Справа № 456/4807/23
Провадження № 3/456/2356/2023
ПОСТАНОВА
іменем України
14 листопада 2023 року місто Стрий Львівської області
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з спеціальною технічною освітою, одруженого, пенсіонера, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 09.09.2023 року близько 19:30 год., перебуваючи за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме вчинив дії психологічного характеру, котрі виразилися у висловлюваннях образливими словами та викрикуванні нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою та вигнанні з житла, внаслідок чого останній могла бути завдана шкода їх психічному здоров'ю.
ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи двічі належно та завчасно повідомленим за зазначеною ним адресою свого місця проживання про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у судові засідання жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суддю не повідомляв. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП кожного разу розміщувалася на офіційному вебпорталі «Судова влада України» Стрийського міськрайонного суду Львівської області у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://stm.lv.court.gov.ua).
Також, в силу ч. 2 ст. 268 КУпАП (з урахуванням змін, внесених на підставі Закону України № 1604-ІХ від 01.07.2021 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі», що набрали чинності 01.08.2021 року), при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, який притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України вважав за доцільне розглядати цю справу про адміністративне правопорушення за відсутністю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, з метою дотримання вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП щодо строку накладення адміністративного стягнення. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36665/02, котре набуло статусу остаточного та відповідно до котрого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_2 , яка є потерпілою від адміністративного правопорушення, будучи двічі належно й завчасно повідомленою про місце, дату та час судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення,у судові засідання жодного разу не з'явилася, про причини своєї неявки суддю не повідомляла, будь-яких заяв чи клопотань у цій справі не подавала.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з вчиненням домашнього насильства, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або за неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
У свою чергу, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству складається з Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо недопущення насильства.
Статтями 21 та 24 Конституції України регламентовано, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
За змістом пунктів 3, 6, 8, 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Особою, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, наведених вище вимог законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у розумінні приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 897058, котрий складений 09.09.2023 року інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Сеньком В.П. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;
-заявою ОСОБА_2 від 09.09.2023 року про вчинення її чоловіком ОСОБА_1 домашнього насильства по відношенню до неї;
-поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , наданими нею 09.09.2023 року під час оформлення матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, з приводу обставин, котрі викладені в її заяві від 09.09.2023 року про вчинення її чоловіком ОСОБА_1 по відношенню до неї домашнього насильства;
-поясненнями особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , наданими ним 09.09.2023 року під час оформлення матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, з приводу обставин, котрі викладені в заяві потерпілої ОСОБА_2 від 09.09.2023 року про вчинення ним по відношенню до неї домашнього насильства;
-формою оцінки ризиків домашнього насильства, складеною 09.09.2023 року інспектором ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Ладаном П.М. відносно ОСОБА_1 як кривдника по відношенню до своєї дружини ОСОБА_2 ..
Відтак дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисне діяння психологічного характеру, внаслідок чого могла бути або була заподіяна шкоду психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , яка приходиться йому дружиною.
При накладені адміністративного стягнення на особу, який притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. 34 цього Кодексу обставин, які пом'якшують відповідальність останнього, як і не вбачає, у розумінні ст. 35 цього Кодексу обставин, які обтяжують відповідальність останнього, у зв'язку з чим, беручи до уваги також притягнення такої особи до адміністративної відповідальності протягом року вперше, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - у вигляді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн.. Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, який притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 536 грн. 80 коп..
Керуючись статтями 8-9, 23, 33-35, 40-1, 173-2, 221, 245, 251-252, 268-269, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, який є потерпілим від адміністративного правопорушення, на його відповідне прохання про це.
З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях та справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінками: https://stm.lv.court.gov.ua/sud1323/gromadyanam/tax та https://stm.lv.court.gov.ua/sud1323/gromadyanam/paying.
Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Строк пред'явлення даної постанови до виконання становить три місяці.
Суддя Володимир МИКИТИН