печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20285/22-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні № 12019000000000497 від 04.06.2019, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
ВСТАНОВИВ:
09.08.2022 адвокат ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні № 12019000000000497 від 04.06.2019, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий lоманній арешт.
Клопотання мотивоване тим, що на даний час відсутні ризики передбачені статтею 177 КПК України. з яким законодавець пов'язує перебування особи під вартою, а відтак міра запобіжного заходу не відповідає ризикам та є занадто суворою.
Підозрюваний його захисник в судовому засіданні клопотання підтримали за викладених обставин та просили його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи на те, що воно невмотивоване та безпідставне, оскільки обставини, які були на момент застосування запобіжного заходу продовжують свою дію, а відтак запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не втратив свою актуальність, враховуючи при цьому, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України наявні в кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 201 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід, його захиснику гарантується право на звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні 4 відділу розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України, перебувають матеріали кримінального провадження № 12019000000000497 від 04.06.2019, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
06.07.2022 року о 12 год. 14 хв ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КК України, 07.07.2022 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було продовжено до 04.06.2022 року, перебіг якого зупинено на період дії військового стану на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо підвищення ефективності досудового розслідування «за гарячими слідами» та протидії кібератакам» від 15.03.2022 року № 2137-ІХ.
08.07.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком до 03 вересня 20222 року.
Враховуючи дату звернення з даним клопотанням та процесуальний статус особи заявника, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у захисника підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019000000000497 від 04.06.2019. ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 права на звернення до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 201 КПК України.
Так, при застосуванні запобіжного заходу суд виходив з наявних в наданих суду матеріалах даних про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 258 КК України, доведеність та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, які чітко викладені в клопотанні сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу та у відповідній ухвалі слідчого судді та, що також встановлено під час судового розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного ОСОБА_3 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 307 КК України, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, що узгоджується з практикою ЄСПЛ (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Вирішуючи питання про зміну підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує положення, які передбачені КПК, вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання сторони захисту приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, проте таких доводів сторона обвинувачення слідчому судді не навела.
Разом з цим, судовим розглядом встановлено, що ризики, які були встановлені на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 не втратили свою актуальність та продовжують свою дію, а доводи на їх спростування фактично були предметом дослідження слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу.
Слід відмітити, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та одночасно такий запобіжний захід повинен бути обраний пропорційно до наявних ризиків та в світлі фактичних обставин справи, задля недопущення порушень прав особи підозрюваного та меті, яку переслідує кримінальне провадження.
Варто зазначити, що застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів слідчий суддя оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік підозрюваного; міцність соціальних зв'язків, наявність сім'ї; відсутність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосованого запобіжного заходу та виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 22, 26, 177, 178, 179, 182, 183, 201, 205, 309, 372, 376, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні № 12019000000000497 вд 04.06.2019 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1