Справа № 558/439/23
номер провадження 2/558/132/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року смт. Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у шлюбі, що був зареєстрований 21 листопада 2002 року у Вовковиївській сільській раді, актовий запис № 14. Від шлюбу мають двох дітей - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою, та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З відповідачем спільне життя не склалося, оскільки мають різні погляди на сімейне життя, зникло взаєморозуміння. Шлюбні відносини фактично припинені більше року тому. З серпня 2023 року з відповідачем спільно не проживають, взагалі не спілкуються. Шлюб має виключно формальний характер. Вважає, що примирення між нею та відповідачем є неможливим.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , що зареєстрований 21 листопада 2002 року у Вовковиївській сільській раді, актовий запис № 14.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Ейбатов З.М. не з'явились.
Представник позивача - адвокат Ейбатов З.М. подав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести без участі позивачки ОСОБА_1 та її представника, зазначивши про те, що позов просить задовольнити в повному обсязі (а.с. 19).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі та зазначив про те, що примиритися з позивачкою не бажає. Проти розірвання шлюбу між ним та позивачкою ОСОБА_1 не заперечує (а.с. 31).
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.
В силу вимог ч. 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позовних вимог не встановлено.
Ч. 1 ст. 82 ЦПК України передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с. 6) сторони по справі зареєстрували шлюб 21 листопада 2002 року у Вовковиївській сільській раді, актовий запис № 14.
Від шлюбу мають двох дітей - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є повнолітньою, та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Основоположною засадою шлюбу є добровільність згоди подружжя жити однією сім'єю.
Частиною 1 ст. 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Можливість припинення шлюбу є виявом принципу його вільності та рівності подружжя, закріплених у ст. 51 Конституції України. Так, укладення шлюбу здійснюється на вільних та добровільних засадах, ніхто не може бути примушений до збереження подружніх відносин, якщо втрачена їх основа.
В силу вимог ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Стаття 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачає, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
В судовому засіданні встановлено, що сторони не бажають зберегти шлюб, наполягають на його розірванні. Шлюбні відносини між сторонами припинені, а тому суд, на підставі статті 112 СК України, приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами, оскільки встановлено, що подальше збереження шлюбу суперечить їх інтересам, що має істотне значення.
Розірвання шлюбу між сторонами по справі не буде суперечити інтересам відповідача чи інтересам дитини сторін, яка є неповнолітньою.
Спорів між сторонами про поділ майна на час розгляду справи, немає.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та залишення права після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем - ОСОБА_5 .
Ч. 1 ст. 133 ЦПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила судові витрати покласти на неї.
За таких обставин, з урахуванням положень ст. 13 ЦПК України, понесені позивачем витрати на оплату судового збору в розмірі 1073,60 гривень, суд залишає за позивачем.
У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилалась на положення ст.ст. 21, 24, 56, 105, 110, 112 СК України.
Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст.ст. 105, 110, 112-114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 13, 206, 258, 259, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), що зареєстрований 21 листопада 2002 року у Вовковиївській сільській раді, актовий запис № 14 (Чотирнадцять).
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити право надалі іменуватися прізвищем - ОСОБА_5 .
Понесені витрати на оплату судового збору залишити за позивачем ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.С. Феха.
Повний текст рішення складено 14 листопада 2023 року.