камери поліцейського, долученого до матеріалів та оглянутого у судовому засіданні справи, вбачається, що працівники патрульної поліції зупинили автомобіль "ВАЗ 21063" за кермом автомобіля якого перебував ОСОБА_2 . Під час перевірки документів у ОСОБА_2 в працівників поліції виникла підозра, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, далі працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_2 , пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотесту «Драгер» на що ОСОБА_2 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, його відмова мала свідомий та категоричний характер, внаслідок чого працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Таким чином, суд вважає, що факт перебування чи не перебування водія у стані сп'яніння в даному випадку не має жодного вирішального значення для прийняття рішення, з огляду на те, що ОСОБА_2 інкримінується відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і його дії підпадають під ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, за ч.1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Будь-яких істотних порушень вимог закону під час складення адміністративного протоколу, які б вплинули на кваліфікацію дій ОСОБА_2 та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р., суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
Своїми умисними діями, які виразились у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення стягнення за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не встановлено.
У відповідності до повідомлення від 17 червня 2023 року № 31/360-17-5642-2023 Територіального сервісного центру №5642 згідно реєстру МВС, гр. ОСОБА_2 посвідчення водія станом на 17 червня 2023 року не видавалось.
(а.с.36)
Приймаючи до уваги вимоги Розділу Першого ПДР України, де зазначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення водія, то до ОСОБА_2 не може бути застосовано стягнення у вигляді позбавлення його права керування транспортними засобами, так як такого права він не набував.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, вважає за можливе застосувати адміністративне стягнення стосовно ОСОБА_2 у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він посвідчення водія не отримував, так як за таких обставин може бути досягнута мета перевиховання й попередження нових правопорушень, пов'язаних із порушеннями Правил дорожнього руху України.
На підставі ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.
На підставі наведеного,
керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 283-284 КУпАП,
суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Рівнен.обл./21081300 Код за ЄДРПОУ38012494 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA218999980313020149000017001 Код класифікації доходів бюджету 21081300 Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок в дохід держави
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області, який виніс постанову.
Суддя: підпис/ А.П. Бандура