Справа № 562/3909/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023 року суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Шуляк А.С. розглянувши матеріали, які надійшли з Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
10 жовтня 2023 року інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Рябущиць В.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 10 жовтня 2023 року близько 16 год. 10 хв. по АДРЕСА_1 неналежно виконувала батьківські обов'язки по вихованню сина ОСОБА_2 2019 року народження, а саме: через зловживання спиртних напоїв, в будинку частково створені умови для росту та розвитку дитини, не прибрано, речі розкидані по кімнаті.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення категорично не визнала та пояснила, що вона належно виконує свої батьківські обов'язки, оскільки дуже любить свого сина та дбайливо до нього ставиться. Просить не притягати її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління іза яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах проадміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межахїх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, що являє собою сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.184 КпАП України, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків, не підтверджуються наданими до протоколу доказами.
В даному випадку вина особи у вчиненні правопорушення не може ґрунтуватися лише на документах, складених працівниками поліції.
З огляду на викладене суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачить на її користь.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Основною й обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу правопорушення є вина.
Згідно характеристики Мізоцької селищної радти Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 за період проживання на території Будеразького округу зарекомендувала себе з позитивної сторони. Обстановка в сім'ї доброзичлива. Шкідливих звичок немає. Адміністративних стягнень немає.
Матеріали справи не містять доказів щодо дій або бездіяльності ОСОБА_1 , які б давали підстави вважати, що остання ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свого сина.
Таким чином, оскільки до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме що вона ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання сина, тому, з урахуванням вимог ст.62 Конституції України та ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, суддя тлумачить сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на її користь.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення і підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 283,284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпА закрити на підставі ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Здолбунівський районний суд Рівненської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя