Справа 556/421/23
Номер провадження 2/556/192/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2023 року. смт. Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Іванків О.В.
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фангарант Груп" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФК «Фангарант Груп» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості. В обгрунтування вимог вказавши, що 31.01.2022 р. між ФОП ОСОБА_2 , (далі - Постачальник) та ОСОБА_1 , (далі - Відповідач) було укладено договір № 60200226437 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ (далі - Договір). Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.
Згідно з п. 8.1 Договору Клієнт (Відповідач) отримує товари (послуги) від Постачальника на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування (далі - Пакет фінансування), а Постачальник забезпечує надання товарів (послуг) Клієнту. В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ «ФК Фангарант Груп»).
Відповідно до п. 8.2. Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 року, що є невід'ємною частиною Договору. Клієнт ознайомленний з копією Правил в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua, саме в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 р., а також з порядком укладення договору за допомогою електронного підпису, що визначено в Розділі 5 Правил.
Відповідно по п.1.4 Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше Правила є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України. Підписанням Договору Клієнт приєднується до Правил. Правила є невід'ємною частиною кожного Договору з моменту його укладення.
Відповідно до п.13.7 Договору, Клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 р., зміст Правил є зрозумілим для Клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.
Враховуючи, шо відповідач своїм підписом у Договорі погодився з усіма його умовами, зокрема і з тим, шо ознайомлений та повністю погоджується з Правилами, додатковий його підпис на самих Правилах не потрібен.
Пунктом 9.1. Договору визначено, що якщо за умовами Пакету фінансування не вказано інше, надання Клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього Договору Клієнтом та Постачальником. У разі якщо момент підписання цього Договору не співпадає у часі з моментом надання Клієнту товарів (послуг), Клієнт може отримати товари (послуги) на підставі іншого первинного документа (накладної або акту). При цьому, датою отримання Клієнтом товарів (послуг) вважається дата підписання Клієнтом відповідного первинного документа (накладної або акту). Підпис Клієнта на цьому Договорі та/або накладній (акті) свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації.
Згідно вказаних умов Договору Відповідачу було надано послуги з розстроченням платежів "Послуги з навчання Навчальний курс «код 95»" (далі - Послуги), встановленою вартістю 21 333,33 грн. Надання Послуг Відповідачу засвідчена підписом Відповідача на Договорі Умовами Пакету фінансування визначеними в Договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення Договору.
Платіж при отриманні товарів (від загальної суми платежів): становить 2133,33 грн. Кількість місячних платежів (крім першого): 9. Розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами - 2 133,33 грн. Вид договору: надання послуг з розстроченням платежів.
Станом на 10 лютого 2023 року Відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та п. 10.4.2. Договору зобов'язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманих Послуг. Так, за весь період дії Договору Відповідачем в якості оплати вартості отриманих Послуг було сплачено: 01.02.2022 р. - 2133,33 грн. (платіж при отриманні Послуг).
Також згідно п. 1.1., п. 1.3. договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ № 2020070205 від 02.07.2020 р. всі права вимоги до Відповідача, що випливають з умов Договору були відступлені Постачальником на користь Позивача в момент підписання Договору - 31.01.2022 р.
Про відступлення прав вимоги за Договором Відповідач повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. Договору.
Позивач вважає, що відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування зобов'язань.
Приймаючи до уваги вищевикладене на день подання цієї Позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором складає 28 799,99 (двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) гривень 99 копійок, в тому числі:
- 19 200,00 (дев'ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманих Послуг;
- 9 599,99 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 99 копійок - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 Договору.
Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість у розмірі 15543,71 грн., а також судовий збір в розмірі 2684,00 грн., тому і заявлено позов до суду.
Вказаний позов ТОВ «ФК «Фангарант Груп» надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 13.02.2023 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 24.02.2023 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 21.06.2023 року у вказаній справі було залучено третю особу.
Не погоджуючись з пред'явленими вимогами, 21 червня 2023 року представником відповідача адвокатом Савонік Л.О., подала письвові пояснення-заперечення проти позову цивільний позов, в якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі посилаючись на безпідставність та недоведеність заявлених вимог, а також зазначив, що відповідач виконав всі зобов'язання перед фінансовою компанією.
Будь-яких інших процесуальних дій не вчинялося та заяв до суду не надходило.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але в позовній заяві просили розгляд справи проводити у відсутності представника ТОВ «ФК «Фангарант Груп» та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача адвокат Савонік Л.О., в судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, заявлені вимоги не визнає в повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні з підстав викладених у запереченні на позовну заяву.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити у його відсутності.
Враховуючи те, що сторони про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними у справі доказами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюючи фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Судом встановлено наступні обставини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 31.01.2022 р. між ФОП ОСОБА_2 , (далі - Постачальник) та ОСОБА_1 , (далі - Відповідач) було укладено договір № 60200226437 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ (далі - Договір). Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.
Так судом встановлено, що Договір № 60200226437 від 31.01.2022 р. про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ укладений в електронній формі.
Згідно статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Абзац другий частини 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з п. 8.1 Договору Клієнт (Відповідач) отримує товари (послуги) від Постачальника на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування (далі - Пакет фінансування), а Постачальник забезпечує надання товарів (послуг) Клієнту. В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ «ФК Фангарант Груп»).
Відповідно до п. 8.2. Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 року, що є невід'ємною частиною Договору. Клієнт ознайомленний з копією Правил в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua, саме в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 р., а також з порядком укладення договору за допомогою електронного підпису, що визначено в Розділі 5 Правил.
Відповідно по п.1.4 Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше Правила є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України. Підписанням Договору Клієнт приєднується до Правил. Правила є невід'ємною частиною кожного Договору з моменту його укладення.
Відповідно до п.13.7 Договору, Клієнт ознайомився з Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 р., зміст Правил є зрозумілим для Клієнта, і він погоджується їх дотримуватись та виконувати.
Враховуючи, шо відповідач своїм підписом у Договорі погодився з усіма його умовами, зокрема і з тим, шо ознайомлений та повністю погоджується з Правилами, додатковий його підпис на самих Правилах не потрібен.
Пунктом 9.1. Договору визначено, що якщо за умовами Пакету фінансування не вказано інше, надання Клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього Договору Клієнтом та Постачальником. У разі якщо момент підписання цього Договору не співпадає у часі з моментом надання Клієнту товарів (послуг), Клієнт може отримати товари (послуги) на підставі іншого первинного документа (накладної або акту). При цьому, датою отримання Клієнтом товарів (послуг) вважається дата підписання Клієнтом відповідного первинного документа (накладної або акту). Підпис Клієнта на цьому Договорі та/або накладній (акті) свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації.
Згідно вказаних умов Договору Відповідачу було надано послуги з розстроченням платежів "Послуги з навчання Навчальний курс «код 95»" (далі - Послуги), встановленою вартістю 21 333,33 грн. Надання Послуг Відповідачу засвідчена підписом Відповідача на Договорі Умовами Пакету фінансування визначеними в Договорі, встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення Договору.
Платіж при отриманні товарів (від загальної суми платежів): становить 2133,33 грн. Кількість місячних платежів (крім першого): 9. Розмір місячних платежів: щомісяця рівними частинами - 2 133,33 грн. Вид договору: надання послуг з розстроченням платежів.
Позивач також вказує на те, що станом на 10 лютого 2023 року Відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов Пакету фінансування та п. 10.4.2. Договору зобов'язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманих Послуг. Так, за весь період дії Договору Відповідачем в якості оплати вартості отриманих Послуг було сплачено: 01.02.2022 р. - 2133,33 грн. (платіж при отриманні Послуг).
Також згідно п. 1.1., п. 1.3. договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ № 2020070205 від 02.07.2020 р. всі права вимоги до Відповідача, що випливають з умов Договору були відступлені Постачальником на користь Позивача в момент підписання Договору - 31.01.2022 р.
На день подання цієї Позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором складає 28 799,99 (двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) гривень 99 копійок, в тому числі:
- 19 200,00 (дев'ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основним зобов'язанням з оплати вартості отриманих Послуг;
- 9 599,99 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 99 копійок - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п. 12.2-12.3 Договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч.3 ст. 215 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивач в своїй позовній заяві вказує про отриманням відповідачем послуги з розстроченням платежів "Послуги з навчання Навчальний курс «код 95»" та встановленою вартістю 21 333,33 грн. Однак в свою чергу не надає жодного належного та допустимого доказу одержання відповідачем ОСОБА_1 , коштів як в готівковій формі так і в без готівковій формі, що в свою чергу жодним чином не підтверджує наявність боргових зобов'язань перед позивачем.
Суд також погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що додані позивачем документи не можуть підтверджувати факт існування боргу відповідача перед позивачем. Розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування боргу, оскільки він не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не відповідає ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно не може підтверджувати існування тих чи інших фінансових операцій.
Доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її конкретний розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254. п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 15. виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Однак позивачем у розрахунках заборгованості, який доданий до позовоної заяви так і у додаткових матеріалах жодним чином не відображено ці обставини.
Посилання позивача на те, що саме відповідач за умовами укладеного договору зобов'язаний відшкодувати позивачу заборгованість яка виникла, суд не приймає до уваги, оскільки вони не відповідають обставинам справи та є хибними.
Також за змістом заявленого позову позивач вказує, що про відступлення прав вимоги відповідач повідомлений в письмовій формі. Разом з тим доказів підтвердження не надає, розрахунок боргу проведено після відступнення прав вимоги без обгрунтування правових підстав нарахування боргу.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України .
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
При таких обставинах, оцінюючи докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, суд доходить висновку, що обставини, на які посилається позивач у своєму позові не знайшли підтвердження у судовому засіданні, отже підстав для повернення (стягнення) з відповідача грошових коштів, за виконання укладеного договору судом не вбачається. Отже в задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю, з огляду на їх не доведення належними та допустимими доказами.
Інший висновок який би грунтувався б на припущеннях та не відповідав би з'ясованим обставинам справи, а також принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на це та те, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2684,00 гривні, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими, але у задоволенні позову суд відмовляє повністю, у розподілі судового збору слід також відмовити повністю.
Отже, керуючись статтями 2, 19, 23, 34, 42-44, 49, 76-101, 120-132, 133-142, 174-183, 217-248, 258, 259, 263-265, 268, 273, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фангарант Груп" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фангарант Груп" у розподілі судових витрат у вигляді судового збору розмірі 2684,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О.В. Іванків
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фангарант Груп" 04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, буд. 21 (корпус В) ЄДРПОУ 38922870.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
Третя особа: ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .